Здійснено удосконалення методу рейтресинга, що дозволило вирішити проблему підвищення точності та збільшення обсягу інформації про абераційний стан ока, одержаної в результаті проведення аберометрії його оптичної системи. Здійснено теоретичне узагальнення методу рейтресингу. Розроблено багаторакурсний рейтресинговий аберометр і обгрунтовано принцип його дії. Експериментально апробовано метод багаторакурсної аберометрії ока, використання якого дозволяє виявляти всі типи аберацій. Показано можливості застосування даного засобу для визначення причин появи первинних аберацій реального ока з характерною для нього оптичною системою просторового типу. Експериментально підтверджено підвищення точності аберометрії за рахунок фільтрувальних властивостей подвійної церніковської апроксимації функції хвильової аберації ока. Створено математичний апарат для обчислення стандартних офтальмологічних параметрів вад зору. Розроблено методи оцінки якості зображення та обсягу псевдоакомодації на основі використання компонентів тензора другого гауссового моменту від функції розсіювання точки на сітківці. Обгрунтовано шляхи підвищення точності метода та апаратної точності рейтресингової аберометрії ока. Сформульовано рекомендації щодо коректного позиціонування аберометра відносно ока пацієнта.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що загальна інтоксикація організму, хронічний стрес і фотосенсибілізатори посилюють ушкодження, а активація антиоксидантної системи сприяє підвищенню стійкості кришталика до катарактогенних факторів. Вперше показано, що під час дії на організм поліхромного світла, амінотриазолу, нафталіну, іонізуючого випромінення мають місце аналогічні зміни функціонального стану мембран і антиоксидантного гомеостазу, ступінь виразності яких значно більший уже на ранніх термінах експерименту у випадку їх одночасного впливу. Досліджено, що одним з механізмів катарактогенної дії хронічного стресу, інтоксикації, фотосенсибілізації, механічної травми є потенціювання ушкоджень метаболічних систем прямими катарактогенами. Доведено можливість підвищення стійкості кришталика до катарактогенних дій шляхом стабілізації мембран та антиоксидантної системи. Виявлено, що розвиток вікової катаракти характеризується змінами параметрів антиоксидантної системи та функціонального стану мембран. Вперше встановлено, що захворювання серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту та печінки, хронічна алкогольна інтоксикація збільшують метаболічні порушення в осіб з віковою катарактою, особливо значимо у разі патології гепатобіліарної системи. Запропоновано гіпотетичну схему участі антиоксидантної системи та ролі мембран у катарактогенезі.

  Скачати повний текст

Експериментально встановлено, що місцеве застосування 1 % флуренізидової мазі у комплексному лікуванні проникаючого корнеосклерального поранення сприяє прискоренню епітелізації, швидкій ліквідації запальної реакції та формуванню менш інтенсивного рубця рогівки. Запропоновано новий об'єктивний метод визначення площі неоваскуляризації рогівки, який дозволяє контролювати загоєння рани та визначити ступінь ефективності лікування. Розроблено новий інструмент "канюля-шпатель", застосування якого під час первинної мікрохірургічної обробки проникаючих корнеосклеральних поранень попереджає защемлення райдужки у рані. Уперше клінічно доведено, що розвиток проліферативного процесу у порожнині ока починається вже на 3 - 4-ту добу після проникаючого корнеосклерального поранення ускладненого гемофтальмом, що виявляється під час ультразвукового В-сканування в динаміці.

