Визначено основні предиктори прогнозу розмноження головних шкідливих видів комах у всіх грунтово-кліматичних зонах України, які з точністю понад 75 % дають змогу визначати сезонну та багаторічну кількість фітофагів на конкретних посівах і насадженнях. Виділено періоди зростання та зниження чисельності шкідників, на видовому та популяційному рівнях. Складено математичні моделі прогнозу чисельності шкідників, що дозволяє оптимізувати захисні заходи в усіх грунтово-кліматичних зонах України. Розроблено нові технологічні показники щодо своєчасного прогнозу розмноження фітофагів у посівах сільськогосподарських культур. Висвітлено кореляційні залежності та складено математичні моделі сучасного прогнозу чисельності фітофагів необхідно впровадити у всіх областях, районах і господарствах України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню масових розмножень комах-шкідників озимої та ярої пшениці на Полтавщині протягом 110 років. Розглянуто основні етапи становлення та розвитку ентомологічних досліджень на Полтавщині в кінці XIX - на початку XX ст. Проаналізовано закономірності зміни фауністичного складу основних шкідників пшеничних агроценозів, їх динаміку чисельності та шкодочинності. Встановлено: цей процес має циклічний характер у просторі та часі. З'ясовано, що їх багаторічна чисельність змінюється синхронно зі змінами погодно-кліматичних факторів, відповідно до різких змін сонячної активності як глобального чинника. На основі теорії циклічності динаміки популяцій і міжсистемного методу розроблено алгоритми багаторічного прогнозу масової появи основних шкідників пшениці на Полтавщині.

  Скачати повний текст

На підставі системного підходу обгрунтовано закономірності багаторічної динаміки шкодочинності грушевої плодожерки у зв'язку та взаємодії з циклами сонячної активності. Визначено сонячну обумовленість низки метеорологічних і біологічних чинників (суми ефективних температур та гідротермічного коефіцієнта за вегетаційний період, урожайності груші). Вперше виявлено сонячну обумовленість багаторічної динаміки шкодочинності грушевої плодожерки, яка значною мірою пошкоджує найбільш цінні плоди периферійної частини крони. Розглянуто особливості шкодочинності грушевої плодожерки з урахуванням кількісних та якісних втрат урожаю. Вперше одержано порівняльні дані про біохімічний склад та масу непошкоджених і пошкоджених грушевою плодожеркою плодів на периферійній частині крони. Проведено моделювання шкодочинності грушевої плодожерки з використанням сучасних методів екстраполяційної прогностики.

  Скачати повний текст

Уточнено видовий склад, біологічні особливості та сезонну динаміку чисельності бурякових блішок за сучасних умов. У буряковому агробіоценозі виявлено 9 родів земляних блішок. Серед бурякових блішок домінувала Chaetocnema concinna Marsh. (95 %). Установлено, що за холодної погоди заселення бурякових плантацій блішками може затримуватися на два тижні. За такої ситуації обробку насіння цукрових буряків карбофурановими препаратами необхідно доповнювати наземним обприскуванням, оскільки на період заселення сходів культури блішками, внаслідок зниження токсичності рослин, жуки завдають відчутної шкоди. Оцінено стійкість 30-ти сучасних сортозразків та біотипів цукрових буряків до блішок, не виявлено істотного зниження пошкоджуваності сходів. Вивчено ефективність дії інсектицидів для обробки насіння та обприскування даних сходів. Виявлено, що найвищу ефективність дії проти блішок у фазу "1-ї пари листків" (75 %) забезпечила обробка насіння цукрових буряків гаучо, 70 % з.п. (128 мл/пос. од.). Найвищу ефективність дії проти блішок одержано у разі обприскування сходів цукрових буряків у вигляді парашуту з параметрами 450, 45 % мк.с. (0,75 л/га), яка на сьомий день після обробки складала 60 %.

  Скачати повний текст

Встановлено прямо пропорційну залежність між гідротермічним коефіцієнтом і заселеністю листковою буряковою попелицею рослин цукрових буряків першого та другого років вирощування. Уточнено видовий склад ентомофагів попелиці на насінниках цукрових буряків та їх роль в регуляції чисельності фітофага. Обгрунтовано доцільність застосування проти шкідника агротехнічних прийомів у процесі вирощування висадків. Визначено ефективність сучасних інсектицидів проти листкової бурякової попелиці за різних способів їх застосування.

