Вперше визначено міокардіальний резерв вагітних жінок за даними двох навантажувальних тестів з урахуванням стадії серцевої недостатності (СН), терміну та ускладнень вагітності. Встановлено особливості переносимості фізичного навантаження (ФН) залежно від міокардіального резерву у вагітних з вродженою вадою серця (ВВС) з різним функціональним класом та визначено коефіцієнт кореляції показників тесту з 6-хвилинною ходьбою (ТШХ) та велоергометрією (ВЕМ). Доведено доцільність проведення інформативного та безпечного тесту з дозованим фізичним навантаженням - ТШХ, який дозволив об'єктивізувати міокардіальний резерв. З урахуванням одержаних результатів розроблено додаткові кардіальні критерії для визначення тактики розродження. Встановлено кореляційний взаємозв'язок між показниками якості життя, фізичного та психологічного стану жінок з ВВС в динаміці вагітності та показниками міокардіального резерву та гемодинаміки. Розроблено ефективні індивідуальні диференційовані підходи щодо лікування, реабілітації та допологової підготовки, спрямовані на покращання якості життя, психологічного стану та фізичної працездатності вагітних з ВВС.

  Скачати повний текст

Описано генетико-демографічні процеси серед міського та сільського населення Запорізької області. Показано значущість пріоритетних чинників ризику формування генетично зумовлених репродуктивних розладів (вроджених вад розвитку в анамнезі батьків або їх близьких родичів; віку подружжя, старшого 35-ти років; екстрагенітальної патології; міжнаціонального шлюбу, паління; вживання алкоголю; хронічних і гострих інфекційних хвороб, нерегулярного менструального циклу; штучного аборту в анамнезі; відсутності контролю лікаря за перебігом вагітності).

  Скачати повний текст

Вивчено кольпоцитологічні типи у вагітних з фоновими та передпухлинними процесами, а також за наявності тенденції до малігнізації. Визначено взаємозв'язок між характером і ступенем вираженості патологічного процесу в епітелії шийки матки (ЕШМ) і даними гормонального статусу. Вивчено проліферативну активність клітин з вогнищ цих патологічних процесів у вагітних з використанням методу культивування тканин у дифузійних камерах. Досліджено корелятивну залежність між проліферацією клітин у біоптатах вагітних та естрогеновими кольпоцитологічними індексами. Розроблено математичну модель у всіх вагітних виділених цитологічних груп з метою прогнозування подальшого розвитку запальних процесів, дисплазій і преінвазивного раку ЕШМ і побудовано ймовірнісну прогностичну таблицю для діагностики дисплазій і прогнозування малігнізації ЕШМ у вагітних.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Патогенетично обгрунтовано доцільність використання комбінації ербісолу та кремнеземних ентеросорбентів (типу сілард П та ентеросгель) під час лікування вагітних з хронічною патологією гепатобіліарної системи з урахуванням динаміки імунологічних і біохімічних показників. Вперше досягнуто ефективне зниження вираженості синдрому "метаболічної інтоксикації" та перекисного окиснення ліпідів, рівня аутоімунних та імунокомплексних реакцій, виявлено можливості корекції зсувів інтерлейкінового профілю під впливом комбінації ербісолу та кремнеземних ентеросорбентів. Визначено взаємозв'язок між характером перебігу хронічного некалькульозного холециститу (ХНХ) з порушеннями метаболічного гомеостазу та імунного статусу в обстежених вагітних. Вивчено стан фетоплацентарного комплексу, перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду у вагітних з ХНХ, а також раннього неонатального періоду у новонароджених. Удосконалено акушерську тактику ведення вагітності у жінок з хронічною патологією гепатобіліарної системи шляхом проведення повторних курсів ентеросорбції у комбінації з ербісолом.

