Установлено, що фармакотерапевтична ефективність корвітину реалізується за рахунок здатності коригувати ключові ланки патогенезу закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ) за допомогою встановлених у ході дослідження особливостей фармакодинаміки та фармакокінетики препарату. Доведено, що корвітин виявляє церебропротекторні властивості шляхом запобігання формуванню поширеної мембранопатії за рахунок регуляції прооксидантно-антиоксидантної рівноваги через виражену антиоксидантну дію з антирадикальними властивостями. Корвітин також коригує вміст компонентів системи аденілових нуклеотидів та нормалізує рівень показників вуглеводного обміну у разі ЗЧМТ. Досліджуваний біофлавоноїд реалізує церебропротекторну дію корекцією ендотоксикозу, що розвивається на тлі травматичної хороби головного мозку (ТХГМ), шляхом посилення процесів природної детоксикації, особливо що стосується нормалізації вмісту компонентів мітохондріального та мікросомального електрон-транспортних ланцюгів гепатоцитів.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено закономірності структурно-функціональних змін легень в гострому періоді тяжкої черепно-мозкової травми (ТЧМТ) та показано їх залежність від давності спричинення ушкодження. Формування структурних ознак, характерних для гострого ушкодження легень можна вважати типовим патерном ураження легень у разі ТЧМТ. Вперше проведено зіставлення характеру та динаміки структурних змін легень у осіб, що загинули від ТЧМТ в стаціонарі та легень щурів за експериментального моделювання ТЧМТ. Встановлено структурні еквіваленти змін легень, що є проявом термінових компенсаторних реакцій, характерних для травматичної хвороби. Показано, що компенсаторні реакції носять короткочасний характер, а прогресування змін в легенях сприяє наростанню дихальної недостатності вже в ранні терміни травми.

  Скачати повний текст

Вперше у разі черепно-мозкової травми (ЧМТ) встановлено можливість раннього (за госпіталізації) прогнозування поліорганної недостатності за шкалою SOFA та системно-запальної відповіді за критеріями R. Bone, що дозволяє своєчасно розпочати лікувально-профілактичні заходи. Встановлено основні прогностично несприятливі предиктори розвитку ранньої поліорганної недостатності, гнійно-запальних ускладнень, летальності за цієї патології. Визначено особливості синдрому поліорганної недостатності у разі черепно-мозкової травми за якої на відміну від інших видів травм, порушення функції різних органів і систем обумовлені не тільки синдромом системно-запальної відповіді, але і, в більшій мірі, тяжкістю пошкодження центральної нервової системи (ЦНС) й її ролі в регуляції функції внутрішніх органів. Встановлено покази для своєчасної деесколаційної терапії до яких відносяться наявність двох і більше ознак синдрому системно-запальної відповіді (ССЗВ), порушення функції двох і більше органів та систем чи шести і більше балів за SOFA. Обгрунтовано проведення для нормалізації підвищеного ВЧТ, корекції порушень гемодинаміки та боротьби з ендотоксикозом, крім загальноприйнятих розчинів манітола, натрію хлориду, колоїдів, використання препаратів сорбілакта та реосорбілакта.

  Скачати повний текст

Розглянуто перебіг гострого періоду тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ) з позиції синдрому гіперкатаболічного метаболізму на основі результатів комплексного клінічного, лабораторного, нейровізуального дослідження. Проведено оцінювання прогностичної значущості основних характеристик катаболічної реакції. Виявлено тісний взаємозв'язок між вираженістю розладів білково-енергетичного обміну та рівнем порушення свідомості в пацієнтів з тяжкою ЧМТ. З'ясовано, що тривалість та інтенсивність катаболічної фази залежить від глибини коматозного стану таких потерпілих. Проведено аналіз частоти розвитку порушень трофологічного статусу у таких хворих. Висвітлено особливості розвитку та перебігу синдрому гастроінтестинальної дисфункції хворих з тяжкою ЧМТ.

  Скачати повний текст

Розроблено методику експериментального моделювання, встановлено невідомі раніше сторони патогенезу та лікування черепно-мозкової травми (ЧМТ), поєднаної з глюкокортикоїдним остеопорозом. Уточнено механізми порушення кальцієвого обміну й участь у ньому гормонів КТ, ПТГ, тиреотропного гормону (ТТГ), тироксину та трийодтироніну, а також ІЛ-6 і ФНП- . Встановлено патогенетичну роль КТ у підтримці рівня іонізованого кальцію в крові й участь у механізмах лікувальної дії.

  Скачати повний текст

Уточнено клініко-неврологічні особливості та перебіг повторних травм мозку. Підтверджено, що повторна легка черепно-мозкова травма (ЧМТ) є тяжчою клінічною формою ураження головного мозку з прогредієнтним перебігом, що обгрунтовує її визначення як окремого виду в класифікаційній рубриці ЧМТ. Доведено факт недостатньої інформативності об'єктивізації повторності травми мозку за допомогою рутинних нейровізуалізуючих методів діагностики. Запропоновано принципи лікування хворих з повторною легкою ЧМТ у вигляді "шляхової карти".

  Скачати повний текст

Доведено, що застосування методу локального фібринолізу показано хворим з епідуральними крововиливами (ЕК) у компенсованому та субкомпенсованому стані. Розроблено показання та протипоказання до використання даної методики, протокол її застосування, алгоритм визначення показань до локального фібринолізу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано дані офтальмологічних методів обстеження пацієнтів з двома формами легкої черепно-мозкової травми. Виявлено спільні та відмінні ознаки пошкоджень елементів зорового шляху, прояви яких змінювались залежно від часу, який пройшов з моменту травми. Показано, що застосування функціональних, окорухових і зіничних ознак є важливим у системі комплексної діагностики сумнівних випадків і оптимізує ранню діагностику у разі струсу і забою головного мозку у динаміці гострого періоду.

  Скачати повний текст

Виявлено морфологічні зміни в головному мозку за умов тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ) в експерименті та клініці, що зумовлюють розвиток посттравматичного набряку-набухання головного мозку, вираженість якого залежить від ступеня ушкодження мозкової тканини, проникності гематоенцефалічного бар'єру (ГЕБ), активації перекисного окиснення ліпідів і порушень крово- та лікворообігу. Розроблений на підставі комп'ютерної томографії (КТ) метод оцінки гідратації компонентів внутрішньочерепного вмісту дозволяє селективно оцінювати ступінь вираженості набряку-набухання білої та сірої речовин головного мозку за умов тяжкої ЧМТ. У періоді до п'яти діб в розвитку набряку-набухання головного мозку мають високе прогностичне значення продукти перекисного окиснення ліпідів, гіпернатріємія, зміни осмотичного тиску. Ці показники та дані КТ можуть виступати прогностичними критеріями виходу ЧМТ. Препарати іонол і ліпін мають виражену лікувальну ефективність за умов експериментальної ЧМТ. Ліпін нормалізує всі ланки ГЕБ до кінця четвертої доби експерименту.

  Скачати повний текст

Досліджено непсихотичні психічні розлади (НПР), які виникають внаслідок перенесеної черепно-мозкової травми (ЧМТ). Вирішено завдання в контексті комплексного аналізу соціально-демографічних, психологічних і клініко-психопатологічних особливостей формування НПР у хворих, які перенесли ЧМТ. Проаналізовано чинники, що впливають на розвиток і формування цих розладів, описано клінічну картину та діагностичні критерії непсихотичних психічних розладів у цього контингенту хворих. Розроблено комплекс діагностичних, лікувальних і профілактичних заходів з урахуванням системного аналізу непсихотичних розладів у цієї категорії пацієнтів.

