Досліджено закономірності виникнення та розвитку внутрішньоутробної ентеровірусної інфекції. Експериментально доведено, що факторами, які обумовлюють характер перебігу ентеровірусної інфекції у вагітних і плода, є біологічні властивості збудника, стадія гестації, на якій відбувається зараження, а також інфікуюча доза, вік та генетичні особливості макроорганізму. Виявлено, що в організмі вагітних та ембріональних клітинах під час інфікування ентеровірусами відбувається порушення метаболізму ліпідів, а в клітинах плода виникають хромосомні аберації. Обгрунтовано можливість та запропоновано засоби специфічної профілактики та медикаментозної корекції внутрішньоутробної ентеровірусної інфекції. Встановлено, що у людей ентеровіруси на всіх етапах вагітності здатні долати плацентарний бар'єр та уражати плід.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено патогенез дезадаптаційних зсувів у системі мати - плацента - плід, вивчено взаємозв'язок порушень клініко-функціональних, біохімічних, імунних і гормональних показників гомеостазу вагітних, що контактують зі шкідливими викидами коксохімічного виробництва, а також у порівняльному аспекті розвиток акушерської та перинатальної патології у цих вагітних. Доведено, що метаболічні зсуви у разі мікроінтоксикації ксенобіотиками з'являються у вагітних у ранні терміни, прогресують з розвитком гестаційного процесу та є головною ланкою у складному ланцюгу патогенезу екологічно індукованої фетоплацентарної недостатності (ФНП). Запропоновано науково-обгрунтовану схему профілактики ФНП з метою підвищення адаптаційних резервів системи мати - плацента - плід за умов дії шкідливих викидів коксохімічного виробництва.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості стану гормонів кори наднирників та серотонінергічної системи в динаміці вагітності в жінок з хронічним гломерулонефритом (ХГН) та гіпотрофією плода. Показано зв'язок порушення в стрес-реалізуючих та стрес-лімітуючих системах з частотою розвитку гіпотрофії плода. Визначено особливості гормональної функції фетоплацентарного комплексу в хворих на ХГН та з гіпотрофією плода, чинники ризику розвитку та розроблено додаткові критерії для його прогнозування. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку гіпотрофії плода жінок, хворих на ХГН.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зниження частоти гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з вірусно-бактеріальною асоційованою інфекцією (АІ) шляхом розробки та впровадження системи лікувально-профілактичних заходів та оцінки їх ефективності. Проведено ретроспективний аналіз за п'ять років у Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства 925-ти історій й амбулаторних карт жінок з обтяженим акушерським анамнезом (мимовільними абортами та передчасними пологами, затримкою внутрішньо-утробного розвитку (ЗВУР) плода, плацентарною недостаністю) та виявлено, що частота АІ становить 84,25 %. За результатами детального аналізу виявлено основні недоліки в обстеженні, діагностиці та реабілітації цього контингенту жінок до настання планованої вагітності. Вивчено особливості репродуктивної функції, горманального й імунологічного статусів, спектра вірусо-бактеріальних асоціацій, які найчастіше зустічаються, стан рецепторного апарата ендометрія у невагітних жінок. На підставі одержаних даних виявлено, що хронічний ендометрит діагностовано у 67 % випадків, за цього було встановлено рецепторну недостатність ендометрія до стероїдних гормонів II і III ступеня, автоімунні маркери (антифосфоліпідних (АФЛА) або вовчакових антитіл (ВА)) вивляли в кожної п'ятої пацієнтки. Розроблено алгоритм обстеження та корекції виявлених порушень на стадії планування вагітності. Проведено обстеження жінок за умов настання їх вагітності стосовно наявності загострення інфекційного процесу, досліджено імунологічну реактивність, рівень гормонів фетоплацентраного комплексу, виконано УЗД, фето- та доплерометрію плацентарного кровотоку, наявності автоімунних маркерів. Розроблено програму обстеження та лікування, тактику розродження вагітних з АІ з урахуванням виявлених особливостей у гормональному та імунному статусах, а також змін функції плаценти та внутрішньоутробного плода. Виявлені зміни імунного статусу інтерпретовано як стан вторинного імунодефіциту з проявом автоімунного синдрому репродуктивної недостатності (утратою плода, наявністю авто- й ізоантитіл, гормональною дисфункцією яєчників і плаценти). Вивчено вплив запропонованих для лікування АІ екстракорпоральних методів гемокорекції - плазмаферезу у сполученні з пасивною імунізацією (інтравенозний імуноглобулін), на окремі ланки імунної системи, неспецифічну резистентність, гормональний профіль і гетостаз з обтяженим анамнезом в АІ, а також патогенетично обгрунтовано застосування даних методів у комплексному лікуванні вірусно-бактеріальної АІ, доведено їх високу ефективність. На підставі проведених досліджень розроблено та впроваджено програму реабілітації, лікування та профілактики ускладнень за АІ й оцінено її ефективність. Виявлено зниження втрат вагітності в 1,76 рази, частоти гестаційних ускладнень - 2,1, тяжкості перебігу інфекційного процесу - в 2,45, асфіксії немовлят - у 2,82, ЗУВР плода - у 3,25, кількості тяжких форм неонатальної інфекції - у 3,72 рази.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження на серцях ембріонів, плодів і плацент людини в кількості 180 з використанням морфологічних методів дослідження. Комплексно вивчено особливості розвитку ворсин хоріона ранньої плаценти в ембріогенезі та плодовому періоді пренатального періоду онтогенезу, міжпередсердної, міжшлуночкової перегородок, а також клапанного апарата та проведено паралелі між етапами формування ранньої плаценти та серця людини. Встановлено, що процеси структурної організації серця та ранньої плаценти людини тісно взаємозв'язані та лише різні в часовому проміжку. Виявлено, що розвиток ранньої плаценти випереджає розвиток серця в середньому на два тижні. Вивчено порушення формування плаценти та розвитку атріовентрикулярних клапанів і перегородок серця з використанням морфологічних та ембріональних методик.

