Наведено результати комплексного клінічного, імунологічного, біохімічного аналізу 125-ти хворих на акантолітичну пузирчатку (АП). На підставі вивчення перерозподілу рецепторів лектинів та взаємодії антитіл до антигенів епідермісу запропоновано високоінформативні методи ранньої диференційної діагностики АП. Описано формування акантолітичних клітин Тцанка шляхом апоптозу кератиноцитів. Установлено, що тяжкий проградієнтний перебіг АП корелює з високим рівнем аутоантитіл до одно- та двониткової ДНК (анти-ss-ДНК IgG і анти-ds-ДНК IgG), низьким рівнем антитіл класу IgM до ліпополісахариду кишкової палички (анти-ЛПС-IgM) та високим рівнем IgA, а також вираженим дисбалансом системи протеолізу, гемостазу, що супроводжувалось синдромом ендогенної інтоксикації. Виявлені порушення формують хибне патогенетичне коло у даної категорії хворих, створюють умови для важкого безперервно рецидивуючого перебігу захворювання та зниження ефективності традиційних схем лікування. Під час вивчення фенотипу Т-хелперів установлено можливість індивідуального підбору доз ГКС. З урахуванням виявлених патогенетичних механізмів проградієнтного перебігу дерматозу запропоновано комплексні індивідуалізовані методи терапії з використанням пара(аміометил)бензойної кислоти, свіжомороженої плазми, селективної гемоімуносорбції на ДНК-сорбентах, курантілу (дипірідамолу), які дають змогу одержати високу клінічну ефективность та ранню реабілітацію хворих.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на атопічний дерматит (АД) з супутньою грибковою інфекцією шляхом застосування в загальній терапії препаратів, здатних справляти фунгістатичну та фунгіцидну дію. У процесі обстеження 70-ти хворих на АД у 64,79 % з них виявлено ураження шкіри та нігтьових пластинок грибами, що сприяло поширеному та більш тяжкому перебігу патологічного процесу. Зазначено, що застосування у комплексній терапії АД, крім системних засобів та препаратів для місцевого лікування, протигрибкових препаратів "Ламізил" та "Орунгал" сприяє мікологічному видужанню хворих, полегшує тяжкість перебігу, подовжує періоди ремісії.

  Скачати повний текст

На підставі результатів зіставлення імунологічних показників периферичної крові та запаленої шкіри у 160-ти хворих на різні форми атопічного дерматиту (АД) з'ясовано, що для гострого періоду IgE-незалежної форми АД на відміну від IgE-залежної форми був характерний малий ступінь активації імунітету на системному рівні. На локальному рівні, в ураженій шкірі відмінності між формами АД виявилися у зменшенні вмісту в запальних інфільтратах IgE-незалежного АД CD80+, CD86, HLA-DR+ і CD25+ клітин. З'ясовано, що виділені лімфоцити запаленої шкіри хворих на IgE-залежну форму АД за умов in vitro здійснювали прояв значно більшого рівня проліферативної активності у відповідь на дію стафілококового токсину-1. Під час дослідження антигістамінних препаратів з'ясовано, що ефект препарату "Цитиризин" виявився у стимуляції продукції клітинами периферичної крові хворих IgE-залежним АД IFN-gamma та IL-10, а також у зниженні запальної реакції, взаємопов'язаної зі зменшенням в епідермісі кількості кератиноцитів, що експресують міжклітинну молекулу адгезії-1.

  Скачати повний текст

Розроблено біотехнічну систему формування терапевтичних комплексів лікарських препаратів у дерматології, що враховує розгорнуті діагнози й індивідуальні особливості пацієнтів, несумісність препаратів, багатокритеріальне порівняння препаратів-аналогів і статистику управлінських рішень з метою підвищення ефективності медикаментозної реабілітації пацієнтів. Наведено метод формування терапевтичних комплексів на базі штучної нейронної мережі, яка формує множину припустимих рішень і вибір найкращого відносно заданого критерію, а також її алгоритми навчання та функціонування, що враховують експертні оцінки у разі порівняння препаратів-аналогів і статистику управлінських рішень. Розроблено структуру, інформаційне, алгоритмічне та програмне забезпечення біотехнічної системи та проведено її тестову перевірку.