  Скачати повний текст

Вперше доведено можливість застосування методу лазерної кореляційної спектроскопії для діагностики, прогнозування, динамічного контролю та корекції післяопераційної запальної реакції ока. Встановлено, що у разі пошкодження райдужної оболонки відбуваються порушення гомеостазу плазми крові та сльозової рідини, які свідчать про аутоімунну сенсибілізацію організму на підставі дегенеративно-дистрофічних процесів. Вперше доведено, що застосування препаратів гемокорд і кріокорд призводить до значної корекції порушень гомеостазу у хворих з іридофакопротезуванням, зменшення ступеня післяопераційної запальної реакції та числа ускладнень у віддаленому періоді, а також сприяє значному підвищенню функціональних результатів операції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здіснено математичні розрахунки глибини фокуса у схематичному оці Гульштранда за умов поєднання різних значень діаметра зіниці та розмірів фігур розсіяння світла, що є характерними для гостроти зору 1,0, 1,5 та 2,0 одиниці. Запропоновано графічну методику дослідження та прилад для вимірювання глибини фокуса й об'єму псевдоакомодації у пацієнтів з артифакією. Установлено обернену залежність глибини фокуса від гостроти зору та діаметра зіниці, на підставі збігу математично розрахованих і клінічно одержаних значень глибини фокуса. Запропоновано уточнену термінологію стосовно псевдоакомодаційної здатності пацієнтів з артифакією. Глибиною фокуса запропоновано вважати діоптрійний еквівалент ділянки простору перед оком, у межах якої спостерігається найвища гострота зору конкретної особи. Об'ємом псевдоакомодації запропоновано вважати діоптрійний еквівалент ділянки простору перед оком, у межах якої рівень гостроти зору не нижче 0,7.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості самосвідомості осіб, які зазнали втрати зору (ВЗ) в дорослому віці (ДВ), та детермінанти впливу на їх виникнення. Розкрито підходи до структуризації самосвідомості особистості та інтегровану структуру самосвідомості з її компонентами, зокрема, когнітивним, емоційно-оцінним та регуляторним. Вивчено особливості самосвідомості дорослих інвалідів по зору, які зазнали ВЗ в ДВ. Визначено своєрідність перебігу психічних процесів самосвідомості на основі самопізнання, самоусвідомлення, самооцінки, самоставлення та саморегуляції, внаслідок набутої у ДВ ВЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено дію кріоконсервованих фетальних нервових клітин після введення у процесі лікування центральної хоріоретинальної дистрофії (ЦХРД). Доведено спроможність кріоконсервованих фетальних нервових клітин сприяти відновленню анатомічних структур сітчастої оболонки. Показано, що введені нервові клітини мають високу тропність до патологічного осередку та визначаються в осередку поразки тривалий час (до 21-ї доби). На підставі одержаних експериментальних даних показано високу ефективність в офтальмологічній практиці лікування сухої форми ЦХРД. Даний метод може бути впроваджений у офтальмологічну практику та сприяти соціальній реабілітації хворих.

  Скачати повний текст

Наведено результати застосування модифікованої методики фосфенелектростимуляції (мФЕС) для лікування хворих з частковою атрофією зорового нерва (ЧАЗН). Проведено комплексне функціонально-діагностичне дослідження гостроти зору, стану поля зору, електричної чутливості та лабільності зорового аналізатора (ЗА), фаз світлової чутливості ЗА всіх хворих з ЧАЗН. На підставі дослідження функціонального стану ЗА до і після курсу мФЕС у 364 хворих (588 очей) з ЧАЗН встановлено, що поступове підвищення частоти подачі електричних імпульсів призводить до поступового фізіологічно адекватного включення у роботу просторово-частотних рецептивних полів периферійного відділу зорового аналізатора. З використанням запропонованої методики у 89 - 92 % хворих з ЧАЗН значно поліпшено функціональний стан ЗА. Стабільність одержаних результатів фіксовано протягом півроку. Доведено, що повторне застосування курсів модифікованої методики ФЕС у хворих з ЧАЗН різного генезу є найбільш доцільним з періодичністю у шість місяців.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено патогенетичні особливості впливу світлоімпульсної стимуляції органа зору на розвиток адреналінової міокардіодистрофії та стійкість організму тварин до гіпоксичної гіпоксії в експерименті та визначено адаптаційні можливості організму молодих нетренованих осіб чоловічої та жіночої статі до фізичних навантажень. На підставі аналізу біохімічних, морфологічних та функціональних показників життєдіяльності організму вперше показано, що світлоімпульсний вплив на зоровий аналізатор підвищує резистентність міокарда експериментальних тварин до кардіотоксичної дози адреналіну. Доведено, що виявлений ефект реалізується у таких основних патогенетичних механізмах, як зниження інтенсивності перекисного окиснення ліпідів, поліпшення антиоксидантного захисту, стабілізація клітинних мембран, зниження рівня ендотоксикозу, запобігання ураженням мікроциркуляторного русла міокарда. Вперше виявлено здатність світлоімпульсної стимуляції органа зору підвищувати стійкість експериментальних тварин до гіпоксичної гіпоксії, а також поліпшувати адаптаційні можливості до фізичного навантаження організму молодих здорових осіб чоловічої та жіночої статі.

