На підставі аналізу широкого кола архівних джерел досліджено роль Російської православної церкви в суспільно-політичному житті України в 1917 - 1921 рр. Розглянуто сферу церковно-державного життя у взємозв'язку з трансформацією суспільних і національних відносин в імперії та конфліктом між принципово різними типами культур України та Росії в єдиному православному просторі. Обгрунтовано, що історико-канонічна інтерпретація ролі й місця Київської митрополії в концепціях створення націй сформувала в українському суспільстві дві різні ідентичності: українську та православну, а також російську та православну. Їх зіткнення у православному просторі імперії постійно провокувало перманентний культурний конфлікт, який за складних політичних умов переростав у кризу національної ідентичності. Підкреслено, що глибокий і тривлий конфлікт двох православних культур відбився в 1917 - 1921 рр. на результатах боротьби українців з створення помісної церкви. Наведено ствердження, що саме спосіб визначення (або інтерпретації) національно-конфесійної ідентичності був для опонентів основним аргументом для обгрунтування автокефальної або централізаторської позицій. Зазначено, що у поєднанні з нестійкістю української державності невизначеність у національно-конфесійній сфері призвела до поразки національно-церковного руху в Україні та сприяла його дискредитації патріархом у православному світі.

  Скачати повний текст

У контексті українського національного відродження досліджено життя та діяльність відомого ученого, історика, краєзнавця, етнографа, мистецтвознавця, шевченкознавця, громадського та просвітницького діяча К.В.Широцького, показано його участь і роль у громадсько-культурному, історико-краєзнавчому, науково-педагогічному житті України та Поділля початку XX ст. У науковий обіг введено значну кількість фактичного матеріалу, насамперед архівних джерел. Систематизовано наукову спадщину ученого та проаналізовано його погляди щодо історичного минулого та культурних надбань українського народу. Простежено процес становлення К.В.Широцького як ученого, розглянуто його участь у діяльності наукових товариств та як організатора краєзнавчих регіональних досліджень. Висвітлено вплив Є.Сіцінського, М.Грушевськго на формування наукового світогляду К.В.Широцького. З'ясовано місце творчої спадщини дослідника в сучасній українській історичній науці та фактично завершено процес наукової реабілітації особи К.В.Широцького.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток системи професійної робітничої освіти без відриву від виробництва в Україні у 1921 - 1930 рр., визначено їх основні завдання та напрямки діяльності. Встановлено адекватність і відповідність даних овітніх установ тогочасній політико-економічній ситуації в УСРР, охарактеризовано й систематизовано їх типи. Виявлено основні тенденції розвитку мережі закладів вечірньої та заочної професійної робітничої освіти в Україні у 1920 - 1930-х рр. Визначено особливості організації навчального процесу, проаналізовано навчальні програми, динаміку змісту, напрямів і перспектив навчання. Досліджено процес формування кадрів викладачів і контингенту осіб, що навчаються. До наукового обігу введено значну кількість архівних матеріалів, документів, статей досліджуваного періоду про розвиток професійної робітничої освіти в Україні у 1921 - 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності та специфіку розвитку протестантської періодики в Україні у 1920-х рр. у контексті суспільно-політичних подій даного періоду. Визначено найбільш суттєві сусільно-політичні та конфесійні фактори, що формували ідеї й обставини здійснення видавничих проектів. Розглянуто закономірності становлення й етапи розвитку періодичних видань церков баптистів, євангельських християн, християн євангельської віри, адвентистів сьомого дня. Досліджено вплив церковних центрів на реалізацію видавничих проектів. Обгрунтовано тезу про визначальний вплив на протестантську періодику непівського та тоталітарного векторів партійно-державної політики. Проаналізовано публікації протестантських видань України, в яких розглянуто ключові суспільно-політичні події та зміни даного періоду. Показано неоднозначність і висвітлено еволюцію ставлення церков до радянської держави, військової служби, змін антирелігійної та національної політики. Показано суттєву роль журналів у зміцненні організаційної єдності релігійних спільнот, соціальному вихованні віруючих, пропагуванні християнських цінностей. Охарактеризовано ресурси реалізації видавничих проектів, показано роль їх лідерів і керівних органів у даному процесі. Розглянуто соціальну базу, що забезпечувала розвиток видань і впливала на формування позицій редакцій і керівництва церков. До наукового обігу залучено нові комплекси джерел - зокрема, журнали Всеукраїнського об'єднання адвентистів сьомого дня ("Благовестник") і Харківського обласного союзу євангельских християн ("Евангелист"), а також окремі документи ЦК КП(б)У, які суттєво вплинули на закриття релігійних видань.

