Обгрунтовано необхідність комплексного підходу до вивчення стану та функціонування лісових екосистем за умов аеротехногенного забруднення. Визначено рівень техногенного навантаження на ліси, підтверджено їх санітарно-гігієнічну функцію, що виявляється в осадженні сосновими насадженнями вагомої частини забруднювачів. Показано значну акумуляційну здатність лісових підстилок щодо полютантів. Установлено негативні наслідки промислового забруднення лісових грунтів (дернових опідзолених на давньо-алювіальному піску), що відбилися на погіршанні стану та зниженні радіального приросту соснових деревостанів. Розроблено якісно-кількісну систему діагностичних показників аеротехногенного забруднення структурних компонентів лісових екосистем та запропоновано заходи для підтримання сталого розвитку лісів і підвищення їх продуктивності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено рівні залягання грунтових вод різних типів ольсів та їх хімізм. Наведено дані щодо макро- та мікроморфологічних, водно-фізичних і фізико-хімічних властивостей досліджених вільшаників. З'ясовано особливості взаємодії листяного опада вільхових біогеоценозів за умов лабораторного експерименту. Охарактеризовано флору та рослинність, особливості грунтової альгофлори та грунтово-підстилкової фауни вільшнеків. Проведено екоморфічний аналіз рослинності різних типів вільшнеків. Визначено масштаби утворення у вільхових лісах різних типів жовена на коренях вільхи чорної. Наведено список рідких рослин і видів, що зникають. Запропоновано рекомендації щодо відновлення, управління та раціонального використання вільхових лісів у південно-східній частині України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено біоекологічним властивостям дуба червоного (Quercus rubra L.) в різних лісорослинних умовах Київського Полісся, питанням його взаємодії з аборигенними дубом звичайним та сосною звичайною. Встановлено, що плодоношення інтродуцента має асинхронний характер. Введення дуба червоного в субори підвищує стійкість соснових лісів без втрати їх продуктивності.

  Скачати повний текст

Оцінено життєвий стан, межі довговічності, адаптивні морфогенетичні реакції сосни P. sylvestris, P. strobus, P. nigra на умови в міському середовищі. Визначено сприятливість міських екотопів для зростання сосни. На рівні асиміляційної та генеративної підсистем вивчено морфометричні та морфологічні показники, тривалість життя хвої, охвоєність пагонів та дефоліацію, кількість і якість насіння, виживання насіннєвих зачатків та ембріонів, схожість і якість пилку. У радіаційно забруднених екотопах вивчено порушення органо- та гістогенезу, описано характерні порушення розвитку вегетативних пагонів, виявлено та описано 8 резервних шляхів брунькоутворення. Вивчено порушення внутрішньої організації хвої. Запропоновано для біоіндикаційних досліджень більше десяти параметрів, які охоплюють різні рівні біологічної організації P. sylvestris від клітинного до організменного. Досліджено вплив біотичних факторів на життєдіяльність видів роду Pinus L. за міських умов.

  Скачати повний текст

Досліджено ритм сезонного розвитку рослин, особливості насіннєношення, вивчено мінливість структурних ознак шишок і насіння, визначено посівні якості насіння. Вивчено стійкість модрин проти несприятливих чинників навколишнього середовища, відмічено значну світлолюбність модрин, посухостійкість, газо- та димостійкість, вітровитривалість, розроблено ефективні прийоми розмноження. Проведено оцінку декоративних якостей модрин, розроблено прийоми використання їх в озелененні.

