Висвітлено проблеми історіографії трипільської культури кінця XX - початку XXI ст. Визначено основні етапи та періоди розвитку триліллєзнавчих студій. Проаналізовано особливості розвитку вітчизняної історичної науки, встановлено причини появи суперечливих точок зору в процесі інтерпретації різних аспектів вивчення трипільської культури. Розглянуто специфіку висвітлення даної культури в контексті давньої історії України за узагальнюючими працями та навчальною літературою. Увагу приділено аналізу праць, в яких неадекватно висвітлено трипільську культуру.

  Скачати повний текст

Проведено археологічне дослідження пам'яток доби бронзи Східної України. Виділено Бахмутські мідні копальні та розташовані поряд чітко датовані стоянки гірників-металургів зрубної культури. Вперше у Східній Європі досліджено різні типи мідеплавильних печей, виявлено й охарактеризовано гірничі та металообробні знаряддя праці, зливки, вироби з металу, ливарні форми. Встановлено існування у Донбасі у XV - XI ст. до н.е. центру металургії та металообробки. Встановлено господарський зв'язок мідних копалень з довготривалими спеціалізованими та звичайними поселеннями зрубної культурно-історичної спільноти на Сіверському Донці та у Подонні. Визначено клановий характер гірничої справи, металургії та металообробки. Виділено ареали розповсюдження металу Донецького гірничо-металургійного центру у Північному Приазов'ї та доведено існування мінової торгівлі.

  Скачати повний текст

З використанням результатів дослідження 7624 поховань розроблено концепцію походженння, розвитку та зникнення культур зрубної спільності, (XVII - XII ст. до н. е.). На підставі наявних даних про поховальні ритуали в ареалі зрубної спільності виділено дві археологічні культури - покровську зрубну та бережнівсько-маївську зрубну. Генезу культур зрубної спільності розглянуто в контексті пом'яток передзрубного обрію, пов'язаних своїм походженням з Південноуральським осередком культурогенези. Обгрунтовано дві лінії розвитку культур зрубної спільності та двохетапну періодизацію кожної з них. Порушено питання етнічної належності та позначено історичні долі носіїв культур зрубної спільності, ймовірні напрямки та шляхи міграції цих праіранських племен, їх роль у формуванні культур іраномовних кіммерійців, скіфів, савроматів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано розвиток археологічного пізнання на прикладі вирішення проблеми історико-культурного поділу пізнього палеоліту Східної Європи. В результаті вивчення радянської та сучасної історіографії виділено чотири періоди в історії його дослідження, які відображають основні тенденції у розвитку археологічного пізнання, зумовлені зовнішніми та внутрішніми факторами. Запропоновано загальну схему методологічного вирішення цієї проблеми, що дозволить створити історію первісного суспільства на якісно-новому рівні - на базі фундаментальної археологічної теорії В.Ф. Генінга.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження історико-культурного розвитку населення межиріччя Верхнього Сірету та Серднього Дністра у X - XIV ст. Розроблено хронологічну класифікацію та розглянуто динаміку формування відкритих поселень у конкретно визначеному часі та просторі. Визначено площу та способи забудови селищ. З урахуванням даних чинників простежено демографічні зміни серед сільського населення краю протягом тривалого періоду. Запропоновано альтернативну історичній соціально-типологічну класифікацію городищ за особливостями планування оборонних споруд, розглянуто динаміку еволюції давньоруських укріплених поселень. На підставі дослідження відкритих поселень після монголо-татарської навали запропоновано нову інтерпретацію концепції заселення регіону, з'ясовано причини демографічного спаду, визначено чинники, які сприяли відродженню краю наприкінці XIV ст. Проведено дослідження розвитку військової справи та зроблено висновок, що на теренах регіону у другій половині XIV ст. з'являється вогнепальна зброя. Висвітлено еволюцію духовної культури місцевого населення, охарактеризовано стан землеробства, скотарства та сільськогосподарських промислів, наведено матеріали про розвиток торгівлі. Проаналізовано демографічну ситуацію в регіоні протягом трьох хронологічних періодів: часу входження даної територі до складу Давньоруської держави, Гацько-Волинського князівства та Молдавського воєводства.