  Скачати повний текст

На підставі системного аналізу широкої джерельної бази та наукової літератури визначено комплекс засобів і методів, які використовувала більшовицька влада для впровадження в життя своєї політики. Висвітлено витоки етики лівого радикалізму, її визначальні риси. Досліджено становлення механізму партійно-державного контролю у сфері культури. Проаналізовано вплив політичних репресій на діяльність творчої інтелігенції та їх наслідки для української культури.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив радянізації шкільництва на взаємини сім'ї та школи 1920 - 1930-х рр., а також на уніфікацію та денаціоналізацію освітньо-виховного процесу. До наукового обігу введено значну кількість неопублікованих малодосліджених матеріалів, які на тлі загальних тенденцій розвитку висвітлюють стосунки сім'ї та школи даного періоду. З використанням сучасних наукових методик висвітлено концепції основних ідеологів становлення радянської системи освіти. Здійснено порівняльно-історичний аналіз концепцій українського шкільництва часів Української революції та більшовицько-радянських, що були втілені в практику. Висвітлено характер протистояння, спричиненого трьома основними підходами до розвитку шкільництва у даний період, що передбачали: розвиток українського шкільництва на засадах національно-демократичних, закладених у проектах нової української школи періоду Української революції; формування української радянської школи за проектами українських радянських діячів, керівників Наркомосу УСРР, які певною мірою намагалися поєднати національні та інтернаціональні чинники; будівництво українського шкільництва за російськими радянськими зразками, з подальшою трансформацією в суто радянські. Висвітлено роль тотальної радянізації українського суспільства щодо розвитку шкільництва, що призвело до повної уніфікації системи освіти в межах СРСР та денаціоналізації шкільництва. Доведено, що теорія та практика стосунків сім'ї та школи мала негативні наслідки для подальшого розвитку шкільництва в Україні й формуванні світогляду дитини.

  Скачати повний текст

Уперше у вітчизняній історіографії здійснено дослідження, об'єктом якого є обновленський рух в Україні. Базуючись на значному масиві джерел, вивчено генезу та розвиток ліберального церковного руху, висвітлено процес його трансформації в бюрократичну, політично заангажовану обновленську Церкву. Проаналізовано чинники фіктивного симбіозу більшовицького уряду з представниками новаторськи налаштованого кліру. Систематизовано дані про головні організаційні заходи обновленства - Всеукраїнські Собори 1923 р. і 1925 р., Передсоборну нараду 1924 р. З'ясовано долі обновленських митрополитів Пімена (Пєгова), Йосипа (Кречетовича), Олександра (Чекановського) та деяких інших діячів руху.

