Досліджено особливості виникнення та розвитку порушень серцевого ритму та провідності у хворих на цукровий діабет II типу з ішемічною хворобою серця (ІХС). На підставі даних холтерівського моніторування електрокардіограми визначено характер аритмій за наявності даних патологій, серед яких домінує екстрасистолія високих градацій. Визначено вплив хронічних діабетичних ускладнень, мікросудинної ішемії, різких коливань глікемії протягом доби, станів гіперглікемії та гіпоглікемії, показників артеріального тиску на виникнення аритмій у хворих на цукровий діабет II типу. Охарактеризовано особливості дисліпідемій, порушень електролітного обміну та реологічних змін крові у разі поєднання ІХС та цукрового діабету II типу як патогенетичних чинників виникнення розладів серцевого ритму. Встановлено необхідність стабілізації показників глікемії у процесі лікування порушень серцевого ритму, що сприяє зменшенню частоти аритмій або їх повному зникненню. Виявлено позитивний вплив статинів і препаратів альфа-ліпоєвої кислоти на перебіг аритмій. За даними доплер-ехокардіографії встановлено значення зміни показників кардіо- та гемодинаміки у виникненні порушень серцевого ритму та провідності. Запропоновано методи оптимізації лікування суправентрикулярних аритмій у хворих на цукровий діабет II типу з ІХС шляхом застосування комплексної терапії (ретардної форми верапамілу гідрохлориду, терапевтичних доз мілдронату та препаратів альфа-ліпоєвої кислоти).

  Скачати повний текст

Досліджено питання покращення результатів лікування хворих з гнійно-некротичним ускладненнями синдрому діабетичної стопи завдяки застосуванню декомпресивної фасціотомії футлярів гомілки у поєднанні з етапними хірургічними обробками гнійного осередку. Вивчено структуру гнійно-некротичних ускладнень за класифікацією Meggit - Wagner та визначено переважання поширення нозологічних форм деструктивного процесу, які відповідали III (абсцесу, флегмони, остеомієліту), IV (гангрени дистальної частини стопи) та V (тотальної гангрени стопи) ступеням ураження. З'ясовано, що у разі виникнення гнійно-некротичного процесу на тлі діабетичної стопи має місце підвищення субфасціального тиску у футлярах гомілки, що посилює ішемічні розлади кінцівки та сприяє поширенню деструктивних змін. Проведення передопераційного обстеження з використанням клінічного, доплерівського, сцинтіографічного та ангіографічного методів дослідження дає змогу встановити повний діагноз захворювання, визначити подальшу тактику лікування, обрати доцільне оперативне втручання. Розроблено методику оперативного лікування з гнійно-некротичними ускадненнями синдрому діабетичної стопи, яка передбачає виконання декомпресивної фасціотомії футлярів гомілки у поєднанні з етапними хірургічними обробками осередку деструкції.

  Скачати повний текст

Удосконалено класифікацію деструктивних і гнійно-некротичних уражень нижніх кінцівок у хворих на цукровий дібет. З'ясовано роль "компартмент-синдрому" в розвитку цих ускладнень. Визначено диференційовані показання до застосування різних режимів лазерного випромінення на біологічні тканини у стані гнійно-некротичного ураження, включено до техніки хірургічного лікування таких процесів у нижніх кінцівках у хворих на цукровий діабет випромінення вуглекислотного лазера у постійному та перервно-імпульсному режимах у різних фазах ранового процесу, доведено можливість забезпечення послідовної стадійності перебігу гнійно-некротичного процесу у цих хворих.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати обстеження 137-ми пацієнтів, з яких 105 хворіють на цукровий діабет (ЦД) і 32 не мають даної патології. З'ясовано, що у хворих на ЦД усіх вікових груп відбувається погіршення слуху, що підтверджено даними суб'єктивної аудіометрії, сповільненням проведення імпульсу по провідних шляхах слухового аналізатора за результатами коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) і погіршенням відповідей з зовнішніх волоскових клітин на всіх частотах за даними реєстрації продуктів спотворення отоакустичної емісії (ПСОАЕ). Доведено, що зафіксовані зміни свідчать про ураження периферичного та центрального відділів слухового аналізатора. Не виявлено впливу тривалості захворювання, ступеня його тяжкості, наявності діабетичної ретинопатії та гіпертонічної хвороби на рівень зниження слуху. Встановлено залежність порогів слухового сприйняття на високих частотах від рівня компенсації ЦД в усіх групах хворих. За даними КСВП не виявлено залежності порушень слуху від тривалості захворювання та наявності діабетичної ретинопатії. Встановлено, що зниження слуху за ЦД поєднується з вестибулярною дисфункцією центрального типу за наявності виражених вегетативних проявів. Доведено, що лікування препаратом <$Ealpha>-ліпоєвої кислоти покращує стан слухового аналізатора переважно у периферичному відділі, а також сприяє вірогідному поліпшенню слуху на всіх частотах, покращанню відповіді з зовнішніх волоскових клітин і стану вестибулярного аналізатора переважно у центральному відділі. Розширено уявлення про механізми формування порушень кохлео-вестибулярної функції у хворих на ЦД, що дозволяє оптимізувати методи діагностики та лікування порушень кохлео-вестибулярної системи у хворих на ЦД.