  Скачати повний текст

Узагальнено експериментальні дані щодо внутрішньовидової мінливості сосни звичайної, закономірностей росту та стану штучних соснових деревостанів, створених з насіння різного географічного походження за умов Західного Полісся України з метою виявлення перспективних екотипів для культивування у цьому регіоні. Наведено лісівничо-таксаційні характеристики насаджень 40-річних географічних культур сосни звичайної та розглянуто особливості вікової динаміки. За параметрами імпедансу та поляризаційної ємності оцінено життєвість дерев різних екотипів за нових умов культивування. Проаналізовано основні біометричні характеристики дерев, їх крон і окремих органів. Виявлено парні кореляційні залежності між основними таксаційними, морфологічними й анатомічними показниками, географічною довготою та широтою місць збору насіння для закладання географічних культур. Визначено райони доцільної заготівлі лісового насіння для створення лісових культур у дослідженому регіоні. Розроблено регіональні таблиці щодо росту Буцинських і Ростанських географічних лісових культур сосни звичайної.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрям управління продукційним процесом у соснових ценозах Українського Полісся шляхом оптимізації біологічних параметрів розвитку ценозу та едатопу рубками догляду. Наведено наукове обгрунтування показників рубок догляду, розроблено моделі оптимальних зріджень для різних вікових груп і класів росту соснових ценозів. Запропоновано методику контролю за дотриманням параметрів зріджень за різних видів рубок. Вперше встановлено кореляційні зв'язки деяких таксаційних показників деревостану з елементами габітусу крони дерева в онтогенезі та можливості управління її морфогенезом. Вивчено особливості генезису лісових грунтів під впливом простих і мішаних ценозів, визначено швидкість і парамтери їх евтрофізації. Обгрунтовано доцільність введення під полог соснових ценозів тіньовитривалих та швидокорослих листяних порід дерев і кущів, які, не порушуючи цілісності структури ценозу, в стислий термін строк посилюють інтенсивність біологічного кругообігу поживних речовин і ростові процеси деревостану. Обгрунтовано новий екологічний підхід щодо збереження родючості лісових грунтів. Визначено інтенсивність та якісні показники природного поновлення залежно від едафічних умов, віку та густоти деревотсану, а також біологічних особливостей порід, що поновлюються. Обгрунтовано заходи щодо відтворення та збереження видового біорізноманіття у різновікових соснових ценозах за умов різних ендотипів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі вивчення палеоботанічних даних, сучасних ареалів, а також морфологічних і біохімічних ознак і ритмів сезонного розвитку у роді Cupressus виділено дві секції: Americana sect. nova - види, природно розповсюджені у Північній Америці, і Afrasiana sect. nova - види роду, розповсюджені у Старому Світі. Установлено, що в Україні та країнах СНД введено в культуру 15 видів і 9 різновидів Cupressus. Розроблено класифікацію культиварів і форм. Показано, що у кожного виду Cupressus є можливою поява не менше 46-ти морфологічно виражених типів культиварів. Уперше описано 27 культиварів у 5-ти видів Cupressus. На підставі результатів вивчення особливостей росту, репродуктивного розвитку розкрито закономірності внутрішньовидової мінливості, механізми, що забезпечують відновлення популяційної структури та рівня гетерозиготності популяції. Установлено, що ритми росту пагонів, проростання насіння та сезонного розвитку видів обох секцій відповідають кліматові середземного типу. З'ясовано, що висока ідивідуальна фенологічна мінливість ритмів розвитку репродуктивних органів є адаптивним пристосуванням популяційного рівня, що забезпечує щорічне формування життєздатного пилку та насіння. Завдяки порівняльному вивченню фенотипової мінливості ознак репродуктивних і вегетативних органів на прикладі C. sempervirens виявлено, що за умов інтродуції у разі масового насіннєвого розмноження протягом 20 - 25 поколінь місцевої репродукції формуються інтродукційні популяції, близькі за збалансованістю рівня поліморфізму до природних.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За результатами досліджень з використанням комплексу біологічних, анатомо-морфологічних методів надано інтегровану оцінку регенераційної здатності цінних інтродукованих хвойних рослин за умов техногенно трансформованого регіону. Визначено вплив екзогенних та ендогенних факторів на процес коренеутворення, вивчено морфогенез придаткових коренів за умов живцювання. Доведено можливість прискореного розмноження високодекоративних видів і форм хвойних рослин та розроблено технологічні засоби інтенсифікації їх вегетативного розмноження за умов регіону.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розвинуто наукові положення стосовно потенційної та реальної продуктивності деревостанів сосни звичайної, ялини європейської, тополі та верби, а також особливостей формування їх плантаційних деревостанів за умов України. Виділено перспективні форми деревних порід для прискореного вирощування деревини. Удосконалено агротехніку та технологію створення плантацій (вирощування та використання різних видів садивного матеріалу, підготовка лісокультурної площі, обробіток грунту, удобрення, агротехнічні). Одержано математичні моделі взаємозалежностей густоти деревостанів з іншими таксаційними характеристиками. Розроблено програми формування оптимальної густоти плантацій на баланси та пиловник за слабкої та сильної інтенсивності доглядових рубань. Вивчено особливості формування та продуктивність другої (порослевої) генерації плантацій тополь на середню та грубу деревину. Запропоновано ознаки оцінки життєдіяльності дерев у разі визначення доглядових рубань (розміри крони та вологість лубу). Розроблено математичні моделі росту насаджень досліджених порід за запасом і середньою його зміною, що передбачає обгрунтування оптимальних строків головного рубання за максимальною кількістю деревини та її вартістю. Розроблено математичні залежності основних морфометричних характеристик вербового пруту від маси кущів маточної плантації та виходом стандартних живців. Обгрунтовано роль сфери плантаційного вирощування у розв'язанні екологічних проблем. Визначено економічну ефективність створення плантацій сосни з ущільнювачами.

  Скачати повний текст

Вивчено біорізноманіття дендропарків та осередків культивованої дендрофлори Харківщини. Досліджено потенційно перспективні інтродуковані види дерев, наведено таксаційні, біоекологічні, декоративні характеристики, їх оцінку. Визначено перспективні види та форми інтродуцентів для впровадження у лісове господарство, захисне лісорозведення та озеленення регіону. Описано адаптовану методику збереження і розмноження Sorbus domestica в культурі in vitro. Розроблено рекомендації щодо впровадження в лісове господарство, захисне лісорозведення та озеленення найбільш продуктивних і стійких видів та форм деревних інтродуцентів.

  Скачати повний текст

Головною метою досліджень за умов вологої грабової діброви є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, продуктивності та фітомаси ясенево-дубових та модриново-дубових культур за різним складом у вигляді нормативного матеріалу. Досліджено таксаційну будову за діаметром 1,3 м та висотою стовбурів, а також за довжиною та діаметром крон. Вираховано асиметрію, ексцес, варіацію, ранг розподілів чисельностей, а також змодельовано їх параметри за допомогою двопараметричного рівняння Вейбула. Отримано моделі росту за основними таксаційними показниками у динаміці з часткою дуба червоного 5-9 одиниць. Найпродуктивніші культури дуба червоного є складом 8Дч2Мд і 7Дч3Яс. Змодельовано зміну фітомаси за основними компонентами крони та стовбурів з часткою дуба червоного у культурах 5-9 одиниць. Внаслідок істотних відхилень у рості дуба червоного від дуба звичайного рекомендовано виділити дуб червоний в окрему господарську секцію.

  Скачати повний текст