Розглядається історія і сучасний стан проблеми походження давніх носіїв індоєвропейських мов. Проводиться порівняльний аналіз найбільш вагомих і поширених в науці гіпотез, побудованих як на лінгвістичному, так і на археологічному матеріалі, верифікується вірогідність кожної з них через зіставлення з найбільш усталеними і визнаними серед фахівців поглядами на аспекти мовного та етнокультурного (відомого з археологічних джерел) розвитку. Робиться спроба ввести до парадигми індоєвропеїстики деякі нові результати досліджень українських археологів. Підкреслюється необхідність враховувати фактор діахронності (подовженості в часі) не лише процесів зародження і формування індоєвропейської етномовної єдності, а й процесу її розпаду (resp. виокремлення історично відомих груп). Це дозволяє дещо інакше, ніж у більшості досліджень, підійти до питання про культурний стан індоєвропейського суспільства напередодні і під час розпаду мовної єдності. Робиться висновок, що відомим на сьогодні даним найкраще відповідає гіпотеза про розміщення прабатьківщини індоєвропейців в області низинних лісових рівнин між Рейном і Дніпром за епохи мезоліту - раннього неоліту (близько VII - V тис. до н.е.). Розпад індоєвропейської єдності був, вірогідно, пов'язаний з переходом населення Середньої та Північної Європи до відтворювальної економіки.

  Скачати повний текст

На підставі результатів вивчення наративних, епіграфічних, нумізматичних, антропологічних та археологічних джерел реконструйовано етнічну історію Криму в I тисячолітті до н. е. - першій половині I тисячоліття н. е. Досліджено етнічну історію таврів протягом усього часу її існування - від початку формування етносу до його асиміляції пізніми скіфами. Вивчено етнічну історію скіфів, сарматів, германців, аланів з того часу, коли ці народи мігрували до Кримського півострова. Вивчено етнічні процеси, що відбувалися внаслідок контактів зазначених народів між собою, а також з античними греками. Обговорено проблеми щодо етнічної належності кизил-кобинської культури, а також причини формування різних варіантів культури кочових скіфів. Розглянуто питання щодо спадкоємності пізньоскіфської культури від ранньоскіфської, а також часу з'явлення в Криму сарматів і проникнення до Криму алан і племен, які входили до готського племінного союзу.

  Скачати повний текст

На підставі інтердисциплінарного підходу відтворено історію культури ранньопервісного населення території сучасної України як системи, що перебувала у тісному взаємозв'язку зі своїм природним оточенням. Розроблено схему екологічного районування культури населення території сучасної України для епохи пізнього палеоліту - мезоліту. Визначено обсяг, функціональне навантаження та пізнавальний потенціал понять географічної зони та ландшафту в контексті дослідження давньої історії. Розроблено механізм визначення ступеня адаптивності ранньопервісної культури.

  Скачати повний текст

На підставі археологічних джерел, доповнених етнографічними даними, проведено етнокультурні реконструкції ранньопервісних суспільств України. Запропоновано новий підхід до розуміння археологічної культури як комплексного поняття, яке є складовою господарсько-культурного типу й історико-етнографічної спільності. Відтворено етнічні риси людських колективів рівнинної території України на межі 40 - 10 тис. років тому. З використанням комплексного підходу в способі життя первісних мисливців на мамонта, північного оленя та бізона виявлено етнічні аспекти матеріальної та духовної культури даних колективів, які визначаються як палеоетнологічні. Зазначено, що такі специфічні риси відображаються у структурі поселень, облаштуванні жител, мисливських прийомах та навичках, способах обробки каменю, окремих видах крем'яних і кістяних виробів, характері пам'яток мистецтва, крою одягу та взуття, системах харчування. Запропоновано моделі реконструкції ранньопервісних угруповань мисливців на мамонта, бізона, північного оленя. У контексті етнокультурних реконструкцій розглянуто співвідношення господарсько-культурних типів та історико-етнографічних спільностей.

  Скачати повний текст

Розглянуто Карпато-Причорноморські землі як природну історико-географічну структуру, за умов якої проходила українська колонізація межиріччя Дністра, Пруту та Нижнього Придунав'я в другій половині XI - першій половині XIII ст. Досліджено складне етнодемографічне тло регіону, зокрема, кочове, візантійсько-болгарське, слов'яно-волоське. Визначено місце та роль основних етнополітичних і соціокультурних компонентів цієї колонізації на різних етапах - бродників, берладників, галицьких вигнанців, диких половців. Обгрунтовано періодизацію української колонізації. Встановлено існування слов'янського анклаву в Нижньому Подунав'ї, на грунті якого згодом виникли Берладське князівство та Берладська Січ. Доведено факт утворення Берладської Січі на Дунаї, як історичного попередника Запорізької та Задунайської Січей.

