На підставі вивчення джерел і літератури проаналізовано аграрну політику російського царату на Правобережній Україні у 1793 - 1861 рр. Відзначено, що після приєднання краю царський уряд ужив заходів щодо збільшення у регіоні російського землеволодіння. З цією метою значні земельні площі були передані наближеним до царського двору російським чиновникам. Основними шляхами зменшення шляхетського землеволодіння у краї у даний період були секвестр, конфіскація та викуп землі казною. Аграрна політика царату щодо католицької, уніатської та православної церков на Правобережжі полягала у зменшенні католицького, ліквідації уніатського та збільшенні православного землеволодіння та землекористування. Політика російського уряду щодо селянського землекористування на Правобережній Україні у зазначений період мала, як правило, протекціоністський характер. Царат намагався використати становище селян у боротьбі проти польських поміщиків. З цією метою у 1848 р. у краї проводилась інвентарна реформа. Однак вона не здійснила значного полегшення стану селян та не зумовила суттєвих змін у селянському землекористуванні.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження та наповніше видання текстів актів і документів Галицько-Волинського князівства. Запропоновано оригінальні та копійні автентичні акти та документи, реконструйовані акти з літописів і літописців, сумнівні щодо достовірності документи, а також документи тогочасних і пізніших століть, у яких згадуються відомі та невідомі досі документи князівства. Опрацьовано 225 актів і документів і згадок про них. Опубліковані матеріали різні за змістом і дипломатичною формою, видавалися багатьма особами й інституціями у різних місцевостях князівства. Розкрито умови формування Галицько-Волинського князівства, його соціально-економічні відносини та політичний лад, контакти з іншими землями та державами, внесок у боротьбу з кочівниками, слугують матеріалом для вивчення правових відносин, мови, побуту, культури давньоруських дипломатичних служб. Виняткове значення мають документальні пам'ятки, які відображають внутрішнє життя країни, розвиток торговельних відносин з іншими землями, князівські міжусобиці. Значну увагу приділено тривалій боротьбі князів з боярством.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню апарату управління Запорізької Січі (середина XVI ст. - 1775 р.). Розкрито суть, особливості, історичне значення апарату управління Запорізької Січі та засади його створення і функціонування: принципи виборності, колегіальності, гласності, змінності, звітності органів апарату управління та участі всього запорізького козацтва у їх формуванні; встановлено систему судових органів та пояснено особливості її побудови і функціонування. Зроблено висновок: Запорізька Січ,яка не мала всіх ознак держави, була своєрідним державним утворенням.

  Скачати повний текст

Розглядається сукупність архаїчних елементів в культурному комплексі українського козацтва, як складової і невід'ємної частини індоєвропейської мілітарної традиції. Для цього залучається велика міждисциплінарна джерельна база; проводиться комплексне дослідження глибоких коренів визначальних елементів козацького культурного комплексу (культи коня та шаблі, козаки-характерники, кобзарі - співці лицарської слави, червоний колір, джури-молодики, зв'язок битви з бенкетом, особливе ставлення козака до жінки тощо); виділяються тюркські впливи в традиційній козацькій культурі; вивчаються паралелі між культурою козацтва та пізнього середньовічного лицарства Західної Європи; аналізуються етапи формування індоєвропейської військової традиції і українського козацтва як її складової частини. Робиться висновок, що досліджуючи культуру українського козацтва, ми виявляємо значну кількість архаїчних елементів загальноіндоєвропейської культурної традиції. Вони мають численні паралелі з культурою середньовічного європейського лицарства і сягають прадавньої глибини індоєвропейської мілітарної традиції.

  Скачати повний текст

Запроваджено поняття "соціальна допомога", "соціальна підтримка", які разом з поняттям "благодійність" складають зміст історичного, соціального, психологічного феномену. На підставі опублікованих і архівних документів, більшість з яких вперше залучена до наукового обігу, проведено конструктивний аналіз наукової літератури з проблеми історії доброчинності та суспільної опіки. Розглянуто процес оформлення суспільної підтримки на основних етапах соціально-історичного розвитку. Прослідковано генезис вітчизняної державної та недержавної форм захисту та підтримки різних категорій нужденних. Виявлено та концептуально обгрунтовано основні історичні тенденції оформлення наукової парадигми соціальної допомоги в Україні. Розкрито особливості соціальної діяльності приказів громадської опіки, земських і міських органів самоврядувань.