  Скачати повний текст

Визначено фактори ризику, що сприяють розвитку й прогресуванню варикозної хвороби (ВХ) вен нижніх кінцівок, які необхідно враховувати під час прогнозування захворювання та планування лікувальних заходів. Вперше наведено інтегральну оцінку стану гемодинаміки у судинах нижніх кінцівок і фетоплацентарному комплексі (ФПК). Визначено особливості гемостазу та ендокринної регуляції репродуктивної функції, а також стану внутрішньоутробного плода, морфологічних змін у плаценті у разі ВХ вен нижніх кінцівок у вагітних жінок. Вперше встановлено, що наявність ВХ нижніх кінцівок у жінок є достовірним обтяжуючим фактором системного несприятливого впливу на стан гемодинаміки в судинах системи мати - плацента - плід (позитивний кореляційний зв'язок, r = 0,635), що сприяє розвитку дисциркуляції з невиявленими (за даними доплерометрії) або клінічно вираженими ознаками фетоплацентарної недостатності в 32,1 % випадків. Вперше виявлено морфологічні та імуногістохімічні зміни послідів у разі ВХ нижніх кінцівок. Доведено доцільність призначення препарату "Детралекс" в комбінації з методом еластичної компресії нижніх кінцівок, що на 12 % збільшує ефективність профілактики та лікування гемореологічних та дисциркуляторних ускладнень гестації.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив довготривалої дії малих доз іонізуючого опромінення на організм вагітної, перебіг вагітності та пологів, процеси обміну речовин та детоксикаційні процеси в організмі вагітої, стан фетоплацентарного комплексу, стан плода та новонародженого. Виявлено, що довготривале проживання жінок на забруднених радіонуклідами територіях призводить до порушення функціонального стану печінки, що проявляється в порушенні білоксинтезувальної, ферментативної та детоксикаційної її функції, а також змінами в обміні заліза та окремих лігандних сполук гемоглобіну; клінічно це проявлялось загрозою переривання вагітності та розвитком фетоплацентарної недостатності. На основі проведеного комплексного обстеження вагітних, що зазнали впливу малих доз іонізуючого опромінення, втановлено взаємозв'язок між показниками функції печінки, детоксикаційної функції плаценти та характером ускладнень вагітності і перинатальних пошкоджень плода.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження механізмів імунотерпевтичної дії імунізації алогенними лейкоцитами у жінок зі звичним невиношуванням вагітності нез'ясованої етіології (ЗНВ). Встановлено, що за наявності ЗНВ на 4 - 7-му тижнях вагітності виникають дефекти у плодо-материнському імунному розпізнаванні та контролі за динамікою, розповсюдженням, тривалістю та висотою материнської імунної відповіді на плід, внаслідок чого вона розвивається за типом хронічного запалення та супроводжується порушенням у формуванні супресорної домінанти та відсутністю фізіологічного рівня активації природних кілерів. Показано позитивний вплив застосування алоімунізації у жінок з ЗНВ на 5 - 7-му тижнях вагітності, що сприяє фізіологічному врегулюванню плодо-материнських імунних взаємовідносин через індукцію алоантигенного стимулювання лімфоцитів та відновлення їх супресорної функції, стимуляцію генерації Т-регуляторних клітин, регуляцію активізації природних кілерів та підвищення ефективності гомеостатичного контролю за кількістю Т-цитотоксичних лімфоцитів. Відзначено, що наслідком алоімунізації є пролонгація вагітності.