  Скачати повний текст

Наведено біологічне обгрунтування системи захисту черешні від вишневої мухи. Визначено її шкідливість і уточнено особливості біології за умов півдня України. Установлено основні природні чинники, що впливають на розвиток шкідника та регулюють його чисельність, а саме: гідротермічні умови вегетаційного періоду, комплекс грунтових хижаків і збудників хвороб. Удосконалено моніторинг популяції вишневої мухи та обгрунтовано критерії визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Визначено ефективні інсектициди з різних класів хімічних сполук проти вишневої мухи. Удосконалено систему захисту черешні, яка передбачає використання методів аналізу грунтових проб пупаріїв шкідника, моніторингу імаго за допомогою жовтих клейових пасток, застосування ефективних інсектицидів, своєчасне збирання врожаю сортів черешні середнього та середньопізнього строків достигання, а також рихлення грунту міжрядь та пристовбурових кругів.

  Скачати повний текст

Визначено видовий склад шкідників сходів цукрових буряків за умов Північного Степу України. Установлено, що основними фітофагами на сходах цієї культури є чорний, сірий та звичайний бурякові блішки, личинки коваликів та піщаний мідляк. Уточнено трофічні зв'язки та шкодочинність чорного бурякового довгоносика. Найбільшу плодючість самок виявлено у разі живлення їх осотом польовим, березкою польовою та цукровими буряками, яка за роки досліджень становила відповідно 190, 131 та 120 яєць. Найменшу плодючість відзначено за умов живлення бобовими травами. Розроблено математичну модель короткострокового прогнозу чисельності чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка. Визначено ефективність дії нових інсектицидів та їх композицій під час обробки насіння цукрових буряків проти шкідників сходів. Установлено, що найбільшу ефективність дії проти чорного бурякового довгоносика та інших шкідників сходів забезпечують гаучо, 70 % з.п., круізер, 35 % т.к.с. та їх композиціями з фураданом, 35 % т.п.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень щодо уточнення особливостей біології горохового зерноїда (додаткового живлення, динаміки заселення посівів, виживання в зимовий період) та його шкодочинності. Проаналізовано на стійкість до зерноїда 52-х сортів гороху. Проведено випробування перспективних інсектицидів для захисту посівів гороху від зерноїда.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості біології щитоносок бурякового агробіоценозу за умов Центрального Лісостепу України. Уточнено їх видовий склад. Виявлено 9 видів щитоносок, серед яких домінує Cassida nebulosa L., її кількість складає 93,7 %. Виявлено, що трофічні зв'язки з лободовими бур'янами дають змогу фітофагові уникнути контакту з токсичними рослинами цукрових буряків ранньої весни. З'ясовано, що характерним є кількісне збільшення особин у другу половину вегетації, а масова міграція комах на плантації цукрових буряків найбільш вірогідна з 20 червня до 24 липня. Вивчено вплив на щитоносок на певних етапах розвитку вологості середовища, температурного режиму й ентомофагів. Встановлено значення пошкодження щитоносками листкової поверхні на масу коренеплодів і їх цукристість. Вивчено ефективність дії деяких пестицидів у разі обробки насіння та обприскування посівів цукрових буряків проти Cassida nebulosa і C. nobilis L.. Зазначено, що у другу половину вегетації доцільно застосовувати діазинон - 60 % к.е. (2 л/га або 1,5 л/га), фастак - 10 % к.е. (0,1 л/га), нурел Д - 55 % к.е. (0,8 л/га) і шерпу - 25 % к.е. (0,1 л/га).

  Скачати повний текст

Упроваджено до садівницької практики науково обгрунтовані інтегровані системи захисту плодового саду. З'ясовано, що складові частини таких систем - оригінальні біопрепарати, створені на основі ентомопатогенних грибів, вірусів, мікроспорідій, паразитів гусениць і лялечок листокруток та інших лускокрилих, аскогастер, мікродус, ітоплектіс, апантелес, вирощених за оригінальними технологіями. Запропоновано оригінальні технології вирощування хазяїв ентомофагів: зернової молі, корисних шовкопрядів. Обгрунтовано оригінальну гіпотезу про існування універсального механізму, який сприяє перекодуванню екологічної інформації про стан навколишнього середовища видовим складом і концентрацією фітогормонів. Зазначено, що останні синхронізують сезонний розвиток рослин з розвитком комах, оскільки така структура забезпечує найбільш вигідну форму інформаційного контакту комах з середовищем. Встановлено, що бездіапаузний розвиток комах відбувається за умови переважаючого вмісту в рослинах фітогормонів - активаторів росту (ауксинів, гіберелінів і цитокінінів). Доведено, що достатній вміст у рослинах абсцизинів та етилену (інгібіторів росту рослин) створює передумови для формування особин у популяціях комах. Зроблено висновок, що узгоджена взаємодія розвитку рослин і комах контролюється єдиним універсальним механізмом - фітогормональним статусом рослин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено зв'язок багаторічної динаміки чисельності озимої совки з екологічними факторами довкілля, що добре узгоджується з синтетичною теорією динаміки популяції. В динаміці популяції озимої совки виділено 3 популяційних цикли (чисельність зимуючих гусениць, ритм репродуктивної активності, ритм міграційної активності). Розроблено схему інтеграції біологічних ритмів комах-фітофагів та модель ролі фенологічної коадаптації в системі комаха - рослина у формуванні фізіологічного стану популяції шкідника, яка передбачає пошук предикаторів прогнозу фазового стану популяції в характеристиках фенології комах. Вперше проаналізовано стаціальний розподіл метеликів шкідника, що надало можливість вдосконалити технологію застосування феромонних пасток в агроценозах польових культур.

