Розглянуто особливості перебігу різних форм гломерулонефриту за умов цитомегаловірусної інфекції. Обстежено 112 хворих на різні форми гломерулонефриту. Встановлено, що більшість хворих на гломерулонефрит інфіковано цитомегаловірусом (ЦМВ), особливо пацієнти з нефротичною формою хронічного гломерулонефриту (ГН). На підставі поглибленого вивчення даних клініко-лабораторних та імунологічних показників виявлено: в інфікованих хворих гломерулонефрит набуває набагато важчого перебігу, що проявляється у більш виражених набряковому синдромі, протеїнурії, гематурії та дисбалансі системи імунітету. Імунологічні зміни у хворих на ГН за умов ЦМВІ характеризувались пригніченням Т-супресорів, активності комплементу та системи фагоцитозу. Визначено, що у хворих на гострий ГН, інфікованих ЦМВ, хронізація процесу відбувається у 100% випадків, тоді як у неінфікованих - значно рідше. Запропоновано включати у комплекс обов'язкових досліджень у разі ГН вірусологічні тести на ЦМВ.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці методів диференційного лікування хронічної серцевої недостатності, яка перебігає на фоні гіпертонічної хвороби та симптоматичної ниркової артеріальної гіпертензії, за допомогою капотену, карділу та тіотриазоліну. Проаналізовано особливості застосування капотену, карділу та тіотриазоліну залежно від етіології хронічної серцевої недостатності, гемодинамічних та біохімічних зрушень, які є факторами розвитку та прогресування серцевої недостатності. Вивчено системну динаміку, стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантних факторів, які дозволили виявити характерні гемодинамічні риси хронічної серцевої недостатності, що перебігає на фоні гіпертонічної хвороби та симптоматичної ниркової артеріальної гіпертензії.

  Скачати повний текст

Досліджено ефективність застосування вобензиму, гепатофальку планта та ліпостабілу у складі комплексного лікування хворих на імунні нефропатії з нефротичним синдромом. Наведено результати обстеження 276 пацієнтів, з них 181 - хворих на хронічний гломерулонефрит, люпуснефрит, ревматоїдний артрит з амілоїдозом нирок і діабетичний гломерулосклероз з нефротичним синдромом, та 65 хворих, що склали порівняльну групу, з використанням вищевказаної терапії. Вивчено вплив вобензиму та антиоксидантів на протеїнурію, холестеринемію, системи гемостазу, перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту, імунітету, протеолізу. Доведено, що вказані препарати зменшують кількість ліжко-днів хворих на імунні нефропатії з нефротичним синдромом, знижують частоту ускладнень, поліпшують перебіг імунних нефропатій з нефротичним синдромом. Розроблено критерії прогнозування ефективності терапії на підставі застосування вобензиму й антиоксидантів на початку лікування.

