Здійснено аналіз мотиваційних теорій особистості. Проаналізовано зовнішні та внутрішні чинники впливу на поведінку споживачів. Розглянуто сегментацію споживання та типи споживачів за різними критеріями. Проаналізовано їх сприймання та ставлення до реклами та її вплив на поведінку споживачів. Відзначено щодо неадаптованості західної реклами до українських реалій і показано необхідність вивчення регіональних відмінностей споживачів. Розглянуто особливості символів та гендерного аспекту, відображених у національному рекламному продукті. Наголошено на важливості формування споживчої культури в Україні.

  Скачати повний текст

Уточнено поняття "ціннісні орієнтації" та виявлено їх об'єктивні особливості. Розвинуто положення про те, що сучасна молодь є об'єктом впливовості мас-медіа та глобальних транснаціональних інформаційних структур та є самостійним суб'єктом-носієм певних цінностей та ціннісно-мотивованої суспільної діяльності. Вперше розглянуто періодизацію етапів розвитку мас-медіа в Україні й обгрунтовано неоднозначність їх впливовості на формування ціннісних орієнтацій сучасних молодих людей. Здійснено типологізацію груп молоді за сприйняттям мас-медіа за критеріями: ступеня довіри до ЗМІ, рівня соціалізації та ступеня формування стилю життя - опоненти, апологети, індиференти.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні та методологічні засади соціологічного дослідження становлення та функціонування Інтернет у сучасному українському суспільстві. Розкрито зміст понять "інформаційне суспільство", "соціальний інститут", "інституціалізація". Обгрунтовано особливості формування віртосоціальних відносин і практик як основи інституалізіації Інтернет у сучасному українському суспільстві. Доведено, що поява соціальної потреби в доступні до інформації й інтенсивних соціальних зв'язках призвела до виникнення такого явища як віртосоціальність. Доведено, що Інтернет є специфічним формально-неформальним інститутом. На емпіричному матеріалі визначено специфіку функціонування та розвитку Інтернет в Україні. Розглянуто основні етапи процесу інституалізації Інтернет не лише з позицій протреби оцінювання їх сучасного стану, а й з погляду прогнозування та визначення векторів його розвитку в майбутньому.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження соціокультурного й ідейно-політичного аспектів впливу державно-виконавчих установ на засоби масової комунікації, визначено сутність та мету процесів взаємовпливів між державно-виконавчими установами та засобами масової комунікації. Розглянуто сутність та проаналізовано управлінську парадигму державно-виконавчих установ з точки зору масово-комунікаційної складової політики. Описано структуру та визначено специфіку діяльності ЗМІ у сучасному політичному просторі.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальні засади соціологічного вивчення репрезентації соціальної реальності у текстах масової комунікації на прикладі текстів харківських теленовин. Проблему реальності та її репрезентації розглянуту в аспекті соціального конструктивізму. На засадах міждисциплінарного підходу здійснено теоретичну соціологічну інтерпретацію поняття репрезентації, обгрунтовано доцільність його використання у соціологічному вивченні масової комунікації. Обгрунтовано можливості дискурсивної концепції ідеології та концептуальних положень теорії "встановлення порядку денного" як теоретико-методологічних засад дослідження репрезентації соціальної реальності у текстах масової комунікації. Розкрито особливе значення жанру теленовин у конструюванні соціальної реальності й обгрунтовано вибір регіональних теленовин як практичного прикладу для дослідження проблеми. Проаналізовано основні чинники, що зумовлюють зміст теленовин з урахуванням особливостей функціонування українських регіональних мас-медіа. Запропоновано розширити соціологічні уявлення щодо обумовленості новинних репрезантацій шляхом жанрових обмежень. Реалізовано порівняльне якісно-кількісне дослідження репрезентації соціальної реальності у текстах харківських теленовин АТН та "Объектив" у контексті виявлення загальної тематичної структури новин, проблематики інформаційних повідомлень, а також соціальних агентів, з якими співвідносяться медіарепрезентації. Виявлено збіги та розбіжності у репрезентації соціальної реальності досліджуваними медіа, виявлено обумовленість репрезентації інтенціями політичної реклами у змістовому аспекті та в аспекті способу здійснення репрезентації.