  Скачати повний текст

Досліджено історію формування та розселення пізнього іраномовного населення Євразійського степу - аланів-асів (ясів), які з VI до XV ст. входили до складу державних утворень номадів алтайського походження. Досліджено характер взаємовідносин кочівників-завойовників та підкорених ними аланів-асів. Здійснено спробу встановлення взаємозв'язку між політичними подіями доби середньовіччя, що відбувались у Євразійському степу, з особливостями етнічного розвитку аланів-асів. Розглянуто питання участі аланів-асів в етногенезі середньовічних і сучасних народів Євразії. На прикладі аланів-асів з'ясовано, що осіле населення степу в соціальній структурі державних утворень кочівників традиційно посідало більш низький рівень, ніж номади, але за певних обставин політичного характеру дана закономірність порушувалась. Зроблено висновок, що співіснування в степу кочових скотарських та осілих землеробських економічних систем - це закономірність, а перехід від рухомого пасторального господарства до осілого землеробського - вимушена необхідність.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження етнічної історії стародавнього Еламу, що охоплює період з V тис. до н.е. до середини I тис. до н.е. Розглянуто процес етноконсолідації еламітів - давнього народу, що мешкав у доарійську епоху на Південному Заході Ірану та разом з шумерами та семітами-аккадцами сформував найдавнішу у світі цивілізацію - месопотамську. На підставі порівняльного аналізу даних різних наукових галузей (археології, лінгвістики) та дослідження письмових джерел визначено сутність процесу етногенезу еламітів - етноконсолідації спільнот, що мали спільні елементи в культурі та спілкувалися за допомогою еламських діалектів, у відносно єдину етнічну спільноту. Визначено фактори, що сприяли її об'єднанню та збереженню протягом тривалого історичного періоду (еламські писемні джерела зв'явилися наприкінці III тис. до н.е., зникли у I тис. до н.е.). Зроблено висновок, що еламіти, завдяки сприятливим природно-географічним умовам та соціальному прогресу, створили багату культуру, але в силу свого сусідства з Дворіччям, держави якого прагнули до експансії на інші території внаслідок обмеженості природних ресурсів для розвитку цивілізації, сформованої в епоху енеоліту, нерідко ставали не лише об'єктом політичної експансії, але й у значній мірі асимілювалися в культурному відношенні з давніми етносами Месопотамії. Встановлено, що джерелом еламської самобутності є гірська долина Аншану, на якій в епоху Ахеменідів знаходився Персеполь. З'ясовано, що після розгрому Еламу асирійцями Аншан захопили перси, що обумовило виникнення процесу асиміляції еламітів. Встановлено, що слабка етнічна консолідація еламської спільноти, що мешкала у відносно ізольованих одне від одного гірських долинах і на Сузіанській рівнині, відсутність єдиного пантеону, релігійного центру, багатої літературної традиції, шумеризація та аккадизація є основними причинами асиміляції еламітів.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено комплексний аналіз груп русів найманців і союзників у Візантії. Простежено відображення соціального та правового статусу найманців і союзників у русько-візантійських договорах, проведено текстологічну реконструкцію оригіналів договорів. Досліджено групи "хрещених росів" і "воїв" княгині Ольги у середині X ст., встановлено їх функції, склад, формування та структуру. Вперше досліджено перебування "родичів" князя Володимира Святого на візантійській службі у першій чверті XI ст.

  Скачати повний текст

Встановлено, що населення степових районів на сході перебувало під відчутним впливом племен Кавказу, а на заході - фракійців з Прутсько-Дністровського межиріччя. Завдяки контактам з фракійцями, розвиток населення регіону з кінця XVI ст. до н.е. був зорієнтований на землеробсько-скотарське господарство, розвитку якого сприяли кліматичні умови. Ускладнювалась структура поселень, використовувалися нові архітектурні форми в будівництві. Визначено специфіку напрямів розвитку господарства мешканців у період переходу від пізньої бронзи до раннього залізного віку. Показано зміни в релігійно-ідеологічних уявленнях жителів Степового Побужжя в контексті етнографічних паралелей. Зроблено спробу виділення нових, специфічних структур у ритуально-культових комплексах ХІІ - Х ст. до н.е. Встановлено загальноєвропейський характер процесів, що відбувалися на території степової України в ХVІ - Х ст. до н.е.

  Скачати повний текст

Досліджено правову природу, закономірності становлення й особливості застосування звичаєвого права у селах волоського права, які існували на українських землях у ХIII - ХVIII ст. Запропоновано визначення волоського права. Досліджено організацію сільського самоврядування за волоським правом і правовий статус мешканців сіл волоського права. Вивчено організацію, склад і компетенцію судів волоського права, а також порядок проведення ними судочинства. Розглянуто особливості оподаткування населення сіл волоського права. З врахуванням історичного правового досвіду українського населення сіл волоського права запропоновано зміни до чинного законодавства в галузі сільського самоврядування та судочинства.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження концепту смерті в іраномовних номадів. Розширено джерельну базу для розв'язання проблеми сутності поняття щодо смерті в уявленнях ранніх кочівників Євразії. Відтворено ідеологічну модель скіфської поховально-поминальної обрядовості, що відповідає загальноіранському танатологічному міфу. Розкрито природу базової міфологічної моделі потойбічного світу й уявлень щодо посмертної долі у світоглядній системі іраномовних номадів. Запропоновано нову удосконалену інтерпретацію семантики окремих витворів елліно-скіфської торевтики.

  Скачати повний текст