Розглянуто питання дешифрування зображень лісових ділянок Західного Лісостепу України на підставі матеріалів сканерних космічних зйомок. Опрацьовано методичні підходи інтерпретації рослинності та виділення різних об'єктів земної поверхні. Створено тематичну карту вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок ("лісова маска") на її основі цифрову карту лісів Західного Лісостепу України за групами порід на основі космічних знімків Landsat. Проаналізовано основні параметричні правила проведення контрольованої класифікації та визначено найінформативніші комбінації каналів для дешифрування зображень лісових ділянок. Оцінено точність одержаних тематичних карт. Апробовано різні рівні "можливості" для підвищення точності створення цифрової карти лісів Західного Лісостепу України. Для проведення досліджень використано матеріали польових досліджень та надано моніторингові пробні площадки.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості таксаційної та морфологічної будови маргінальних букових насаджень Бескидів та обгрунтовано пропозиції щодо формування їх оптимального стану та продуктивності. Запропоновано оригінальну методику оцінки просторової структури насаджень. Визначено умови розмежування крони дерева на освітлену та затінену частини на базі використання визначених коефіцієнтів, обчислення об'єму та площі зовнішньої поверхні крони, індексів заповнення об'єму та площі намету, обчислення верхньої висоти для модальних насаджень. Вивчено особливості площинного розташування дерев у насадженнях різного віку та їх будову за таксаційними та морфологічними показниками. Досліджено розподіл редукційних чисел за відсотковими долями від загальної кількості дерев. Виявлено, що букові насадження Бескидів характеризуються порушеною природною структурою, з пристигаючого віку в них формуються біогрупи у складі 5 - 8 дерев і вертикальна зімкнутість намету. За морфологічними показниками дерев та їх крон вивчено намет насаджень, проаналізовано об'єм та площу зовнішньої поверхні крони та її освітлених і затінених частин за соціальними рівнями. Виявлено, що основу об'єму та площі росту букняків становлять дерева трьох верхніх рівнів, які формуються панівними, співпанівними та підпорядкованими деревами. Відзначено зростання з віком ролі панівних дерев у формуванні насаджень за основними показниками. Вивчено парні та множинні кореляційні залежності між основними таксаційними та морфологічними показниками у букових насадженнях. Проаналізовано істотність впливу і здійснено моделювання методами множинної регресії таксаційних показників для формування оптимальних за продуктивністю букових насаджень.

  Скачати повний текст

Проаналізовано динаміку, сучасний стан, структуру, агролісомеліоративні параметри, антропогенні впливи, які зумовили трансформацію лісоаграрних ландшафтів рівнинної України та призвели до погіршання екологічної ситуації. Вивчено стійкість агроландшафтів до антропогенних навантажень, розроблено кількісні показники оцінювання стійкості, обгрунтовано запровадження агролісомеліоративного моніторингу з метою координування та контролю процесу оптимізації лісоаграрних ландшафтів. Розроблено методику визначення оптимальної полезахисної лісистості для різних грунтово-кліматичних зон. Одержано математичні (графічні та аналітичні) моделі залежностей між головними агролісомеліоративними параметрами лісоаграрного ландшафту (ріллі, лісів та лук). Виявлено залежність між захищеністю полів полезахисними лісовими смугами та урожайністю озимої пшениці в лісоаграрних ландшафтах Лісостепу та Південного Степу. Визначено кількісні показники біологічної продуктивності захисних лісових насаджень типового лісоаграрного ландшафту лісостепової зони за компонентами фітомаси. Обгрунтовано та доповнено асортимент цінних у декоративному відношенні деревно-кущових порід для даних насаджень. Розроблено систему нормативно-довідкових даних для лісотаксаційної оцінки полезахисних лісових смуг та проведення рубок догляду. Запропоновано еколого-економічну модель оптимізації структури земельного фонду лісоаграрного ландшафту та сформульовано основні принципи його конструювання. Обгрунтовано місце географічних інформаційних систем у реалізації оптимізаційних моделей та проектуванні агролісомеліоративних заходів. Виявлено, що еколого-економічна ефективність лісоаграрних ландшафтів вища на 20 - 30 %, ніж на відкритих територіях.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні та методичні засади оптимізації лісистості західного регіону України, які базуються на збільшенні площі лісових насаджень, держлісфонду шляхом додаткового заліснення низькопродуктивних, еродованих земель, яких вилучено з сільськогосподарського користування, та забезпечення оптимального співвідношення компонентів агроландшафтів. Досліджено основні причини зменшення площі лісів на прикладі Львівщини та Тернопільщини, встановлено етапи, межі та інтенсивність процесів десільватизації. Опрацьовано теоретичні та методичні принципи і проведено ретроспективний аналіз динаміки лісистості. Розроблено еколого-економічні та лісивничі принципи зонування та проведено розподіл території західного регіону України на господарські райони з метою оптимізації лісистості. Вивчено вплив структури земельних угідь у межах виділених господарських районів регіону на ерозію грунтів, установлено залежність інтенсивності ерозійних процесів від площі сільськогосподарських земель, їх розораності, лісистості території та просторового розташування сільгоспугідь, лук і лісових насаджень за елементами рельєфу. Одержано дані щодо впливу масивних, дрібномасивних та смугових захисних насаджень різноманітного складу, площі та конструкції на швидкість вітру, температуру та вологість повітря і грунту та специфіку відкладання снігу, встановлено межі мікрокліматичного впливу захисних лісових насаджень, в яких спостерігається підвищення врожайності сільськогосподарських культур та розраховано параметри оптимального сільськогосподарського поля. Уперше для умов регіону встановлено критерії оптимізації лісистості та проведено їх бальну оцінку господарських районів, розраховано моделі оптимізації лісистості, обгрунтовано та визначено параметри мінімального, середнього і максимального збільшення площі лісових насаджень. На новому теоретичному та методичному рівні розроблено концепцію формування оптимальної лісистості в межах виділених господарських районів західного регіону України.