  Скачати повний текст

Висвітлено, що розвиток діабетичної нефропатії супроводжується суттєвими змінами моноцитарної міграції та секреції, які залежать від стадії захворювання. Виявлено порушення балансу урокінази та інгібітором активатора плазміногену І типу - РАІ-1 в плазмі крові хворих на діабетичну нефропатію, що може відігравати потенційну роль у розвитку гломерулосклерозу й інтерстиціального фіброзу нирок. Встановлено тісний зв'язок між їх концентрацією та стадією захворювання.

  Скачати повний текст

Установлено різні мезанізми пошкодження гепатоцитів у хворих на цукровий діабет (ЦД) I і II типів та їх вплив на розвиток дисліпідемій, а також показано патогенетичну роль порушень активності перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), активації системного запалення та імунного дисбалансу у клітинних і структурно-функціональних особливостях перебігу патологічного процесу. Доведено, що головну роль у розвитку та прогресуванні стеатогепатиту з синдромом цитолізу у хворих на ЦД I типу відіграють порушення імунної реактивності: дисбаланс функціонального стану T- і B-систем імунітету зі зменшенням рівня CD3+ лімфоцитів, дефіцитом і порушенням співвідношення між CD4+ і CD8+ за незміненої кількості CD72+ лімфоцитів, порушенням співідношення між CD4+ і CD8+ за незміненої кількості CD72+ лімфоцитів, підвищенні концентрації сироваткових Ig і циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та рівня <$Ealpha>-фактора некрозу пухлин і молекул середньої маси (МСМ), що зумовлює посилення дисліпідемії. Порушення ліпідного обміну у хворих на ЦД II типу характеризується суттєвим зростанням рівня тригліцеридів, загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїдів низької густини і ліпопротеїдів дуже низької густини та зниженням ліпопротеїдів високої густини, що супроводжується вираженим дисбалансом у функціонуванні про- й антиоксидантного захисту організму та призводить до прогресуючого пошкодження гепатоцитів і переважним розвитком холестатичного синдрому. Установлено, що за позитивного ефекту на клінічні прояви ЦД стандартна базова терапія суттєво не впливала на вираженість клініко-лабораторних синдромів ураження печінки, імунної реактивності, системного запального процесу, функціональний стан вільнорадикального окиснення ліпідів, що зумовлює прогресування стеатогепатиту та дисліпідемії. Доведено, що використання вобензиму за комплексної терапії хворих на ЦД I типу дозволяє покращити клінічний перебіг ЦД та стеатогепатиту за рахунок безпосередньої дії препарату на ліпідний обмін, нормалізувати функціональну здатність печінки, ліквідувати системний запальний процес, вторинний імунодефіцитний стан, ендогенну інтоксикацію та відновлення рівноваги у функціонуванні системи ПОЛ. Доведено, використання біофлавоноїда кверцетину за умов комплексної терапії хворих на ЦД II типу з супутнім стеатогепатитом, призводить до суттєвого регресу дисліпідемії внаслідок безпосередньої дії препарату на ліпідний обмін, а також завдяки покращанню функціональної здатності печінки, за рахунок відновлення трансмембрального обміну у гепатоцитах, антоксидантного та імунного захисту, зниження проявів системного запального процесу й ендогенної інтоксикації.

