Запропоновано нову модель дилятаційної кардіоміопатії (ДКМП), яка індукується введенням карміноміцину щурам; продемонстровано її тотожність з відомими моделями та патоморфологічними змінами внаслідок ДКМП у людини. Встановлено, що використання аміодарону в експерименті та за клінічних умов, призводить до покращання метаболізму міокарда, показників його біоелектричної активності та морфологічної картини. Це відбувається на тлі оптимізації стану системи аденілових нуклеотидів еритроцитів периферичної крові. Виявлено, що модулюючий ефект аміодарону щодо відповідних показників, які вивчалися у людини, значно потенціюється додаванням мілдронату. Зроблено висновок щодо доцільності комбінованого використання зазначених препаратів у комплексній терапії ДКМП.

  Скачати повний текст

На підставі тривалого динамічного спостереження, аналізу великої кількості клінічних випадків проведено поглиблене вивчення перебігу дифтерійних міокардитів (ДМ) (раннього та пізнього) різного ступеня важкості впродовж трирічного спостереження. Вивчено рівень фактора некрозу пухлин у реконвалесцентів ДМ на 6 - 12-му місяці хвороби з урахуванням проявів серцевої недостатності (СН). Установлено відмінності клінічного перебігу та характеру гемодинаміки за динамічного спотереження у реконвалесцентів раннього та пізнього ДМ у порівнянні з реконвалесцентами неспецифічного інфекційно-алергічного міокардиту. Ці відмінності відображають особливості патогенезу пошкодження міокарду зазначених ускладнень та зумовлюють використання певних підходів до їх лікування. Досліджено функціональний стан серцево-судинної системи у реконвалесцентів раннього ДМ (РДМ), пізнього ДМ (ПДМ) і неспецифічного інфекційно-алергічного міокардиту. Застосування навантажувальних тестів дозволяє об'єктивізувати зміни гемодинаміки у реконвалесцентів РДМ і ПДМ за різних етапів хвороби. Велоергометрична навантажувальна проба уможливлює кількісне визначення функціонального стану серцево-судинної системи, розробки й обгрунтування рекомендації щодо трудового режиму та трудової діяльності реконвалесцентів. Оцінено толерантність до фізичного навантаження та визначено реакцію на неї серцево-судинної системи впродовж реабілітаційного періоду після перенесених дифтерійних міокардитів. Проведено диференціацію органічних і функціональних змін на електрокардіограмі у реконвалесцентів РДМ і ПДМ. Проаналізовано їх якість життя.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему визначення клініко-гемодинамічних особливостей гіпертрофічної кардіоміопатії (ГКМП) залежно від поліморфізму гену ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та впливу цього фактора на ефективність лікування захворювання. Наведено результати обстеження 70-ти хворих на ГКМП, яке свідчить, що поєднання тяжких проявів цієї патології асоціюється з найбільш "небезпечним" DD-генотипом, підтверджених клініко-анамнестичними даними, вираженими змінами у стані трансмітрального потоку, показниками ехо-кардіографії та рівнем плазмової активності АПФ. Виявлено, що застосування комбінованої терапії сартанами та бета-блокаторами у хворих на ГКМП обумовлює покращення клініко-гемодинамічних показників і суб'єктивне поліпшення стану. Найбільш значущі позитивні зміни відзначено у хворих з DD-генотипом, переважно з обструктивною формою.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості адреналінового ураження серця та встановлено вплив попередників синтезу оксиду азоту - L-аргініну та глутаргіну, а також блокаторів NO-синтаз - N-нітро-L-аргініну й аміногуанідину на перебіг зазначеної експериментальної патології. Установлено, що гостре адреналінове пошкодження серця на різних етапах розвитку супроводжується зменшенням вмісту стабільного метаболіту NO нітрит-аніону у гомогенатах міокарда та сироватці крові, активацією процесів перекисного окиснення ліпідів і ферментів супероксиддисмутази та каталази, зменшенням пулу відновленого глутатіону, зниженням активності сукцинатдегідрогенази та цитохромомоксидази мітохондрій у міокарді піддослідних тварин. Селективний блокатор індуцибельної NO-синтази аміногуанідин і, більшою мірою, неселективний блокатор NO-синтаз N-нітро-L-аргінін сприяють поглибленню адреналінового ураження серця. Попередник синтезу оксиду азоту L-аргінін (25 мг/кг) та, більшою мірою, аргініновмісний препарат глутаргін (45 мг/кг) запобігають надмірній активації процесів вільнорадикального окиснення, відновлюють активність антиоксидантної системи та ферментів мітохондрій на тлі нормалізації вмісту нітрит-аніону. У порівняльному аспекті вивчено активність глутаргіну та кардіоцитопротектора триметазидину та встановлено, що вони сприяють якісно однотипній метаболічній реакції та зменшують негативні прояви адреналінового пошкодження серця, підвищують толерантність тварин до фізичного навантаження та запобігають зрушенням біоелектричної активності міокарда, за цього виявлено позитивну динаміку параметрів електрокардіограми. Відзначено, що захисна дія глутаргіну у разі гіпоксії міокарда певною мірою зумовлена його здатністю стимулювати синтез NO. Даний висновок підтверджено на підставі результатів його комбінованого застосування з інгібіторами NO-синтаз, що супроводжується зменшенням позитивного впливу перпарату на стан серцевого м'яза.