  Скачати повний текст

Вперше показано, що у процесі андрогенного облисіння впливу деградації зазнають, у першу чергу, інтрадермальні волосяні фолікули. Даний процес супроводжується утворенням агрегатних волосяних фолікулів. З'ясовано, що повна втрата волосся за андрогенної алопеції призводить до компенсаторно-пристосувапьної перебудови шкіри волосистого відділу голови. Доведено, що незважаючи на повну втрату волосся за андрогенної алопеції у шкірі волосистого відділу голови мають місце гермінативні епітеліальні елементи, які є джерелом утворення тонкого волосся, матричні структури яких сховані в товщі сальних залоз.

  Скачати повний текст

Досліджено характер взаємозв'язку між порушеннями імунітету і пуринового обміну з метою пошуку нових підходів щодо їх взаємної корекції у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ). Для експериментів використано 150 мишей лінії MRL/Ipr, 70 безпородних щурів і 70 щурів лінії Вістар. На моделі системних аутоімунних захворювань на мишах і щурах виявлено значні порушення імунітету і пуринового обміну, тісно пов'язані між собою. У обстежених 70 хворих на СЧВ також виявлено значні порушення неспецифічної і імунної реактивності з ураженням Т-системи імунітету з вираженими аутоімунними реакціями гуморального і клітинного типів, зареєстровано гіперпродукцію сечової кислоти (СК), підвищення активності ксантиноксидази (КО), порушення співвідношення циклічних нуклеотидів. Встановлено, що порушення імунітету і пуринового обміну щільно пов'язані між собою. В експериментах на лінії MRL/Ipr мишах і щурах лінії Вістар доведено ефективність використання в комплексній терапії аутоімунних захворювань інгібіторів КО. Встановлено ефективність використання в комплексній терапії даних препаратів під час лікування хворих на СЧВ.

  Скачати повний текст

Досліджено ефективність різних режимів індукційної імуносупресивної терапії у 160-ти хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) залежно від клінічного варіанту перебігу захворювання - "легкого" або "тяжкого". Доведено високу ефективність низьких доз глюкокортикоїдів у разі їх ізольованого застосування у хворих на "легкий" СЧВ з низькою активністю. Обгрунтовано необхідність використання режиму "пульс-терапії" у хворих на "тяжкий" СЧВ за високої активності захворювання, обумовленої ураженням життєво важливих органів або тяжкими гематологічними порушеннями. За результатами дослідження розроблено алгоритм диференційованого вибору оптимального режиму індукційної терапії СЧВ залежно від клінічного варіанта захворювання та вихідних рівнів індексу його активності, встановлюваного відповідно до модифікованої шкали SLEDAL. За допомогою покрокового множинного логістичного регресійного аналізу вперше встановлено критерії прогнозування несприятливого результату індукційної терапії у хворих на СЧВ, якими є тривалість захворювання від моменту перших виявів його активності до початку індукційної терапії більш, ніж шість місяців, а також наявність інфільтративного ураження легенів і низький рівень сприйняття хворими програми лікування.

  Скачати повний текст

Проведене комплексне клініко-лабораторне обстеження 120 хворих на справжню й мікробну екзему із застосуванням тезиграфічного, газохроматографічного визначення ліпідів й імунологічного методів. Показано, що у хворих на екзему спостерігається виражене порушення показників тезиграфії сироватки крові, наявність імунодефіцитного стану з підвищенням рівня ЦІК, а також зміни жирнокислотного спектра сироватки і плазми крові. Виявлені кореляційні зв'язки, переважно середньої сили, між дослідженими показниками. Результати проведених досліджень переконують, що тезиграфічний метод може бути застосованим у якості допоміжного діагностичного тесту при екземі, а також як прогностичного - в динаміці терапії дерматозу. Розроблений новий комплексний метод лікування екземи із застосуванням МРТ і місцевого крему "Дермазин", який вміщує сульфадиазин срібла, що суттєво підвищує ефективність лікування і подовжує строки ремісії дерматозу.