  Скачати повний текст

Досліджено екологічні параметри мікробіоценозів шкіри нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет із синдромом стопи діабетика. Встановлено адгезивні властивості представників нормальної мікрофлори та збудників гнійно-некротичних процесів. Вивчено вплив евбіотика А-бактерина на склад мікробних угруповань шкіри. Доведено, що шкіра ступні хворих на цукровий діабет заселена аеробними та факультативно анаеробними мікроорганізмами. Виявлено, що серед таксонів навидового рангу домінують стафілококи, мікрококи, коринебактерії, бацили. З'ясовано, що ступінь вираження дисбіозу шкіри у хворих з синдромом стопи діабетика пов'язана з глибиною гнійно-некротичних уражень нижніх кінцівок. У разі місцевого застосування А-бактерину виявлено його суттєвий вплив на мікробне середовище шкіри, зокрема, зменшення щільності її колонізації, зникнення представників родини Enterobacteriaceae, родів Pseudomonas та Streptococcus, суттєво зменшення S. aureus. Показано, що більшість виділених мікроорганізмів є адгезивно активними, стафілококи та мікрококи - здебільшого середньо- та високоадгезивні, бацили й коринебактерії - адгезивні або низькоадгезивні. Виявлено, що зі збільшенням тяжкості гнійно-некротичних уражень нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет адгезивна активність стафілококів, мікрококів, коринебактерій зменшується, а адгезивність бацил зростає. Доведено, що аерококи, які входять до складу А-бактерину, впливають на адгезивність штамів, виділених з поверхні шкіри: частка середньоадгезивних мікроорганізмів збільшується, з високою адгезивною активністю - зменшується. Вивчено чутливість мікрофлори до антибіотиків. З'ясовано, що найчастіше мікроорганізми резистентні до пеніциліну, лінкоміцину. З урахуванням домінування стафілококів у мікробіоценозі найбільшу кількість антибіотикостійких варіантів знайдено в даному угрупованні стафілококів.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу тиреоїдного статусу вивчено частоту та характер тереоїдної патології у хворих на цукровий діабет (ЦД) II типу. Проведено дослідження ренальної екскреції йоду у хворих з даною патологією. Встановлено паралелізм між рівнями глюкозурії, глікемії та величиною йодурії. Виявлено зв'язок між структурно-функціональним станом щитоподібної залози та клініко-біологічними особливостями ЦД II типу. Визначено частоту тиреоїдної патології у хворих з метаболічним синдромом і встановлено підвищення частоти гіпотиреозу у даних пацієнтів. Встановлено, що у хворих на цукровий діабет II типу наявність патології щитоподібної залози (особливо явного та субклінічного гіпотиреозу) призводить до більш частого розвитку діабетичної полінейропатії та вірогідно впливає на ступінь її вираження.