  Скачати повний текст

З використанням ретроспективного та проспективного аналізу вивчено особливості перебігу гестації, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених у жінок з дифузним еутиреоїдним зобом (ДЕЗ). Уперше розроблено прогностичні критерії ускладненого перебігу вагітності (I, II та III триместри), пологів та післяпологового періоду для матері та плода у разі зазначеної патології. Запропоновано критерії прогнозування розвитку гострої (передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, гострої гіпоксії плода) та хронічної плацентарної недостатності (ПН та ХПН) у вагітних з ДЕЗ. Здійснено комплексне вивчення функціонального стану щитовидної залози, фетоплацентарного комплексу у разі ДЕЗ, а також морфологічні, електрономікроскопічне дослідження стану. Розроблено патогенетично обгрунтований, високоефективний метод профілактики ПН, що містить препарати "Хофітол" і "Тіотриозолін", оцінено його клінічну ефективність.

  Скачати повний текст

Визначено соціальні та медичні фактори ризику розвитку перинатальної патології у разі недоношуванні вагітності. Розроблено систему індивідуального підходу щодо прогнозування, проведення лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів з попередження перинатальних ускладнень за даної акушерської патології. На підставі проведених функціональних методів досліджень вивчено вплив загрози недоношування на функціональний стан адаптаційно-гомеостатичних механізмів плода залежно від терміну гестації та перебігу патологічного процесу. Встановлено взаємообумовленість показників біофізичного профілю плода від ступеня важкості страждання плода та терміну гестації. Вивчено особливості вегетативної нервової системи та психоемоційного стану у вагітних з загрозою недоношування та її вплив на стан плода. Визначені фактори ризику розвитку перинатальної патології у разі недоношування вагітності зумовлюють доцільність проведення пренатальної диспансеризації. Обгрунтувано та впроваджено в клінічну практику систему організаційних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів, направлених на антенатальну охорону плода та профілактику перинатальних ускладнень у разі недоношування вагітності.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу, присвячено питанню комплексного, патогенетично обгрунтованого лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних із прееклампсією й анемією з використанням ліпосомального препарату ліпін. Вивчено показники серотоніну, гістаміну, перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи, середньомолекулярних пептидів, а також морфологічну будову й гормони фетоплацентарного комплексу. Установлено залежність між рівнем серотоніну, гістаміну, ендогенної інтоксикації (за вмістом середньомолекулярних пептидів) і морфологією плаценти, а також вмістом плацентарних гормонів у крові вагітних із фетоплацетарною недостатністю. Розроблено і науково обгрунтовано схему комплексної терапії фетоплацентарної недостатності у вагітних із прееклампсією й анемією з використанням ліпіну, яка дозволяє поліпшити стан плаценти, плоду і новонародженого. Доведено ефективність запропонованого методу лікування.