  Скачати повний текст

Визначено особливості впливу засобів масової комунікації (ЗМК) на процес трудової адаптації. Обгрунтовано теоретико-методологічну базу дослідження феномену "засоби масової комунікації", в якій об'єднано евристичні можливості ідеологічного, критичного й структурно-функціонального підходів. Визначено місце ЗМК як неголовного інституту, що входить до головного інституту масової комунікації. Розкрито сутність трудової адаптації, її структуру та функції, описано інформаційний і комунікативний механізми пристосування працівника до нової трудової ситуації. Розглянуто ефекти масової комунікації та їх вплив на трудову адаптацію. З використанням методів компаративного аналізу й аналогії визначено особливості сутнісних характеристик ЗМК як механізму трудової адаптації. Удосконалено структуру трудової адаптації, зокрема, визначено її рівні (біологічний, психічний та соціальний) та види (професійний, організаційний, соціально-психологічний, матеріально-побутовий та оздоровчо-реабілітаційний). Розроблено й апробовано модель соціологічного дослідження впливів ЗМК на процес трудової адаптації.

  Скачати повний текст

Зазначено, що журналістська діяльність тісно пов'язана з суспільно-соціальною діяльністю, а саме: комунікативною активністю, складовою якої і є мас-медіа. Виділено типи причетності мас-медіа до конфліктних ситуацій, проаналізовано управління конфліктом на кожному етапі його проходження, обгрунтовано основні стратегії вирішення конфліктних ситуацій. Найкращою профілактикою психологічної залежності, маніпулювання, вирішення конфліктних ситуацій, контролю свідомості є розвиток в аудиторії комунікативних вмінь. Створено класифікацію комунікативних вмінь аудиторії в сприйнятті медіаконфліктів, розроблено типологію аудиторії за вмінням переживання конфліктів.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему визначення особливостей впливу ЗМІ на соціалізацію дітей дошкільного віку. Розкрито сутність і структуру соціальної компетентності дітей дошкільного віку. Уточнено поняття "медіасоціалізація дитини дошкільного віку" та "медіа-розвивальне середовище дошкільного навчального закладу". Визначено провідні групи факторів та охарактеризовано особливості впливу ЗМІ на соціалізацію дітей п'яти-шести років. Визначено критерії, показники та рівні сформованості соціальної компетентності дошкільників. Встановлено педагогічні умови формування соціальної компетентності дітей дошкільного віку в контексті впливу на них ЗМІ. Розроблено й апробовано експериментальну модель і методику реалізації педагогічних умов з формування соціальної компетентності дошкільників у контексті впливу на них ЗМІ.

