Проведено наукове дослідження антропософських тенденцій в українському мистецтві 1920-х рр. Українське мистецтво даного періоду розглянуто в контексті загальноєвропейської тенденції модернізму - пошуку "нової духовності". Доведено, що у сценічному мистецтві "Молодого театру" та театру "Березіль" використовувались прийом евритмії та елементи містерійного театру. Показано вплив евритмії на становлення методу перетворення Л.Курбаса. Досліджено антропософські мотиви та специфіку образотворення у творчості М.Хвильового, М.Куліша, П.Тичини. Проаналізовано творчість митців-"двадцятників" у театрі, живописі, скульптурі та літературі. Виявлено тенденцію свідомого творення мистецтва та його сакралізації. Доведено, що світоглядні, зокрема антропософські, аспекти у мистецтві даного періоду виступають не стільки філософськими категоріями, скільки засобами художнього вираження.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження культурологічних і мистецтвознавчих аспектів становлення візуального мистецтва кінця XX - початку XXI ст. Розкрито сутність основних смислогенеруючих категорій - діяльності, комунікації, візуальності. Розглянуто проблеми морфогенезу сфери візуального та візуального мистецтва, зокрема, як динамічного цілісного явища кінця XX - початку XXI ст., розвиток якого підтверджує ідеї самоорганізації, поліонтологічності структурування систем у "нестабільному середовищі". Доведено, що кардинальні зміни у формогенезисі (гібридизації та концептуалізації візуальної форми) спричинили виникнення явищ "розсіювання" та формування інтегративного "візуального мислення", що ввібрало в себе акціонізм, проектний тип мислення, а також неканонічне пластичне мислення та нові технічні типи та підтипи (фотографічне, кінематографічне, телевізійне та відеомислення). Уперше в мистецтвознавстві візуальне мистецтво розглянуто як новий формат морфологічної структури сфери візуального, в якому реалізується весь "тезаурус бачення" (способи бачення), породжений візуальною культурою. З'ясовано, що використання такого "тезауруса бачення" дозволяє виокремлювати з культури повсякденності ті ресурси, без яких поповнення колосального "візуального архіву" людства неможливе. Доведено, що якісно новими умовами існування сучасного візуального мистецтва є ситуативність і втіленість. Зроблено висновок, що ситуативність на рівні припису означає реалізацію конкретних стратегій художнього "Я-проектування", а втіленість дозволяє сучасному художникові використовувати безліч форм репрезентації власних досягнень. Величезну кількість комбінацій цих візуальних форм розглянуто як версії художнього проекту. Виявлено, що візуальне мистецтво переборює ситуацію "розсіювання" і хаосу в постмодернізмі, а на наступному етапі свого розвитку починає "вибудовувати" "горизонтальні" лінії у морфогенезі, що дозволяє всій морфологічній моделі сфери візуального набути стійкості.

  Скачати повний текст

Встановлено, що державно-партійні форми та методи управління професійним мистецтвом постійно удосконалювалися, пристосовуючись до нових обставин, але завжди були спрямовані на підпорядкування творчості митця ідейно-політичним цілям радянської держави, зокрема, нівеляції національних особливостей українського мистецтва. Показано, що державне управління у сфері професійного мистецтва здійснювалося на засадах визначеної для галузі фінансової системи, яка передбачала принципи матеріального та морального заохочення, ставила митця у залежність від управлінських структур. Виявлено, що творчий процес в УРСР, з одного боку, характеризувався певними успіхами, а з іншого - для нього були характерні тенденції щодо уніфікації професійного мистецтва, збіднення його сюжетів і тематик, що вело до утвердження у мистецтві лінії на спрощення, а іноді й спотворення реальної дійсності. Доведено, що із зростанням національно-визвольного руху, опір української творчої інтелігенції радянській тоталітарній системі виявився загалом у двох напрямках: мистецькому нонконформізмі та політичному дисидентстві.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення експресіонізму в західноєвропейській культурі початку XX ст., визначено його найважливіші ознаки. Проаналізовано, якими шляхами експресіонізм трансформувався майже в усі види мистецтва та визначив принципово нові підходи до розробки в творах літератури, музики, живопису, театру, кінематографа складних психо-фізіологічних станів людини (тривожності, страху смерті, крику, болю, божевілля, передчуття трагедії). Встановлено, що експресіонізму властива тенденція до синтезу видів мистецтва (живопис - танець, живопис - музика, література - живопис), яка виразно модифікується у синтез як співтворчість і збагачує мистецьку практику. Вперше в українському мистецтвознавстві цілісно проаналізовано досвід використання експерсіоністичних художньо-виражальних засобів у таких видах мистецтва, як живопис, театр, кіно, хореографія та показано, що твори українських митців не копіювали західні моделі, а значною мірою відображали національні традиції, витоки яких сягають часів міфо-поетичного світоставлення.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання створення на сучасному науково-теоретичному рівні цілісної естетико-мистецтвознавчої концепції мімезису як засадничого принципу художьо-образного творення в контексті історичної динаміки класичного мистецтва. Досліджено естетичну сутність міметичного принципу художнього творення та його роль у становленні образної сфери мистецтва. Визначено ступінь залежності дії міметичного принципу від видової специфіки мистецтва. Розкрито роль мімезису в генезі мистецтва. Виявлено та проаналізовано типологію міметичних проявів образного творення, зафіксованих історичною динамікою класичного мистецтва. Розглянуто різноманітність прийомів міметичного способу творення (натуралістична імітаційність, схематизація, типізація, ідеалізація, символізація) та особливості їх прояву в різних типологічних моделях. Обгрунтовано універсальний категоріальний статус мімезису як засадничого принципу функціонування мистецтва.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості культурно-мистецького поступу Рівненщини під впливом суспільно-політичних трансформацій, що відбуваються в краї від часу здобуття Україною державної незалежності. Акцентовано увагу на ролі спеціальної освіти, фольклорних витоках сучасного художнього життя, національних меншин у відродженні культурних традицій, музейних установ у збереженні культурної спадщини. На прикладі музичного, театрального, кіно-фото мистецтва розкрито особливості культурного поступу Рівненщини. Проаналізовано значення фестивального руху в питаннях збереження національно-культурних традицій, розглянуто форми культурного обслуговування населення. Обгрунтовано висновок про те, що національно-культурні зрушення, розпочаті 1991 р., активізували культурно-мистецьку діяльність населення.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано структуру культурно-мистецького середовища як чинника творчої соціалізації особи. Висвітлено генезу культурно-мистецького середовища, сутністю якого є сукупність умов, що формуються в результаті інтенсивного впливу культуротворчих чинників. Розглянуто загальні характеристики історичних еталонів культурно-мистецького середовища, обгрунтовано припущення про доцільність реконструкції еталонних моделей минулого на користь сучасних культуро-творчих процесів. До наукового обігу введено ключові поняття дослідження "еталонна модель культурно-мистецького середовища" (виокремлено ознаки та сформульовано загальні характеристики), "творча соціалізація особи" (найвищий ступінь суспільної адаптації особи, який втілюється у художній формі творчої організації вільного часу та у спільній художньо-естетичній діяльності). Розроблено музично-естетичну модель спільної творчої діяльності як інструменту для створення сприятливих умов творчої соціалізації особи у культурно-мистецькому середовищі.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено механізми концептуалізації фрагментів когніції у термінопросторі української мистецтвознавчої картини світу. Розроблено теоретичні положення нового напряму лінгвістичних досліджень - когнітивної термінології або наукової лінгвоконцептології. Створено концепцію ментально-мовного опису - моделювання різних за інформаційним вмістом та ступенем абстрагування концептуальних структур шляхом розробки параметрів і методики такого опису у науковій і, зокрема науково-мистецькій картині світу. Здійснено описи - моделювання науково-мистецького концепту "кобзар" як одиниці когніції, та науково-мистецької концептосфери "мистецтвознавство" як множинності концептуальних структур, сукупності фрагментів знань про мистецтво. Визначено та систематизовано метаодиниці опису - моделювання концептуальних структур, зважаючи на лексико-семантичний рівень організації мовного матеріалу. Введено поняття ментально-мовної та змістової структури концепту, топології концептів, які дають змогу найповніше описати концептуальні структури з урахуванням їх типологічних різновидів. Запропоновано концепцію словника термінів концептуальної семантики, а також термінів кобзарського мистецтва.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми еволюції літературно-мистецької інтелігенції України як соціокультурного феномена за умов щойно встановленого більшовицького режиму. Вперше комплексно розглянуто соціальний портрет даної суспільної верстви, динаміку її взаємовідносин із владою, вплив політики українізації на зростання національної самосвідомості українських митців та формування самобутньої генерації творців українського духовного відродження 1920-х років, основні напрямки та форми громадсько-культурної діяльності літературно-мистецької інтелігенції в даний період. Зроблено висновок: літературно-мистецька інтелігенція України у 1920-ті роки являла собою складний та суперечливий соціокультурний організм, який функціонував за своїми власними внутрішніми та зовнішніми законами, притаманними суспільству в цілому. Головною ознакою даної соціальної верстви було збереження паростків національно-демократичної думки, що сприяло національно-культурному відродженню України.

  Скачати повний текст

Досліджено літературно-мистецьке життя Галичини наприкінці XIX - у першій половині XX ст. Висвітлено еволюцію форм естетичного мислення митців у контексті трансформації національної свідомості. Значну увагу приділено етапам формування та розвитку національної культурної та мистецької спадщини Галичини як складових націотворчих процесів. Проаналізовано роль національного чинника, світоглядну основу творчості галицьких митців та її відтворення на рівні "портретних" характеристик. Розглянуто стильову еволюцію, процес поширення романтизму, який одержав розвиток наприкінці XIX - у першій третині XX ст. у літературі та мистецтві, зокрема, у художніх зразках І.Франка, поетів-"молодомузівців" та С.Людкевича. Доведено, що романтичний стиль виявив себе як особливий спосіб функціонування мистецтва, сформований естетичними завданнями доби й активно сприяв створенню мистецьких шкіл.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічні, теоретичні та методичні засади використання мистецтва у системі розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійної школи. Обгрунтовано значення науково-мистецької парадигми освіти та визначено методологічні підходи та концептуальні засади впровадження митецтва до змісту професійної підготовки майбутніх педагогів ПТНЗ. У широкому міждисциплінарному контексті сформульовано зміст поняття "творча індивідуальність педагога професійного навчання", розкрито її значення як критерію його професійно-педагогічної майстерності. Розроблено концептуальну модель творчої індивідуальності педагога ПТНЗ. Проаналізовано суть, рушійні сили та механізми розвитку в нього цієї інтегративної якості. Запропоновано теоретичні засади педагогіки мистецтва як бази розвитку творчої індивідуальності суб'єктів педагогічного процесу. З'ясовано сучасний стан використання мистецтва у змісті професійної підготовки студентів спеціальності "Професійна освіта (за профілем)". На підставі розроблених критеріїв визначено топологію та рівні розвитку творчої індивідуальності майбутніх і працюючих педагогів професійної школи. Запропоновано організаційно-методичну систему та технологію розвитку творчої індивідуальності студентів професійно-педагогічних навчальних закладів на базі мистецтва.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Відображено музичне та театральне життя регіону 1860-х рр. - першої половини XX ст. в контексті музичної освіти, виконавства, концертного життя, хорової культури, творчості видатних композиторів, наукової діяльності фольклористів, функціонування аматорських театральних гуртків і найважливіших музично-драматичних театральних колективів (театр імені І. Франка у Вінниці, Правобережної опери), відтворено загальну картину історико-культурного розвитку подільського регіону.

  Скачати повний текст

Показано зародження, ідеологічне та національне оформлення січового стрілецтва на початку ХХ ст., його інтелектуальний потенціал, зокрема роль Пресової Кватири Легіону Українських Січових Стрільців (1914 - 1918 рр.) як центру духовного та культурного життя. Досліджено ідейні засади, головні напрямки та тематичний діапазон стрілецької літератури - прози, поезії та публіцистики, творчий доробок письменників і публіцистів, організаційні форми творчості, діяльність видавництв і преси. Проаналізовано основні тематичні напрямки й організаційні форми стрілецького образотворчого мистецтва, охарактеризовано творчу спадщину О. Куриласа, І. Іванця, Л. Геца, їх жанрові особливості та вплив на розвиток українського національного мистецтва. Висвітлено музичну творчість стрілецтва, проаналізовано її основний напрямок - стрілецьку пісню, стильові особливості творчості композиторів, насамперед М. Гайворонського. Досліджено діяльність стрілецького театру 1914 - 1919 рр. на фронті, творчі зв'язки з професійними театрами Львова, Тернополя та Києва.

  Скачати повний текст

Досліджено національно-партіотичний зміст культурно-мистецької творчості українських митців шістдесятників-дисидентів. На основі зарубіжної, української історіографії узагальнено історико-теоретичні аспекти, історико-правові засади американського та європейського націотворчого процесу, які сформувалися на основі міжнародних прав і свобод. Проаналізовано умови внутрішнього розвитку в Україні в часи "хрущовської відлиги", які сприяли формуванню національно-патріотичного, культурного руху опору, учасники якого боролися за вільний культурний, демократичний розвиток нації у складі СРСР. Доведено, що провідну роль у цьому процесі відіграла культурно-мистецька еліта, яка своєю громадсько-політичною, культурно-мистецькою діяльністю підносила самобутню національну культуру. На контретних прикладах розкрито національно-психологічні, культурно-етнічні, народно-побутові особливості українського народу, які склалися протягом його історії, визначено роль патріотичної культурно-мистецької спадщини 1960 - 1980-х рр. в утвердженні української нації та державності.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості художніх інтерпретацій ігрової парадигми у мистецтвознавчих розробках російських символістів і футуристів кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто та проаналізовано концепції гри у культурологічних теоріях XX ст. Гру розглянуто як універсальну категорію культуротворчого процесу. Обгрунтовано актуалізацію гри у ситуації кризової культури. Виявлено конститутивну роль ігрової парадигми в естетичних теоріях, художній практиці та життєвотворчості російських символістів і футуристів. Охарактеризовано специфіку ігрових прийомів російських символістів і футуристів, суть якої полягає у рефлектуванні ними гри як способу творчої та життєвої реалізації. Встановлено типологічну подібність художніх і культурних інтерпретацій гри, наявних у цих напрямах.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне культурологічне дослідження перформансу та перформативних процесів у мистецтві, соціальній сфері та політиці другої половини XX - початку XXI ст. Визначено сутність понять "перформанс", "перформативність", "перформативна дія", "перформативний простір", "акція", "акціонізм" а також "автор" і "глядач" у контексті перформансу, а також міждисциплінарні межі дослідження сучасного преформансу як феномену культури другої половини XX - початку XXI ст. Розглянуто взаємодію Автор - Глядач у перформативному просторі. Виявлено основні характеристики перформансу, відповідно до яких комунікативний зв'язок між Автором і Глядачем визначено як динамічний процес. Проведено порівняльний аналіз архаїчного ритуалу та сучасного перформансу, виявлено спільні та відмінні характеристики цих явищ, вивчено історичні прототипи сучасних перформативних дій. Встановлено історичні джерела перформансу та його репрезентації у мистецтві другої половини XX ст. Доведено, що перформативні характеристики властиві не лише "Live art", досліджено особливості їх вияву в різних сферах культури та мистецтва. Екстраполяції феномену перформансу досліджено на прикладі театральних систем А. Арто, Є. Гротовського, П. Брука, Р. Уїлсона, музичних концепцій Д. Кейджа, К. Штокгаузена, Ф. Гласа. Визначено перформативні характеристики сучасного медіапростору, реклами та політики. З'ясовано, що інтерактивне медіамистецтво, яке залучає аудиторію до комунікативного процесу, актуалізує проблему трансформації візуального сприйняття та виникнення нового способу функціонування мистецтва та культури в цілому. Зроблено висновок, що перформативні ознаки сучасної культури свідчать про зміни художніх епістем.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження експерименту як естетичного поняття (мистецького експерименту), його становлення у понятійному апараті естетики та мистецькій практиці кінця XIX - першої третини XX ст. У межах даного періоду проаналізовано два види мистецького експерименту: онауковлений та модерністський, вивчено їх філософсько-естетичну базу та естетико-художні концепції. Підгрунтям для впровадження онауковленого мистецького експерименту є філософсько-естетичні погляди позитивістів (О.Конта, І.Тена), а практичне втілення він здобув у естетико-художній концепції натуралізму Е.Золя. Філософсько-естетичну базу модерністського мистецького експерименту представлено у працях Т.Адорно, В.Беньяміна, Г.-І.Гадамера, Я.Мукаржовського, Х.Ортеги-і-Гассета, а виявився він у естетико-художніх концепціях фовізму, кубізму, футуризму, супрематизму, абстракціонізму, сюрреалізму. Відзначено, що ідея експериментування була провідною у розвитку європейського та українського мистецтва першої третини XX ст.

  Скачати повний текст

Вперше проведено системний аналіз теоретико-методологічних підходів до соціально-комунікативної інтерпретації феномену сучасного мистецтва. Запропоновано специфічний вимір у дослідженні сучасних художніх практик крізь призму "економіки символічного обміну", що адекватно висвітлює утилітарно-прагматичну роль сучасного мистецтва. Обгрунтовано розуміння віртуальної реальності як нового середовища для інноваційних художніх практик і художніх комунікацій, через які відображаються сутність та умови прояву рольової специфіки мистецтва в контексті "всепроникаючої" інтерактивності. Доведено взаємозв'язок мистецьких технологій і бізнес-комунікацій в аспекті застосування творчих методик під час створення комунікативних продуктів, технік, технологій; розкрито значення креативу для ефективності бізнес-процедур.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні основи існування та особливості шляхів інтеграції системи мистецької освіти до європейського соціально-культурного простору. Визначено її місце та роль її у метасистемі культури, зв'язки з одопорядковими елементами - підсистемами мистецтво, освіта, культура. Розглянуто зміст мистецької освіти, структуру побудови та основні критерії її функціонування. Показано трансформацію поглядів на місце та роль центральних органів управління сферою культури та мистецтва у культурогенезі нового постіндустріального суспільства. На підставі результатів проведеного аналізу визначено необхідність збереження традицій системи та методики організації підготовки кадрів з мистецьких напрямків, запровадження нових спеціальностей та напрямків підготовки з метою інтеграції у світовий культурний простір. Зроблено висновки про подальші шляхи удосконалення системи підготовки мистецьких кадрів, піднесення ролі мистецьких закладів освіти у формуванні культури суспільства, збереженні культурних традицій, поєднанні їх з вирішенням проблем інтеграції культури України у світову систему, розглянуто можливі шляхи розвитку системи.

  Скачати повний текст