  Скачати повний текст

Визначено структурні та ультраструктурні критерії ушкодження та особливості апоптозу ворсинчастого хоріона першого та другого триместрів вагітності в жінок віком 35 - 45 років та у випадку природжених вад розвитку центральної нервової системи (ПВР ЦНС) в плода для виділення груп ризику щодо розвитку плацентарної недостатності. На підставі комплексного морфологічного, ультраструктурного, імуногістохімічного та морфометричного аналізу біоптатів плаценти встановлено уповільнення розвитку фетального судинного русла та дистрофічні зміни в епітелії в даних жінок. Визначено характер розвитку компенсаторних реакцій у вигляді достовірного зменшення товщини епітеліального шару, діаметра ворсин та збільшення кількості синцитіальних вузликів. Спостережено, що за умов ПВР ЦНС плода у ворсинчастому хоріоні має місце первинна плацентарна недостатність, морфологічними критеріями якої є затримка дозрівання та диференціювання ворсин хоріона та фетального судинного русла на фоні порушення кровообігу у фетальних судинах і дистрофічних процесів у синцитіотрофобласті, цитотрофобласті, ендотеліоцитах. Проведено кількісний аналіз структур ворсинчастого хоріона в динаміці вагітності в жінок віком 35 - 45 років та у випадку ПВР ЦНС у плода. З використанням загальногістологічних та імуногістохімічних досліджень встановлено збільшення апоптозного індексу у ворсинчастому хоріоні жінок віком 41 - 45 років і зменшення його за умов ПВР ЦНС плода в динаміці вагітності.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості змін концентрацій маркерних речовин, що використовуються для скринінгу на хромосомну патологію (ХП) плода, у разі ультразвукових ознак переривання вагітності та внутрішньоутробного інфікування плода, вживання гестагенів в І і ІІ триместрах вагітності, особливостей плаценти за УЗ сканування. Встановлено стан плода й особливості вагітності, що знижують ефективність формування групи високого ризику ХП плода. Розглянуто імунореактивність сироватки вагітних зі встановленою ХП плода та наведено випадки гіперреактивності сироватки у вагітних, що стосувались ембріотоксичних антитіл до колагену, білків S100 і MP65. Доведено необхідність впровадження попереднього консультування вагітних в акушерсько-гінекологічну практику та генетичного скринінгу в І і ІІ триместрах вагітності. Зазначено, що застосування в алгоритмі скринінгу вагітних розрахунку індивідуального ризику ХП плода дозволяє підвищити ефективність формування групи високого ризику в 2,7 раза.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему цукрового діабету в період гестації. На підставі даних клінічного дослідження виявлено високий рівень ускладнень, що виникають під час вагітності, пологів, післяпологового періоду, а також у разі порушень розвитку плоду та новонародженого. За результатами морфологічного дослідження плаценти виявлено динаміку її тканинних структур, що відображають компенсаторно-пристосувальні реакції органу або дегенеративно-дистрофічні зміни, що призводять до його декомпенсації. Дані гістохімічного, макро-, мікро- та ультрамікроскопічного досліджень плаценти об'єднано в загальну цілісну систему оцінки морфофункціонального стану органу за умов цукрового діабету в поєднанні з характеристикою стану вагітної та новонародженого. На базі співставлення даних клінічного та морфологічного досліджень показано, що з обтяженням основного захворювання зростають дегенеративно-дистрофічні зміни, які обумовлюють високу перинатальну захворюваність і смертність. Відзначено залежність даних змін від проведення ранньої діагностики та своєчасної компенсації цукрового діабету. Зміни на ультрамікроскопічному рівні наступають раніше, ніж на інших рівнях (мікро- та макроскопічному), це надає можливість враховувати їх у більш ранні терміни вагітності. Зазначено, що правильне трактування виявлених порушень з боку хоріону та фетальних судин на макро-, мікро- та ультрамікроскопічному рівнях дають змогу контролювати ефективність проведеної терапії та прогнозувати результат вагітності для матері та плоду на пренатальному етапі за умов біопсії плаценти шляхом парацентезу. На підставі одержаних результатів розроблено та впроваджено до практики охорони здоров'я методи пренатальної діагностики, лікування та профілактики цукрового діабету, спрямованих на зниження рівня перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні впроваджено нову систему оцінювання якості надання перинатальної допомоги - перинатального аудиту (ПА), на базі якої виділено конкретні резерви поліпшення стану здоров'я новонароджених у Донецькому регіоні. Вперше з використанням системного підходу, результатів комплексного динамічного спостереження за станом плода та визначення клініко-функціональних і біохімічних показників науково обгрунтовано методику перинатальної диспансеризації плода. Розроблено алгоритми спостерження за станом плода для вибору лікувальної тактики, визначення стану плода у пологах, вибору методу розродження. Вивчено стан здоров'я плода як пацієнта з 22-х тижнів його внутрішньоутробного життя. Вперше в Україні запропоновано альтернативний неінвазивний метод спостеження за станом плода у пологах - фетальну пульсоксиметрію, визначено його ефективність. Встановлено роль макро- та мікроелементів у стресоподібних аспектах інтранатальної адаптації, розкрито їх значення у формуванні адаптивних реакцій новонародженого у постнатальний період. Виділено морфогістологічні критерії незворотної тяжкої патології, що виникає до народження дитини на підставі клініко-морфологічного аналізу перинатальних втрат. Уточнено патогенетичну сутність особливостей адаптації та розвитку дітей, які в антенатальному періоді знаходилися під диспансерним наглядом. На підставі результатів досліджень вперше запропоновано нові критерії оцінювання та прогнозування стану дітей у ранньому неонатальному періоді за характером перебігу початкових фаз компенсаторно-пристосувальних реакцій. Розроблено методи профілактики невідкладних станів і дизадаптаційних синдромів у немовлят на підставі визначння стану плода. Вперше науково обгрунтовано поетапну систему профілактичних заходів у дітей високого ризику зриву адаптації. На підставі застосування дискримінантного та кореляційного аналізу встановлено зв'язок між перинатальними факторами ризику та порушенням стану новонароджених, розроблено методи прогнозування асфіксії та дизадаптаційних синдромів новонароджених.