  Скачати повний текст

Досліджено організаційні й етнічні структури українського козацтва на засадах історико-системного методу та теорії етногенезу. Вперше визначено причини й умови виникнення, організаційну структуру й основні етапи реформування Запорозької Січі, здійсненого Б.Хмельницьким. Висвітлено генезис та еволюцію організаційної структури українського козацтва другої половини XVI ст. та його першої Запорозької (Базавлуцької) Січі кінця XVI - першої половини XVII ст. з урахуванням впливу на даний процес умов Великого Степового Кордону України та правових актів Речі Посполитої. З'ясовано причини, які змусили Б.Хмельницького відродити у 1652 р. Чортомлицьку Запорозьку Січ, реконструйовано її організаційну структуру. Визначено відмінності у структурі Чортомлицької Запорозької Січі у порівнянні з Базавлуцькою, знищену польською армією у 1638 р. Обгрунтовано рицарську гіпотезу утворення Запорозької Січі наприкінці XVI ст., а також походження й еволюції етнічних структур українського козацтва кінця XV - середини XVII ст. відповідно до теорії Л.Гумильова.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні прояви болгарсько-українських релігійно-культурних зв'язків останньої чверті XIV - першої половини XVI ст. Визначено їх передумови, характерні особливості. Проаналізовано церковно-політичну та релігійно-культурну діяльність митрополитів Київських, болгар за походженням, зокрема, Кипріяна (1375 - 1406 рр.) та Г. Цамблака (1415 - 1420 рр.). Досліджено процес переселення болгар та основні причини їх частих візитів на українські землі. Увагу приділено процесу болгарсько-української книжно-літературної взаємодії останньої чверті XIV - першої половини XVI ст., зокрема, побутуванню на Русі-Україні середньоболгарських рукописних книг і перекладів візантійських літературних творів, а також емоційно-експресивного літературного стилю ("плєтєніє словес"). Описано поширення на теренах Русі-України надбань і досягнень болгарського книжкового мистецтва: тератологічного, неовізантійського та плетінчастого орнаментальних стилів, ломбатодів, в'язі, мініатюр, а також зразків болгарського релігійного живопису, які найбільшою мірою причинилися до розвитку місцевого іконопису.

  Скачати повний текст

Досліджено характерні риси й особливості політичного розвитку боярства в Галицько-Волинській державі XII - XIV ст. Вивчено економічне підгрунтя політичної могутності боярства, яке відобразилося в організації боярських вотчин і ленів, наявності спадкових землеволодінь, веденні господарства, структурі сільськогосподарського двору, наявності допоміжних промислів і участі у торгівлі. Простежено розвиток боярських родів, охарактеризовано їх роль у політичному житті держави. Розглянуто шлюбні контакти галицького та волинського боярства. Проаналізовано діяльність боярських партій та угруповань, причини та наслідки конфліктів між галицьким і волинським боярством. Боярство ніколи не було монолітним і єдиним організмом у своїх прагненнях. Були наявні внутрішні суперечності політичного й особистого характеру. Економічне посилення боярства в результаті поєднання вотчинної та службової системи землеволодіння та патриціату, а також внаслідок бурхливого розвитку ремесла, торгівлі та лихварства, зумовило становище панівної вестви населення як реальної та провідної соціальної сили, створило серйозні підстави для її політичних претензій.

