Вивчено морфологічні особливості спинномозкових вузлів у випадках тяжкої опікової травми за умов застосування антиоксидантів і ентеросорбентів. Встановлено, що тяжка термічна травма спричиняє виразні зміни всіх структурних компонентів спинномозкових вузлів, характер і ступінь вираженості яких залежить від стадії опікової хвороби. У стадії шоку та ранньої токсемії, на тлі високої активності перекисного окиснення ліпідів та ендогенної інтоксикації, розвиваються виразні зміни у морфофункціональній тріаді спінальних гангліїв: гемокапіляр-нейроглія-нейроцит, які проявляються активацією внутрішньоклітинної репаративної регенерації, гіперплазією та гіпертрофією органел. У більш пізні стадії опікової хвороби, за умов збереження високого рівня токсичних продуктів у плазмі крові, настає зрив пристосувально-компенсаторних процесів і розвиваються глибокі деструктивні зміни у спинномозкових вузлах. У разі застосування антиоксидантів та ентеросорбента знижується рівень ендогенної інтоксикації організму, стабілізується стан усіх структурних компонентів гангліїв, активується внутрішньоклітинна репаративна регенерація.

  Скачати повний текст

Встановлено, що тяжкі опіки викликають значні структурні зміни у міокарді, послідовність та ступінь вираження яких залежить від стадії опікової хвороби. У стадії шоку та ранньої токсемії, на тлі високої ендогенної інтоксикації, у кардіоміоцитах і структурних компонентах мікроциркулярного русла розвиваються деструктивні зміни, які супроводжуються внутрішньоклітинною регенерацією, гіперплазією та гіпертрофією внутрішньоклітинних органел. У стадії пізньої токсемії та септикосемії, які характеризуються збереженням високого рівня токсичних продуктів у плазмі крові, наступає зрив пристосувально-компенсаторних реакцій і розвиток глибоких деструктивних змін у міокарді. З'ясовано, що ентеросорбент ентеросгель знижує рівень ендогенної інтоксикації, завдяки чому стимулює процеси внутрішньоклітинної регенерації, покращує морфофункціональний стан кардіоміоцитів та мікроциркуляторного русла.

  Скачати повний текст

Розроблений та досліджений состав пінного аерозольного препарату "Профезоль пінний" для лікування променевих уражень, термічних та хімічних опіків. Проведені дослідження фізико-хімічних та технологічних властивостей допоміжних речовин, фенольно гідрофобного препарату прополісу, концентратів та аерозолю. Вивчені показники якості аерозолю, стабільність у процесі зберігання, біологічна активність.

  Скачати повний текст

Розглянуто функціональний стан лейкоцитів венозної та капілярної крові зони термічного ураження шкіри в гострому періоді хвороби. Встановлено залежність від глибини та площі ураження, стадії опікової хвороби, вираженості змін функціональної активності лейкоцитів. Визначено значимість зміни окремих показників функціонального стану нейтрофільних гранулоцитів капілярної крові зони термічного ураження для прогнозу розвитку інфекційних ускладнень. Виявлено, що термічні ураження з перших годин обумовлюють значне зниження кількості Т- і В-лімфоцитів та їх субпопуляцій у разі компенсаторного підвищення їх спонтанної мітогенної активності. Вперше визначено варіанти розвитку клітинно-опосередкованих лейкоцитарних реакцій запалення в капілярах зони термічного ураження. Встановлено патологічний вплив плазми крові обпечених дітей та її фракцій на цитофункціональні характеристики лейкоцитів венозної та капілярної крові зони термічного ураження. Зазначено: препарати донорського альбуміну та свіжозамороженої плазми мають властивості утворювати з токсинами середнього та низького розміру стійкі комплекси, що призводить до зниження цитотоксичної активності плазми крові хворих з одночасним відновленням стабільності мембран лейкоцитів та їх функціональної активності.