  Скачати повний текст

Вивчено клінічні, патогенетичні та терапевтичні аспекти функціонування нирок у хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН). Встановлено, що у разі важкої форми ХСН може формуватися ренінзалежна діяльність нирок. Відмічено, що призначення даним хворим еналаприлу погіршує екскреторну діяльність нирок, тоді як прийом лазартану не знижує виведення електролітів і води. Доведено, що у хворих на ХСН без розвитку ренінзалежного функціонування нирок прийом еналаприлу та лазартану зумовлює помірне збільшення діурезу та салурезу. З'ясовано,що метопролол здатен поліпшити екскреторну функцію нирок та знизити підвищений сольовий апетит у хворих на ХСН.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі системного підходу до вивчення психопатологічної структури неврозоподібних розладів у хворих на хронічну ниркову недостатність (ХНН), що знаходяться на лікуванні гемодіалізом (ГД), визначено їх діагностичні та прогностичні критерії, з'ясовано чинники, які впливають на їх перебіг. Встановлено, що клінічні прояви та динаміка неврозоподібних розладів у хворих визначаються сукупністю та взаємодією соматичних і психогенних чинників, а також особистісними особливостями пацієнтів. Досліджено клініко-психологічні особливості осіб, що перебувають на лікуванні ГД. Вивчено їх якість життя та чинники, що впливають на їх соціальне функціонування. Розроблено та обгрунтовано основні методи психотерапевтичної корекції неврозоподібних розладів залежно від їх основних клінічних проявів та від етапу лікування ГД.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в хворих, які страждають на цукровий діабет 1 типу більше 5 років, виникає внутрішньоклубочкова гіпертензія, що призводить до пошкодження клубочкового апарату нирок і характеризується мікроальбумінурією, підвищенням швидкості клубочкової фільтрації та показників ниркової гемодинаміки. На підставі результатів клініко-лабораторного аналізу модифікацій функціонального стану нирок під впливом престаріуму й едніту виявлено виражений вплив цих препаратів на екскрецію білка з сечею та показники ниркової гемодинаміки. Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) зменшують мікроальбумінурію на 45 %, відновлюють ниркову гемодинаміку. Для терапії діабетичної нефропатії престаріум ефективний у 92 %, а едніт - у 87 % хворих на ЦД І типу. Антипротеїнурічний ефект інгібіторів АПФ у хворих з нормальним рівнем артеріального тиску не пов'язаний зі зниженням системного артеріального тиску, а опосередкований впливом препаратів на внутрішньоклубочкову гемодинаміку. У хворих з артеріальною гіпертензією антипротеїнурічний ефект зумовлений нормалізацією системного та внутрішньоклубочкового кровообігу під впливом престаріуму або едніту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного клініко-лабораторного обстеження хворих на хронічну ниркову недостатність (ХНН) на фоні хронічного гломерулонефриту (ХГН), хронічного пієлонефриту та діабетичного гломерулосклерозу розвинуто питання стосовно ролі порушень ліпідного обміну у формуванні та прогресуванні ХНН. Доведено, що у випадку розвитку ХНН має місце значна активація перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), а за прогресування ХНН - виснажується антиоксидантний захист (АОЗ) у порівнянні з пацієнтами зі збереженою функцією нирок. Виявлено позитивну кореляцію між вмістом малонового діальдегіду в плазмі та концентрацією креатиніну, негативну між концентрацією креатиніну та вмістом супероксиддисмутази. Встановлено, що у хворих на ХНН і незалежно від її етіології, спостерігається гіпертробінемія, підвищення концентрації продуктів деградації фібриногену/фібрину в крові та подовження XII-a залежного фібринолізу, а у разі подальшого підвищення креатинінемії ці зміни продовжують поглиблюватися. Стосовно тромбоцитарної ланки гемостазу виявлено, що в пацієнтів, хворих на ХНН, явища уремічної тромбоцитопатії (зниження адгезивно-агрегаційних властивостей платівок) прогресують з підвищенням креатинінемії. Доведено позивний вплив кетостерилу за умов низькобілкової дієти на стан досліджених систем у пацієнтів, хворих на ХНН II ступеня та на базі одержаних результатів доведено доцільність його застосування у комплексній терапії. Розроблено критерії прогнозування ефективності терапії белосорбом пацієнтів, хворих на ХНН II ступеня.