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне дослідження та запропоновано нове рішення актуальної проблеми створення сучасної концепції діагностики, профілактики та лікування порушень функціонального стану гепатобіліарної системи у новонароджених за патології раннього неонатального періоду. Визначено фактори ризику, клініко-параклінічні ознаки, критерії загальної та диференційної діагностики та запропоновано методи профілактики та медикаментозної корекції даної патології. Доведено участь імунобіологічних механізмів, зокрема, імунної, прооксидантної та антиоксидантної систем організму у патогенетичних процесах формування змін функціонального стану печінки та жовчовивідних шляхів у дітей, народжених за умов гіпоксії за наявності впливу факторів перинатального ризику. Відзначено позитивну роль мікрофлори кишківника у процесах ранньої неонатальної адаптації. Встановлено деякі механізми апоптозу гепратоцитів за даними імуногістохімічних методів дослідження печінки новонароджених, які померли внаслідок перинатальних причин. На підставі проведеного клініко-лабораторного обстеження розроблено та обгрунтовано диференційований комплекс режимів догляду та лікування, удосконалено напрями корекції метаболічних порушень у новонароджених за нозологічної патології у ранньому неонатальному періоді з урахуванням особливостей функціонального стану гепатобіліарної системи, що сприяє покращенню резервів адаптації дітей груп перинатального ризику.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням патоморфологічних особливостей щитовидної залози на ранніх етапах ембріогенезу з позиції системи "мати - плацента - плід" під впливом ускладненого перебігу вагітності у матерів із гестозом, цукровим діабетом, гіпертензією. Виявлено ознаки порушення тканини щитовидної залози. Поряд зі збільшенням розмірів та маси органа, під час комплексного дослідження спостерігались зміни у фолікулярному епітелії, гістохімічних реакціях у колоїді, клітинній цитоплазмі та ядрах, формування імунних комплексів, ознаки активації колагеноутворення. Ознаки гіпофункції органа, що спостерігались, пояснюють деякі клінічні прояви у таких новонароджених. Ступінь морфологічних проявів зумовлена рівнем тяжкості й тривалості патологічного стану матері.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості формування психологічної готовності жінки до материнства. Виявлено високий рівень особистісної тривожності у вагітних з гестозами, причиною виникнення якої є стан процесів у центральній нервовій системі, низький рівень нервово-психічної стійкості та невирішені внутрішньоособистісні конфлікти, які виникли, здебільшого, у дитинстві вагітної. Виявлено вплив особистісної зрілості на формування психологічної готовності жінки до материнства. Показано зв'язок рівня психологічної готовності до материнства з виникненням гестозів та варіантами можливих стилів майбутнього виховання дитини, які обирають вагітні. Розглянуто біологічні, психологічні, сімейні, соціальні та духовні фактори, які впливають на формування психічної готовності жінки до материнства. Запропоновано технологію психологічної підтримки вагітних, що підвищує рівень їх психологічної готовності до материнства в результаті формування свідомого ставлення вагітних до себе, материнства, дитини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Оцінено прогностичне значення поєднаного гестозу вагітних, нефропатії тяжкого ступеня, передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, стрімких пологів, медикаментозної стимуляції пологів, пологів поза медичними закладами щодо факту та розвитку тяжких внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК). Наведено дані про стан антиоксидантної системи крові та інтенсивності вільно радикального окиснення ліпідів, анаеробного гліколізу у недоношених з ВШК I-IV ступенем. Виявлено високу інформативність стосовно прогнозу факту виникнення та розвитку тяжких ВШК, рівня концентрації молочної кислоти в крові. Розроблено схему перинатальної профілактики ВШК у недоношених новонароджених з використанням фенобарбіталу. Встановлено ефективність і безпечність його використання в антенатальному періоді у матерів і в ранньому неонатальному періоді в дітей.