  Скачати повний текст

Досліджено патологічні зміни структури та функції серця в південноукраїнській популяції хворих на ревматоїдний артрит (РА). Вивчено розповсюджуваність основних серцево-судинних захворювань, частоту органічних уражень клапанного апарату серця та порушень ліпідного спектру плазми крові у разі цього захворювання. Вперше встановлено, що найбільш характерним для РА є розвиток гіпертрофії лівого шлуночка (ЛШ) з підвищенням індексу маси міокарда ЛШ без збільшення відносної товщини його стінок, яка не залежить від ступеня активності запального процесу в суглобах і наявності супутньої артеріальної гіпертензії, супроводжується збільшенням порожнин лівого передсердя та ЛШ, погіршенням діастолічної функції міокарда, збільшенням частоти суправентикулярної і шлуночкової екстрасистолії високих градацій. Продемостровано патологічний вплив порушень гуморального імунітету у разі РА на структурно-функціональний стан міокарда. Доведено прямий кореляційний зв'язок між підвищенням титрів антикардіоліпінових антитіл (АКА), кріоглобулінів (КГ), антитіл до білка теплового шоку hsp 60 (АБТШ) і формуванням гіпертрофії ЛШ, а також частотою ектопічних порушень ритму серця у хворих на РА. Обгрунтовано можливість зниження продукції АКА, КГ і АБТШ за застосування гідроксихлорохіну, що супроводжувалося відсутністю прогресії негативних змін структурно-функціональних показників міокарда протягом одного року спостереження.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено патогенетичні особливості впливу світлоімпульсної стимуляції органа зору на розвиток адреналінової міокардіодистрофії та стійкість організму тварин до гіпоксичної гіпоксії в експерименті та визначено адаптаційні можливості організму молодих нетренованих осіб чоловічої та жіночої статі до фізичних навантажень. На підставі аналізу біохімічних, морфологічних та функціональних показників життєдіяльності організму вперше показано, що світлоімпульсний вплив на зоровий аналізатор підвищує резистентність міокарда експериментальних тварин до кардіотоксичної дози адреналіну. Доведено, що виявлений ефект реалізується у таких основних патогенетичних механізмах, як зниження інтенсивності перекисного окиснення ліпідів, поліпшення антиоксидантного захисту, стабілізація клітинних мембран, зниження рівня ендотоксикозу, запобігання ураженням мікроциркуляторного русла міокарда. Вперше виявлено здатність світлоімпульсної стимуляції органа зору підвищувати стійкість експериментальних тварин до гіпоксичної гіпоксії, а також поліпшувати адаптаційні можливості до фізичного навантаження організму молодих здорових осіб чоловічої та жіночої статі.

  Скачати повний текст

З використанням модельних систем in vitro та in vivo проаналізовано вплив стрептокінази на механізми регуляції активності та взаємодії компонентів системи фібринолізу. Досліджено параметри тканниного активатора плазміногена, інгібітора активаторів плазміногена I типу (ПАІ-1) та їх взаємодію. Вивчено наступні компоненти системи зсідання крові: фібриноген, розчинний фібрин, продукти деградації фібрину та тромбін. Встановлено, що активність і концентрація тканинного активатора плазмінногена значно підвищується (майже в 3,5 рази) через 1 год після введення стрептокінази у всіх модельних системах in vitro, а в подальшому даний показник наближається до норми. На підставі одержаних даних виявлено активацію системи фібринолізу, пов'язану зі зростанням концентрації тканинного активатора плазміногена в руслі крові та відповідно компенсаторним підсиленням його інгібування. Показано здатність стрептокінази впливати на судинно-тромбоцитарну ланку системи гемостазу без участі плазміногена, внаслідок якої відбувається значне вивільнення тканинного активатора плазміногена та інгібітора активаторів ПАІ-1.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вікові особливості процесу розвитку стану пізньої кардіопротекції, індукованого впливом гострої гіпоксичної гіпоксії та гострої гіпертермії, та визначено можливі механізмів даних видів прекондиціювання. Розроблено нові режими гострого гіпоксичного та гострого гіпертермічного впливів, які індукують ефект пізнього прекондиціювання міокарда й описано зміни кардіодинамічних, біохімічних і морфологічних характеристик міокарда щурів за умов запропонованих моделей відстроченого прекондиціювання. Виявлено різницю між рівнями експресії iNOS у міокарді молодих s зрілих щурів (у молодих тварин цей показник вдвічі вищий, ніж у зрілих) та між такими рівнями у різних шлуночках серця (у правому шлуночку молодих і зрілих тварин цей рівень вищий, ніж у лівому, на 80 % та на 20 %). Виявлено протилежну спрямованість змін рівнів експресії iNOS у міокарді молодих і зрілих щурів після гострої гіпоксичної гіпоксії - зростання у перших і зниження у других. Показано зв'язок рівнів експресії iNOS у міокарді зі ступенем кардіопротекції за ішемії-реперфузії ізольованого серця. Обгрунтовано необхідність поділу загальної вікової групи дорослих щурів на групи "дорослих молодих" і "дорослих зрілих", які мають істотні відмінності у фізіологічних характеристиках (зокрема, різну реактивність міокарда).