  Скачати повний текст

Проведено скринінгові дослідження протизапальної та репаративної дії різних за складом варіантів мазі "Мірамеф". Визначено оптимальний склад препарату, який включає 1 % мефенамової кислоти, 0,5 % мірамістину, 2,5 % декспантенола та 3 % димексиду. Показано, що комбінована основа (суміш ПЕО-400 та ПЕО-1500 і пропіленгліколя) забезпечує помірну осмотичну (170 %) та виражену антиексудативну дію мазі "Мірамеф". На моделях алергічних контактних дерматитів, викликаних біхроматом калію та 2,4-динітрохлорбензолом, виявлено виражений лікувальний ефект мазі "Мірамеф", який забезпечується синергізмом фармакологічної дії мефенамової кислоти, диметилсульфоксиду та мазевої основи. Встановлено, що за вираженістю протизапальної та протиалергічної дії мазь "Мірамеф" не поступається активності глюкокортикоїдної мазі "Тридерм" і значно перевершує активність протизапальної мазі "Мефенат". На підставі вивчення ранозагоювальної дії мазі "Мірамеф" на моделях раневого процесу різної етіології встановлено, що завдяки оптимально підібраному комплексному складу мазь "Мірамеф" є ефективнішою, ніж відомі однокомпонентні препарати - протизапальна мазь "Мефенат", антибактеріальні засоби "Нітацид", мазь мірамістинова та ранозагоювальні мазі - метилурацилова, мірамістинова та "Бепантен". Проведено вивчення антиміробних властивостей мазі "Мірамеф" методом дифузії в агар і встановлено широкий спектр активності препарату по відношенню до збудників гнійно-септичної раневої інфекції: Staphylococcus aureus, Esherichia coli, Bacillus subtillis, Proteus mirabillis, Pseudomonas aeruginosa та Candida albicans. Останні підтверджено за умов in vivo на моделях кандідозної інфекції і на моделі гнійної рани, інфікованої сумішшю грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів - стафілокока та синегнійної палички. На підставі результатів токсикологічних досліджень встановлено, що мазь "Мірамеф" за нашкірного та внутрішньошлункового застосування є досить нешкідливою, не проявляє місцевоподразливої та алергізувальної дії.

  Скачати повний текст

У процесі мікроскопічного дослідження тезіграм сироватки крові хворих на псоріаз було встановлено, що вони мають суттєві морфоструктурні особливості, які в сукупності з клінічними даними дозволяють встановити діагноз псоріазу та його стадії. Результати дослідження вмісту цинку, міді, магнію, алюмінію, заліза, титану молібдену, хрому, кальцію та калію у сироватці крові дозволяють стверджувати, що в організмі хворого на псоріаз має місце явний дисбаланс біоелементів, який відіграє певну роль у патогенезі захворювання і впливає на формування тезіграфічного малюнку за умов даного дерматозу.