  Скачати повний текст

Вивчено біометричні параметри дерев забудованої частини м.Києва, особливості розмірно-якісної структури їх стовбурів і розроблено відповідні нормативи для матеріальної оцінки деревного запасу, який вирубується під час реконструкції міських зелених насаджень. Установлено загальну характеристику насаджень системи зеленого господарства м.Києва та проаналізовано їх сучасний стан. Відзначено особливості попередньої оцінки деревини за умов міста й охарактеризовано основні методичні принципи опрацювання сортиментних таблиць. Наведено результати вивчення повнодеревності стовбурів дерев міських зелених насаджень і встановлено параметри відповідних математичних моделей. На підставі результатів дослідження просторово-параметричних особливостей дерев визначено форму математичного зв'язку об'єму їх крони та діаметра. Розроблено об'ємні таблиці для дерев тополі білої, кленів ясенелистого та сріблястого залежно від висоти та діаметра стовбурів на висті 1,3 м. Установлено, що видові числа стовбурів дерев за умов урбанізованого середовища системно менші, а об'єм крони у кілька разів перевищує значення відповідних показників лісових аналогів. Наведено результати вивчення особливостей розмірно-якісної структури деревних стовбурів в аналітичному та табличному вигляді. З використанням розроблених математичних моделей опрацьовано принципово нові безрозрядні сортиментні таблиці для зазначених деревних порід, які виросли за умов забудованої частини міста. Установлено, що наявні нормативи, які використовуються у виробничій діяльності лісогосподарських підприємств, значно завищують відсоток ділової деревини для дерев об'єкта досліджень.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості таксаційної будови стиглих і перестиглих соснових насаджень природного походження Полісся України. Розроблено нові товарні таблиці для даної категорії насаджень. Наведено інформацію про їх стан, а також лісотаксаційну характеристику. З'ясовано особливості таксаційної будови за діаметром соснових насаджень в об'єкті дослідження. Розроблено відповідні математичні моделі. Установлено, що розподіл діаметра стиглих і перестиглих соснових насаджень задовільно апроксимується кривими beta-розподілу. Одержано ряди відсоткового розподілу кількості стовбурів за природними ступенями товщини. Для фіксованих рангів дерев у деревостані обчислено теоретичні редукційні числа дерев за діаметром. Одержано узагальнені ряди розподілу дерев за ступенями товщини та категоріями технічної належності. Виявлено, що у стиглих і перестиглих соснових деревостанів розмах діаметрів на 1 - 2 ступеня товщини більший у порівнянні зі штучними. З урахуванням регіону дослідження та походження насадження розроблено нормативи товарної структури дослідних деревостанів. Установлено, що чинні нормативи товарності систематично завищують вихід деревини для стиглих деревостанів на 2 - 3 % та на 6 - 12 % - для перестиглих.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості таксаційної будови штучних соснових лісів, розглянуто питання розробки відповідних нормативів для потреб лісовпорядкування та лісогосподарського виробництва. Наведено інтегральну лісівничо-таксаційну характеристику штучних соснових лісів у Західному та Центральному Поліссі України. Розроблено таблиці об'єму форми дерев стовбурів залежно від їх висоти та діаметра у дослідних лісах. Визначено, що об'єми стовбурів завтовшки до 40 см у штучних лісах систематично на 3 - 6 % більші за природні. Висвітлено особливості співвідношення між діаметрами та висотами стовбурів дерев у штучних лісах, параметри відповідних математичних моделей та побудовано розрядну шкалу висоти стовбурів у дослідних лісах. Розроблено сортиментні таблиці для матеріальної оцінки запасу штучних соснових лісів. Досліджено особливості таксаційної будови штучних соснових лісів у порівнянні з природними.

  Скачати повний текст

Уперше показано різницю між таксаційними показниками дубових деревостанів для ліво- та правобережної частини лісостепової зони України. Запропоновано динамічну бонітетну шкалу для штучних мішаних модальних дубових лісостанів. Розроблено математичні моделі динаміки основних таксаційних показників та побудовано модальні таблиці ходу росту для штучних мішаних насаджень дуба звичайного. Наведено алгоритм актуалізації та комплекс універсальних математичних моделей прогнозу росту основних таксаційних показників деревостану за регіонами Лісостепу та класами бонітету.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст