Встановлено закономірності формування та перебігу невротичних розладів, пов'язаних зі стресом (НРПС) у жертв сімейного насильства (ЖСН). Одержано нові дані про клінічну структуру, клініко-феноменологічні особливості непсихотичних розладів в осіб, що зазнали насильства в сім'ї. Вперше виділено клінічні варіанти НРПС, визначено їх синдромологічну структуру та симптоматичні прояви в рамках кожної окремо виділеної форми невротичних розладів у ЖСН. Проведено їх систематизацію за рубриками МКХ-10. Вперше виявлено особливості клінічних проявів невротичних розладів залежно від форми сімейного насильництва. Вперше визначено віктимно-невротичний комплекс ЖСН з невротичними розладами. Запропоновано оригінальну схему комплексного (медичного, правового, соціального) підходу до надання кваліфікованої допомоги ЖСН. Вперше науково обгрунтовано та розроблено систему етапної психокорекції психічних розладів в ЖСН. На основі одержаних даних запропоновано модель психолого-психіатричної допомоги ЖСН з НРПС.

  Скачати повний текст

Розглянуто специфіку формування та функціонування вторинних его-станів особистості, які виконують захисні функції, їх взаємозв'язок з індивідуально-типологічними особливостями особистості та здійснено практичне дослідження даних феноменів методами аналітичної психології. Розроблено й апробовано методичну схему покрокової ідентифікації індивідуально-типологічних особливостей досліджуваних з двома базовими архетипічними моделями формування вторинних его-станів захисного характеру. Здійснено й апробовано методичну схему поетапного дослідження генезису вторинних его-станів захисного характеру досліджуваних даної вікової категорії. Модифіковано методики активної уяви для діагностики моделей інтеграції психотравматичного досвіду.

  Скачати повний текст

Виділено характерологічні риси, особливості емоційного реагування та мотиваційно-поведінкової сфери, які повністю збігались із характеристиками нарцистичного розладу особистості, зазначеними в DSM-IV-TR. Клінічні характеристики психотичних розладів у досліджуваних пацієнтів показали існування у структурі психозу двох протилежно спрямованих континуумів: афективного (депресивного) та маячного, дозволили виділити чотири основні клінічні форми психозів. Визначено тенденцію до об'єднання їх у кластери, що різнилися між собою як за особливостями проявів і перебігу, так і за реагуванням на терапію і за прогнозом. Розроблено схеми психотерапевтичних впливів на психотичному та пост-психотичному етапах. Доведено більшу ефективність такого лікувального підходу порівняно із стандартними схемами лікування. Визначено основні шляхи вторинної та третинної психопрофілактики, а також реабілітаційних заходів, спрямованих на покращання якості життя пацієнтів.

  Скачати повний текст

Визначено клініко-психопатологічні, клініко-психофеноменологічні та медико-психологічні характеристики патоморфозу соматоформних розладів (СФР) як предиктори та "мішені" абмулаторної психотерапії. Проаналізовано типологічну структуру й особливості клінічних психотерапевтичних ефект-синдромів. Розкрито психологічні особливості пацієнтів з СФР як можливі "мішені" психотерапевтичного втручання. Визначено тенденції клінічного патоморфозу сучасних форм СФР. Увагу приділено питанням диференційної діагностики СФР за умов амбулаторно-поліклінічного прийому. Обгрунтовано принципи, критерії вибору та предиктори ефективності амбулаторної психотерапії СФР.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного обстеження 152-х музично-педагогічних працівників з невротичними розладами, у межах якого виконано клініко-психопатологічні, клініко-анамнестичні, психодіагностичні та психогігієнічні дослідження. З використанням клініко-динамічного підходу виявлено практичну значимість розмежування невротичних розладів на два етапи: субклінічних проявів і клінічно виражених форм. Вивчено клініко-психопатологічні особливості невротичних розладів, розкрито роль виробничих і соціально-побутових психотравмуючих факторів на їх розвиток. Типологізовано особливості особистості музично-педагогічних працівників з невротичними розладами, розкрито роль емоційного вигоряння і низького рівня самоактуалізації у формуванні даної патології. Виділено два варіанта "сценічного дискомфорту": синдром афективних порушень і реакцію сценічної тривоги, встановлено їх діагностичні критерії, описано клінічну структуру, визначено клініко-динамічні та психологічні особливості. Науково обгрунтовано критерії діагностики та розроблено диференційовану систему профілактики та психотерапевтичної корекції невротичних розладів у музикантів-педагогів, зроблено її апробацію та доведено ефективність.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клініко-психопатологічного, патопсихологічного та соціально-психологічного обстеження 316-ти жінок з різними формами невротичної патології (113 - з неврастенією (F48.0), 94 - з тривожно-фобічними розладами (F40.9), 109 - з соматоформними порушеннями (F45.3)) та 127 чоловіків з аналогічними формами невротичної патології (46 хворих на неврастенію (F48.0), 38 - з тривожно-фобічними розладами (F40.9), 43 - з соматоформними порушеннями (F45.3)) визначено етіологічні фактори, механізми формування й особливості клінічного перебігу невротичних розладів у жінок. Встановлено, що їх розвиток обумовлений дією чинників психічної травматизації, основними властивостями яких є поєднаність, взаємопосилення та переважна локалізація на рівні мікросоціума. Доведено, що психогенії макросоціальної спрямованості (соціально-економічні чинники) у генезі невротичної хвороби у жінок відіграють фонову підтримуючу роль. З'ясовано, що характерною особливістю психопатології у разі невротичних розладів у жінок є переважання депресивних і соматизованих проявів. У межах кожної з форм патології визначено певні особливості. Встановлено, що в механізмах формування невротичнх розладів у жінок значну роль відіграє генералізація психогенії та статево-рольовий конфлікт. Із використанням гендерного підходу щодо аналізу невротичних розладів розроблено модель неврозогенезу з урахуванням специфіки патології, яка обумовлена статтю. На підставі використання комплексного підходу розроблено гендерно обгрунтовані критерії діагностики, принципи терапії та профілактики невротичних розладів у жінок.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності відновлювального лікування осіб молодого віку з застосуванням комплексів лікувальної фізичної культури, дихальних вправ, гідроароматерапії, лазеротерапії залежно від функціонального стану вегетативної нервової системи й адаптаційних можливостей серцево-судинної системи з використанням розробленого діагностичного алгоритму. Розроблено но підходи до відновлювального лікування хворих з соматоформною вегетативною дисфункцією, з використанням яких доцільно здійснювати диференційне, патогенетично обгрунтоване застосування комплексів відновлювального лікування. Запропоноване лікування позитивно впливає на показники вегетативного гомеостазу, що зумовлює поліпшення суб'єктивного й об'єктивного стану хворих, зменшення виникнення пароксизмів, сприяє корекції адаптаційних можливостей серцево-судинної системи, зниженню рівня тривожності та підвищенню якості життя осіб молодого віку з соматоформною вегетативною дисфункцією. З високою мірою вірогідності констатовано покращання якості життя хворих.

  Скачати повний текст

Досліджено питання удосконалення діагностики нейропсихологічних розладів у хворих зі струсом головного мозку (СГМ) у динаміці, а також їх корекції у процесі реабілітаційного лікування. На підставі комплексного клініко-інструментального та нейропсихологічного дослідження 120-ти хворих з СГМ уперше розроблено та проведено комплексне нейропсихологічне обстеження таких хворих у різні періоди СГМ. На підставі одержаних даних розроблено та впроваджено до практики схему реабілітаційного лікування хворих з виявленими нейропсихологічними розладами після перенесеного СГМ з включенням психофармакологічних методів лікування. Ефективність проведеного лікування доведено за допомогою повторного нейропсихологічного обстеження хворих. Проведено статистичну обробку одержаних даних, зіставлено його результати з даними обстеження контрольної групи - 20-ти осіб (здорових чоловіків і жінок віком від 18-ти до 45-ти років).

  Скачати повний текст

На підставі дослідження індивідуально-типологічних рис особистості, специфіки ціннісно-смислової сфери, структури механізмів психологічного захисту й особливостей самооцінки, ставлення до хвороби та сприйняття якості життя у 183-х осіб (35-ти хворих на неврастенію, 28-ми - з тривожно-фобічним розладом, 35-ти - на дисоціативний розлад, 37-ми - на розлад адаптації та 38-ми - з емоційно лабільним розладом органічного генезу) визначено основні детермінанти аутоперцепції якості життя. До них відносяться: наявність і посилення рис емоційної нестабільності та тривожності, виражена дисоціація ціннісно-смислової сфери, невпевненість у собі, низький рівень суб'єктивного контролю у різних сферах життя, стереотипність і неадекватність механізмів психологічного захисту та копінг-стратегій, переважання неврастенічного, тривожного, сенситивного й егоцентричного типів ставлення до хвороби та наявність дисгармонійної самооцінки.

  Скачати повний текст

На базі системного підходу вивчено формування подружньої дезадаптації, спричиненої позашлюбними зв'язками. Визначено причини, механізми розвитку та клінічні прояви первинної та вторинної дезадаптації. Досліджено у її генезі роль соматогенних, психогенних, негативних соціально-психологічних і соціогенних чинників. Показано причини, характер і різномантні особистісні, міжособистісні, соматичні та соціальні наслідки позашлюбних зв'язків чоловіків і жінок. З використанням нового підходу до системної діагностики та корекції подружньої дезадаптації як причини позашлюбних зв'язків розроблено методологію її комплексної оцінки за подружніх зрад, систему психотерапевтичної корекції дезадаптації та наслідків позашлюбних зв'язків, напрями, принципи та методи психопрофілактики цих негативних явищ.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного вивчення структури невротичних розладів і проведеної ідентифікації клінічної феноменології у працівників вугільної галузі, визначено клінічні та діагностичні особливості, а також розроблено принципи диференційованої відновлювальної терапії. Найбільш частими розладами психічної сфери даних працівників є гостра реакція на стрес (F 43.0) - 32,3 %, тривожно-фобічні (F 40) - 24,0 %, соматоформні розлади (F 45) - 23,6 %. За цього для працівників підземних виробіток найбільш характерними є гостра реакція на стрес (32,3 %) і тривожно-фобічні розлади (24,0 %), для допоміжного персоналу - соматоформні розлади (23,6 %) і генералізований тривожний розлад (15,0 %). Для всіх хворих характерний підвищений рівень реактивної й особистісної тривожності. Виявлено високий рівень інтраверсії та нейротизму. За типами організації особистості 59,8 % становили особи з сенситивною та психоастенічною організацією, 19,6 % - з істероїдною, 13,1 % - з ригідною, 7,5 % - з іпохондричною та нав'язливою. Розроблено комплексну систему мультимодальної психотерапії та психологічної корекції непсихотичних розладів невротичного реєстру у працівників вугільної промисловості, грунтуючись на головних патогенетичних механізмах їх формування, що дозволяє поліпшити показники медичної та соціальної ефективності. Установлено високу ефективність застосування гіпносугестивної, когнітивної й особистісно-орієнтованої психотерапії за їх сполучення з метою проведення комплексного лікування зазначених розладів, а саме - у 78 % випадків у шахтарів і у 82 % - працівників наземного персоналу.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено психічні та психосоматичні розлади у пацієнтів з метаболічним синдромом X. Систематизовано етіопатогенетичні закономірності їх формування. Визначено клініко-феноменологічні особливості цих розладів. Розроблено та впроваджено ефективні комплексні методи діагностики та терапії психічних і психосоматичних розладів у пацієнтів з МСX. Обстежено 136 пацієнтів з неповним метаболічним синдромом X, 128 пацієнтів - з повним синдромом X та 52 особи - без ознак МСX (контрольна група). На підставі результатів клінічного експерименту запропоновано альтернативну теоретичну модель патогенезу МСX та доведено необхідність визначення психосоціальних чинників його формування. Проведено комплексний клініко-феноменологічний аналіз психічних і психосоматичних розладів у пацієнтів з МСX і системний аналіз виробничої та родинної дезадаптації та особистісних девіацій. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено комплексну програму біопсихосоціальної корекції психічних і психосоматичних розладів у пацієнтів з МСX, яка враховує зміну актуальних життєвих стратегій пацієнтів з підвищенням якості життя.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного обстеження 727-ми пацієнтів міської поліклініки та стаціонару визначено структуру та розповсюдженість соматоформних розладів за умов великого промислового міста. На підставі даних клініко-епідеміологічного та клініко-статистичного досліджень з'ясовано, що соматоформна вегетативна дисфункція з кардіореспіраторними функціональними порушеннями становлять 10 %, соматотрофна вегетативна дисфункція з функціональними порушеннями шлунково-кишкового тракту - 5,7 %, соматоформна вегетативна дисфункція з функціональними порушеннями сечостатевої системи - 12,2 %. Установлено особистісні психологічні, соціально-психологічні та соціальні складові формування соматоформних розладів. Розроблено комплексну ступеневу диференційовану систему медико-психологічної та психотерапевтичної корекції соматоформних розладів.

  Скачати повний текст

Вперше було проведено порівняльне вивчення фармакологічних властивостей феназепаму за різних умов його введення. Виявлено можливість зміни часу дії від швидкого до прологованого; виконано порівняльний аналіз фармакокінетичних параметрів феназепаму та кінетики розподілу по органах і тканинах еспериментальних тварин завдяки використанню різних шляхів його введення. Показано, що за трансдермального введення вдається уникнути метаболізму основної кількості препарату у разі його першого проходження крізь печінку, а також уникнути різких коливань кількостей препарату в органах і тканинах тварин, які спостерігаються за умов внутрішньовенного введення. З'ясовано, що біодоступність феназепаму під час трансдермального введення залежить від його концентрації у складі трансдермальних терапевтичних систем (ТТС). Здійснено порівняльну оцінку комбінованого введення феназепаму та фенобарбіталу у разі внутрішньовенного, перорального та трансдермального введення. Показано, що фенобарбітал значно потенціює дію феназепаму, що дає змогу зменшити його концентрацію.

  Скачати повний текст

За результатами комплексного клініко-психопатологічного, патоперсонологічного, патопсихологічного соціально-психологічного вивчення одержано дані щодо етіологічних факторів розвитку, клініко-психопатологічної структури та механізмів формування різних форм соматоформних розладів. Визначено синдромальну структуру сучасних форм сомато-формних розладів, описано їх клініко-психопатологічні особливості. Досліджено деякі патопсихологічні механізми формування та патоперсонологічні кореляти соматоформних розладів. Виявлено особливості соціального функціонування даної категорії хворих. З використанням системного підходу науково обгрунтовано принципи патогенетичної психотерапії хворих на соматоформні розлади. Здійснено апробацію запропонованої системи та доведено її високу ефективність.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження психічного стану, сексуальної функції та подружніх відносин у 91-ої пари з демонстративним розладом особистості у жінок. Визначено причини, умови, механізми розвитку та клінічний перебіг подружньої дезадаптації. Виявлено та клінічно верифіковано різні варіанти та форми, встановлено закономірності їх розвитку та клінічні прояви. Визначено роль соматогенних, соціогенних, психогенних, негативних соціально-психологічних, сексуально-поведінкових чинників. Розроблено діагностичні критерії щодо визначення особливостей сексуально-поведінкових розладів та подружньої дезадаптації, також відповідну систему психологічної, психотерапевтичної корекції.

  Скачати повний текст

Вперше на емпіричному та теоретичному рівнях розглянуто проблему внутрішньоособистісних конфліктів у хворих на артеріальну гіпертензію. Запропновано нову як для вітчизняної, так і для зарубіжної науки дослідницьку схему у вивченні даного явища, яка, поряд з традиційними групами стресогенних факторів, враховує специфіку емоційних проявів внутрішньоособистісних конфліктів та психологічних комплексів, що зумовлюють вразливість хворого до дії загальних стресогенних чинників та визначають його психологічну схильність до артеріальної есенціальної гіпертензії. Створено й апробовано методики, спрямовані на вивчення внутрішньоособистісних конфліктів. Розроблено програму психологічної допомоги хворим на гіпертензію.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження подружньої дезадаптації у випадку соціогенної та психогенної еректильної дисфункції у чоловіка. Вивчено особливості статевого розвитку подружжя. Показано, що невідповідність статевої конституції та несприятливе сполучення психосексуальних типів чоловіка та жінки в парі поглиблювали подружню дезадаптацію, зумовлену соціогенною та психогенною еректильною дисфункцією у чоловіка. Виявлено клінічні форми обох варіантів дисфункції, причини та механізми їх формування. Показано порушення загальної та сексуальної комунікації, статеворольової поведінки хворих та їхніх дружин, наявні у них розлади особистості та невротичні розлади.

  Скачати повний текст

Вперше в контексті системного підходу наведено комплексну медико-соціальну характеристику поширеності порушень сексуального здоров'я серед міських і сільських жителів регіону Північної Буковини на моделі міста Чернівці та Чернівецької області. Виявлено вплив даних розладів на якість життя, визначено причини та умови формування подружньої дезадаптації та первинної сексуальної дисфункції у чоловіків і жінок. Вперше визначено фактори ризику розвитку зазначених розладів. Розроблено систему психопрофілактики порушень сексуального здоров'я у молодих людей, що беруть шлюб.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру психічних розладів у хворих - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, хворих на тиреопатії у віддаленому періоді після перебування в зоні катастрофи. Установлено особливості перебігу цих порушень та психоендокринного синдрому. Доведено, що психічні розлади найчастіше мають прояв на органічному рівні, а клінічні особливості мають позитивну кореляцію та зниження функції щитовидної залози. Доведено, що психічні розлади у ліквідаторів наслідків аварії, що страждають на тиреопатії, мають характерні для психоендокринного синдрому на ранніх стадіях розвитку психічних порушень і тиреопатії. Виявлено особливості дослідженого синдрому саме для цієї категорії хворих - учасників ліквідації наслідків аварії на тлі тиреопатій з тенденцією до гіпотиреозу. Доведено, що у всіх хворих - ліквідаторів наслідків аварії з патологією щитовидної залози є типовими ефективні порушення та зміни в інтелектуально-мнестичній сфері. Розроблено комплекс діагностики психопатологічних проявів, що дозволяє виявляти психічні розлади у цих пацієнтів на ранніх етапах їх формування та котролювати ефективність терапії. Застосування запропонованих підходів до лікування УЛНА з захворюваннями щитовидної залози дозволяє скорочувати термін тимчасової непрацездатності та збільшувати період ремісії.

  Скачати повний текст