  Скачати повний текст

Досліджено метод лазеропунктури біологічно активних точок, поєднаної з лазеротерапією для лікування хворих з термічними опіками. Впроваджено у практику лікування хворих методу опромінення опікової рани потоком монохроматичного червоного світла, розфокусованого сканером-розсіювачем через світлопровід - груп точок рефлексотерапії. З використанням методу водневого кліренсу розглянуто вплив лазеротерапії на стан капілярного кровообігу у потерпілих з поверхневими та глибокими опіками. Досліджено особливості регенераційно-репаративних процесів у ранах ІІ - ІІІА ст. ІІІБ - IV ст. за умов застосування лазеротерапії з лазеропунктурою. Вивчено функціональний стан клітинних мембран, зокрема їх транспортних систем у потерпілих з опіками. Проаналізовано можливість усунення розладів іонного гомеостазу з опіком в хворих за посередництвом випромінення гелій-неонового лазера.

  Скачати повний текст

Описано морфологічні зміни, які розвиваються у разі загоєння термічних і хімічних опіків шкіри ІІІ ступеня в експерименті, а саме без лікування, з використанням у якості місцевої терапії мазі Лєвомєколь і місцевих аплікацій 50 % емульсії бронхоальвеолярного захисного комплексу (БАЗК). Виражена загоювальна дія БАЗК пов'язана з наявністю в його складі фосфоліпідів, які утворюють на шкірі захисну плівку, виступаючи в якості замісної терапії. Встановлено, що антибактеріальний ефект БАЗК пов'язаний з наявністю в його складі сурфактант-асоційованих білків SP-A і SP-D, які володіють іммуномодулювальним, опсонизуючим та антибактеріальним ефектом. Визначено, що сурфактант-вмісний препарат Сузакрін, який застосовувався після хімічного пілінгу за умов косметологічної клініки має виражені поверхнево-активні якості, непряму опсонізуючу, антибактеріальну й іммуномодулювальну дію, та утворюючи на ушкодженій шкірі захисну плівку, виступає в якості замісної терапії, що полегшує суб'єктивну переносимість запобігаючи роздратуванню нервових закінчень, знімаючи, таким чином, відчуття зуду та дискомфорту постпілінгового реабілітаційного періоду.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням впливу опіку і кріодеструкції шкіри на морфофункціональний стан печінки щурів. В роботі за допомогою комплексного морфологічного і біохімічного аналізу вивчено динаміку ушкодження і репарації тканини печінки щурів після локального теплового і холодового пошкодження шкіри. Встановлені основні гістологічні і ультраструктурні зміни в печінці щурів після локальної гіпер- і гіпотермії шкіри. Розроблені кількісні критерії, що характеризують як ушкодження, так і відповідні компенсаторно-пристосувальні реакції печінки на різних рівнях її структурної організації після опікової та холодової травми шкіри. За допомогою дисперсійного аналізу показана залежність згаданих змін від характеру дії термічного фактору. Комплексне використання морфологічного і біохімічного аналізів дозволило встановити ідентичність клітинних механізмів пошкодження печінки після опіку і кріодеструкції шкіри. На підставі отриманих даних з'являється можливість проводити розробку профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на корекцію порушень, що індуковані в печінці термічною травмою шкіри.