  Скачати повний текст

Наведено підвищення ефективності прентальної діагностики природжених і спадкових захворювань у ранні терміни вагітності на підставі розробки діагностичних критеріїв з використанням клініко-ендокринологічних і ехографічних досліджень. Проведено комплексний аналіз діагностичних можливостей трансвагінальної ехографії в прентальній діагностиці спадкових і природжених захворювань у ранні терміни вагітності за кринінгового обстеження. Розроблено регіональні процентильні значення нормативних показників товщини комірного простору плода залежно від числових значень його копчико-тім'яного розміру у ранні терміни вагітності. Визначено об'єм оцінюваних анатомічних структур плода в 11 - 14 тижнів вагітності та доведено його високу інформативність в ранній ультразвуковій прентальній діагностиці природжених вад. На підставі одержаних результатів запропоновано та запроваджено комплексний протокол ультразвукового дослідження плода в ранні терміни вагітності для перинтальних центрів з метою підвищення ефективності допологового виявлення широкого спектра природженої та спадкової патології.

  Скачати повний текст

Наведено результати серологічного, цитологічного та молекулярно-генетичного досліджень 162-х жінок з патологією вагітності та репродуктивними втратами, 1 076-ти пацієнтів терапевтичного профілю, а також патолого-анатомічний матеріал стосовно 243-х випадків репродуктивних втрат. Установлено значний рівень серопозитивності до збудників TORCH групи у пацієнтів терапевтичного профілю, переважно в осіб фертильного віку, що має тенденцію до сезонних коливань. Виявлено високий рівень інфікованості жінок з патологією вагітності та репродуктивними втратами, спричиненими збудниками інфекцій TORCH комплексу, за більшої кількості випадків - їх асоціаціями. Установлено залежність між виявленням антигенів і ДНК збудників TORCH групи у патологоанатомічному матеріалі та видом фетоплацентарної недостатності, а також наявністю пневмопатії та синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плодів. Установлено підвищену інфікованість жінок парвовірусом B19 з патологією вагітності та репродуктивними втратами. Розроблено рекомендації стосовно обстеження жінок та патологоанатомічного матеріалу за репродуктивних втрат.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему зменшення частоти материнських та перинатальних ускладнень у пацієнток з плацентарною недостатністю та патологічним рівнем антифосфоліпідних антитіл (АФА) шляхом раннього виявлення порушень у системі гемостазу залежно до клінічних проявів плацентарної недостатності. За матеріалами досліджень проведено вивчення перебігу вагітності, основних показників стану системи гемостазу, фетоплацентарного комплексу (ФПК), морфогістологічне дослідження плацент. Встановлено наявність високого ступеня конкордантності (95 %) між підвищенням рівня АФА у 2 та більше разів від фізіологічної норми та раннім розвитком тяжких форм гестозу, внутрішньоутробної гіпоксії та затримки внутрішньоутробного розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції у пацієнток з позаматковою вагітністю (ПВ). На підставі вивчення в них факторів ризику розвитку та рецидивування дослідженої патології, особливостей імунного та цитокінового гомеостазу, активності систем вільнорадикального окиснення й антиоксидантного захисту, вмісту фібронектину й умовної активності ферменту N-ацетилтрансферази розроблено схему патогенезу репродуктивних порушень у разі ПВ, спосіб комбінованого органозберігального лікування та комплексну схему післяопераційної реабілітації, що зумовило збільшення кількості випадків збереження прохідності маткових труб і настання маткової вагітності, а також зменшення числа рецидивів ПВ.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу перебігу вагітності у жінок з резус-негативним типом крові за сучасних умов виявлено, що найпоширенішою патологією у випадку імунної несумісності є плацентарна недостатність (ПН). Встановлено наявність хибного кола в результаті впливу ПН, що створює умови для фетоматеринської трансфузії, яка посилює прояв ПН. Доведено вплив фетоматеринської трансфузії у жінок групи ризику з розвитку ізоімунізації та різних доз антирезус-імуноглобуліну на ефективність профілактики імунізації, перебіг вагітності та попередження розвитку гемолітичної хвороби новонароджених. Вперше встановлено залежність ефективності антенатальної специфічної профілактики гемолітичної хвороби плода та новонародженого від доз і терміну використання антирезус-імуноглобуліну. Визначено роль ендотеліну-1 (ЕТ-1), стабільних метаболітів оксиду азоту, фактора Віллєбрандта (ФВ) в розвитку ПН за ізоімунної несумісності крові матері та плода, проявом якої є домінування вазоконстрикторних субстанцій. Вперше науково обгрунтовано можливість застосування гетеротопічної трансплантації кріоконсервованої плацентарної тканини (ККПТ) під час ізоімунізації, що підвищує ефективність лікування даної патології в результаті поступового зниження титру АТ і забезпечує сприятливий перебіг і результат вагітності. Показано комплексний вплив застосування препаратів-донаторів оксиду азоту на організм вагітної жінки. Встановлено антиоксидантні властивості зазначених лікувальних засобів та їх роль як модуляторів рівнів оксиду азоту та ЕТ-1 в сироватці крові. Встановлено активізувальну дію застосування ангіопротекторів і венотоників на метаболічні процеси у матково-плацентарному комплексі. Розроблено методику проведення патогенетичної терапії, застосування якої сприяє зниженню частоти та тяжкості ускладнень в антенатальний і післянатальний періоди.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання фармакологічної корекції клініко-параклінічних зрушень у разі прееклампсії вагітних з урахуванням добової динаміки метаболічних процесів. Встановлено основні характеристики добової динаміки показників серцево-судинної системи, перекисного окиснення ліпідів антиоксидантної системи, стрес-лімітувальної та стрес-реалізуючої систем, обміну мікроелементів і гормонів фетоплацентарного комплексу. Доведено роль порушень характеру добової динаміки в генезі адаптивних зрушень і функціональних змін діяльності фетоплацентарного комплексу, зумовлених прееклампсією. Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію виявлених порушень, який дозволяє знизити частоту ускладнень з боку матері та плода протягом вагітності, ускладненої прееклампсією та доведено його ефективність.

  Скачати повний текст

Визначено методичні стандарти щодо проведення раннього УЗД, що сприяло значному підвищенню діагностичної та прогностичної цінності методу в 1-му триместрі вагітності. Ступінь раннього виявлення широкого спектра вроджених вад розвитку зріс у середньому вдвічі, що зумовлено впровадженням розширених протоколів УЗД з оцінкою анатомії плода та доплерометричиих маркерів, регіональних фетометричних показників, які значно відрізняються від загальноприйнятих, внутрішнього та зовнішнього контролю якості результатів обстеження. Діагностична цінність раннього ехографічного дослідження для вроджених вад серця зросла у 3,5 раза завдяки аналізу зрізів серця, кровопливу у венозній протоці та тристулкової регургітації, для оцінки яких запропоновано власні модифікації. Доведено, що ультразвукові маркери 1-го триместру мають різну значущість протягом традиційно запропонованого для обстеження терміну 11 + 1 - 13+6 тижнів вагітності. Оптимальним строком їх оцінки є 12 - 13 тижнів, що відповідає встановленому як найбільш інформативний термін для аналізу анатомічних структур плода. Запропоновано способи донесення інформації на етапі скринінгових та діагностичних обстежень, що підвищують у 6 разів ефективність пренатального медико-генетичного консультування.

  Скачати повний текст