Обгрунтовано можливість покращання результатів оперативного лікування хворих з пролапсом геніталій за рахунок удосконалення та впровадження у клінічну практику комплексного підходу щодо діагностики та лікування, а також прогнозування та профілактики тромбоемболічних і запальних ускладнень за даної патології. Доведено, що хворі з пролапсом геніталій належать до груп помірного та високого ступеня ризику виникнення тромбоемболічних і запальних ускладнень, що обумовлено наявністю генітальних й екстрагенітальних захворювань, ускладнених акушерським анамнезом, урогенітальними та гормональними порушеннями у сполученні зі змінами мікробіоценозу піхви. Запропоновано ефективний метод оптимізації хірургічного лікування, прогнозування та профілактики тромбоемболічних і запальних ускладнень після вагінальної гістеректомії у хворих з пролапсом геніталій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обстежено 346 хворих з гнійно-запальними захворюваннями придатків матки (ГЗЗПМ). Доведено необхідність враховування факторів ризику, які сприяють виникненню ГЗЗПМ (вік, фах, перенесені і супутні захворювання, аборти та патологічні пологи в анамнезі). Проаналізовано дані лейкограми, імунологічної реактивності організму, дані клітинного, гуморального імунітету і неспецифічної реактивності організму (47 хворих). Встановлено, що сумарний вплив клініко-анамнестичних факторів складає 19,52%. Для профілактики ускладнень і реабілітації хворих в післяопераційному періоді розроблена і обгрунтована комплексна біоактиваційна терапія, яка складається із біогальванізації і біофореза в поєднанні з стимуляцією акупунктурних зон.

  Скачати повний текст

Встановлено типи цисто-уретроцеле та механізм розвитку нетримання сечі у жінок з цистолеле. Розроблено математичну модель зв'язку положення сечового міхура й уретри з функціональними порушеннями сечовипускання, що дозволила розробити критерії вибору типу й об'єму хірургічної корекції симптотичного цисто-уретроцеле.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена хірургічному методу лікування хворих з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Вивчені особливості морфофункціонального стану внутрішніх геніталій і функціональний стан системи гіпофіз-яєчники до і після застосування традиційних і сучасних методів хірургічної індукції овуляції при даній патології, проведена порівняльна оцінка результатів. Встановлена висока інформативність ендоскопічних методів у діагностиці СПКЯ у поєднанні з іншими факторами неплідності. Відображена ефективність лапароскопічних операцій, благоприємний вплив на функцію гіпофізарно-яєчникової системи. Рекомендовано хворим з СПКЯ після безрезультатного консервативного лікування проводити лапароскопію з індукцією овуляції і одночасною хірургічною корекцією поєднаних факторів неплідності.

  Скачати повний текст

Розроблено етапний метод гормональної та фітотерапії посткастраційного синдрому для ефективної адаптації гіпоталамо-гіпофізарної системи до хірургічної менопаузи та профілактики порушень гемостазу, ліпідного, кальцієво-фосфорного обміну, атрофічних змін урогенітального тракту, остеопенічних змін у кістках. Виявлено, що хірургічна кастрація у післяопераційному періоді призводить до посилення клінічних проявів постоваріоектомічного синдрому, змін гормонального статусу, гіперкоагуляції, атерогенних зсувів у ліпідограмі, розвитку порушень кальцієво-фосфорного обміну з вірогідними змінами мінеральної щільності кісткової тканини й урогенітальних порушень. З'ясовано, що у разі застосування традиційної гормонотерапії (за індексом Купермана) утричі зменшуються ранні клінічні прояви посткастраційного синдрому. Її проведення запобігає урогенітальним розладам (динаміці кольпоцитограми, індексу "вагінального здоров'я") й остеопенічним змінам у кістках, але спричиняє гіперкоагуляцію та атерогенні зміни у ліпідограмі. Використання розробленого методу дозволяє нормалізувати ранні (психоемоційні та нейровегетативні), а також пізні (урогенітальні розлади й остеопенічні зміни кісткової тканини) прояви постоваріоектомічного синдрому. За цього мають місце позитивні зміни гормонального балансу, кальцієво-фосфорного обміну, розвиток гіперкоагуляційного синдрому, не відбуваються зміни у ліпідограмі.

  Скачати повний текст

Робота присвячена пошуку і вдосконаленню техніки операцій при синдромі склерокістозних яєчників (СКЯ). В основу дослідження були покладені дослідження 325 хворих з синдромом СКЯ, яким було проведено хірургічне лікування. Порівняльний аналіз хірургічних методів лікування хворих з типовою формою СКЯ показав більш сприятливі результати при застосуванні демедуляції і діатермокоагуляції яєчників в порівнянні з клиновидною резекцією. Відновлення менструальної функції після демедуляції відбувається у 35,3% жінок; після лапароскопічної діатермокоагуляції - 90,3%; після клиновидної резекції - 31,1%; відновлення овуляції відповідно - 95,8%, 75%, 84,4%; відновлення генеративної функції - 77,2%, 71,7%, 65,7%.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розробці методів підвищення ефективності кріохірургічного лікування фонових захворювань шийки матки. Для комплексного кріохірургічного лікування було застосовано новий антиоксидант - тіотриазолін. Клінічними, колькоскопічними та лабораторними методами доведено, що проведення комплексного кріохірургічного лікування нормалізує місцеві процеси ПОЛ/АОСЗ в цервікальному слизі, прискорює регенерацію епітелію шийки матки та терміни епітелізації. Використання тіотриазоліну поліпшило результати кріохірургічного лікування, що зменшило кількість ускладнень у два рази та рецидивів фонових захворювань шийки матки в 2.8 рази.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості репродуктивної функції жінок з рубцем на матці різної етілогії, а також питання щодо можливості зниження гінекологічної захворюваності, акушерської та перинатальної патології та проблему зниження частоти та ступеня прояву патології репродуктивної системи, акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з оперованою маткою на підставі вивчення клініко-функціональних, морфологічних, ендокринних і мікробіологічних аспектів, а також питання розробки та впровадження алгоритму прогностичних і лікувально-профілактичних заходів. Установлено, що основними клінічними симптомами патології репродуктивної системи в жінок після кесарева розтину є больовий синдром, порушення менструального циклу, диспаревнія, зниження сексуальної активності, порушення мікробіоценозу статевих шляхів і нейроендокринна симптоматика. За цього частота основних клініних проявів зростає впродовж двох років після розродження. З'ясовано ехографічні особливості стану органів малого таза, щитовидної та молочної залоз, ендокринного статусу та мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з оперованою маткою. Установлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринними та мікробіологічними особливостями у жінок, які розроджені абдомінальним шляхом і перенесли консервативну міомектомію. Вивчено аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у матерів - жінок з рубцем на матці після кесарева розтину та консервативної міомектомії. З'ясовано особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу в жінок з оперованою маткою. Розроблено та впроваджено алгоритм прогностичних і лікувально-профілактичних заходів у жінок з рубцем на матці після кесарева розтину та консервативної міомектомії з метою зниження частоти патології репродуктивної системи та покращання перинатальних наслідків розродження.

  Скачати повний текст

Визначено соціально-побутові фактори ризику сечостатевого пролапсу у жінок. Вперше показано, що функціональна активність фібробластів і ступінь активації колагенази у жінок з пролапсом матки не залежить від віку та виявленої патології. Встановлено, що у жінок з пролапсом статевих органів спостерігається виражений клітинний і гуморальний імунодефіцит з проявами автоімунізації, який прогресує у пременопаузальному та менопаузальному віці. Виявлено, що у жінок з пролапсом матки формується автоімунна агресія до колагенів I, II, III типів з підвищеним розпадом колагенових білків, деградацією фібрилярного компонента сполучної тканини з утратою її опорно-механічної функції, пов'язані з природженою сполучнотканинною дисплазією. Доведено, що сечостатевий пролапс - це генетично детерміноване системне захворювання з полігенно-мультифакторним типом успадкування за жіночою лінією. Удосконалено систему об'єктивного оцінювання ступеня тяжкості пролапсу та розроблено методи хірургічної реабілітації з використанням ітравагінальної замісної гормональної терапії. Запропоновано математичну модель прогнозування тромбоемболічних ускладнень з використанням багатовимірного аналізу контрастів у прооперованих хворих, обгрунтовано показання до застосування антикоагулянтної превентивної профілактики низькомолекулярними гепаринами.