  Скачати повний текст

Установлено, що до групи екологічно константних видів (X клас константності) комах-шкідників озимої пшениці лісостепової зони України відносяться злакові попелиці - звичайна злакова, велика злакова; шкідливі клопи - шкідлива черепашка, маврський клоп, австрійський клоп, гостроголовий клоп; хлібні жуки - жук-кузька, жук-красунь, жук-хрестоносець; трипс пшеничний, совка озима, хлібна жужелиця, дротяники та несправжні дротяники, злакові мухи - шведські, гессенська, озима, опоміза, пшенична, чисельність останніх протягом 10-ти років стабільно перевищує порогові рівні, що робить доцільним застосування хімічного захисту рослин. Установлено, що чисельність популяцій основних шкідників озимої пшениці має сильний кореляційний зв'язок з показниками потепління й обсягами застосування засобів захисту рослин. За останні 10 років серед видів шкідливого ентомокомплексу культури в зоні Лісостепу суттєво збільшилась середня шкодочинність опомізи, клопів черепашок, пшеничного трипсу, але майже у два рази зменшилась шкодочинність злакових попелиць, хлібної жужелиці, помітно - шведських, гессенської та озимої мух. Шкідливий ентомокомплекс посівів поповнився видом - пшенична муха, чисельність якої більше, ніж у два рази перевищує пороговий рівень. Незважаючи на постійне вдосконалення асортименту пестицидів і технології їх застосування за останні 25 років потенційні втрати врожаю озимої пшениці достеменно не змінилися. Обгрунтовано, що потепління протягом останніх 10-ти років могло вплинути на видову структуру, зумовити зміну рівнів домінування та шкідливості різних видів ентомокомплексу озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Вивчено й уточнено особливості сезонної динаміки чисельності горохової попелиці в агроценозах бобових культур впродовж вегетаційного періоду. Розглянуто особливості біології й екології фітофага залежно від абіотичних чинників і видовий склад ентомофагів горохового поля й їх роль у зниженні чисельності горохової попелиці. Проведено оцінку впливу агротехнічних заходів на щільність популяції фітофага та його шкідливість. Оцінено сучасні селекційні сорти гороху на чутливість щодо заселення шкідником. Встановлено технічну ефективність нових інсектицидів за обприскування рослин гороху та токсикації насіння проти горохової попелиці. Вдосконалено існуючу систему заходів захисту гороху від даного шкідника, в якій уточнено строки застосування та норми витрати інсектицидів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між кількістю відроджених личинок двокрилих фітофагів і гідротермічним коефіцієнтом. Встановлено фактори, що визначають строки вильоту двокрилих з місць зимівлі, проаналізовано динаміку популяції. Визначено шкодочинність комах залежно від чисельності шкідника та фази розвитку рослини, ступінь заселеності та пошкодженості різних сортів овочевих культур. Показано оптимальні умови застосування хемо-хромотропічних пасток для моніторингу двокрилих. Досліджено агротехнічні прийоми, які обмежують заселеність овочевих культур даними комахами. Визначено дію біологічних препаратів на личинки різного віку двокрилих та їх післядію на постлярвальні стадії розвитку. Обгрунтовано комплекс заходів в системі захисту овочевих культур від двокрилих.

  Скачати повний текст

Досліджено одну з найбільш шкодочинних груп комах, які заселяють баштанні культури - попелиці. Визначено їх видовий склад, розглянуто особливості біології та екології найбільш поширеного з них виду - баштанної попелиці. У Лівобережному Лісостепу України вперше грунтовно вивчено закономірність багаторічної та сезонної динаміки чисельності баштанної попелиці та її ентомофагів. Розкрито роль впливу абіотичних, біотичних та антропогенних чинників на регулювання чисельності фітофага в баштанних агроценозах, а також розроблено моделі короткострокових регіональних прогнозів його розвитку. Обгрунтовано доцільність використання показника тривалості сонячного сяйва для аналізу та розробки кількісних моделей розвитку баштанної попелиці з урахуванням природних регулюючих чинників агроценозу.

  Скачати повний текст

Встановлено, що основними видами, які шкодять посівам є ковалик степовий, ковалик посівний і ковалик темний. Досліджено вплив окремих агротехнічних заходів у короткоротаційній сівозміні та на беззмінних посівах пшениці озимої та цукрових буряків на щільність і поширення основних комах-шкідників у даних посівах.

  Скачати повний текст