  Скачати повний текст

Запропоновано нове вирішення наукової проблеми лікування тяжкообпечених у період опікового шоку. Встановлено залежність формування поліорганних порушень від умов макро- та мікроциркуляції з перерозподілом кровотоку, ушкодження еритрону, імунних змін та ендогенної інтоксикації. На підставі вивчення змін гемодинамічного профілю опіковий шок охарактеризовано як гіповолемічний і вазогенний. Встановлено I та II типи (стадії) діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця, що відображає ступінь тяжкості порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки за опікового шоку. Виявлено, що порушення макроциркуляції поєднувалися з мікроциркуляторними змінами у внутрішніх органах, внаслідок яких відбувались деструктивні та дистрофічні відхилення, які формують синдром поліорганних порушень. Показано, що ендогенна інтоксикація у разі опікового шоку супроводжується порушенням монооксигеназної й екскреторної, а також імунної ланки системи детоксикації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив раннього хірургічного втручання на рівень ендогенної інтоксикації у разі опікової токсемії, на зміни показників природної резистентності, а також на клінічний перебіг опікової хвороби. Відзначено, що раннє хірургічне висічення некротичних тканин призводить до зниження рівня токсемії: зниження рівня кислого протеолізу, що нормалізує відносини протеїназних і антипротеїназних систем, зниження цитолітичної активності аутологічної сироватки та її фракцій на лейкоцити периферичної крові хворих. Зазначено, що раннє хірургічне втручання призводить до зниження рівнів інтоксикаційного пошкодження фагоцитів. Запропоновано нову систему лікування глибоких поширених опіків для знищення субстрату гістогенної інтоксикації, зниження рівня мікробної інтоксикації, покращання клінічного перебігу опікової хвороби.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено позитивні морфологічні зміни в експериментальних опікових ранах під час використання ксенотрансплантатів вторинного зрізу і досліджено антитоксичні, антимікробні властивості ксенодермотрансплантатів вторинного зрізу. Встановлено динаміку змін гуморальної та клітинної ланок імунітету та показників інтоксикації під час проведення ранньої некректомії глибоких опікових ран з наступним пластичним закриттям ксенотрансплантатами первинного та вторинного зрізу. Проведено порівняльний аналіз традиційного лікування обпечених хворих і хворих, яким проводилось раннє хірургічне лікування з використанням ліофілізованих ксенодермотрансплантатів вторинного зрізу. Обгрунтовано доцільність використання ксенодермотрансплантатів вторинного зрізу у комплексному лікуванні хворих з опіками.

  Скачати повний текст

Розкрито механізм впливу ксенодермотрансплантантів на клінічний перебіг опікової хвороби, а також показники локального кровотоку та морфологічні зміни в опіковій рані. Досліджено причини виникнення дерматогенних ускладнень, можливість прогнозування, профілактики та лікування сірководневими джерелами. За допомогою морфологічних та електронно-мікроскопічних досліджень розкрито механізми позитивного впливу на процеси дозрівання, розсмоктування рубцевої тканини, деретракцію та стабілізацію шкірних приживлених клаптів. Проведено порівняльний аналіз результатів лікування обпалених із використанням звичайних методів та застосуванням ксенодермотрансплантантів. Визначено ефективність використання ліофілізованих ксенодермотрансплантантів у комплексному лікуванні обпалених з поверхневими та глибокими опіками.

  Скачати повний текст

Досліджено питання поліпшення результатів лікування оперованих важкообпечених хворих шляхом впливу на реологічні властивості крові. Установлено, що у таких хворих за традиційного лікування після ранньої некректомії з першої до третьої доби післяопераційного періоду відбувалось зниження показників в'язкості крові на рівні судин великого діаметра та судин середнього, а також зростання в'язкості крові на рівні судин мікроциркуляції. Гіперв'язкість на рівні судин мікроциркуляції корелювала з клітинними показниками, а саме: дзета-потенціалом еритроцитів і деформованістю еритроцитів. Використання апротиніну в інтенсивній терапії післяопераційного періоду тяжкообпечених для покращання в'язкості крові на відрізках мікроциркуляції вірогідно ефективне лише у першу добу післопераційного періоду за рахунок клітинних факторів мікрореології (вірогідне покращання деформації та збільшення дзета-потенціалу еритроцитів). Застосування пентоксифіліну у тяжкообпечених під час проведення інтенсивної терапії у післяопераційний період вірогідно позитивно впливає на зниження в'язкості крові на рівні судин малого діаметра на третю, п'яту, десяту добу за рахунок клітинних факторів мікрореології (вірогідне покращання деформації та збільшення дзета-потенціалу еритроцитів). Застосування комбінації апротиніну у день операції та у першу добу післяопераційного періоду за дози 500 од/кг/добу та пентоксифіліну в наступні 9 діб післяопераційного періоду за дози 5 мг/кг/добу у тяжкообпечених хворих призводило до зниження в'язкості крові на рівні судин малого діаметра з першої до десятої добу за рахунок клітинних факторів мікрореології, вірогідно зменшувалось відчуття болю на третю добу післяопераційного періоду, виявлено зниження частоти серцевих скорочень на першу, другу, третю добу післяопераційного періоду, частота серцевих скорочень і температура тіла на п'яту - десяту добу вірогідно не відрізнялись від контролю.