  Скачати повний текст

Досліджено роль, функції, тенденції та особливості використання засобів масової комунікації (ЗМК) у президентській виборчій кампанії 1999 р. й умови, принципи, форми діяльності основних ЗМК у виборчому процесі в Україні. Визначено концептуальні та методологічні засади дослідження діяльності ЗМК, розроблені у вітчизняній і зарубіжній комунікативістиці. Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення та розвитку наявних концепцій масової комунікації, зокрема в аспекті теоретичної та емпіричної інтерпретації понять "засоби масової комунікації", "масова комунікація". Виявлено основні компоненти та типи ЗМК, задіяні у виборчій кампанії 1999 р. Визначнено головні проблемні аспекти в діяльності українських ЗМК. Сформульовано рекомендації щодо їх усунення й оптимізації діяльності ЗМК. Наведено пропозиції стосовно поліпшення можливостей участі й умов використання ЗМК у виборчому процесі.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження глобального новинного дискурсу на прикладі англомовних інтернет-медіа США, Великобританії, Індії й Австралії. Розглянуто специфіку інтернету як глобального соціокомунікативного середовища. Проаналізовано тенденції медіаглобалізації, що домінують у світових новинних мас-медійних організаціях за умов сучасного інформаційно-комунікаційного суспільства: процеси комерціалізації й концентрації, інтеграції та глокалізації. Розкрито поняття конвергентності новітніх медіа шляхом детального розгляду диджиталізації та мобілізації мережевих новин, способів залучення інструментарію громадянської журналістики до їх створення. Вивчено контент он-лайн-новин і досліджено смаки користувачів англомовних веб-медіа, завдяки чому сформульовано поняття "глобальні новини" та визначено ключові атрибути глобального новинного дискурсу.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен кіберкультури в інформаційно-технологічному відтворенні соціуму. Висвітлено стан наукової розробки цієї проблеми. Розкрито суть і зміст поняття "кіберкультура". Обгрунтовано концептуальний підхід, який дозволяє здійснити соціологічний аналіз феномену кіберкультури. На підставі результатів соціологічного дослідження доведено, що ціннісно-нормативні системи є найбільш виразними характеристиками кіберкультури. Випускників загальноосвітніх шкіл, орієнтованих на кіберкультуру, у цьому аспекті вирізняє значущість базової цінності - "цікавої роботи", яка посідаймає перше місце у ранговій шкалі, а також специфіка інструментальних цінностей - "упевненість у собі", "самостійність", "свобода" на відміну від традиційних цінностей "здоров'я", "миру та спокою в країні", "щасливого сімейного життя", "матеріального благополуччя", "хороших і вірних друзів". Оптимальні за раціональністю установки осіб, орієнтованих на кіберкультуру, відображають логіку мислення та спосіб дії інформаційного суспільства, що формується, і підтверджують гіпотезу про вплив кіберкультури на характер суспільних відносин.

  Скачати повний текст

Проведено соціальне дослідження специфіки кібервіртуального простору як компонента соціального простору. На підставі використання просторово-часового концепту розроблено теорію кібервіртуальності. Розкрито соціологічний зміст термінів "кібервіртуальність" та "кібервіртуальний простір". Визначено ознаки соціально-просторових перетворень, спричинених кібервіртуальністю. Розкрито сутність кібервіртуальних спільнот та кібервіртуальної особистості. Проведено моделювання кібервіртуального простору як соціально-просторового виміру, через означення його структуроутворюючих засад, принципів функціонування, форм і типів складових компонентів й рекурсивності соціально-просторових ознак кібервіртуальності та реальності. Розглянуто соціально-технологічний аспект кібервіртуальності.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження змісту і структури новин у пресі та на телебаченні України на трьох рівнях: загальнометодологічному, методично-операціональному, а також на емпіричному рівні, на якому теоретичні установки й обгрунтовані методичні підходи було реалізовано в процедурах збору, обробки й інтерпретації первинної соціологічної інформації. Виявлено механізми трансформації подій у повідомлення. Розглянуто тенденції гомогенізації змісту повідомлень під впливом комерціалізації й деполітизації новин в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальну специфіку інформаційної нерівності за умов формування інформаційного суспільства. Інформатизацію суспільства розглянуто як макросоціальний процес. Досліджено соціальні наслідки впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Розглянуто суб'єкти й об'єкти формування інформаційного суспільства за умов глобалізації, охарактеризовано його сучасний стан в Україні. Проаналізовано існуючі моделі інформаційного суспільства. Досліджено інформаційну нерівність на макро-, мікро- та мезорівні, описано її структуру, в якій виділено й охарактеризовано цифрову нерівність як важливий елемент інформаційної нерівності. Розроблено механізм подолання інформаційної нерівності. Визначено основні завдання соціальної політики в Україні й обгрунтовано шляхи подолання проблеми інформаційної нерівності за умов формування інформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив глобалізації комунікаційного простору на процеси національної ідентифікації в посткомуністичному світі, проаналізовано ідеологічну природу глобалізації, висвітлено особливості сучаснуої геоінформаційної ситуації та специфіки інформаційної мобільності нації за посткомуністичних умов. Аргументовано, що глобалізація не базується на якісно новій ідеології, а є продовженням інформаційного, політико-економічного впливів відносних переможців у "холодній війні", які сьогодні є лідерами комунікаційної революції. Доведено, що слабкість інформаційного поля нації зумовлена не тільки політикою інфоциду, але й специфікою геоінформаційної ситуації, в якій комунікаційний простір розподіляється на сфери підпорядкування інформаційно розвинутим країнам і транснаціональним корпораціям. Значну увагу приділено впливу нових комунікаційних умов, зокрема, гіпертекстового характеру інформаційного процесу на його зміст, макротексти, які дають ідентифікаційний код для цілісного розуміння суті людини в національному та всесвітньому вимірах. Досліджено основні способи семантизації з використанням національних засобів масової інформації.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації. Визначено особливості даного процесу, показано роль і місце мас-медіа в його реалізації. Розкрито сутність і специфіку засобів масової комунікації як особливого інституту соціалізації. Обгрунтовано педагогічні засади, що забезпечують ефективність процесу соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації, якими є медіа-освіта студентства у контексті соціалізації, педагогічна підтримка спілкування студентської молоді з засобами масової комунікації. Основним критерієм ефективності застосування обгрунтованих педагогічних засад визначено соціальність студентів як сукупність трьох компонентів - когнітивного, емоційно-ціннісного та практично-діяльнісного.

  Скачати повний текст

Розроблено методологічні засади аксіологічного моделювання мас-медійної інформації (ММІ), яка розглядає журналістський текст з позиції комунікації та когніції одночасно. Встановлено, що основна ідея концепції полягає в тому, що текст постає як системно-структурна та смислова організація, що актуалізує ціннісні смисли повідомлення. Структурна організація виявляється через аксіологічні моделі, а смислова - через концептуальні утворення, що наповнюють дані моделі в процесі творення тексту. Запропоновано типологію аксіологічних моделей ММІ, виявлено парадигму оцінних текстів. Розроблено нову методику концептуального аналізу шляхом аналізу найчастотніших аксіологічних моделей ММІ, охарактеризовано стан вітчизняної медійної аксіосфери.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження Інтернет-представництв як комунікативного ресурсу державного управління. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до соціологічного аналізу мережних комунікацій. Описано вплив Інтернет-технологій на політичне життя. Досліджено напрями соціально-політичних змін у зв'язку з поширенням мережних комунікацій. Уточнено специфіку функціонування державного управління в період активізації інформаційних потоків. Розглянуто інформаційно-комунікативний аспект розвитку "електронного уряду". Наведено визначення поняття "Інтернет-представництво органів влади", установлено їх цілі та сутнісні характеристики. Розроблено систему показників емпіричного виміру ефективності Інтернет-представництв, що була застосована для виділення комунікативних моделей офіційних веб-сайтів органів влади. Виявлено динаміку інформатизації ураїнського суспільства та її вплив на вирішення проблеми цифрової нерівності. Доведено, що Інтернет не є розповсюдженим засобом професійної взаємодії українських держслужбовців з населенням.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розвинуто концептуальні підходи і визначено категорії та поняття, які стосуються формування позитивного іміджу органів державного керування у сучасному українському суспільстві. Удосконалено підхід щодо застосування новітніх інформаційних технологій у діяльності органів державного керування та доведено доцільність впровадження до практики даних органів форм і методів паблік рилейшнз як ефективного механізму формування іміджу органів державної влади, який уможливлює реалізацію принципу відкритості та прозорості державного керування, зростання рівня підтримки дій державної влади з боку населення. Визначено напрями формування позитивного іміджу зазначених органів за допомогою створення моделі комунікативного простору, яка грунтується на ефективному прямому і зворотньому зв'язку з населенням та системному дослідженні громадської думки. На підставі наукового аналізу існуючої практики зв'язків органів державного керування з громадськістю внесено пропозиції та рекомендації щодо створення спеціальних підрозділів у системі державного управління та технологій конструювання позитивного корпоративного іміджу державної влади в Україні.

  Скачати повний текст