  Скачати повний текст

Досліджено основні аспекти діяльності василіанських монастирів на теренах Перемишльської єпархії впродовж кінця XVII - XVIII ст. Вивчено інституційний розвиток чернецтва, виокремлено певні періоди: фундації (кінець XIII - XVII ст.), перехід до унії (кінець XVII - початок XVIII ст.), утворення Святопокровської провінції та входження до неї унійних монастирів єпархії (1739 - 1745 рр.), пореформенний період (1745 - 1772 рр.). Вивчено економічне підгрунтя функціонування чернечих обителей, яке відобразилося в організації певних господарсько-фінансових відносин: введенні фільваркового господарства, наявності різного роду допоміжних промислів і участь у тогочасних фінансово-кредитних відносинах. Розглянуто внутрішню, релігійну діяльність ченців. З'ясовано основні засади духовної формації чернецтва східного обряду, які в аналізований період зазнали певних змін від єпархіальної до централізованої системи управління з чітко регламентованим уніфікованим монастирським уставом та Конституцією ЧСВВ. Визначено чинники, які впливали на провадження духовного вишколу ченців: кіновіяльний (спільний) уклад життя, поміркованість у їжі, скромність в одязі, молитва, піст, реколекції та інші духовні практики. Зокрема, домінували внутрішні студії з риторики, філософії та богослов'я, які у другій половині XVIII ст. спричинилися до піднесення освітнього рівня василіанського чернецтва на теренах єпархії. Досліджено душпастирську працю отців-василіан, яка відобразилася в утриманні парафій, провадженні реколекцій, місій, проповідей, оповідей, служінні в жіночих монастирях та при єпископській кафедрі. Визначено внесок василіанських монастирів у розвиток духовної культури Підгір'я, який висвітлено в аспекті функціонування освітньо-культурних осередків - скрипторіїв, хорових капел, шкіл.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто взаємовідносини волзького, гребінського, терського, українського та яїцького козацтв XVI - середини XVII ст. З'ясовано витоки, наріжні підвалини, принципи функціонування, прояви міжкозацьких взаємин та потенціал їх впливовості. Досліджено генезу козацтв Волги, Дону, Терека, а також Яїка. Вперше запропоновано цілісну концепцію взаємин козацьких спільнот Східної Європи XVI - середини XVII ст. Встановлено, що міжкозацькі стосунки були вагомим самостійним чинником, проаналізовано їх вплив на розвиток козацьких спільнот та міжнародних взаємин у регіоні. Значну увагу приділено суперництву Москви та Речі Посполитої за гегемонію у Східній Європі, українському питанню, кримсько-турецьким протиріччям, кавказькій політиці Москви, а також проблемі васалітету Орди Великих ногаїв.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу історичних праць українських і російських авторів XVIII - початку XXI ст. з'ясовано ступінь дослідження історії відносин українських і донських козаків наприкінці XV - початку XVIII ст. Визначено основні групи історіографічних джерел з історії запорізько-донських стосунків зазначеного періоду. Виокремлено основні етапи розвитку поглядів науковців щодо даної проблеми. Наведено результати досліджень відносин українських і донських козаків на різних етапах розвитку історіографії. Визначено основні аспекти дослідження зазначеної проблеми в українській і російській історіографії. Здійснено аналіз особливостей висвітлення в історичній літературі стосунків обох козацьких спільнот. Виявлено внесок різних авторів у вивчення цієї проблеми. За результатами досліджень сформульовано можливі перспективні напрямки науковоі розробки питань з історії стосунків українських і донських козаків.

  Скачати повний текст

Здійснено системний науковий аналіз історіографічних джерел та досліджено проблему виникнення й еволюції козацької старшини Гетьманщини (1648 - 1782 рр.). Вивчено питання її формування та функціонування за конкретно-історичних умов становлення, стабілізації та занепаду української держави. З'ясовано основні етапи та виокремлено чотири періоди розробки теми. Виділено головні напрями досліджень упродовж XIX - початку XXI ст., установлено достовірність їх відображення в історіографії. Висвітлено методологічні та методичні підходи вчених до розробки питання участі козацької старшини в українському державотворенні, виокремлено її персональний внесок у вивченні цієї проблеми. Висвітлено недостаньо вивчені аспекти, спотворені або сфальсифіковані події, явища та процеси. Визначено напрями майбутніх дослідницьких пошуків.

  Скачати повний текст

Досліджено історіографію стосунків Візантії та кочівників Північного Причорномор'я X - XI ст. На базі широкого кола джерел розлянуто основні періоди й етапи вивчення цієї проблеми. Доведено, що зміна джерельної бази щодо даного вивчення суттєво вплинула на стан її розробки. Писемні джерела до середини XX ст. були основними для дослідження, починаючи з 1960-х рр. такої ролі набули ареологічні, німізматичні та інші матеріальні джерела. Стан зазначеного вивчення залежав від тенденцій національних історіографій країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. Дослідження частою мірою мали риси орієнталістичного дискурсу, а саме: роль кочівників в історичних подіях або замовчувалася, або висвітлювалася як негативна. Поступ світової візантивістики в цілому збігався з досягненням у вивченні проблем. Дослідження вчених з країн Південо-Східної Європи суттєво впливали на висновки представників відомих візантійських центрів. Визначено пропозиції щодо подальшої наукової розробки проблеми, а саме: необхідність узагальнення результатів археологічних досліджень пам'яток кочівників на території країн басейну Дунаю, ширшого залучення східних і латиноамериканських писемних джерел, даних палеоантропології.