  Скачати повний текст

Вперше одержано комплекс характерних змін структурних компонентів зорового нерву (ЗН) щурів у відповідь на введення кріоконсервованої плаценти (ККП). Встановлено, що трансплантація ККП супроводжується вираженим стимулювальним впливом на тканини ЗН, підсилює мікроциркуляцію та не викликає патологічних змін. Вперше виявлено корегувальну дію підшкірної трансплантації ККП на перебіг гострого асептичного невриту ЗН, що полягає в скороченні термінів запалення, активації регенераторних процесів у тканинних елементах і попередженні незворотних змін в нервових волокнах і нейроглії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено гормонально-метаболічні особливості організму та їх роль у патогенезі первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ). Розроблено нові напрямки у патогенетично орієнтованому лікуванні хворих. Установлено, що за глаукоми наявний виражений дефіцит естрадіолу, який ініціює розвиток прискореної інволюції, формування ендокринної, вегетативної, ліпідної та морфологічної дисфункції та є чинником ризику розвитку та прогресування глаукоми. Важливим показником стану інволютивних процесів у організмі хворих на ПВКГ є коефіцієнт рецепції щитовидної залози, який вірогідно збільшується зі старінням, прогресом глаукоми та у разі гіповолемічного типу захворювання. У хворих на ПВКГ відбувається зниження рівня адаптації до стресу, значне зниження резервних можливостей симпато-адреналової системи, наявний ліпідний дистрес синдром, формується особливий психосоматичний стан. Розроблено математичну модель прогнозування ризику розвитку глаукомного процесу, концептуальну схему метаболічного патогенезу ПВКГ. Обгрунтовано необхідність корекції виявлених порушень. Запропоновано використовувати селективні модулятори естрогенових рецепторів та препарату "Кріоцелл" за умов комплексного лікування хворих на ПВКГ, що сприяє стабілізації та покращанню зорових функцій.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікування гострих порушень венозного кровообігу в сітківці ока на підставі вивчення особливостей мікроциркуляторного, коагуляційного гемостазу, перекисного окиснення ліпідів, клінічного перебігу захворювання, флюоресцеїн-ангіографічних змін та застосування нових медикаментозних і лазерних засобів комплексної терапії досліджуваної патології. В експериментальних дослідженнях рекомендовано використовувати нову неінвазивну модель тромбозу вен сітківки, що відтворює клінічний перебіг захворювання з усіма характерними ознаками. Доведено доцільність застосування поліпептидних препаратів "Вермілат" та "Ербісол" та селективної лазерної коагуляції у лікуванні тромбозу вен сітківки. З метою підвищення ефективності лікування хворих на гострі порушення венозного кровообігу в сітківці рекомендовано використовувати метод, яки включає патогенетичну корекцію основних ланок захворювання шляхом використання антикоагулянту прямої дії "Фраксипарин", дезагрегантів "Тиклід" або "Плавикс", поліпептидного препарату "Ербісол", а також нової лазерної методики селективної коагуляції пігментного епітелію сітківки.