  Скачати повний текст

Вивчено структуру, частоту, терміни розвитку та особливості гінекологічної захворюваності в жінок з термінальною хронічною нирковою недостатністю (ХНН), встановлено її несприятливий вплив на перебіг основного захворювання. За результатами досліджень визначено особливості порушень мікробіоценозу піхви в пацієнток з уремічною нирковою недостатністю за різних методів лікування ХНН. Установлено причини та виявлено чинники ризику виникнення порушень менструального циклу, передпухлинних процесів і пухлин гінекологічної сфери та молочних залоз у жінок з різними методами корекції ХНН. У порівняльних аспектах досліджено особливості змін імунологічної реактивності організму та зміни процесів перекисного окиснення ліпідів - антиоксидантного захисту в жінок з ХНН залежно від різних варіантів терапії ХНН. Розроблено та застосовано на практиці диференційований алгоритм обстеження, спостереження, корекції порушень гормонального гомеостазу та мікробіоценозу піхви зазначених хворих.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу результатів дослідження показників центральної гемодинаміки, видільної функції нирок, характеристик транспорту та споживання кисню визначено провідні чинники, що зумовлюють зміни системного та ниркового кровообігу. Доведено, що одною з основних причин, які зумовлюють ці порушення, є невідповідність об'єму циркулюючої крові та місткості судинного русла. З використанням одержаних результатів створено систематизований алгоритм проведення інфузійно-трансфузійної та коригувальної терапії. Алгоритм побудовано, передбачаючи наявність супутніх захворювань та особливостей етапів операції. Зазначено, що впровадження цього алгоритму до практики відділу анестезіології та інтенсивної терапії Інституту хірургії та трансплантології АМН України дає змогу скоротити тривалість післяопераційного перебування хворих у відділі інтенсивної терапії на 1,5 доби та знизити частоту виникнення гострої ниркової недостатності з 3,2 % до 1,6 %.

  Скачати повний текст

Започатковано новий напрямок досліджень на стику патофізіології, бальнеології, фітотерапії, імунології, гемостазіології, радіобіології. Доведено наявність негативного впливу чинників аварії на ЧАЕС на системи адаптації, гемостазу та імунітету в учасників ліквідації її наслідків. З застосуванням удосконаленої триступеневої статистичної методики багатомірного аналізу проведено комплексну порівняльну оцінку стану головних захисно-пристосувальних систем (кори наднирників, тиреоїдної, імунної, гемостазу, оксидаційно-антиоксидантної) у ліквідаторів з різними формами хронічного калькульозного пієлонефриту. Мінімальні відхилення від норми констатовано в осіб з асептичним уролітіазом, вираженість їх дещо більша за хронічного калькульозного пієлонефриту (КПН) у фазі ремісії, суттєво більша - за латентного КПН та максимальна - в активній фазі КПН. Разом з тим, клініко-лабораторні прояви активності є незначними у порівнянні з типовими. Показано, що у хворих з аналогічною патологією, за умов відсутності дії чинників аварії, активація В-ланки, пригнічення фагоцитозу, системи Т-клітинного імунітету, особливо його кіллерної ланки у кожній фазі патологічного процесу, як правило, виражені меншою мірою. Запропоновано патогенетичну схему розвитку обтяження асептичного уролітіазу хронічним пієлонефритом. Шляхом застосування удосконаленої методики оцінки проаналізовано скорельованості параметрів внутрішньосистемності та міжсистемні взаємозв'язки показників захисно-пристосувальних систем і метаболізму та продемонстровано високу інформативність коефіцієнта спряження, суттєво відмінного у разі асептичного уролітіазу та різних фаз КПН. Запропоновано положення про залежність змін функціональних параметрів нирок та сечового синдрому від вираженості імунодисфункції, а також концепцію, згідно з якою обтяження асептичного уролітіазу пієлонефритом зумовлене істотним ослабленням захисних систем, міра якого визначає фазу калькульозного пієлонефриту (ремісії, латентного чи активного процесу). Досліджено вплив бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець на параметри захисно-пристосувальних систем та ниркових функцій.