  Скачати повний текст

За результатами клінічних і експериментальних досліджень доведено вплив аутоімунних реакцій і, в першу чергу, проти основних скорочувальних білків міофібрил міокарда актину та міозину на клініко-функціональний стан хворих, ефективність у них синдромальної терапії хронічної серцевої недостатності (ХСН), їх виживання, формування міокардинального ушкодження та порушення скоротливості міокарда на молекулярномі рівні. Особливості вираженості та спрямованості аутоімунних реакцій у хворих на дилатаційну кардіоміопатію (ДКМП) порівняно з такими у пацієнтів з міокардитом і хворими на ХСН, яка виникла внаслідок ішемічної хвороби серця та/або гіпертонічної хвороби, а також особливості імунного статусу в хворих з різним варіантами ДКМП. Обгрунтовано необхідність розробки нових підходів до лікування хворих на ДКМП з використанням імунокорекції.

  Скачати повний текст

Встановлено контрактильну спроможність міокарда у хворих хронічним обструктивним бронхітом (ХОБ). Запропоновано систему оцінки стану міокардіального резерву для хворих ХОБ в умовах відсутності єдиних критеріїв шляхом визначення варіантів гемодинамічного реагування. Встановлено роль базисної терапії ХОБ для нормального функціонування серцевого м'яза. Виявлено вплив терапії бронхолітичними препаратами різних хімічних груп на рівень міокардіального резерву. Оцінку проведено шляхом аналізу групування хворих по варіантах гемодинамічного реагування. Досліджено інотропізм міокарда за допомогою кінцево-систоличної залежності "об'єм-тиск". Показано схему бронхолітичної терапії, що приводить до поліпшення контрактильних та насосних властивостей міокарда. За результатами дослідження перевагу віддано іпратропіуму броміду, який підвищує контрактильну спроможність міокарда.

  Скачати повний текст

На основі клініко-діагностичного комплексу (визначення регіонарної скоротливості всіх камер серця, стрес-ехокардіографії (ЕхоКГ)) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) об'єктизовано зміни функціонального стану міокарда, коронарного резерву, прояви ремоделювання та визначено детермінанти перебігу захворювання залежно від ступеня ураження міокарда з оцінкою центральної гемодинаміки та регіонарної скоротливості всіх камер серця. На основі проведеного антиортостатичного навантаження на фоні ЕхоКГ виявлено характерні зміни регіонарної скоротливості всіх камер серця та визначено, зважаючи на прояви ремоделювання, адекватність медикаментозної терапії. Під час проведення порівняльного аналізу ефективності застосування різних груп антиішемічних препаратів використано визначення регіонарної скоротливості всіх камер серця з оцінкою їх впливу на гемодинаміку. Досліджено вплив еналаприлу малеату та ніфедипінуретарду на показники регіонарної скоротливості міокарда всіх камер серця.