  Скачати повний текст

Визначено роль і місце інтелігенції в українізаційних процесах 1920 - початку 1930-х рр. Проаналізовано проблеми, які стояли на шляху "українізації" зрусифікованої інтелігенції, встановлено форми та методи, що використовувались для практичної реалізації цього завдання, показано опір, який чинила "українізації" частина російськомовної інтелігенції, та його форми. Розглянуто різноманітні заходи, які здійснювала українська інтелігенція для розширення сфери вживання української мови у різних напрямках суспільного життя - діяльності державного апарату, вищій та середній освіті, науці, літературі, мистецтві, повсякденності. Висвітлено роль представників української інтелігенції у боротьбі за розвиток елітарної української культури, їх небажання приймати "низькопробні культурні зразки" як українську культуру. Доведено, що українська інтелігенція була основною рушійною силою українізаційних процесів не лише в УСРР, але й в інших регіонах СРСР, населених українцями, і саме завдяки їй українізація вийшла за межі, відведені для неї радянським урядом та переросла в національно-культурне відродження. Розглянуто основні засоби та методи радянської влади, спрямовані на підкорення української інтелігенції.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію даного періодичного видання, а також проведено його формально-кількісну атрибуцію. На основі тексту часопису, зокрема, краєзнавчої спадщини В.Гериновича, К.Дубняка, В.Кравченка, М.Криворотченка, С.Рудницького, Д.Солов'я, С.Ялі та ін., а також залучення широкої історіографічної бази за темою, архівних документів з'ясовано основні тенденції розвитку краєзнавства в Україні та його роль у розгортанні на організаційному та змістовому рівнях історичних досліджень в Україні 1920 - 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Досліджено істріографію історії масонського руху в Україні на початку XX ст. Здійснено порівняльний аналіз надбань вітчизняної та зарубіжної історіографії та виявлено позитивні та негативні риси праць науковців, що дотримуються різних підходів до висвітлення масонської проблеми, охарактеризовано здобутки та недоліки здійсненої ними джерелознавчої критики та методів дослідження, використаних в їх творах.

  Скачати повний текст

Вперше висвітлено особливості національно-духовного визволення й відродження України. Виявлено специфічні риси шкільної справи за часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР, частково радянської України. На підставі аналізу недоступних раніше архівних матеріалів досліджено концептуальні засади розвитку народної освіти та формування освітянської політики, питання підготовки вчительських кадрів для української школи, проаналізовано функціонування мережі навчальних закладів. Значну увагу приділено проблемі підготовки нової навчальної літератури й заходам щодо матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів. Обговорено діяльність системи органів управління зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізу ролі літературних організацій в суспільно-політичному житті України. На основі багатого фактичного матеріалу досліджується проблема відносин між радянською владою та літературним рухом в Україні в 1920-1932 рр.

  Скачати повний текст

З використанням широкого кола джерел проаналізовано державну політику у сфері становлення та розвитку загальноосвітньої школи в Україні, показано вплив "українізації" на формування та розвиток загальноосвітніх закладів для представників української, російської та інших національностей, що мешкали на території України в 1920 - на початку 1930-х рр. Висвітлено значення загальноосвітньої школи в системі народної освіти України, її роль у культурно-просвітницькому процесі та професійній підготовці учнів в 1920 - 1930 рр. Розкрито негативний вплив класової ідеології на навчально-виховну роботу загальноосвітніх закладів за умов обмеженої демократії 1920 - початку 1930-х р. та пріоритету класових цінностей над загальнолюдськими. Проаналізовано кадрову політику наркомату освіти та її зв'язок з соціально-економічним та політичним життям країни в досліджуваний період. Узагальнено досвід національно-культурного будівництва 1920-х рр.та його вплив на розвиток загальноосвітніх закладів та підготовку кваліфікованих кадрів.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання дослідження українською історичною наукою політики "українізації", розкрито сенс явища. Проаналізовано політику "українізації" у взаємозв'язку з національною політикою РКП(б) - КП(б) у цілому. Розглянуто феномен радянської історіграфії, шляхи формування та розвитку різних концепцій, порівняно особливості різних напрямків вітчизняної історичної науки з питань "українізації". Показано взаємозалежність розвитку української історичної думки від процесу національного відродження.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Аргументовано потенціал міждисциплінарного підходу та акцентовано на доцільності проведення культурологічного аналізу, що дозволяє цілісно розглянути дане явище. Український авангард висвітлено в контексті змін, які відбувалися в європейській гуманістиці під впливом філософсько-естетичних і соціокуль-турних ідей А. Бергсона, Ф. Ніцше, X. Ортега-і-Гассета, І. Тена, 3. Фрейда. Обгрунтовано специфічні ознаки даного феномена: поєднання національного та загальнолюдського аспектів, формотворчість, експериментування з кольором, ритмом і "синтезом відчуттів", використання фольклорних традицій, втілення естетико-художніх засад авангардизму практично в усі види мистецтва.