  Скачати повний текст

Вперше за умов гіпертрофії однієї нирки після однобічної неффректомії проведено комплексне дослідження біохімічних показників, пов'язаних зі зміною частоти апоптозу у нирковій тканині. Визначено вміст сфінгозину, стабільних метаболітів оксиду азоту, кальцію як метаболітів сигнальних шляхів, що регулюють розвиток апоптозу за даної експериментальної моделі. Вивчено взаємозв'язок частоти апоптозу зі зміною об'єму клітин за даними ЯМР-релаксометрії протонів тканинної води за умов гіпертрофії однієї нирки. Вперше проведено комплексне дослідження впливу даларгіну на частоту апоптозу у нирковій тканині в щурів у нормальному фізіологічному стані та за гіпертрофії однієї нирки на 3-ю, 7-му, 14-ту добу після однобічної нефректомії. Виявлено біохімічні зміни у нирковій тканині, що супроводжують ефект опіодів (зокрема, даларгіну) на активність апоптозу.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини, мінерального обміну, кальційрегулювальних гормонів за хронічної ниркової недостатності (ХНН). З використанням методу двофотонної рентгенівської денситометрії досліджено мінеральну щільність кісткової тканини. Запропоновано концепцію виникнення структурно-функціональних порушень кісткової тканини у разі ХНН. Встановлено, що за даної патології мають місце чотири варіанти ураження кісткової системи залежно від ступеня порушення функції нирок і варіанту порушення кальцієвофосфорного обміну. Доведено, що всі види остеодистрофій супроводжуються зниженням кісткової маси та зростанням ризику переломів. Визначено основні фактори прогресуючих втрат кісткової маси за ХНН. В експерименті на білих щурах встановлено, що ХНН супроводжуєтья порушенням процесів остеоморфогенезу та біомеханічних характеристик кістки тварин. Доведено ефективність використання препарату кальцію з вітаміном D та мікроелементами для корекції виявлених порушень. Обгрунтовано доцільність застосування диференційованих програм комплексного лікування хворих з остеодистрофіями залежно від варіанту ураження кісткової тканини.

  Скачати повний текст

Експериментально та теоретично обгрунтувано вплив отрути блідої поганки на порушення екскреторної, іонорегулюючої та кислотовидільної функції нирок. Вперше встановлено патогенетичний зв'язок між рівнем продуктів пероксидації ліпідів, окисненомодифікованих білків, активністю ферментів антиоксидантної системи, показниками ендогенної інтоксикації та розвитком дистрофічно-некротичного ураження глометулярно-тубулярного апарату нирок у разі дії отрути блідої поганки. З'ясовано, що аманіта-фаллаїдини пригнічують утворення окисду азоту в нирках і сприяють розвитку в них ішемії. Виявлено ефективність використання гістидинату міді та тіотриазоліну у разі експериментального ураження нирок аманіта-фаллоїдиновою отрутою. Показано здатність даних препартів стабілізувати вільнорадикальні процеси, покращувати функціональний стан системи антиоксидантного захисту, знижувати ступінь ендогенної інтоксикації та захищати гломерулярні та тубулярні структурні елементи нирки від ураження, що сприяє нормалізації фільтраційних, іонорегулюючих і кислотовидільних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни показників функції ендотелію у хворих на хронічний гломерулонефрит, діабетичну нефропатію та гіпертонічну хворобу. Показано особливості вираженості ендотеліальної дисфункції у хворих зі збереженою функцією нирок та у разі розвитку хронічної ниркової недостатності. Встановлено зв'язок між ступенем активації системи гемостазу, вираженістю ендотеліальної дисфункції та порушеннями в системі перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ). Визначено особливості змін показників гемостазу та ендотеліальної дисфункції в динаміці лікування з використанням донаторів NO, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), антагоністів кальцію, дезагрегантів. Встановлено доцільність використання під час лікування хворих на прогресуючі нефропатії донаторів NO ("Інфезол", "Небілет").