  Скачати повний текст

Вперше винайдено причинний взаємозв'язок між клініко-морфологічними особливостями волосистої частини шкіри голови людини та ефективністю процесу дермотензії, що впливає на кількість та якість здобутого пластичного матеріалу. Оптимізовано параметри інтенсивності дермотензії для цієї анатомічної зони. Вивчено анатомічні особливості рубцевих алопецій і запропоновано клінічну класифікацію рубцевих післяопікових і посттравматичних алопецій з метою їх усунення методом дермотензії. Вивчено морфологічні особливості шкіри волосистої частини голови в процесі дермотензії, здійснюваної у помірному та інтенсивному режимах. Виявлено критерії та запропоновано технологію прижиттєвого визначення функціонального стану волосяного покриву голови у процесі дермотензії з використанням мікрофотометричного дослідження. Вивчено ускладнення, наслідки та віддалені результати лікування алопецій за методом керованої дермотензії.

  Скачати повний текст

Розроблено наукові основи синтезу біосумісних щодо мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) акрилових гелевих систем з заданими колоїдно-хімічними властивостями. Встановлено залежність ефективності іммобілізації клітин на поверхні гелів, їх сорбційної ємності, розміру порових комірок, механічних, оптичних і дифузійних параметрів від їх хімічного складу, частоти зшивання, загальної частки зшитого полімеру, гідрофільно-гідрофобного балансу та ступеня заповнення порових комірок. Виявлено, що оптимальні параметри притаманні гідрогелю на основі акриламіду й акрилонітрилу зі співвідношенням мономерних ланок 5:3, концентрацією зшивального агента 0,684 % та вмістом зшитого полімеру 50 %. Запропоновано спосіб та проведено іммобілізацію МСК на поверхні гелевої акрилової системи. Вперше для системи МСК - акриловий гідрогель досліджено колоїдно-хімічні та біохімічні механізми адгезії, зокрема, удосконалено відомий механізм гетероадагуляції клітин з твердими поверхнями. Встановлено, що гетероадагуляція визначається адсорбцією водорозчинних екзометаболітів клітин на поверхні гелів. Експериментально доведено вплив далеко- та короткодіючих факторів адгезії на гетероадагуляцію даних клітин до поверхні акрилових гелів.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості формуванння теплових уражень (ТУ) у гірників глибоких вугільних шахт залежно від мікрокліматичних і гірничо-геологічних умов, ступеня трудового навантаження, спеціальності, вікового та статевого чинників. За результатами динамічного спостереження виявлено та уточнено клініко-функціональні особливості перебігу гострого та хронічного перегрівів. Встанвлено закономірність формування характеру ТУ на підставі вивчення основних зрушень гомеостатичних показників і тривалості впливу теплового фактора. Виявлено залежність між віковим чинником, стажем роботи за умов нагріваючого мікроклімату та розвитком наслідків ТУ. Науково обгрунтовано використання гіпербаричної оксигенації у комплексній реабілітації гірників глибоких вугільних шахт з проявами ТУ. Розроблено режими гіпербаричної оксигенеації та доведено їх ефективність у комплексній реабілітації гірників з гострим і хронічним перегрівами на підставі уточнення їх віддалених наслідків. Одержано дані щодо використання гіпербаричного кисню як універсального адаптогену в комплексній реабілітації гірників з ТУ.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження впливу опікової травми на кисневий статус організму. Вивчено дію стандартної інфузійно-трансфузійної терапії, зміни у кисневому статусі організму в разі введення плазмозамінника з функцією переносу кисню - перфторану. Стандартна інфузійно-трансфузійна терапія гострого періоду опікової хвороби не запобігає порушенням кисневого режиму організму. Застосування перфторану поліпшує його завдяки полегшенню дифузії кисню крізь альвеолокапілярну мембрану, нормалізує вентиляційно-перфузійні відносини у легенях, знижує частку венозної домішки в артеріальній крові, збільшує вміст кисню у ній, поліпшує утилізацію кисневої ємності, сприяє зростанню постачання кисню у клітинах тканин. На базі порівняльної характеристики отриманих результатів встановлено необхідність дворазового введення препарату опіковим хворим під час гострого періоду хвороби.