  Скачати повний текст

Висвітлено уявлення щодо гемодинамічного профілю високого темпу інфузії 6 % / 1,9 % та 20 % / 1,9 % розчинів сорбітолу/натрію лактату. Досліджено зміни показників гемостазу до та після інфузії даних розчинів сорбітолу/натрію лактату, визначено вплив інфузії на рівень гідратації легеневої паренхіми. Проаналізовано динаміку рівня глікемії до та після інфузії, проведено порівняння ефектів інфузії препаратів на основі сорбітолу з представниками колоїдних і кристалоїдних розчинів.

  Скачати повний текст

Показано, що застосування змінного магнітного поля й електричного струму в ранньому посттравматичному та післяопераційному періоді активує процеси, спрямовані на демаркацію й елімінацію некротичних мас з вогнища деструкції. Встановлено, що фізичні чинники здатні модулювати дію фармакологічних і біологічних засобів корекції травматичного процесу в головному мозку. Визначено оптимальні комбінації фізичних і нефізичних чинників і строки їх застосування. Розроблено експериментальну лікувальну схему для раннього та проміжного періодів мозкового пошкодження.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати лікування 129-ти хворих з черепно-мозковою травмою (ЧМТ), які знаходилися на тривалій штучній вентиляції легень (ШВЛ, серед них було 98 чоловіків (76 %) та 31-а жінка (24 %) віком від 17-ти до 86-ти років. З'ясовано, що більшість хворих на ЧМТ у зв'язку з тяжкою гострою дихальною недостатністю потребують тривалої ШВЛ, але спосіб її проведення залишається спірним - шляхом інтубації трахеї або трахеостомії, що може суттєво впливати на результати лікування хворих з ЧМТ. Розроблено предиктори тривалої ШВЛ у хворих з ізольованою та поєднаною ЧМТ, встановлено показання для застосування трахеостомії у хворих з ЧМТ, які знаходяться на тривалій ШВЛ. Доведено позитивний вплив трахеостомії на динаміку внутрішньочерепного тиску (ВЧТ). З'ясовано, що трахеостомія сприяє зниженню ВЧТ у хворих з тяжкою ЧМТ за умов ШВЛ, а також дози седативних та анальгетичних засобів. Виявлено, що трахеостомія сприяє покращанню результатів лікування: зменшує ризик вентиляторно-асоційованої пневмонії (на 31,5 %, P = 0,032), і летальність (на 36,3 %, P = 0,022). Встановлено, що рання трахеостомія недостовірно знижує тривалість ШВЛ (P = 0,88) та період лікування у відділенні інтенсивної терапії (P = 0,88).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності комплексної інтенсивної терапії хворих з гострою церебральною недостатністю (ГЦН), зумовленою тяжкою черепно-мозковою травмою або мозковим інсультом шляхом розробки індивідуальних методик проведення фармакологічної та нефармакологічної антигіпоксичної терапії на підставі вивчення функціонального стану центральної нервової системи та гуморального статусу. Наведено дані обстежень 120-ти хворих з ГЦН різного генезу, яким проведено комплекс антигіпоксичної терапії. Під час сеансів гіпербаричної оксигенації (ГБО) з використанням методу дослідження варіабельності серцевого ритму та методу інтегрального кількісного аналізу електроенцефалографії патернів доведено, що раннє неповне парентеральне харчування пацієнтів з ГЦН може бути визначено як опосередкована церебропротекція внаслідок зниження катаболічних процесів. Обгрунтовано доцільність використання препаратів мексидолу або тіоцетаму у фармакологічній антигіпоксичній терапії. Внесено науково-обгрунтовані рекомендації щодо оптимізації антигіпоксичної терапії у пацієнтів з ГЦН з застосувнням мексидолу або тіоцетаму, раннього неповного парентерального харчування, ГБО.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи удосконалення діагностики у гострий період струсу головного мозку, а також оптимізації лікувальної тактики. На підставі комплексного клініко-параклінічного (неврологічного, нейропсихологічного, лабораторного, нейровізуального та нейроелектофізіологічного) обстеження 108-ми пацієнтів у гострий період струсу головного мозку вивчено клініко-діагностичні особливості його перебігу. Уточнено клінічні характеристики гострого періоду струсу головного мозку, зокрема, у військовослужбовців. За даними неврологічного та нейропсихологічного обстеження встановлено, що крім неврологічних симптомів і вегетативної дисфункції у пацієнтів у гострий період струсу головного мозку мали місце прояви астенічних та емоційних розладів, а також когнітивних порушень (уваги та функції пам'яті). Вперше проведено дослідження рівнів С-реактивного протеїну (СРП) у сироватці крові та цереброспінальній рідині, вивчено градієнт співвідношення рівнів СРП у сироватці крові та цереброспінальній рідині у пацієнтів зі струсом головного мозку. Проведено порівняльний аналіз ефективності прамістару та пірацетаму, які включені до комплексного лікування хворих у гострий період струсу головного мозку, наведено рекомендації щодо їх використання.

  Скачати повний текст

Розроблено методи та засоби автоматизованої побудови моделі черепного імплантату (ЧІ) й обгрунтовано шляхи підвищення точності планування нейрохірургічних операцій щодо реконструкції дефектів черепа. Проведено огляд існуючих методів і засобів для побудови ЧІ. Розглянуто основні методи обробки інтроскопічних зображень. Запропоновано комплексний підхід щодо обробки томографічних і рентгенографічних зображень голови пацієнта. Створено методи автоматизованої побудови об'ємних комп'ютерних моделей ЧІ за результатами комп'ютерної томографії та рентгенографії (РГ) з використанням 3D-моделі черепа пацієнта й усередненої моделі черепа. Розроблено метод автоматизованого визначення геометричних характеристик ЧІ, що дозволяє хірургу визначити оптимальний оперативний доступ. Встановлено медико-технічні вимоги до нейрохірургічного комплексу, призначеного для одержання вихідних даних, їх обробки та виготовлення речовинної копії імплантату. Проведено порівняльний аналіз одержаних результатів побудови моделей ЧІ із вже існуючими, показано ефективність розроблених методів.

  Скачати повний текст

Удосконалено методики діагностики та лікування різних проявів клінічної картини у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми у динаміці комплексного лікування з використанням ноотропних засобів (ноофену, аміналону, ентропу). На підставі комплексного клінічного та параклінічного (нейропсихологічного, нейроелектрофізіологічного та нейровізуального) обстеження 116-ти хворих з віддаленими наслідками закритих черепно-мозкових травм виявлено клініко-діагностичні особливості їх перебігу. Проведено порівняльне дослідження анамнезу та розвитку віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми, не виявлено кореляційного зв'язку клінічних проявів у гострий період струсу головного мозку (втрата свідомості, головний біль, нудота) та вираженості клінічних проявів віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми. Вперше проведено зіставлення неврологічних і нейропсихологічних характеристик, даних інструментальних методів обстеження (електро- та реоенцефалографії, магнітно-резонансної томографії (МРТ) головного мозку) у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми. Проведено дослідження кореляційних взаємовідносин стану лікворо-шлуночкової системи головного мозку (за даними МРТ) і синдромологічних особливостей у віддалений період закритої черепно-мозкової травми. Встановлено вплив ноотропних препаратів (аміналону, ноофену, ентропу), використаних у комплексному лікуванні хворих з віддаленими наслідками закритих черепно-мозкових травм, на перебіг захворювання та нейропсихологічні показники.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему покращання результатів лікування хворих з травматичними внутрішньочерепними гематомами у гострому періоді черепно-мозкової травми (ЧМТ) на підставі визначення прогностичних критеріїв та їх впровадження у лікувальну тактику. У разі одночасного визначення п'яти та більше прогностичних критеріїв смертність становила 100 %, за наявності 4-х - 76,9 %. Відзначено, що тактика лікування має базуватись на чіткому алгоритмі дій, який передбачає врахування виду та кількості прогностичних критеріїв.

  Скачати повний текст