  Скачати повний текст

Досліджено вікові особливості будови та проявів адаптаційних і компенсаторних реакцій нирки. На підставі використання сучасних методів морфологічних, морфометричних і статистичних досліджень визначено інформативні структурні ознаки та хронологію морфогенезу нефронів і строми нирки у тварин різного віку після денервації, ішемії та делімфатизації. Виявлено ранні компенсаторні реакції у вигляді посилення структурного забезпечення транспорту у кіркових нефронах у старих і юкстамедулярних - у молодих щурів. Встановлено, що пізні компенсаторні реакції нефронів старих тварин відбувалися шляхом внутрішньоклітинної, а у молодих - клітинної регенерації. Визначено відмінності ранніх і пізніх адаптаційних реакцій, які у молодих тварин розгорталися в кіркових нефронах, а у старих - спочатку в кіркових, а в кінці експерименту - в юкстамедулярних. Одержані дані рекомендовано використовувати як теоретичну основу для розробки діагностичних показників стану та прогнозу функціональної повноцінності нирки.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив дисліпідемії та ендотеліальної дисфункції на перебіг хронічної ниркової недостатності (ХНН), яка є наслідком хронічного гломерулонефриту, визначено критерії оцінки тяжкості перебігу захворювання. Показано, що у хворих з ХНН порушення ліпідного обміну виявляються вже на ранніх стадіях погіршення функції нирок. Зазначено, що дисліпідемія проявляється у кількісній зміні атерогенних фракцій ліпідів та грубій якісній трансформації низькощілинних ліпопротеїдів, що призводить до прискореного розвитку атеросклеротичних уражень організму та значного порушення ендотеліальної функції. На підставі результатів проведеного інтрапійного аналізу доведено можливість використання показників концентрації апопротеїну B, холестерину ліпопротеїдів низької та високої щільності, а також загального, ступеня підвищення артеріального тиску, рівня загальної ліпазної активності сироватки крові, вмісту ендотеліну-1 у плазмі та рівень гемоглобіну крові як критерії оцінки тяжкості перебігу ниркової недостатності.

  Скачати повний текст

Наведено результати обстеження 98-ми хворих на цукровий діабет I типу, які навчалися самоконтролю в "Центрі навчання хворих на цукровий діабет". Запропоновано застосовувати диференційований підхід до груп пацієнтів з урахуванням їх рівня невербального коефіцієнту інтелекту (non-ver.IG) і психологічних особливостей. Наведено дані про стан компенсації та перебіг діабетичних нефропатій (за даними динамічної реносцинтиграфії) у хворих різних груп, що мають відмінні показники невербального коефіцієнта інтелекту (non-ver.IG). Оцінено перебіг діабетичних ускладеннь залежно від стану метаболічного контролю діабету, вивчено обізнаність хворих про їх недугу, а також досліджено емоційний стан і типи ставлення до хвороби. Одержані дані свідчать, що у разі дотримання необхідної терапії за допомогою існуючих структурованих програм досягається довготривала стабільна компенсація захворювання, яка супроводжується регресом діабетичних нефропатій в осіб з високим non-ver.IG. Установлено, що після проведення навчання хворих на цукровий діабет I типу за визначеними структурованими програмами з періодичністю 2 рази на рік виникають позитивні тенденції у зміні їх емоційного статусу та змінюється ставлення до їх хвороби у напрямку гармонізації особистості, підвищується рівень знань щодо захворювання. За даними динамічної реносцинтиграфії встановлено, що порушення екскреторної функції нирок у цих хворих з невеликою тривалістю захворювання є раннім проявом діабетичної нефропатії, мають двосторонній характер та виявляються ще на стадії відсутності мікроальбумінурії. Виявлено, що проведений диференційований підхід до групового навчання у комплексі з необхідною терапією позитивно впливає на динаміку фільтраційно-екскреторної функції нирок.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження ролі ендотеліальної дисфункції (ЕДФ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) та хронічні хвороби нирок (ХХН). Виявлено зниження рівня NO, найбільш виражене у хворих на ГХ, а підвищення ендотеліну-1 (ЕТ-1) більш суттєве у разі ХХН. Визначено, що зміни вазорегулювальних факторів ендотелію тісно асоціюються зі змінами добового профілю артеріального тиску. Установлено, що розвиток ЕДФ впливає певним чином на ступінь і вираженість гіпертрофії лівого шлуночка, супроводжується суттєвими змінами ендотелію судин нирок і проявляється збільшенням вираженості мікроальбумінурії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст