Вивчено епідеміологічні, клініко-біохімічні (вираженість цитолітичного, холестатичного синдромів) та імунологічних (специфічного гуморального та Т-клітинного імунітету) показників у 127 хворих на різні форми HC-вірусної інфекції (антитіла до вірусу гепатиту C (anti-HCV)-серопозитивних осіб, хворих на хронічний гепатит (ХГ) C та ЦП). З врахуванням переважно малосимптомного, латентного перебігу хронічної інфекції - вірусу гепатиту C (HCV) (80,7 % хворих) з періодичною активацією процесу (визначеною протягом трьох років спостереження у 25 % хворих) установлено необхідність довготривалого активного нагляду за амбулаторно-поліклінічних умов за anti-HCV-серопозитивними особами та хворими на ХГ C з початково нормальними показниками функціональних проб печінки. Визначено вплив реплікативної активності вірусу (HCV-РНК+) на морфофункціональні показники клітин периферичної крові (тромбоцитарну ланку) та вміст цитотоксичних клітин периферичної крові (збільшення CD16/56+, CD3/16+). На підставі результатів вивчення рівня туморнекротичного фактора альфа (ТНФ-альфа), рецепторів ТНФ-альфа, фрагментації ДНК в сироватці та активності каспаз в периферичних мононуклеарах крові хворих на ХГ C в динаміці терапії інтерфероном-альфа визначено апоптоз як механізм противірусної дії інтерферону, що обумовлює можливість раннього прогнозування ефективності лікування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Доведено, що хронічний гепатит B супроводжується зниженням ендогенного пулу АМФ та АДФ, внаслідок якого в еритроцитах зменшується вміст АТФ. За умов даної патології також виявлено зниження вмісту цАМФ в результаті пригнічення його синтезу в аденілатциклазній реакції та різке зростання кількості цГМФ під впливом активації гуанілатциклази. Показано досить істотні відмінності досліджених процесів у різних вікових групах хворих. Доведено діагностичну цінність визначення активності уроканінази у плазмі та вмісту в еритроцитах крові 2,3-дифосфогліцерату як показників функціонального стану печінки. Наведено характеристику перебігу хронічного гепатиту B у чоловіків і жінок. Досліджено специфіку функціонування печінки та висвітлено проблему диференціації виявлених особливостей. На підставі одержаних результатів створено схему комплексного лікування хронічного гепатиту B з використанням гепа-мерцу та біологічно активної харчової домішки розторопші плямистої.

  Скачати повний текст

Визначено особливості перебігу вірусного гепатиту B (HBV) у 182 хворих, динаміку біохімічних показників залежно від тяжкості хвороби, зважаючи на епідеміологічні фактори. У ході дослідження. Вивчено корелятивні зв'язки між показниками ліпідного обміну та клініко-патогенетичними ланцюгами HBV. Отримано дані про вплив нових препаратів "Ербісол" і "Галстен" на показники ліпідного обміну (Pg, ЖК).

  Скачати повний текст

Уперше у хворих на хронічний гепатит В (ХГВ) комплексно вивчено стан інтерфероноутворення та функціонування редокс-систем перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ)/антиоксидантної системи (АОС) залежно від періоду хвороби та активності патологічного процесу. Виявлено істотну активацію процесів ПОЛ у хворих із загостренням хронічного гепатиту В і зниження деяких показників АОС. У періоді стихання хвороби спостережено тенденцію до нормалізації цих показників, що свідчить про їх участь у процесах цитолізу гепатоцитів. Виявлено низькі значення показників інтерфероногенезу під час обох періодів хвороби - загострення та затухання, що є однією з провідних причин хронічного перебігу гепатиту В. На підставі аналізу одержаних даних виявлено існування взаємозв'язку між інтерферогенезом і функціонуванням системи ПОЛ/АОС. Запропоновано нову схему етіотропної та патогенетичної терапії хворих на ХГВ з застосуванням індуктора інтерфероногенезу - аміксину й антиоксиданту - гептралу.

  Скачати повний текст

Проведено оцінювання особливостей гемодинаміки, типів діастолічної функції та ремоделювання лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію й артеріальну гіпертензію, поєднану з хронічним гепатитом. Експериментально виявлено різноманітні порушення в системі резистентності еритроцитів у гіпертензивних щурів у порівнянні з нормотензивними. Проведено оцінювання ефективності комплексного лікування з застосуванням метоболічної терапії. Зроблено висновок про доцільність включення тіотриазоліну в схеми лікування досліджених хвороб.

  Скачати повний текст

Визначено клініко-патогенетичні особливості перебігу хронічного гепатиту С (ХГС) за різних мутантних алелів гену гемохроматозу. З'ясовано, що у 31,68 % хворих на ХГС виявляються мутантні алелі гену гемохроматозу з переважанням мутації H63 D. Встановлено частоту розвитку синдрому перевантаження залізом у хворих на ХГС і його зв'язок з поліморфізмом гену гемохроматозу. Доведено, що наявність мутацій гену гемохроматозу супроводжується вірогідним збільшенням рівнів показників обміну заліза. Показано наявність вираженого гемосидерозу у переважної більшості пацієнтів з поліморфізмом гену HFE, встановлено наявність тенденції до підвищення відсотка гемосидерозу за зростання інтенсивності фібротичних змін в органі.

  Скачати повний текст

Вперше у Подільському регіоні України виявлено поширеність різних генотипів HCV серед хворих на хронічний гепатит C (ХГС). Встановлено залежність виявлених генотипів HCV від статі, віку, шляхів і факторів інфікування, а також тривалості захворювання. Вперше досліджено клінічні та біохімічні особливості перебігу ХГС у хворих з різними генотипами HCV. Встановлено, що у разі наявності у сироватці крові 1-го генотипу HCV спостерігається більш важкий перебіг захворювання. На підставі аналізу біоптатів виявлено морфологічні особливості ураження печінки за інфікування різними генотипами HCV. Проведено порівняльне вивчення основних біохімічних показників і морфологічних змін у тканині печінки залежно від генотипу HCV. Вперше встановлено зв'язок між рівнем вірусного навантаження, ступенем активності запального процесу в печінці та наявністю у сироватці крові хворих на ХГС різних генотипів HCV. Визначено вміст селену та глутатіонпероксидази у сироватці крові хворих на ХГС з різними генотипами HCV. Вперше на підставі ацінки коваріаційних залежностей і кореляційних зв'язків між епідеміологічними, клінічними, біохімічними та морфологічними показниками розроблено структурну модель перебігу гепатиту C залежно від генотипу HCV. Доведено, що перебіг ХГС залежить від генотипу вірусу з вірогідністю понад 99,999 %.

  Скачати повний текст

Встановлено частоту поєднаних форм гострого гепетиту В (ГГВ) і простого герпесу (ПГ). На основі проведеної оцінки соматичного статусу й імунних зрушень у осіб із рецидивним ПГ залежно від частоти рецидивів протягом року з'ясовано обтяжливий преморбідний фон, на якому розвинуто ГГВ. Наведено основні клінічні симптоми й охарактеризовано віддалені наслідки ГГВ у осіб із рецидивним ПГ залежно від частоти рецидивів ПГ протягом року, за наявністю яких доцільним є індивідуальний підхід під час диспансерного нагляду.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості ендогенної інтоксикації та метаболічних порушень у хворих на хронічні дерматози на тлі вірусних гепатитів залежно від їх етіології та перебігу. Вперше доведено, що прогноз перебігу хронічних дерматозів у хворих з хронічними вірусними гепатитами пов'язаний з видом дерматозу, наявністю ендогенної інтоксикації за молекулами середньої маси 260 та присутністю хелікобактерасоційованого гастродуоденіту. Показано клініко-епідеміологічні особливості хронічних алергічних, ліхеноїдних та акнеіформних дерматозів залежно від етіології та характеру перебігу вірусних гепатитів. Науково обгрунтовано оригінальний комплексний метод лікування хронічних дерматозів у хворих з хронічними вірусними гепатитами із застосуванням амінокислот, дезінтоксикаційних і метаболічних засобів.

  Скачати повний текст

Вивчені епідеміологічні особливості гепатиту А (ГА) серед різних контингентів Збройних Сил України. Встановлена визначальна роль впливу особливостей військово-професійної діяльності та матеріально-побутового забезпечення на інтенсивність розвитку епідемічного процесу серед особового складу окремих видів та родів військ. Визначені основні (проміжні та кінцеві) чинники та шляхи передачі збудника гепатиту А в військових колективах. Встановлена висока ефективність індуктора ендогенного інтерфероногенезу - мефенамінової кислоти та обгрунтована можливість її застосування для екстренної профілактики гепатиту А серед особового складу ЗС України. Вдосконалена система епідеміологічного нагляду за гепатитом А в ЗС України і запропонована її структурно-функціональна схема, яка включає впровадження методів специфічної лабораторної діагностики, моніторингу за циркуляцією збудника в навколишньому середовищі та на об'єктах ризику, масового скринінгу контингентів підвищеного ризику інфікування, використання імуноглобуліну спрямованої дії та індукторів ендогенного інтерферону (мефенамінової кислоти), як засобів екстренної профілактики, вакцинацію особового складу, як контингентів підвищеного ризику інфікування. Реалізація цієї системи епідеміологічного нагляду дасть можливість підвищити ефективність профілактичних заходів при ГА в ЗС України.

  Скачати повний текст

Вивчено частоту та структуру позапечінкових уражень у хворих на хронічний гепатит С. Одержано нові дані щодо клінічного перебігу захворювання з різними позапечінковими ураженнями, уточнено уявлення про їх зв'язок з рівнем вірусемії у крові та генотипом. Встановлено, що у хворих з вираженими ознаками кріоглобулінемії та негативними і невизначеними результатами імуноферментного аналізу середній вміст рибунуклеїнової кислоти вірусу гепатиту С (HCV-RNA) у крові вірогідно менший, ніж у групі порівняння. Визначено особливості клітинного та гуморального імунітету щодо ядерних антигенів. Встановлено, що найвищі показники автоімунної реактивності імуноцитів зареєстровані за шкірного васкуліту та ураження щитовидної залози. З'ясовано, що у хворих з хронічним гепатитом С з ураженням дрібних судин шкіри більш виражені зміни в показниках, які характеризують клітинний імунітет, що свідчить про провідну роль клітинного автоімунного компоненту в патогенезі васкулітів. Доведено необхідність скринінгу певних категорій хворих на anti-HCV та HCV-RNA, що дозволяє діагностувати та вчасно розпочати противірусну терапію. Розроблено новий оригінальний метод лікування хворих з автоімунними проявами шляхом внутрішньошкірної імунізації автолейкоцитами. Виявлено, що імунізація автолейкоцитами у більшості хворих призводить до вірогідного зменшення вмісту антинуклеарних антитіл (ANA) та кріоглобулінів у крові, а також клінічної стабілізації та зменшення проявів шкірного васкуліту та гломерулонефриту.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення результатів проведених комплексних клініко-лабораторних досліджень виявлено особливості змін функціонального стану системи циклічних нуклеотидів в динаміці перебігу гострого вірусного гепатиту В (ГГВ) тяжкого ступеня у хворих чоловіків і жінок. Доведено наявність істотних відмінностей між показниками даної системи залежно від віку та статі хворого. Показано, що незважаючи на проведене лікування за загальновизнаною схемою за умов стаціонару, спостерігались істотні відхилення у показниках вмісту циклічних та аденілових нуклеотидів. Встановлено, що незалежно від віку у хворих чоловіків виявлено більш глибокі порушення їх вмісту, а також, що з віком у хворих чоловіків і жінок виразність виявлених змін посилюється, а ефективність лікувальних заходів знижується. Показано, що використання в комплексній терапії гепа-мерцу та розторопші плямистої викликало позитивні зміни досліджених процесів і клініко-лабораторних показників.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено розбіжності вмісту вільного та зв'язаного з циркулюючими імунними комплексами (ЦІК) фібронектину (ФН) у хворих на гострий та хронічний вірусний гепатит (ГВ). Досліджено зв'язок між ФН і ЦІК за умов гострої та хронічної форм HBV-інфекції. Доведено значимість процесу деградації зв'язаного ФН у патогенезі HBV-інфекції. З використанням одержаних результатів визначено критерії, що можна використовувати в комплексній диференційній діагностиці гострого та хронічного ГВ.

  Скачати повний текст

Вивчено печінковий кровобіг у 100-а хворих на хронічні вірусні гепатити (ХВГ) з використанням методу реогепатографії. Здійснено зіставлення клініко-лабораторних, сонографічних і морфологічних проявів ХВГ зі змінами реографічних показників залежно від етіології, активності та стадії захворювання. На підставі комплексного морфофункціонального дослідження печінки уточнено механізми початку формування портальної гіпертензії у разі ХВГ. Висвітлено патоморфологічні особливості ХВГ B, C, B + C у взаємозв'язку з клінічними, лабораторними та вірусологічними маркерами цих інфекцій. На підставі біохімічних, реографічних і морфологічних даних визначено клінічну цінність реогепатографії у діагностиці порушень печінкового кровообігу на різних стадіях ХВГ. Досліджено взаємозв'язок між порушенням печінкового кровообігу за показниками реогепатографії та ступенем фібротичних змін печінки у випадку ХВГ, установлено кореляційний зв'язок зазначених процесів. Розроблено неінвазивний спосіб оцінки ступеня фіброзу печінки у даних хворих за допомогою інтегративного індексу, з використанням показників реогепатографії, ультразвукового дослідження та вмісту гаммаглобулінів сироватки крові.

  Скачати повний текст

Проведено клініко-лабораторне та денситометричне обстеження 147 хворих на гострі та хронічні вірусні гепатит В (ГВ) і гепатит С (ГС), вірусно-алкогольні та алкогольні гепатити. Встановлено, що хронічні гепатити (ХГ) з помірним порушенням функції печінки зумовлювали зниження мінеральної щільності хребців L1 - L2, залежну від тривалості хвороби. Остеопенічні зміни зафіксовано у пацієнтів, які хворіли на ХГ майже два роки, остеопоротичні - після чотирьох років захворювання. Застосування глюкокортикоїдів у лікуванні гострого ГВ з ознаками енцефалопатії призвело до розвитку остеопенії. У хворих на гострі ГВ і ГВ + ГС у періоди вираження клінічних проявів або ХГ з помірним порушенням функції печінки у стадії неповної ремісії (з остеопенічними змінами у кістках) виявили гіпофосфатемію, а вміст кальцію у крові постійно підтримувався у межах норми. Активність лужної фосфатази була вища за норму лише у хворих на вірусно-алкогольний хронічний гепатит з тривалістю гепатиту понад чотирьох років у період загострення.

  Скачати повний текст

Узагальнено дані, одержані внаслідок проведених клініко-лабораторних обстежень 556-ти хворих з хронічною патологією гепатобіліарної системи (ГБС), з яких - 388-ми пацієнтів з хронічним некалькульозним холециститом (ХНХ) з супутнім хронічним вірусним гепатитом C (ХВГC) мінімального ступеня активності (МСА) на тлі вторинного імунодефіцитного стану (ВІДС) віком від 18-ти до 59-ти років, а також 168-ти осіб з ХНХ за відсутності ХВГC (контрольна група). Встановлено патогенетичну роль імунологічних, метаболічних і мікроциркуляторних порушень у разі загострення патологічного процесу в жовчному міхурі (ЖМ) і печінці за наявності вторинного імунодефіцитного стану (ВІДС). Патогенетично обгрунтовано доцільність використання комбінації препаратів лаферобіону, поліокисидонію та есенціальних фосфоліпідів (ЕФЛ) - ліволіну, лівенціале - за умов проведення комплексної терапії хворих на ХНХ з супутнім ХВГС МСА на тлі ВІДС. Виявлено прискорення відновлення імунологічних і біохімічних показників, що має прояв у стійкій і повноцінній ремісії захворювання. З метою запобігання загострення патологічного процесу в ГБС доцільного проведення медичної реабілітації з використанням вітчизняного гепатопротектору антралю та фітозасобів (артіхолю, артишоку екстракту - Здоров'я, бонджигар).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено особливості клінічного перебігу хронічного гепатиту C (ХГС) з 1в генотипом у пацієнтів, в яких не зафіксовано відповіді на противірусну терапію (ПВТ). Визначено ступінь фібротичних змін у хворих нон-респондерів, досліджено вміст у сироватці крові цих пацієнтів матриксно-металпротеїнази-2 (ММП-2). Доведено антифібротичну дію антагоніста рецептора ангіотензину-II лозартану. Встановлено, що нон-респондери мали індекс маси тіла та високе вірусне навантаження в 1,3 раза більше у порівнянні з хворими респондерами. Виявлено достовірно більшу кількість осіб нон-респондерів зі значними запальними змінами у печінці та вираженим фіброзом, проведено їх гістохімічне обстеження за реакцією Перлса та виявлено ознаки вираженого гемосидерозу III - IV ступенів. Встановлено достовірне зростання залежно від ступеня фіброзу рівня ММП-2 у сироватці крові хворих на ХГС, які не відповіли на ПВТ. Доведено істотну перевагу лікування з застосуванням гепатопротекторної й антифібротичної терапії, що сприяє достовірному зниженню показників холестазу та цитолізу, особливо виразного у пацієнтів з підвищеною вагою тіла.

  Скачати повний текст