Досліджено історію становлення та розвитку музеєзнавчих концепцій у країнах Європи у аспекті збереження й експонування пам'яток історії первісного суспільства. На підставі вивчення джерел, літератури, а також аналізу експозицій з історії доби первісності у музеях України та Республіки Білорусь проаналізовано досвід експонування пам'яток кам'яного віку й епох енеоліту-бронзи. Показано можливості використання тенологічних моделей для реконструкцій інтер'єрних тематико-експозиційних комплексів на прикладі поселень неолітичної доби України та бронзового віку Поліського регіону. Виділено окремий науковий напрям у музеєзнавстві та пам'яткознавстві - археологічну скансенологію. Розроблено концептуальні засади створення різних археологічних музеїв "під відкритим небом" ("архепарків") з історії первісного суспільства, зокрема музеєфікації пам'яток.

  Скачати повний текст

З використанням архівних джерел на підставі вивчення історіографії проблеми охорони та використання пам'яток історії та культури в Автономній Республіці Крим (1991 - 2006 рр.) проаналізовано основні напрями діяльності у даній сфері. Виокремлено сучасні проблеми у пам'яткоохоронній сфері автономії, зумовлені фактом, що численні некрополі античного та середньовічного часу потерпають від грабіжницьких розкопок. Наголошено, що з метою збереження архітектурних ансамблів необхідна розробка історичних ареалів населених місць. Розглянуто діяльність наукових, громадськмх, благодійних організацій у галузі охорони історичної спадщини АРК. Визначено провідну роль спеціалізованих науково-дослідних інститутів, науково-проектних установ. Узагальнено внесок Республіканського комітету АРК з охорони культурної спадщини - уповноваженого органа виконавчої влади АРК У справі збереження пам'яток. Визначено координувальну роль цієї установи в реалізації державної політики у сфері охорони пам'яток. Проаналізовано й узагальнено досвід пам'яткоохоронної діяльності історико-культурних заповідників АРК. Визначено основні напрями такої діяльності, а саме: облік пам'яток, здійснення охоронних археологічних досліджень, ремонтно-реставраційних робіт щодо об'єктів, що охороняються, на території цих заповідників. Запропоновано заходи щодо поліпшення стану справ з охорони історичної спадщини АРК.

  Скачати повний текст

Розглянуто політичні, соціально-економічні та культурні процеси, що призвели до змін в екологічній свідомості суспільств, передували формуванню розгалуженої системи збереження культурної спадщини у Великобританії, США та Канаді. Досліджено вплив політико-економічних факторів на становлення та розвиток концептуальних положень збереження природного довкілля та культурного середовища як його складової. Визначено основні правові чинники системи захисту та збереження пам'яток національної спадщини кожної з країн. Розкрито роль державних і доброчинних інституцій у процесі розвитку пам'яткозахисної діяльності, їх спільні риси і особливості. Проаналізовано різноманітні за обсягом і тематикою програми захисту та збереження пам'яток, визначено їх місце та роль у процесі опанування суспільством реліквій національної культурної спадщини. Висвітлено досвід використання об'єктів історико-культурного та природного значення, який мають дані країни в організації індустрії туризму. Досліджено напрями збереження та використання пам'яток історії та культури у західних країнах на сучасному етапі у зв'язку з формуванням міжнародної та міжрегіональної систем захисту культурної спадщини.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні зміни, які відбулися у галузі збереження, реставрації, дослідження та використання нерухомих пам'яток України після здобуття нею державної незалежності. Базуючись на здобутках історіографії щодо дослідженого питання, охарактеризовано зміни (трансформаційні процеси) у пам'яткоохоронній галузі України за період 1991 - 2007 рр. На підставі аналізу законодавчої бази охорони нерухомих пам'яток, реструктуризації органів вітчизняної пам'яткоохоронної справи, сучасних державних програм у галузі охорони культурної спадщини та державного забезпечення потреб даної галузі України у порівнянні зі світовими нормами охорони нерухомих пам'яток зроблено висновок, що зміни в офіційному (державному) забезпеченні цієї галузі відбулися на краще. Відзначено позитивну роль організаційної, науково-теоретичної, видавничої діяльності наукових установ і громадських організацій України у процесі становлення національної парадигми охорони нерухомих пам'яток.

  Скачати повний текст

В історичній послідовності відтворено процеси становлення системи охорони культурної спадщини в Україні у XIX - на початку XX ст., методологічні аспекти. Висвітлено історичну обумовленість пропагованих в означений період перспектив розвитку пам'яткоохоронних структур. Здійснено визначення для критичного осмислення рівня узгодженості ініційованих громадськими структурами, національною владою реформ пам'яткоохоронної галузі з реальним економічним і політичним статусом, потенціалом України, а також конкурентоспроможність національної системи охорони культурної спадщини України. Розглянуто діяльність державних та громадських установ, наукових товариств, навчальних закладів, музеїв, губернських та повітових земств, дослідників України щодо збереження та популяції національної історико-культурної спадщини.

  Скачати повний текст