  Скачати повний текст

Розглянуто можливості підвищення ефективності хірургічного лікування хворих з сечоміхурово-піхвовими норицями (СПН) за допомогою запропонованого способу фістулопластики з використанням багатокомпонентного біологічного ранового покриття (БКБРП). Наведено результати обстеження та лікуванн 60-ти хворих з СПН. Доведено, що застосування БКБРП у процесі хірургічного лікування СПН зменшує кількість післяопераційних рецидивів у порівнянні з традиційними методиками, має гарні пластичні, гемостатичні та герметизувальні властивості, які не змінюються під час контакту з сечею. Визначено різну адгезивну активність БКБРП відносно шарів стінки сечового міхура: слабка фіксація до неушкодженої слизової оболонки та надійна фіксація до підслизового, м'язового та серозних шарів. Клінічно підтверджено біологічну безпечність, відсутність алергічних і токсичних реакцій у разі застосування БКБРП. Встановлено, що на результати хірургічного лікування достовірно впливають такі фактори, як вік пацієнтки, анамнестична рецидивність, післяопераційні нориці. Запропоновано дискримінативні рівняння, які дозволяють з високою достовірністю прогнозувати результати лікування ще на доопераційному етапі.

  Скачати повний текст

Уточнено структуру та частоту акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з мюллеровими аномаліями залежно від типу вади матки. З'ясовано причинні фактори ризику розвитку невиношування вагітності, передчасних пологів. Вперше визначено характер гормональної функції плаценти у жінок з різними вадами розвитку матки та стан матково-плацентарно-плодового кровообігу під час вагітності у співвідношенні з ризиком розвитку плацентарної недостатності (ПН). Обгрунтовано необхідність застосування диференційованого підходу щодо визначення методів хірургічної корекції істміко-цервікальної недостатності (ІЦН). Встановлено оптимальні терміни проведення операції, що дозволило значно підвищити відсоток виношування вагітності. Розроблено алгоритми ведення вагітності залежно від типу вади матки, використання якого знижує перинатальні втрати у 5 разів.

  Скачати повний текст

Визначено роль порушень системного гемостазу в генезі розвитку тромбогеморагічних ускладнень у пацієнток з гнійно-запальним захворенням органів малого тазу (ГЗЗОМТ) до і після оперативного лікування. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, біохімічними, гемостазіологічними та мікробіологічними порушеннями та розвитком тромбогеморагічних ускладнень після оперативного лікування ГЗЗОМТ. Розширено наявні дані про патогенез цих ускладнень у пацієнток даної групи, а також науково обгрунтовано необхідність удосконалення методики діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Визначено роль різних методів корекції гемостазу в профілактиці тромбогеморагічних ускладнень після оперативного лікування ГЗЗОМТ.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонародженого у жінок, які завагітніли після консервативного, хірургічного та ендохірургічного лікування трубно-перитонеальної неплідності. Проаналізовано характер перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду залежно від виду неплідності, методів і тривалості її лікування, патогенетичних та нейроендокринних чинників неплідності. Досліджено функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок після хірургічного та консервативного лікування неплідності. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними та морфофункціональними особливостями стану фетоплацентарного комплексу у жінок, які завагітніли після консервативного, хірургічного та ендохірургічного лікування неплідності. Науково обгрунтовано та розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів і тактику ведення вагітності у жінок після консервативного та хірургічного лікування неплідності, застосування яких сприяє зменшенню частоти ускладнень вагітності та перинатальних пошкоджень.

  Скачати повний текст

Виявлено позитивні особливості розвитку репаративних процесів у тканинах стінки піхви після нанесення лазерної рани у порівнянні з ранами механічними. Розроблено схему передопераційної підготовки жінок постменопаузального віку з пролапсами геніталій, у яких чільне місце посіла замісна гормональна терапія препаратами естрогенної дії. Адаптовано техніку фотогідропрепарування та лазерно-механічних швів до оперативних втручань у разі корекції аномальних положень жіночих внутрішніх статевих органів. З використанням клінічних, параклінічних, інструментальних і катамнестичних даних засвідчено позитивні ефекти названих технологій у разі проведення втручань, у післяопераційний період, а також безпечність методів для суміжних органів. Виявлено позитивне покращання віддалених анатомічних і функціональних результатів. Архівно-статистичним шляхом встановлено деякі етіологічні, патогенетичні та клінічні особливості патології у жінок.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати застосування дистанційної радіаційної динамічної теплометрії та комплексу "Термодин" для діагностики хронічних запальних захворювань додатків матки. Проведено аналіз теплових перехідних процесів у разі серозних запальних захворювань матки та визначено критерії ефективності консервативної терапії. Вперше для вивчення запальних патологічних процесів жіночої репродуктивної сфери застосовано лазерну поляриметрію та розроблено оптичну модель будови стінки маткової труби в нормі та у випадку хронічного запалення. Удосконалено об'єктивні критерії для проведення органозберігаючих та радикальних операцій на маткових трубах. Проведено порівняльний аналіз ефективності ДРДТ з іншими відомими критеріями переходу до оперативного лікування у разі серозних запальних захворювань додатків матки.

  Скачати повний текст

Зазначено, що 25 - 30 % хворих, що надходять до хірургічного стаціонару, мають поєднані хірургічні захворювання. Доцільність стимульованих операцій у вигляді поєднаних патологій загальновизнана. Виконання симультанних операцій з поєднанням патології жовчного міхура та внутрішніх жіночих статевих органів обмежується травматичністю лапаротомії. Проаналізовано результати симультанних операцій на жовчних шляхах і органах малого таза жінки, виконаних у 161 хворої з застосуванням лапароскопічної техніки. У 121 хворої основним захворюванням була жовчнокам'яна хвороба, у 40 - захворювання матки та придатків. Запропоновано оригінальну класифікацію технічної складності операцій, яка обумовлює показання та протипоказання до симультанного втручання. Розроблено спосіб операцій, що характеризується трансвагінальним вилученням макропрепаратів. З використанням методу кардіоінтервалометрії показано, що травматичність симультанної лапароскопічної операції не перевищує травматичність операції, здійсненої з приводу одного з захворювань. Встановлено, що ризик ускладнень після симультанних операцій такий самий, як після операцій, обмежених холецистектомією або на органах малого таза, симультанні операції виключають ризик післяопераційних ускладнень, пов'язаних з поєднаною патологією, дозволяють уникнути повторних операцій.

  Скачати повний текст

Розроблено засоби лікування трубно-перенатального безпліддя у жінок, зумовленого захворюваннями, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), на основі прогнозування ймовірності зачаття шляхом визначення клініко-лабораторних критеріїв ефективності ендоскопічного втручання, проведення комплексної протизапальної та імуномодулюючої терапії з метою покращання репродуктивного здоров'я та реабілітації генеративної функції. На основі серологічних, гормональних, імунологічних, ультрасонографічних, морфологічних досліджень уточнено характерологічні особливості стану репродуктивних органів під час безпліддя внаслідок перенесених ЗПСШ. Вивчено ультразвукові, гормональні та імунологічні параметри функціонування репродуктивної системи у разі безпліддя внаслідок запальних захворювань органів малого тазу (ЗЗОМТ) та ЗПСШ. Вперше вивчено взаємовідносини між ендокринним гомеостазом, балансом цитокінів у перитональній рідині та наслідками ендоскопічних втручань за трубно-перитонального безпліддя. Визначено клініко-лабораторні та ендоскопічні критерії оцінки ефективності комплексного лікування безпліддя з урахуванням морфофункціонального стану маткових труб та яєчників, гормонального гомеостазу у жінок з генітальними інфекціями. Удосконалено алгоритм обстеження, обгрунтовано та впроваджено у практику комплексну програму реабілітації репродуктинвої функції у разі безпліддя, сричиненого захворюваннями, що передаються статевим шляхом.

  Скачати повний текст

Конкретизовано особливості клінічного перебігу, дані ехографічної морфометрії та відеоскопічної візуалізації яєчників, досліджено гормональний профіль сироватки периферичної крові та фолікулярної рідини яєчників у випадку цього захворювання. Проведено кількісну оцінку ехогенності строми яєчників шляхом вимірювання інтенсивності ультрасонографічних пікселів. Вивчено ультрасонодоплерометричні особливості кровоплину в яєчниках у разі синдрому Штейна - Левенталя. Уточнено гістологічні особливості яєчників та їх кровопостачання за цієї патології. Розроблено та науково обгрунтовано спосіб ендохірургічної стимуляції овуляції з аспірацією кістозних включень.

  Скачати повний текст