  Скачати повний текст

Національно-визвольну війну українського народу під проводом Б. Хмельницького (1648 - 1657 рр.) висвітлено у контексті спогадів і на підставі автобіографічних щодинників шляхтичів Речії Посполитої - очевидців і сучасників подій. Проаналізовано суспільне середовище та традиції створення мемуарів XVII ст. Висвітлено взаємозв'язок фактів з біографій авторів з тенденційністю представлення їх особистостей і певних подій. На базі джерельного матеріалу досліжено трактування сучасниками причин розгортання конфлікту, характеристику військових кампаній Національно-визвольної війни та вантажів повстанського війська.

  Скачати повний текст

Досліджено аспект взаємозв'язків київських чоловічих монастирів і Війська Запорізького Низового у XVII - XVIII ст. З'ясовано причини обрання низовими козаками Межигір'я як парафіяльного монастиря. Показано різні сфери діяльності межигірських ченців на території Запоріжжя. Досліджено проблему поділу "духовної" влади над січовиками між ставропігійним Межигірським і кафедральним Св.-Софійським монастирями. Розглянуто місце начальників січових церков, настоятелів амарського монастиря та старокодацьких намісників у структурі управління церковними справами Війська Запорозького Низового. Установлено, що у період "атакування Січі" Церква на Запоріжжі була підконтрольна Київським митрополитам. З'ясовано, що інші київські чоловічі обителі не брали участь в управлінні Церквою на Запоріжжі. З'ясовано умови збору милостині та Січі київськими монахами, а також розглянуто зворотний бік зв'язку - постриг запорожців у ченці та їх паломництва до київських святинь. Спростовано традиційний погляд на виключну релігійність низових козаків у порівнянні з іншими верствами населення тогочасної України.

  Скачати повний текст

Досліджено формування військової інфраструктури Волинського князівства в XI - XIV ст., охарактеризовано військово-гюлітичну ситуацію в регіоні, висвітлено прилучення цієї землі до Київської держави. Доведено, що внаслідок цього прилучення відбувся синтез місцевих і середньо подніпровських елементів в основних компонентах оборонної інфраструктури: фортифікації, озброєнні та дружинному спорядженні, духовній сфері воїнства та його соціальній структурі. Відзначено присутність західнослов'янських, скандинавських і степових запозичень у військовій культурі Волині. Вивчено початки кам'яного оборонного будівництва у волинських містах, встановлено етапи його розвитку. Простежено територіальний розвиток мережі стратегічних шляхів та укріплень, літописних міст, вивчено їх оборонну структуру. Відзначено, що військова інфраструктура Волинського князівства була складовою частиною давньоукраїнських державних утворень.

  Скачати повний текст

З'ясовано організаційно-функціональну структуру, особливості комплектації, мобілізації, управління, бойової підготовки та забезпечення Війська Запорізького періоду Нової Січі та визначено місце запорізького козацтва в системі збройних сил Російської імперії. Реконструйовано бойовий шлях і конкретизовано особливості військової служби підрозділів Війська Запорізького у ході російсько-турецьких війн 1735 - 1739 рр. та 1768 - 1774 рр. Визначено ступінь відповідності бойових традицій і воєнного мистецтва Запорізького козацтва європейській воєнній теорії та практиці XVIII ст. Висвітлено роль бойового досвіду запорізького козацтва періоду Нової Січі у боротьбі з турецько-татарськими військами у подальшому розвитку воєнної справи України та Росії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На основі вітчизняної та зарубіжної історіографії, аналізу нових документальних матеріалів і археологічних пам'яток узагальнено дані про генезу військової справи русичів у XI - XIV ст. Проаналізовано військово-політичну діяльність галицьких і волинських князів, зокрема, Данила Романовича (1201 - 1268), Лева Даниловича (1229 - 1301), Любарта Гедиміновича (бл. 1308 - 1384), а також досліджено розвиток їх військової тактики та стратегії. Аргументовано, що участь широких мас міщан і селян общинників у військових формуваннях князів і бояр була підгрунтям військової могутності галицьких і волинських дружин. Розглянуто етапи розвитку та особливості місцевої фортифікації, особливості української зброї та військової техніки XI - XIV ст. Висвітлено міжнародні аспекти запровадження нових видів озброєння у галицько-волинській армії даного періоду, а також відтворено військову тактику та стратегію галицько-волинських полководців.

  Скачати повний текст