  Скачати повний текст

Подано узагальнену характеристику археологічного комплексу давньосхідної держави Марі. Проведено комплексне дослідження пам'ятників архітектури, образотворчого мистецтва, скульптури, матеріальної культури з метою створення історико-культурного портрета даної держави. Доведено: в Марі виникають перші палаци в Месопотамії, що пов'язано з особливостями географічного положення держави та раннім формуванням класового суспільства. Виявлено характерні риси техніки будівництва, виготовлення і добування будівельних матеріалів, спорудження царських палаців, сакральних будівель та жител. Висвітлено принципи та закономірності формування "культурного феномену" Марі як цивілізації, що існувала на межі месопотамського та сирійського світів і створила своє особливе та неповторне історичне явище.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі формування території одного з найбільших центрів Руської землі - Переяславля Руського, з'ясуванню основних етапів його розвитку, вивченню соціально-топографічної та планувальної структури окремих складових частин міста, локалізації та атрибуції різноманітних об'єктів, питанням історичної демографії. З'ясовано, що Переяславль виникає у кінці Х ст. (988-993 рр.) як велике місто, розташоване на рубежах Русі, на перехресті двох важливих шляхів, що вели з Лівобережжя Дніпра до Києва. Встановлено, що формування території міста проходить два основних етапи. На першому з них (кінець Х ст. - 30-ті рр. ХІІ ст.) одночасно з будівництвом дитинця поступово заселяються території "окольного міста" та передгородь, воно досягає найбільших своїх розмірів (123-125 га), чисельність населення складає 11-11,5 тис. чол. На початку другого етапу (30-40-ві рр. ХІІ ст. - 1239 р.) площа міста зменшується. Одночасно з цим будуються укріплення "окольного міста" (1136-1142 рр.). Чисельність населення зменшується на 2-3 тис. чол., після чого залишається стабільною аж до зруйнування міста монголо-татарами у 1239р.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості географії та закономірності розповсюдження різних категорій античних монет та їх хронологічних груп. Проналізовано витоки низки звичаїв, пов'язаних з монетами. Вперше всебічно проаналізовано знахідки на черняхівських пам'ятках боспорських монет. Визначено джерела надходжень монет, на підставі хронологічного аналізу різних категорій монет розроблено їх періодизацію. Розглянуто функції в середовищі черняхівського населення римських і боспорських монет, а також "варварських" наслідувань римським монетам.

  Скачати повний текст

Наведено повну характеристику матеріального комплексу поселень Дніпро-Донського межиріччя. На підставі аналізу керамічного комплексу, який для цієї доби є майже єдиним культурним індикатором, а також поховальних пам'яток, у межах півдня Лісостепової та у Степовій смузі України виділено два синхронних явища: у Лівобережній Україні - пам'ятки Рєпінської культури, поширені на сході (до Поволжя); у Нижній Наддніпрянщині та на заході (до Південного Бугу) в той час побутували носії Рогачицької культури, що полишили середній шар Михайлівського поселення, поселення Нижній Рогачик та інші пам'ятки, названі згідно з існуючим поняттям "рогачицький тип пам'яток" (О.Г.Шапошникова, В.М.Даниленко) та через наявність Нижньомихайлівської археологічної культури. Ці масиви різнилися матеріальним комплексом, поховальним обрядом та генезою.

  Скачати повний текст

На базі широкого кола джерел і літератури розрито процес зародження та розвитку археології, виділено основні осередки, довкола яких зосереджувалися археологічні дослідження у Львові. Розглянуто їх роль у формуванні археології як самостійної науки. Показано значення археологічних виставок і з'їздів другої половини XIX ст. у процесі становлення археологічної науки. Введено до наукового обігу матеріали, які висвітлюють процес створення та діяльність при кафедрі класичної археології та праісторії Львівського університету "Академічного гуртка любителів археології". Значну увагу приділено історії польових досліджень І.Шараневича, М.Грушевського, К.Гачека. Уперше комплексно розглянуто археологічні дослідження на території Східної Галичини, виділено три етапи розвитку археології та створено карти відкритих і досліджених пам'яток XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

На підставі великого фактичного матеріалу створено узагальнюючий нарис монографічного плану про розвиток археологічної науки в одному з найбільших у країні осередків археологічної науки - Харківському університеті - з моменту його створення та до 1920 р. Спростовано положення про те, що археологічна наука до кінця XIX ст. в Україні цікавилася лише античною спадщиною Причорномор'я та Приазов'я. Подано матеріали про археологічну діяльність деяких харківських учених: Ю.І.Морозова, Д.І.Багалія, Є.К.Рєдіна, О.С.Федоровського, В.Є.Данилевича, Є.П.Тріфільєва та ін., які залишалися невідомими науковому загалу.

  Скачати повний текст

Уперше визначено внесок співробітників Чернігова кінця XIX - початку XX ст. у розвиток вітчизняної археології та музейної справи. Установлено авторство відкриття та розглянуто історію перших досліджень ряду археологічних пам'яток Чернігово-Сіверщини (Мізинської стоянки, Шестовицького та Табаївського могильників). Систематизовано і проаналізовано шляхи формування та склад зібрання Чернігівського державного музею, накопиченого у період до 1948 р. Конкретизовано головні культурно-хронологічні показники колекцій. До науково обігу введено найбільш репрезентативні артефакти з музейного фонду, що не були раніше предметом наукового розгляду.

  Скачати повний текст

Описано процес археологічного дослідження Катеринославщини в другій половині ХІХ ст. - на початку 1930-х рр. Розглянуто процеси інституціоналізації в регіоні, проаналізовано меценатську діяльність та досягнення місцевих наукових осередків, зокрема Катеринославського музею ім. О.М. Поля. Визначено персональний склад аматорів і науковців, охарактеризовано наукові роботи і рукописні матеріали з особистих фондів, та розкрито їх внесок в археологічне краєзнавство. Виділено та досліджено основні періоди археологічного вивчення краю.

  Скачати повний текст

Висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність Б. О. Тимощука (1919 - 2003) - видатного археолога, історика, краєзнавця. На підставі вивчення наукової спадщини вченого, інших джерел, які автор опрацював у архівах наукових і музейних установ, визначено внесок Б. О. Тимощука у дослідження давніх і середньовічних старожитностей Східної Європи. Акцентовано увагу на вивченні науковцем середньовічних пам'яток Українського Прикарпаття та Середнього Подністров'я. Відзначено основні наукові пріоритети вченого - історичний розвиток слов'янського та давньоруського населення в межиріччі Верхнього Сирету та Дністра у другій половині V - першій половині ХІІІ ст., духовна культура місцевого середньовічного населення Східної Європи, соціальний устрій слов'ян в даний період.

  Скачати повний текст

Визначено типи та види будівель, що існували в степовому регіоні Наддінців'я в другій половині VIII - на початку Х ст. з урахуванням впливу природно-географічного середовища та за обставин переходу від кочевого до осілого господарства. На підставі аналізу будівель визначено напрямки господарської діяльності, ступінь осілості, вплив традицій інших етносів на архітектурно-будівельну справу населення салтово-маяцької культури (СМК), що перебувало в степовій зоні. На підставі всього комплексу археологічних матеріалів обгрунтовано етнічну неоднорідність населення СМК, доведено, що переважаючим етнічним ядром на даний період залишалися проболгари. Проаналізовано будівельно-архітектурну еволюцію від юртоподібних (VIII ст.) до стаціонарних квадратно-прямокутних будівель (IX - початок Х ст.), а також особливості формування садиб, що уособлювали індивідуально-господарську форму сімейної власності. Вияснено обставини загибелі населення СМК на початку Х ст.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження взаємозв'язків східних слов'ян з кочовим світом у VI-VII ст. Зібрано та систематизовано дані писемних й археологічних джерел, що свідчать про контакти між даними етнічними спільнотами у різних сферах їх життя. Визначено загальний характер взаємин кочової та землеробської слов'янської людності. Досліджено предмети та набори різних категорій речей, художні мотиви й окремі закриті комплекси зі старожитностей обох груп, простежено поєднання в цих комплексах окремих речей. Вперше запропоновано класифікацію поясних наборів за їх складом. У слов'янських старожитностях виділено комлекс речей і художніх елементів, пов'язаних з впливами кочовиків. Відповідно до аналогій, які мають предмети зі слов'янських комплексів у старожитностях різних степових регіонів, диференційовано кочівницькі культурні впливи. За повідомленнями писемних джерел та археологічними матеріалами визначено контактну зону між слов'янами та кочовими племенами Південно-Східної Європи у VI-VII ст. На підставі аналізу взаєморозташування археологічних пам'яток відтворено умови сусідства кочової та слов'янської людності. Визначено механізми мирного співіснування обох етнічних спільнот, простежено різнорівневі міжетнічні контакти. Висвітлено вплив загальних етно-історичних процесів на характер взаємовідносин кочовиків і слов'ян.

  Скачати повний текст

Вперше проведено найбільш повне узагальнювальне дослідження глиняного посуду та загальних закономірностей розвитку гончарства землеробсько-скотарських племен скіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. Вперше комплексно вивчено технологічні етапи виготовлення посуду, гончарні знаряддя праці та виробничі споруди. Виділено організаційні форми виробництва глиняного посуду, уточнено його класифікацію за призначенням і морфологічними особливостями, до наукового обігу введно нові археологічні джерела.

  Скачати повний текст

Вперше створено ряд археологічних ознак шкіровиробництва, насамперед стаціонарних, зроблено спробу комплексного багатоспекторного дослідження усіх його сторін, що дозволило інтерпретувати як шкірвиробничі десятки досліджених об'єктів і комплексів пізньоримського часу, зокрема, на території Північної Буковини, визначити чинбарство як спеціалізовану галузь виробництва та вагому статтю експорту до античних міст і центрів. Обговорено традиційність чинбарства як важливої галузі виробництва в краї.

  Скачати повний текст

Розкрито процес зародження та розвитку археології, виділено основні осередки, довкола яких зосереджувалися археологічні дослідження. Показано значення наукових шкіл і дослідницьких організацій XIX - 1930-х рр. у процесі становлення археологічної науки. Оприлюднено значну частину матеріалів щодо археологічної діяльності окремих організацій та дослідників, які залишалися невідомими науковому загалу, зокрема, документи з фондів Одеського товариства історії та старожитностей, викладачів Новоросійського університету, археологів-краєзнавців: Ф. Т. Камінського, М. Д. Лагути. Простежено шляхи формування методики наукових досліджень у розвідкових і стаціонарних роботах на матеріалах, опублікованих історично-археологічними та краєзнавчими товариствами, науковими установами й окремими науковцями XIX - 1930-х рр.

  Скачати повний текст

На підставі результатів вивчення наративних, епіграфічних, нумізматичних, антропологічних та археологічних джерел реконструйовано етнічну історію Криму в I тисячолітті до н. е. - першій половині I тисячоліття н. е. Досліджено етнічну історію таврів протягом усього часу її існування - від початку формування етносу до його асиміляції пізніми скіфами. Вивчено етнічну історію скіфів, сарматів, германців, аланів з того часу, коли ці народи мігрували до Кримського півострова. Вивчено етнічні процеси, що відбувалися внаслідок контактів зазначених народів між собою, а також з античними греками. Обговорено проблеми щодо етнічної належності кизил-кобинської культури, а також причини формування різних варіантів культури кочових скіфів. Розглянуто питання щодо спадкоємності пізньоскіфської культури від ранньоскіфської, а також часу з'явлення в Криму сарматів і проникнення до Криму алан і племен, які входили до готського племінного союзу.

  Скачати повний текст