  Скачати повний текст

Вивчено кінетику вмісту РФ і ДГ у крові і у волозі передньої камери інтактного ока за внутрішньовенного, внутрішньоартеріального і внутрішньом'язового введення лікарських сполук кролям. Виявлено, що внутрішньоартеріальне введення РФ і ДГ забезпечує більш високий їх рівень у центральній (крові) і однієї з периферичних (волозі камери ока) камер кінетичних схем їх розподілу в організмі. Відзначено збільшення лише екстенсивних параметрів моделей. Досліджено вплив патології - лужного опіку ока кролів - на параметри надходження РФ і ДГ у вологу передньої камери ока за їх внутрішньосудинного та внутрішньом'язового введення. Досліджено у порівнянні процеси фармакокінетики РФ в організмі мишей за цих способів його введення. Запропоновано модифікацію двочасткової моделі, адаптованої до дослідження процесів біокінетики РФ і ДГ в очах експериментальних тварин у нормі та за експериментальної патології її розподілу.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено, що локальна озонотерапія викликає значне зниження продуктів перекисного окиснювання ліпідів на тлі активації антиоксидантної системи організму, що пояснюється прискоренням процесів репарації та зниженням нагромадження токсичних продуктів. Показано, що у хворих з глибинними опіками, які одержали газацію озоно-повітряною сумішшю, стан компонентів ферментної та неферментної антиоксидантної системи швидше відновлюється, а зміст малонового діальдегіду, продукту окиснювання ліпідів знижується, що підтверджує ефективність та безпеку запропонованих дозувань, оскільки місцева озонотерапія ран стимулює всі ланки антиоксидантної системи хворих. Розроблено алгоритм дозування озону в суміші залежно від фази ранового процесу. Доведено, що використання цього алгоритму дозволило скоротити терміни лікування та кількість місцевих запальних ускладнень у вигляді сітчастого лімфангоїту у хворих з опіками кінцівок.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему анестезіолого-реанімаційного забезпечення постраждалих з опіками. На підставі енергобіометричного моніторингу (статусметрії) визначено види порушення біостійкості - стресбіопошкодження та стресбіозруйнування - у 103-х пацієнтів у гострому періоді тяжкої та вкрай тяжкої опікової хвороби, визначено їх характеристики. Висвітлено переваги використання технології енергоресуститації мікроциркуляторно-мітохондріальної недостатності у разі стресбіопошкодження. З використанням технології статускорекції здійснено відновлення біостійкості у випадку стресбіоруйнування. Доведено, що використання інтеграційної протиопікової терапії дозволяє підвищити адекватність тотального внутрішньовенного наркозу у тяжких хворих. Установлено, що застосування запропонованої тактики інтеграційної протиопікової терапії дозволяє уникнути летальності у випадку стресбіопошкодження та зменшити летальність у порівнянні з традиційною інтенсивною терапією за стресбіоруйнування на 31,5 %.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено структуру автоматизованої системи визначення життєздатності клітин і підтримки прийняття рішень щодо стану культивованих фібробластів. Для першої стадії розвитку культури запропоновано метод оцінки життєздатності клітин, який передбачає застосування ентропійного еквівалента. Розвинуто метод побудови класифікаційних векторів зображень моношарів фібробластів, що грунтується на обчисленні логарифмічно-полярних вейвлет-сигнатур. Наведено метод класифікації зображень моношарів фібробластів. На базі розроблених методів і алгоритмів реалізовано програмне забезпечення автоматизованої системи визначення життєздатності клітин на прикладі культивованих фібробластів, яка дозволяє збільшити оперативність і підвищити точність прийняття рішення про життєздатність клітин.

  Скачати повний текст