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано морфофункціональні зміни у серці та структурних компонентах його провідної системи у випадку розладів ритму та провідності, зумовлених цукровим діабетом. Встановлено, що частота серцевих аритмій у випадку цукрового діабету I типу становить 76,0 - 91,0 % у клініці та - 30,7 % в експерименті. У 81,8 % померлих хворих на цукровий діабет I типу з шлуночковими розладами ритму та провідності наявне ремоделювання периферичних відділів провідної системи серця, а також оточуючих тканин. Залежності розвитку передсердних розладів ритму від морфологічних змін синусно-передсердного вузла та оточуючих його тканин не виявлено. Доведено, що у тварин з екпериментальним цукровим діабетом та порушеннями серцевого ритму й провідності у клітинах синусно-передсердного вузла та у спеціалізованих кардіоміоцитах лівого шлуночка знижена активність сукцинатдегідрогенази та збільшений вміст глікогену, а у правому передсерді та лівому шлуночку спостерігається найменш густа сітка адренергічних волокон з наявністю окремих ділянок інтенсивнішої специфічної люмінесценції катехоламінів. У випадку розладів ритму й провідності, зумовлених цукровим діабетом, виявлено рестриктивний тип діастолічної дисфункції, ексцентричну гіпертрофію міокарда та зниження адаптаційних резервів гемодинаміки. Відзначено мозаїчність ультраструктурних змін в окремих спеціалізованих кардіоміоцитах лівого шлуночка, а саме: чергування інтактних і деструктивно змінених волокон, що є однією з причин виникнення активних вогнищ ектопічного аритмогенезу.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості порушень респіраторної та нереспіраторної функції легень у хворих на цукровий діабет (ЦД) II типу та метаболічний синдром (МС) і запропоновано шляхи покращання діагностики уражень легеневої системи у даних хворих. На підставі вивчення стану респіраторної та нереспіраторної функцій легень у хворих на ЦД II типу та МС встановлено, що присутність ознак МС у хворих на ЦД II типу обумовлює погіршення стану респіраторної та нереспіраторної функції легень у порівнянні з відповідними показниками у хворих на ЦД II типу без ознак МС. У хворих на ЦД II типу у поєднанні з МС та без МС проведено комплексне дослідження функціональних показників, спектрофотометричних, тензіо- та реометричних показників конденсату вологи повітря, що видихається (КВПВ), газового та кислотно-лужного стану (КЛС) крові, гістологічного та морфометричного стану легень і бронхіального дерева. Виявлено особливості стану респіраторної та нереспіраторної функції легень у хворих на ЦД II типу у поєднанні з МС і без МС. Визначено чинники, які впливають на показники функції зовнішнього дихання, реологічні властивості КВПВ, на надмірне виділення NOx. На підставі аналізу результатів гістологічного дослідження виявлено структурні зміни легеневої тканини, які характеризуються ураженням провідної та респіраторної зон за рахунок зменшення легеневої поверхні внаслідок розпаду структури альвеолярних стінок і міжальвеолярних перетинок, а також трансформацією бронхіального дерева та бронхіол у померлих, які хворіли на ЦД II типу у поєднанні з МС і без МС.