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрям технології медичних зображень - апаратурно-методичне забезпечення візуалізації рельєфу електричних параметрів шкіри. Запропоновано принципово новий тип сканера, на базі якого створено вимірювально-інформаційний комплекс (ВІК). За допомогою ВІК виявлено й описано біологічно активні зони (зокрема, зони проекції болю, гіперестезії, акупунктури), а також феномени природної та індукованої автохвильової активності імпедансного і потенційного рельєфів шкіри.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості вовчакового гломерулонефриту за даними прижиттєвого морфологічного дослідження нирки та клініко-лабораторних параметрів. Розроблено й обгрунтовано критерії патоморфологічної діагностики. Відзначено, що на підставі розроблених критеріїв "автивності" та "хронічності" за умов обов'язкової оцінки гломерулярних і тубуло-інтерстиціальних змін можливо прогнозування перебігу, а також ефективності патогенетичної терапії дослідженої хвороби. Доведено, що лектинна гістохімія відображає наявність і ступінь "активних" і "хронічних" змін у нирках. Показано, що рівні індексу активності, одержані за першої біопсії нирки, не можуть бути критерієм віддаленого прогнозу вовчакового гломерилонефриту. Найбільш значущими параметрами прогнозування перебігу цієї хвороби та її наслідків є тривалість вовчакового гломерилонефриту до початку терапії, фіброз (склероз) судин, поширеність клітинної інфільтрації строми, гломерулосклероз, показники діастолічного артеріального тиску, збільшення мезангіального матриксу, поширеність гломерулярної клітинної проліферації. Для прогнозування ефективності патогенетичної терапії вовчакового гломерилонефриту запропоновано параметри, а саме: тривалість хвороби до початку терапії, поширеність клітинної інфільтрації строми, "дротяні петлі", клітинні півмісяці, характер клітинної інфільтрації строми, клітинні інфільтрати у стінці судин, ступінь гломерулярної клітинної проліферації.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування та профілактики алергодерматозів шляхом застосування нових хронобіологічно детермінованих і диференційованих методів антиоксидантної та комбінантної лазерної терапії на підставі вивчення у пацієнтів з біогеохімічного регіону з природною недостатністю йоду параметрів циркадіанних ритмів функції щитовидної залози та її впливу на оксидантно-антиоксидантний гомеостаз. Робота базується на аналізі результатів обстеження та лікування 328-ми хворих на алергодерматози (екзему, дерматит контактний алергійний, атонічний дерматит, нейродерміт) віком від 16-ти до 76-ти років - мешканців Чернівецької області (Північної Буковини) - біогеохімічного регіону з природною недостатністю йоду. Уставлено, що факторами ризику розвитку алергодематозів за умов природнього йододефіциту є еутиреоїдний синдром зниженого трийодтироніну і стан субклінічного гіпотиреозу. У період загострення алергодерматозів виявлено зміни циркадіанних ритмів гіпофізарно-тиреоїдної системи, а також дисбаланс і десинхроноз показників оксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Установлено наявність кореляційних взаємозв'язків між циркадіанними ритмами тиреоїдних гормонів і показниками оксидантної та антиоксидантної систем крові, що доводить регулювальний вплив ритмічної діяльності щитовидної залози на стан оксидантно-антиоксидантного гомеостазу пацієнтів. Розроблено й апробовано диференційовані методи лікування алергодерматозів, які базуються на хронодетермінованому (у другій половині дня) застосуванні антиоксидантних засобів (гранул кверцетину, Три-Ві Плюс, аєвіту, аскорбінової кислоти) та комбінованої лазерної терапії (черезшкірне лазерне опромінення крові, диференціальної зовнішньої лазерної терапії), які зумовлюють нормалізувальний і синхронізувальний вплив на стан оксидантно-антиоксидатного гомеостазу і параметри циркадіанних ритмів тиреоїдних гормонів, а також скрочують терміни лікування пацієнтів, подовжують тривалість ремісії та зменшують частоту рецидивів алергійних дерматозів.

  Скачати повний текст

Досліджено роль метаболічних порушень ліпідів у патогенезі псоріазу та пошуку ефективних методів його лікування. Наведено результати поглибленого вивчення метаболізму жирних кислот ліпідів крові та водно-ліпідної мантії шкіри у їх взаємозалежності один з одним у хворих з різним клінічним перебігом псоріазу. Встановлено два варіанти порушень ліпідного комплексу в різних біологічних об'єктах на тлі інтенсифікації ліпідної пероксидації, вираженість яких корелювала зі складністю перебігу дерматозу. Запропоновано та патогенетично обгрунтовано метод лікування псоріазу з включенням у комплекс базисної терапії системного поліензимного препарату "Вобе-мугос Е", який сприяє підвищенню клінічної ефективності лікування дерматозу та подовженню ремісії, забезпечує коригувальний вплив на жирнокислотну формулу ліпідів еритроцитів крові.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено генетичні і молекулярні основи двох ектодермальних захворювань - синдрому іхтіозу та передчасного народження й ізольованої дисплазії нігтів. Визначено три нові мутації гена FATP4, асоційовані з синдромом іхтіозу та передчасного народження: p.G35X, p.V477D та p.R504H. Виявлено дві вже відомі мутації цього гена: p.C168X, p.Q300R. Обстежені пацієнти є компаунд-гетерозиготами або гомозиготами за нонсенс-мутацією p.C168X. На підставі відсутності кореляцій між природою даних мутацій і патологічним фенотипом з'ясовано, що міссенс-мутації мають вплив на функціонування FATP4, подібний до ефектів нонсенс-мутацій. Встановлено, що ізольована дисплазія нігтів викликається мутаціями гена FZD6: нонсенс мутацією p.E584X і міссенс-мутацію p.R511C, причому перша поєднана з тяжкими ураженнями нігтів, а друга викликає більш легку форму дисплазії нігтів. У пацієнтів спостерігаються розлади регуляції кількох FZD6-залежних метаболічних шляхів, які необхідні для правильного формування, розвитку та регенерації нігтів.