  Скачати повний текст

Розглянуто методи й основні форми роботи вищих органів влади УСРР над реалізацією проблеми повернення та реституції предметів старовини та мистецтва, архівних матеріалів. Вивчено механізми реституції історико-культурних цінностей у процесі реалізації УСРР 11 статті Ризького мирного договору. Розкрито позицію УСРР, РСФРР і Польської Республіки щодо проблеми реституції предметів старовини та мистецтва за умов розроблення Ризького мирного договору 1921-го року. Висвітлено діяльність і результати роботи російсько-української Паритетної комісії з питань обміну предметами музейного значення між УСРР та РСФРР. Проведено узагальнення системи заходів органів державної влади УСРР щодо практичного розв'язання проблеми повернення та реституції історико-культурних цінностей в 1920-х -1930-х роках. Запропоновано періодизацію етапів функціонування державних органів влади УСРР у реалізації проблеми повернення та реституції предметів старовини і мистецтва.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне науково-історичне дослідження з історії формування системи політичної цензури в УРСР у 1928 - 1938 рр. Виявлено спільні та відмінні ознаки механізму її функціонування в РСФРР та УРСР. Досліджено особливості діяльності партійно-державних органів цензури в культурно-освітніх установах і закладах. Показано залежність періодичної преси від цензури, розглянуто організаційні форми політичного нагляду за діяльністю видавництва та випуском художньої та наукової літератури. Визначено політико-ідеологічну мотивацію, методи, форми та механізм вилучення книг з бібліотек і освітніх закладів. Розкрито організаційну та функціональну специфіку діяльності органів політичної цензури в установах радіомовлення, а також у сферах театрального мистецтва та кінематографії. Визначено особливості політико-ідеологічного нагляду за видавництвами. З'ясовано, за яких обставин періодична преса була суб'єктом цензури. Вперше розкрито специфіку функціонування органів цензури за репертуаром театрально-видовищних установ і кінематографом. Досліджено ідеологічний контроль цензури за художнім і політичним радіомовленням, випуском художньої літератури та діяльністю окремих митців.

  Скачати повний текст

Запропоновано дослідницький підхід, що інтегрував методологічні підходи соціальної, інтелектуальної історії й історичної культури. Висвітлено соціальний аспект процесу українізації, проаналізовано суперечності в суспільній свідомості міського та сільського населення в 1920 - 1930-ті рр. Встановлено істотний прогрес в історіографічному переосмисленні проблеми співвідношення модер-, урба- та "українізаційних" процесів в УРСР за часів непу. Удосконалено диференційований підхід до осмислення різновекторних проявів змін у суспільно-політичному та культурно-мистецькому житті міста та села УРСР і розроблено методику історіографічного аналізу суперечностей у суспільній свідомості міського та сільського населення республіки в досліджуваний період.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено життя, громадсько-політичну та культурно-просвітницьку діяльність С.Ф.Русової. На підставі аналізу широкої джерельної бази визначено комплекс чинників, що справили вирішальний вплив на формування її світогляду, відігравали важливу роль у становленні її громадянської позиції. Детально розглянуто діяльність С.Русової в українських громадах та революційних гуртках, партії соціалістів-федералістів. Розкрито політичні погляди С.Русової, проаналізовано процес їх трансформації. Доведено прогресивне значення її праці у демократичних виданнях ("Світло", "ЛНВ", "Рада") з метою вирішення українського питання. Відтворено основні віхи роботи С.Русової щодо створення системи національної освіти. Показано її внесок в інтеграцію українського громадського руху у світовий, розкрито значення наукової діяльності. Досліджено розроблені С.Русовою концептуальні засади побудови Української Національної Жіночої Ради і Всеукраїнської Учительської Спілки, Педагогічного інституту (Прага), напрями та зміст їх роботи. Подано оцінку внеску С.Русової у розвиток суспільно-політичного життя України кінця ХІХ - початку ХХ ст.

  Скачати повний текст