  Скачати повний текст

Визначено взаємозв'язок між активністю пресорних гуморальних субстанцій і станом інсулінорезистентності у хворих на есенціальну гіпертензію (ЕГ). Досліджено взаємозв'язок клінічного перебігу ЕГ з різними метаболічними розладами для різних гуморальних типів. Запропоновано підходи до лікування хворих на ЕГ залежно від чутливості тканин до інсульту. Показано, що терапія блокатором ангіотензинових рецепторів лозартаном у хворих на ЕГ, крім адекватного контролю артеріального тиску (АТ), позитивно впливає на метаболічні процеси. Застосування лозартану супроводжується зниженням індексу атерогенності. За однакової антигіпертензивної ефективності лише лозартан сприяє покращанню ендотеліальної функції - призводить до підвищення рівня стабільних метаболітів NO у плазмі. Доведено існування взаємозв'язку між ефективністю антигіпертензивої терапії та метаболічними розладами у хворих на ЕГ. Показано доцільність включення до програми обстеження хворих на ЕГ вивчення активності гуморальних регуляторних субстанцій, діастолічної функції серця та стану інсулінорезистентності для обгрунтування вибору ефективної антигіпертензивної терапії.

  Скачати повний текст

Встановлено клінічні особливості, механізми розвитку ускладнень з боку кістково-суглобової системи у хворих на цукровий діабет (ЦД). Показано високу частоту специфічного ускладнення ЦД - синдрому обмеження рухливості у хворих I (46 %) так II (34 %) типів захворювання. Ураження суглобів у хворих на ЦД обумовлене з виникненням дегенеративно-дистрофічних змін у навколосуглобових структурах внаслідок порушення метаболізму загальних глікозаміногліканів. Показано, що для ЦД характерні системні зміни кісткової тканини, які полягають у зменшенні щільності та порушенні еластичності, переважно, її трабекулярної частини. Встановлено відмінність в механізмах розвитку остеопорозу у хворих на ЦД I та II типів. Завдяки результатам дослідження поглиблено уявлення про патологічні механізми розвитку ураження кістково-суглобової системи у хворих на ЦД, обгрунтовано підходи до діагностики даних ускладнень.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням ранньої діагностики специфічного ураження серцевого м'язу у хворих на цукровий діабет (ЦД) І типу на підставі оцінки систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) із застосуванням комплексу неінвазивних методів дослідження в умовах спокою та ізометричного навантаження. Запропоновані кількісні діагностичні критерії діабетичного ураження міокарду за даними як традиційних (полі- і апекскардіографія), так і нових, технічно складніших (імпульсна доплерехокардіографія) неінвазивних методів дослідження. Розроблено скрінінг-тест для виявлення діастолічної дисфункції ЛШ під час ізометричного навантаження методом імпульсної доплерехокардіографії. Визначені параметри функції ЛШ, які корелюють з показниками фізичної працездатності хворих на ЦД і тому особливо перспективні для контролю за станом пацієнтів та ефективністю лікування.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему оптимізації результатів хірургічного лікування хворих на синдром стопи діабетика шляхом розробки комплексних патогенетичних диференційованих схем та алгоритмів багатокомпонентної терапії зазначеної патології. Наведено детальний опис особливостей клінічного перебігу синдрому стопи діабетика залежно від патогенетичної форми та глибини ураження. Вивчено варіанти порушень магістрального та локального кровообігу нижніх кінцівок, рентгенологічні та денситометричні критерії діабетичних остеоартропатій, морфологічні зміни тканин, особливості мікробіоценозів шкіри та ранових дефектів у хворих на синдром стопи діабетика. На підставі одержаних результатів розроблено комплексні патогенетичні схеми та алгоритми лікування, запропоновано оригінальну методику трансметатарзальної ампутації стопи, обгрунтовано доцільність використання субіотиків (А-бактерину), лімфостимулювальної терапії, керованого абактеріального середовища у лікуванні даної патології. Розроблено показання та техніку ранньої аутодермопластики ранових дефектів стоп. Запропоновано хірургічну класифікацію синдрому стопи діабетика.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено, що катаракта не супроводжується збільшенням у крові досліджуваних цитокінів, а між рівнем цитокінів у волозі передньої камери та крові пацієнтів хворих на діабетичну ретинопатію (ДРП) знайдено сильний позитивний кореляційний зв'язок. У хворих на цуровий діабет (ЦД) з різним ступенем важкості та стадією ДРП рівень цитокінів достовірно не відрізнявся, та склав для прозапальних цитокінів ІЛ-1 1,4 пг/мл, ІЛ-6 8,2 пг/мл і протизапальних цитокінів ІЛ-4 2,9 пг/мл, ІЛ-10 52,8 пг/мл. У крові хворих без прогресування ДРП (без та з ЛКС) рівень ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-10 та ІЛ-1 в динаміці практично не змінився відносно первинних даних. У пацієнтів з прогресуванням ДРП (у групах з та без ЛКС) первинний рівень досліджуваних цитокінів в крові був статистично достовірно вище таких значень у осіб без прогресування захворювання. Виявлено, що після панретинальної лазерної коагуляції сітківки (ЛКС) відбувається підвищення рівнів ІЛ на 3-й день спостереження в середньому в 2,3 раза або на 127 %, з наступною нормалізацією рівнів ІЛ-4, ІЛ-10 та ІЛ-1 на 30-й день, тоді як ІЛ-6 залишається підвищеним в 1,4 раза або на 34 %.

  Скачати повний текст

Розроблено комплекс заходів коригувальної терапії й обгрунтовано шляхи оптимізації діагностики ранніх стадій діабетичної нефропатії на підставі визначення ліпідного спектра крові та вмісту плазмового гомоцистеїну. Обстежено 147 хворих на цукровий діабет I та II типів з I, II, III ступенями діабетичної нефропатії у кожній групі. Встановлено, що прогресуюча хронічна гіперліпідемія у хворих на цукровий діабет супроводжується зростаючою концентрацією в крові ліпідів та атерогенних типів гіперліпідемії, що негативно впливає на стан мікрогемоциркуляції та трофічні фактори. Виявлено, що перебіг метаболічних порушень супроводжується розвитком гіпергомоцистеїнемії, яка проявляє кореляційний вплив на стан ліпідного обміну. Доведено, що застосування терапевтичного комплексу з вкюченням еспа-ліпону для лікування хворих на цукровий діабет I та II типів сприяє відновленню метаболічних процесів, білкового, вуглеводного, ферментного, біоелементного обмінів, стану системи коагуляції крові, покращанню ліпідного обміну та функціонального стану нирок, що запобігає розвитку діабетичної нефоропатії.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено рівні сироваткових антиендотоксинових антитіл класів A, M, G (анти-ЛПС-IgA, анти-ЛПС-IgM та анти-ЛПС-IgG) у сироватці крові хворих з різними формами діабетичної ретинопатії (ДР). У даної категорії хворих виявлено зміни рівнів сироваткових антиендотоксинових антитіл, які посилюються згідно прогресуванню ДР. Вивчено вміст анти-ЛПС-sIgA у сльозі здорових осіб і хворих з різними формами ДР. Виявлено підвищення його рівня у хворих на ДР усіх форм захворювання та збільшення у разі прогресування ДР. Вперше у хворих на ДР визначено відносну кількість нейтрофілів периферійної крові, що несуть ліпополісахарид-зв'язувальні рецептори. Вивчено кореляційні взаємозв'язки між індивідуальними показниками антиендотоксинового імунітету, рівнями загальних імуноглобулінів, відносною кількістю нейтрофілів периферійної крові, що несуть ЛПС-зв'язувальні рецептори, продукцією активних форм кисню (АФК) нейтрофілами та тяжкістю перебігу ДР. Розроблено патогенетично обгрунтований комплексний спосіб лікування ДР з використанням ентеросгелю та депо-медролу на основі базисної цукрознижувальної терапії та ангіопротекторного лікування. Вперше досліджено ефективність застостування ентеросгелю та депо-медролу для лікування порушень зорових функцій, встановлено вплив даних препаратів на електрофізіологічні показники органа зору, рівні сироваткових і секреторних антиендотоксинових антитіл, продукцію АФК нейтрофілами, ендотоксинзв'язувальний потенціал нейтрофілів у хворих на ДР. Проведено порівняльний аналіз комплексного лікування ДР з використанням лише ентеросгелю або тільки депо-медролу та традиційного медикаментозного лікування.

  Скачати повний текст

Вперше оцінено ефективність застосування внутрішньоартеріальної довготривалої медикаментозної терапії сумісно з лазерним опроміненням ран у комплексному лікуванні нейропатично-інфікованої та змішаної форм синдрому стопи діабетика. Експериментально обгрутовано та клінічно апробовано вплив низькоенергетичного лазерного випромінювання хвиль різної довжини на чутливість мікрофлори до антибактеріальних препаратів. Розроблено метод пролонгованої регіонарної внутрішньоартеріальної комбінованої терапії у комплексному лікуванні нейропатично-інфікованої та змішаної форм синдрому стопи діабетика. Вивчено динаміку показників рівня ендогенної інтоксикації, імунного захисту організму та вільнорадикального окиснення ліпідів у хворих з нейропатично-інфікованою та змішаною формами синдрому стопи діабетика у разі застосування методу пролонгованої регіонарної внутрішньоартеріальної комбінованої терапії.

  Скачати повний текст

Вивчено характер перебігу гострофазної реакції хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу у період формування та впродовж консервативного лікування нейропатичної виразки для визначення доцільності її модуляції щодо підвищення ефективності терапевтичних заходів. Встановлено, що розвиток діабетичної нейропатичної виразки є взаємопов'язаним з тривалістю ЦД 2-го типу, ступенем порушення метаболізму глюкози та наявністю діабетичної нейропатії. З'ясовано, що діабет без даного ускладення супроводжується ознаками вторинного імунодефіциту та хронічного стресу, підвищенням у периферичній крові вмісту фібриногену, пригніченням фібринолітичної активності та зменшенням концентрації сироваткового альбуміну. З'ясовано, що у випадках позитивного ефекту консервативного лікування відбувається регресія гострофазної реакції. Доведено, що активація синтезу реактантів гострої фази, насамперед фібриногену та білків, що пригнічують фібриноліз, певною мірою відповідальна за хронічний перебіг запалення та неможливість його нормальної репарації за нейропатичної виразки у хворих на ЦД 2-го типу. Зроблено висновок щодо доцільності визначення даних маркерів гострої фази як для моніторингу перебігу запалення, так і для своєчасного прогнозування ефективності консервативної терапії діабетичної нейропатичної виразки.

  Скачати повний текст