  Скачати повний текст

Проаналізовано етіологічну роль впливу ксенобіотиків у виникненні токсичної кардіоміопатії (ТКМП), потенціюючу дію факторів ризику у розвитку ТКМП та її поєднання з ішемічною хворобою серця (ІХС). Вивчено особливості перебігу ТКМП та її поєднання з гострим інфарктом міокарда (ГІМ). Відзначено, що домінуючими в клінічній картині ТКМП є аритмії та ознаки серцевої недостатності, під час поєднання ТКМП з ГІМ перебіг характеризується атиповим больовим синдромом і великою частотою ускладнень. Досліджено особливості структурних змін серця та ремоделювання міокарда в процесі ТКМП та її поєднанні з ІХС. Показано дилатацію камер серця, помірність гіпертрофії стінок, процеси клітинного ремоделювання. Доведено, що в розвитку дисфункції лівого шлуночка на ранніх стадіях у хворих на ТКМП значна роль належить розладам поздовжньої кінетики міокарда. Відзначено, що порушення, які виникають в імунній системі під час ТКМП та її поєднанні з ГІМ, характеризуються пригніченням клітинного імунітету, активацією гуморальної та кілерної ланок. Виявлено активацію моноцитів з трансформацією в секретуючі моноцити/макрофаги. Визначено показники ліпідного спектра під час ТКМП та її поєднання з ІХС, їх нормальні та гранично допустимі значення. Доведено, що у хворих на ТКМП в поєднанні її з ГІМ значно підвищений рівень важких металів (Cd, Pb, Mn) у крові.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку внутрішньосерцевих структур і потоків крові під час проведення гострих фармакологічних тестів з використанням бета-адреноблокаторів, антагоністів кальцію, блокаторів ангіотензинперетворюючого ферменту, серцевих глікозидів у хворих на гіпертрофічну обструктивну кардіоміопатію (ГОКМП) з супутнім хронічним бронхітом. У ході клініко-експериментального дослідження виділено кардіодепресивний чинник з молекулярною масою близько 10000, який має чітку нозологічну спрямованість і визначає формування серцевої недостатності. Визначено особливості гемодинаміки та вентиляційної функції легень у хворих з різними формами захворювання. Вперше доведено неоднозначний вплив засобів патогенетичної терапії на показники ЕхоКГ у хворих на ГОКМП з супутнім хронічним бронхітом з різним ступенем фракції викиду крові.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Експериментально обгрунтовано доцільність застосування тіотриазоліну для запобігання токсичних уражень міокарда, спричинених цитостатиком доксорубіцином. Установлено захисну дію тіотриазоліну за умов доксорубіцинової та фторичної інтоксикації, що має прояв у дозозалежному зменшенні токсичності даних препаратів. Установлено, що тіотриазолін запобігає виникненню порушень показників кардіо- та системної гемодинаміки у кролів з доксорубіциновою кардіоміопатією. Доведено позитивний вплив медикаменту на процеси енергозабезпечення міокарда за умов токсичної дії доксорубіцину. З'ясовано, що провідними ефектами у механізмах кардіотропної дії тіотриазоліну є антиоксидантний і антитоксичний. За результатами дослідження визначено, що профілактичне курсове лікування тіотриазоліном запобігає виникненню метаболічних порушень і корелює з позитивною динамікою на мікроструктуру серця піддослідних тварин. На підставі одержаних даних обгрунтовано доцільність включення тіотриазоліну в схеми лікування антрацикліновими антибіотиками з урахуванням кардіопротекторної та адаптаційної дії.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у хворих спостерігається розвиток післяінфарктного ремоделювання серця й ендотеліальна дисфункція, що прогресують відповідно до ступеня артеріальної гіпертензії, віку та функціонального класу хронічної серцевої недостатності (ХСН). Виявлено, що для хворих похилого віку характерна наявність тісних кореляційних зв'язків між основними показниками діастолічної та систолічної функцій лівого шлуночка (ЛШ), системної гемодинаміки, а також рівнем ендотеліну-1 та скінченних метаболітів оксиду азоту в сироватці крові, що підтверджують роль ендотеліальної дисфункції у розвитку важких ускладнень ішемічної хвороби серця (ІХС) у поєднанні з гіпертонічної хвороби (ГХ). Встановлено, що терапія карведилом і периндоприлом через 12 тижнів лікування супроводжується вірогідним зниженням рівня артеріального тиску до цільового та дозволяє не тільки покращати ендотеліальну функцію судин, але й систолічну та діастолічну функцію міокарда ЛШ серця у хворих похилого віку з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з ГХ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто нові методичні підходи до бактеріальної експресії рекомбінантної синтетази та її окремих N-кінцевого каталітичного та С-термінального некаталітичного модулів. Одержано поліклональні й аутоантитіла проти повнорозмірної тирозил-тРНК синтетази та перевірено їх вплив на ферментативну активність білка в реакції аміноацилювання, встановлено їх взаємопротилежний ефект. Вперше з'ясовано особливості експресії синтетази в кардіоміоцитах у разі дилатаційної кардіоміопатії у людини та в динаміці захворювання на тваринній моделі. Показано кількісні та якісні зміни експресії фермента за розвитку захворювання. Виявлено зміни кількісного рівня аутоантитіл проти повнорозмірної синтетази та її окремих N-кінцевого каталітичного та С-термінального некаталітичного модулів. Показано збільшення їх кількості у людей з різними проявами серцевої недостатності та у модельних мишей за прогресії індукованих серцевих захворювань.

  Скачати повний текст