  Скачати повний текст

Дисертація містить відомості про позитивний ефект використання 14-тиденного курсу ін'єкцій глюкаміну при лікуванні поширеного псоріазу. Виявлено прискорення стабілізації та регресу патологічного процесу, зменшення тривалості госпіталізації хворих. При цьому спостерігається зменшення вмісту різних видів лейкоцитів в одиниці обсягу крові, у тому числі Т- і В-лімфоцитів, а також фагоцитуючих нейтрофілів, збільшення кількості клітин Лангерганса в епідермісі, підвищення Т-супресорної активності в периваскулярних інфільтратах дерми, більш виражене зменшення кількості лейкоцитів з HLA-Dr антигеном. Біохімічно встановлені антиоксидантний і мембраностабілізуючий ефекти глюкаміну. Гормональне дослідження крові хворих на псоріаз дозволило довести участь мелатоніну і меланоцитстимулюючого гормону в патогенезі псоріазу й запропонувати власну гіпотезу ініціалізації гіперпроліферації епідермоцитів з включенням у патогентичний ланцюг гормонів, які беруть участь у стресовій реакції, і вищеназваних гормонів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено певні прикметні клінічні ознаки та симптомокомплекси, притаманні акне, розацеа та демодикозу, що дозволяє однозначно розрізняти нозологічні форми та клінічні варіанти акне, розацеа та демодикозу, а також використовувати їх у якості логічних моделей на попередньому етапі орієнтовної діагностики цих дерматозів. У хворих на акне встановлено достатньо високу частоту дисбалансу рівня статевих гормонів і патології органів репродуктивної системи, а у хворих на розацеа та демодикоз - більш високу частоту порушень функцій органів шлунково-кишкового тракту та печінки. Встановлено, що у ході цього, у хворих на розацеа та демодикоз діагностовано високий рівень комбінованої соматичної обтяженості, що вказує на можливість сукупності її впливу на розвиток і перебіг цих дерматозів. Доведено важливе значення лабораторних тестів на наявність кліщів-демодицид і визначених прикметних клінічних ознак для диференційної діагностики акне, розацея та демодикозу. Розроблено раціональні схеми лікування хворих на акне, розацеа та демодикоз, які передбачають поетапне індивідуалізоване проведення базисної комбінованої терапії, терапевтичних заходів щодо усунення чинників, значимих у патогенезі цих дерматозів, а також застосування засобів лікарської косметики, що дозволяє досягати повного виліковування та прийнятного косметологічного ефекту у більшого відсотка пацієнтів.

  Скачати повний текст

Вперше у хворих з різними клінічними проявами гніздової алопеції (ГА) вивчено повний спектр замінних і незамінних амінокислот (АК), продуктів їх метаболізму та показано, що дисаміноацидемія та гіпоаміноацидемія, дисбаланс біогенних амінів можуть брати участь у розвитку захворювання. Встановлено залежність змін амінокислотного фонду від характеру супутньої патології, ступеня тяжкості патологічного процесу. Підтверджено патогенетичне значення за ГА імунних розладів, що мають ознаки вторинного імунодефіцитного стану. Виявлено залежність змін деяких показників імунної системи від клініко патогенетичного варіанта захворювання, найвиразніші відхилення визначено в пацієнтів з супутніми захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і гепатобіліарної системи (ГБС). Розроблено й обгрунтовано комплексний метод лікування ГА, що полягає в застосуванні засобів метаболічної та імуномодулювальної дії залежно від клініко-патогенетичного варіанта та клінічних проявів дерматозу. Виявлено, що використання диференційованого підходу до призначення препаратів впливає на патогенетичні фактори ГА, нормалізує більшість показників амінокислотного спектра та імунної системи.

  Скачати повний текст