Дисертація присвячена дослідженню механізму становлення "народницьких" і "державницьких" історіософських концепцій в процесі розвитку української історичної науки, а також взаємодії історико-філософських, історико-сцієнтистських та аксіологічних аспектів в історичній творчості В.Антоновича, М.Грушевського і В.Липинського. Вперше розглянуто історіографічний образ терміну "історіософія" в системі супутніх понять, як-от "історіографія", "інтелектуальна історія", "філософія історії", "філософія національної ідеї", на підставі чого запропонована власна дефініція. Проаналізована специфіка української історії, шляхи її формування та розвитку, зіставлені особливості російської та української історіософій. У роботі дістала подальший розвиток реконструкція історіософії видатних українських політиків і науковців - В.Антоновича, М.Грушевського і В.Липинського. Показана синхронність і взаємозалежність еволюції української історіософії, національного відродження кінця ХVIII - початку ХХ ст. та українського історіографічного процесу.

  Скачати повний текст

В дослідженні, спираючись на наукову спадщину Чичеріна і літературу про нього, вивчений життєвий шлях мислителя, його погляди на проблеми конкретно-історичного і суспільно-політичного розвитку Росії. Розроблена періодизація життєвого і творчого шляху Чичеріна, проаналізовані його філософсько-історична та державницька концепція, ставлення до самодержавства, станів та міжстанових відносин, історичного розвитку общини, земських соборів, питання місцевого самоврядування і феодально-кріпосницького ладу. Висвітлюється проблема прав і свобод особи, співвідношення їх з державою і суспільством, проблема власності, оцінка революції, соціалізму та ін. Робиться висновок про орігінальність чичерінської концепції та значимість його поглядів для сучасності.

  Скачати повний текст

Досліджено внесок В.Кучабського в розвиток української історіографії консервативної течії в суспільно-політичній думці України. Вперше в українській історіографії розкривається консервативно-політична концепція державотворення, аналізуються спадщина В.Кучабського з історії української державності 1917-1921 рр., українсько-польських та українсько-російських відносин; простежується складний і суперечливий процес формування консервативної ідеології в лоні національної демократії, яка в умовах незалежності пріоритетними визнає ідеї національної держави, приватної власності, національно-культурної ідентичності українського народу, прав людини.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено становленню українського китаєзнавства з ХVІІІ ст. до 41 р. ХХст. В роботі вперше робиться спроба показати витоки формування, основні етапи, характерні риси українського китаєзнавства і визначено біобібліографічний обсяг проблеми. Розвиток даної галузі науки досліджено у трьох напрямках - формування первісних індивідуальних зацікавлень, виникнення наукових центрів (інституційний рівень досліджень) і створення наукової школи як результативний момент в процесі становлення українського китаєзнавства. Визначено місце і значення українських інтелектуальних сил, які брали участь у розвитку російського та радянського китаєзнавства і довгий час були позбавлені свого українського імені. Вводяться до наукового обігу рідкісні та унікальні документи, що стосуються історії українського китаєзнавства і російсько-китайських відносин.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена виявленню і систематизації поглядів і суджень М.Грушевського відносно державного і суспільного ладу Київської Русі. Встановлено і підтверджено, що держава і право Київської Русі у викладі М.Грушевського є частинами складного процесу культурної еволюції східного слов'янства в цілому і українського народу зокрема, що процес формування держави і права східних слов'ян в ІХ-ХІV сторіччях відрізнявся повільністю і неповнотою використання всіх можливостей і потенціалу, що в сьогоднішніх умовах важливо, використовуючи досягнення науки, сформувати викладення історії Київської Русі як держави, орієнтуючись на проблеми і питання, важливі для юридичної науки і практики. Систематизація профільної для юристів інформації, наведеної як М.Грушевським, так і іншими дослідниками, продемонструвала, що в епоху існування Київської Русі як державний, так і суспільний лад Київської Русі, східного слов'янства і предтеч українського народу знаходились в стадії формування і трансформації.