  Скачати повний текст

Досліджено роль жирних кислот у виникненні та розвитку вікової катаракти. У хворих на дану хворобу здійснено дослідження жирно-кислотного спектра ліпідів крові, кришталика та елементу з ока, проведено порівняльний аналіз рівня жирних кислот і встановлену пряму залежність між рівнем жирних кислот усіх цих біологічних об'єктів. Обгрунтовано можливість використання елімінату об'єкта для вивчення ліпідного обміну в очах. Простежено динаміку рівня жирних кислот ліпідів елімінату з ока залежно від ступеня зрілості катаракти. На підставі клінічних і біохімічних досліджень доведено існування прямого зв'язку між виникненням вікової катаракти та рівнем жирних кислот ліпідів елімінату з ока, розраховано коефіцієнт ненасиченості для прогнозування груп ризику з виникнення даного захворювання, визначено шляхи оптимізації профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

Наведено результати експериментального обгрунтування дисбіотичних аспектів патогенезу цукрового діабету (ЦД). Вперше доведено виникнення дисбіозу за цукрового навантаження, моделювання ЦД 1 і 2 типів. За допомогою біохімічних і гістологічних методів встановлено розвиток діабетичної ретинопатії за експериментального дисбіозу та за введення кишкового ендотоксину. Вивчено захисну роль печінки в розвитку діабету та дисбіозу та показано лікувально-профілактичну дію гепатопротекторів за діабету. Обгрунтовано застосування регуляторів мікробіоценозу - пребіотиків для профілактики та лікування діабетичної ретинопатії. Вперше встановлено пребіотичні властивості поліфенольних сполук. Показано здатність даних препаратів запобігати розвитку судинних ускладнень діабетичної ретинопатії. Розроблено рекомендації із застосування біофлаваноїдів і пребіотиків у комплексному лікуванні хворих на діабетичну ретинопатію. Запропоновано методи відтворення дисбіозу й його оцінювання за допомогою оригінального ферментативного методу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності діагностики вікової макулярної дегенерації (ВМД) шляхом дослідження очного дна хворих світлом довгохвильового спектру в діапазоні 600 - 1 100 нм на основі одержання нових наукових даних про те, що діагностично значимим для ранньої діагностики ВМД є візуалізація структур очного дна в даному спектральному діапазоні. Розроблено новий спосіб ранньої діагностики сухої форми ВМД і методику морфометричного оцінювання зображень структур очного дна. Встановлено, що спектральні властивості структур очного дна обумовлюють різні зображення очного дна в даних трьох спектральних областях довгохвильового спектру. Розроблено спосіб, який дозволяє неінвазивно та за умов природної ширини зіниці візуалізувати ранні прояви ВМД і може застосовуватись як самостійний скринінговий метод та в комплексному дослідженні хворих з застосуванням інших інструментальних методів дослідження.

  Скачати повний текст

Розроблено новий пристрій і новий спосіб фотореєстрації структур очного дна та спосіб кількісної оцінки фотозображень. Встановлено, що довгохвильова фундусграфія на відміну від флюоресцентної ангіографії дозволяє без використання контрастних речовин візуалізувати хоріоїдальні судини та субретинальну неоваскулярну мембрану "класичного" й "прихованого" типу. Доведено, що довгохвильова фундусграфія дозволяє уточнити морфометричні характеристики субретинальної неоваскулярної мембрани. Встановлено, що даний новий неінвазивний спосіб фотореєстрації, а також спостереження в динаміці за структурами очного дна підвищує вірогідність виявлення субретинальних неоваскулярних мембран на 12 % і може використовуватися в комплексному обстеженні хворих поряд з традиційними методами.

  Скачати повний текст

Уперше в офтальмології запропоновано новий спосіб лікування бактеріальних кератитів (БК), який включає застосування пробіотика А-бактерину у комплексній терапії даної патології. Проведено порівняльний аналіз клінічних показників під час лікування хворих з застосуванням А-бактерину та без використання даного препарату. Визначено вплив комплексного лікування з включенням А-бактерину на рівень загальної та місцевої імунологічної реактивності хворих на БК. Встановлено залежність тяжкості перебігу даної патології та ряду показників загального та місцевого імунітету від характеру мікрофлори, виділеної з кон'юнктивальної порожнини очей хворих.

  Скачати повний текст