  Скачати повний текст

Досліджено питання зниження частоти невиношування вагітності (НВ) після екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) шляхом визначення факторів ризику, створення комплексного алгоритму діагностики та запобігання загрози НВ у жінок після ЕКЗ на підставі вивчення функціонального стану імунної, нейроендокринної та гемокоагуляційної систем. Визначено лабораторні параметри, зміни яких є факторами ризику загрози НВ після ЕКЗ (рівні хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ), антитіла до ХГЛ, антифосфоліпідні антитіла, зміни Т-клітинного імунітету). Доведено доцільність визначення доклінічних змін імунологічних, ендокринних, гемокоагуляційних, ультразвукових показників для покращення діагностики загрози НВ після ЕКЗ. Уперше запропоновано методи корекції порушених показників для запобігання розвитку загрози НВ після ЕКЗ. Застосування запропонованого комплексу діагностики та запобігання загрози НВ дозволяє покращити перебіг вагітностей після ЕКЗ, знизити число ускладнень вагітності та пологів, зокрема, частоту загрози НВ після ЕКЗ до 35 %, частоту НВ після ЕКЗ - до 12,5 %.

  Скачати повний текст

Одержано дані про характер впливу засобів фізичної реабілітації на організм жінок з артеріальною гіпертензією та плід у різні періоди вагітності. Роглянуто та доповнено наукові положення про принципи комплексності та послідовності використання різних методів фізичної реабілітації в терапії вагітних з екстрагенітальною патологією. Науково обгрунтовано та розроблено комплексну програму фізичної реабілітації для тематичних хворих, в якій передбачається використання лікувальної гімнастики, гідрокінезитерапії, лікувальної дозованої ходьби та масажу.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз рівня фізичної працездатності, еритроцитарної ланки гемопоезу та функціонального стану плодів 86-ти вагітних з анемією та 20-ти здорових вагітних. Визначено необхідність проведення реабілітаційних заходів, спрямованих на покращання загального стану вагітних та їх плоду, корекцію рухового режиму та профілактику ускладнень, характерних для даного захворювання. Розроблено й апробовано диференційовану програму фізичної реабілітації з використанням комплексу засобів фізичної реабілітації (кліматотерапію, ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну дозовану ходьбу, лікувальну гімнастику, гідрокінезитерапію, йоготерапію, масаж комірцевої зони та верхнього грудного відділу, метод нормобаричної гіпокситерапії, фітотерапію, аерофітотерапію, лікувальне харчування, ультрафіолетове опромінення, бальнеотерапію, психотерапію). Комплекси лікувальної гімнастики є диференційованими залежно від терміну вагітності, рівня фізичної працездатності та стану плода. Проведений педагогічний експеримент свідчить про те, що впровадження розробленої методики істотно покращує функціональний стан вагітних та їх плоду, що відображено в показниках рівня фізичної працездатності, даних еритроцитарної ланки гемопоезу та даних кардіотокограм.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що час появи альвеолярних макрофагів у легенях плодів людини та тварин збігається з початком диференціювання клітин альвеолярного епітелію на альвеолоцити I та II типів і з початком їх активного функціонування. Зі збільшенням термінів гестації число альвеолярних макрофагів зростає, їх клітинний пул стає гетерогенним, тобто містить клітини різного ступеня функціональної активності. У ході дослідження використано гістологічні, електронно-мікроскопічні, фізико-хімічні, біохімічні та математичні методи.

  Скачати повний текст

Вивчено можливості використання просівних досліджень I триместру вагітності для прогнозування пізніших акушерських ускладнень. Розглянуто дані анамнестичної, двох- і тривимірної ехографії, доплерографії, лабораторних досліджень маркерів Pregnancy Associated Plasma Protein A (PAPP-A) і вільної beta-підодиниці хоріонічного гонадотропіну людини (beta-ХГЛ), а також результати імунологічних досліджень вагітних і патоморфологічних досліджень плацент, катамнезу щодо вагітностей і новонароджених. Не знайдено кореляції з товщиною комірцевого простору (КП) плода. Якщо відповідь імунної системи є достатньо активною, відбувається компенсаторна морфологічна перебудова плацент, шо нормалізує материнсько-плодовий кровоплин. Запропоновано календар просівних досліджень, який у всіх категоріях пацієнток дозволяє вчасно, з високою ефективністю знаходити переважну більшість можливих хромосомних аномалій, вад розвитку плодів, ознаки вірогідних пізніших акушерських ускладнень. Такий календар сприяє втіленню у життя підходу "плід як пацієнт", залученню до співпраці на допологовому етапі неонатологів і членів родини для оптимізації разом з акушерами-гінеколагами перинатальної допомоги дітям.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості перебігу вагітності у жінок з пренатально діагностованими обструктивними уропатіями верхніх сечових шляхів плода. На основі розробленого комплексу ультразвукових критеріїв установлено основні варіанти перебігу обструктивних уропатій верхніх сечових шляхів плода в різні терміни вагітності, що відрізняються за ступенем тяжкості і можуть бути розподілені на транзиторну та патологічну ділатацію верхніх сечових шляхів. Запропоновано та впроваджено новий спосіб пренатальної ультразвукової діагностики ступеня тяжкості гідронефрозу - мисково-нирковий індекс, що найбільш повно відображає динаміку змін, що відбуваються в ушкоджених нирках. Обгрунтовано тактику ведення вагітних з пренатально діагностованими обструктивними уропатіями верхніх сечових шляхів плода з урахуванням терміну гестації, стану плода та наслідків у постнатальному періоді. Підтверджено, що обструктивні уропатії верхніх сечових шляхів плода є вітальними вадами та потребують спостереження та корекції, а не переривання вагітності.

  Скачати повний текст