  Скачати повний текст

Представлені результати наукового дослідження 80-х років ХІХ - початку ХХ ст. в українській історичній науці, як періоду інтенсивного, ідейно-концептуального самовизначення й відокремлення від пануючих наукових історичних структур та оформлення української історіографії. Розроблена теоретична модель вивчення минулого історичної науки в Україні. Автором здійснена історіографічна реконструкція і аналіз процесу вивчення й висвітлення загальних і конкретних проблем періодизації, місця тогочасної української історичної науки, починаючи з дореволюційних часів і до 1999 року. В історіографічному аспекті аналізується діяльність організаційних установ, історичних шкіл, творчість тогочасних провідних істориків. Центральне місце відведене М. Грушевському як історику, вивченню його біографії, науково-організаційної діяльності, історичної спадщини, з'ясуванню історіософії, методології, історичних та історіографічних концепцій, належності до національно-державницького напрямку в українській історіографії.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс проблем щодо інтерпретації ролі державницької традиції (інтелектуальний спадок, історики, як його носії, передумови та середовище, в якому поширювалися та реалізувалися національно-державницькі ідеї) в українській зарубіжній історичній науці 1945 - 1991 рр. Наведено основні характеристики інтелектуальної спадщини істориків державницького напряму першої третини XX ст. Висвітлено та інтерпретовано найважливіші чинники, які зумовили еволюцію наукових поглядів дослідників, репрезентантів української зарубіжної історичної науки стосовно спадщини істориків-державників. Досліджено вплив західного соціокультурного та інтелектуального середовищ на науковий процес, зокрема, на організацію дослідницької праці. Проаналізовано специфіку та особливості наукової діяльності чотирьох генерацій українських учених діаспори. Подано порівняльний аналіз діяльності різних поколінь дослідників у науковому процесі. Узагальнено та систематизовано бібліографічні матеріали (регіональний розподіл за місцем народження, освіта, соціальний статус, належність до певної генерації, фахова спеціалізація) 193 істориків та дослідників суспільно-політичних і гуманітарних дисциплін.

  Скачати повний текст

Комплексно і глибоко проаналізовано маловідомий досі великий масив архівних джерел щодо діяльності Айнзацштабу рейхсляйтера Розенберга в Україні та долі вивезених ним українських культурних цінностей під час Другої світової війни. Об'єктом дослідження є архівні комплекси документів Айнзацштабу (1940 - 1945 рр.) та Мюнхенського центрального збірного пункту Американської військової адміністрації в Німеччині - Мюнхенська картотека мистецьких об'єктів (1945 - 1952 рр.), т.зв. "Транспортні списки" (1946 - 1948 рр.), а також перелік культурних цінностей, що надійшли з Мюнхенського центрального збірного пункту СРСР протягом 1945 - 1962 рр. Вперше було порівняно три великі архівні комплекси документів Айнзацштабу, що зберігаються у Києві (Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, ф.ф.3674, 3676), Москві (Російський державний військовий архів, ф.1401-К) та Берліні (Bundesarchiv Berlin, ф.NS-30), а також описано та проаналізовано можливі шляхи повернення українських культурних цінностей - комплексу документів Мюнхенського центрального збірного пункту, які зберігаються в Бундесархіві в м.Кобленці (ф.В-323).

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретичному та історіографічному дослідженню кризи сучасної української історичної науки та його відображення у вітчизняній та зарубіжній історичній літературі. Дослідження феномену кризи проводилося на підставі вивчення марксистсько-ленінської, діаспорної історіографічних традицій та праць сучасних дослідників. Поняття "криза сучасної української історичної науки" визначено як систему понять "криза немарксистської історичної науки", "криза радянської історичної науки", "криза "вільної" української історіографії", "криза української історичної науки" в інтерпретації сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На основі аналізу творчої спадщини В.С.Іконникова досліджено його внесок у розроблення проблем теоретичного та практичного джерелознавства, опрацювання шляхів і методів дослідження джерел, їх критичного аналізу й оцінки. Реконструйовано життєвий та творчий шлях В.С.Іконникова як історика-джерелознавця, обгрунтовано узагальнену оцінку факторів, що вплинули на формування наукових поглядів та джерелознавчого мислення історика, окреслено концептуальні підходи та методологічні засади його творчості. Упорядковано бібліографію праць вченого, проведено їх бібліометричний аналіз; визначено пріоритетні напрями досліджень та виокремлено блок джерелознавчих праць.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан розробки проблем історії України XIV - середини XVII ст. на сторінках "Українського історичного журналу" і визначено його місце в розвитку вітчизняної історіографії пізнього середньовіччя. На основі архівних матеріалів, більшість з яких до наукового обігу введено вперше, висвітлено суспільні передумови, офіційні заходи щодо заснування журналу; визначено особливості його функціонування в 60-х - на початку 70-х рр.; окреслено новітні проблеми часопису. З'ясовано місце "Українського історичного журналу" у розробці проблем соціально-економічного, політичного та культурного розвитку українських земель в період пізнього середньовіччя. Показано значення студій з спеціальних історичних дисциплін у висвітленні історії України литовсько-польської доби. Доведено, що їх автори помітно "доповнили" дослідження з конкретно-історичних проблем історії України XIV - середини XVII ст.; пояснили і навіть уточнили деякі явища і події. Обгрунтовано висновок стосовно того, що "Український історичний журнал", діяльність якого складає специфічний розділ вітчизняної історіографії, зробив вагомий внесок у розробку важливих аспектів середньовічної історії України.

  Скачати повний текст

Висвітлено діяльність та творчий доробок у царині історіографії та суспільно-політичної думки вітчизняного мислителя-гуманіста Ст.Оріховського-Роксолана (1513 - 1566). На основі маловідомих джерел відтворено біографію письменника. Проаналізовано основні праці вченого, які присвячено проблемам історії та політики. Визначено місце гуманіста в інтелектуальній історії України, зокрема, в українському історіографічному процесі та розвитку вітчизняної суспільно-політичної думки.

  Скачати повний текст

Висвітлено діяльність історика у контексті українського національного відродження. Розглянуто теорію формування та розвитку українського "національного організму". Розкрито методологічну та національно-історичну суть поглядів історика на процес становлення української нації. Проаналізовано внесок Л.Василевського у дослідження проблеми українського національного відродження та місце його творчої концепції у контексті національно-політичних теорій кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

На підставі широкої джерельної бази та значного наукового доробку вчених Ніжинської вищої школи (НВШ) доведено, що в Ніжині в другій половині XIX - поч. XX ст. існував значний науковий центр історичного дослідження. У науковій спадщині професорів НВШ М.Я.Арістова, М.М.Бережкова, Г.А.Максимовича, В.Г.Ляскоронського, І.В.Лашнюкова, О.І.Покровського, В.К.Піскорського та інших чільне місце посідала розробка питань методології історії та історіографії як вітчизняної, так і західноєвропейської. Висвітлено еволюцію поглядів ніжинських учених, розглянуто методологічне підгрунтя, на якому будувались їх дослідження, визначено місце і значення праць професорів НВШ у загальноєвропейському контексті.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено діяльність Ніжинської історичної школи кінця XIX - першої третини XX ст. Простежено процес формування, становлення та занепаду Ніжинської історичної школи, визначено специфіку її організаційної інфраструктури. На підставі дослідження визначено місце Ніжинської історичної школи в українській історіографії. Висвітлено біографії та науковий доробок представників школи у галузі історії України та визначено їх загальний внесок в українську історичну науку.

  Скачати повний текст

Проаналізовано діяльність губернських вчених архівних комісій, які існували на території України наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Особливу увагу приділено історіографії та бібліографії питання. Висвітлено історію існування всієї системи вчених архівних комісій та кожної з місцевих комісій. На підставі широкого кола джерел досліджено напрями роботи архівних комісій, організацію та особливості їх функціонування. Визначено місце архівних комісій у системі наукових установ і товариств історичного напряму, їх роль у розробці регіональної історії, охороні пам'яток. Доведено, що місцеві вчені архівні комісії були складовою ланкою краєзнавчого руху України.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання дослідження українською історичною наукою політики "українізації", розкрито сенс явища. Проаналізовано політику "українізації" у взаємозв'язку з національною політикою РКП(б) - КП(б) у цілому. Розглянуто феномен радянської історіграфії, шляхи формування та розвитку різних концепцій, порівняно особливості різних напрямків вітчизняної історичної науки з питань "українізації". Показано взаємозалежність розвитку української історичної думки від процесу національного відродження.

  Скачати повний текст

Проаналізовано погляди Олександра Погодіна (1872 - 1947 рр.) - відомого славіста та діяча російського лібералізму, одного з лідерів неославізму, який у своїй професійній та громадській діяльності звертався до української тематики. Уперше висвітлено українські сюжети, наявні у науковій спадщині відомого російського науковця. Детально досліджено позицію О.Погодіна щодо українського національного руху. Простежено еволюцію його поглядів на українське питання. Висвітлено значення українського питання в контексті ідеології неославізму. З'ясовано вплив неослов'янського руху на російсько-українські стосунки.

  Скачати повний текст