Вивчено питання ролі політичної освіти та громадянського виховання у політичному процесі. Запропоновано концепцію, яка передбачає комплексний розгляд динаміки політичного життя як процесу збереження та перетворення складної системи на основі комплексу екзогенних і ендогенних для політики факторів, серед яких фундаментальну роль відіграє іманентний їй процес надання громадянину формального чи фактичного статусу активного суб'єкта політичного світу. Запропоновано ствердження, що громадянин об'єктивно має потребу у відомій нормі політичних знань, умінь і навичок, щоб свідомо надавати підтримку демократичним інститутам і цінностям.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості процесу політичної соціалізації за умов демократизації сучасного суспільства. На підставі аналізу західних і вітчизняних підходів до проблеми політичної соціалізації визначено, що цей процес обумовлений розвитком системи наявних суспільно-політичних відносин та інститутів, функціонуванням політичної системи суспільства, де політичний режим є провідним фактором. З'ясовано характерні риси цього процесу за демократичного та недемократичного режимів. На підставі дослідження процесів демократизації поставторитарних та посткомуністичних країн установлено загальні особливості політичної соціалізації та проведено їх порівняльний аналіз. Визначено основні суперечності політичної соціалізації за умов демократичної трансформації сучасного українського суспільства. Проаналізовано вплив домінувальних інституціональних і соціальних факторів на характер залученості українського населення до політичного процесу. З'ясовано основні тенденції у розвитку соціально-політичних відносин. Запропоновано рекомендації щодо напрямів гармонізації процесу політичної соціалізації в українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Досліджено національні особливості, суперечності та форми інституалізації громадянської ініціативи в Україні, розкрито засоби оптимізації цього процесу. Розглянуто класичну спадщину світової соціально-філософської, суспільно-політичної думки та сучасні концепції громадянського суспільства в контексті їх актуальності для процесу демократичних перетворень в Україні. Виокремлено та досліджено правові, політичні, соціально-економічні передумови громадянської ініціативи в країні у контексті поєднання світового досвіду з національною специфікою. Уточнено смислові межі вживання поняття "громадянська ініціатива" у сучасній науковій літературі та подано його визначення на основі матеріалів дослідження. Виявлено підстави для можливих критеріїв класифікації громадянської ініціативи в сучасному суспільстві, розглянуто її основні суб'єкти та взаємодію між ними. Проаналізовано стан і основні проблеми розвитку громадських організацій, охарактеризовано форми громадянської ініціативи й специфіку їх функціонування в різних сферах суспільного життя.

  Скачати повний текст

Вивчено та систематизовано основні теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми, розкрито сутність і функції груп інтересів, виявлено соціально-політичні детермінанти їх діяльності. Досліджено основні форми та механізми взаємодії груп інтересів і держави в сучасному соціумі. Виявлено, що в сучасному світі групи інтересів використовують три основні стратегії дії на владу, зокрема, участь в електоральному процесі, систему "функціонального представництва" та лобіювання, які з часом зазнають еволюцію. Проаналізовано соціополітичні умови формування та функціонування груп інтересів в Україні, досліджено механізми їх політичного впливу.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній політичній науці здійснено систематичний аналіз базових параметрів політичних мереж (структури, суб'єктів, влади, функцій, стратегій і правил функціонування), розкрито їх зміст шляхом використання мережевих показників (щільності, співвідношення напівступеня входу/виходу вершини, відстані, центрованості, еквівалентності, владного індексу В. Боначича). Доведено, що сучасний мережевий інструментарій має статус підходу, який поєднує теорію політичних мереж і власне мережевий аналіз. Проведено типологізацію політичних мереж. З'ясовано, що мережеві контакти не є виключно горизонтальними, а можуть включати і вертикально побудовані зв'язки. На підставі запропонованої типологізації виділено базові характеристики політичних мереж: неформальність, децентралізація ресурсних потоків, дискретність, цілепокладання, множинність рівнів політичної взаємодії, існування поза офіційно визначеними інституційними кордонами, залученість публічних і непублічних акторів. Обгрунтовано доцільність використання мережевого аналізу для дослідження нових політичних структур та явищ - політичних партій, громадянського суспільства, революції й акцій протесту, парламентської коаліції, оскільки їх діяльність розгортається на основі мережевих "законів".

  Скачати повний текст

Проаналізовано причини, шляхи та способи формування української діаспори в Австралії. Визначено соціальну структуру та соціально-політичний статус українців. Виокремлено особливості адаптації та їх інтеграції в іноетнічному середовищі. З'ясовано, що проблема збереження етнічної самосвідомості у діаспорі дуже актуальна. Досліджено діяльність громадських та політичних організацій. Доведено, що українська діаспора Австралії є політично активною частиною українського етносу. Розкрито реальні можливості та форми взаємодії діаспори з Україною. Висвітлено внесок діаспори у досягнення Україною незалежності та розбудову української держави.

  Скачати повний текст

На підставі застосування синергетичного підходу у науковий обіг введено нові поняття ("фаза", "зона", "біфуркації", "точки ініціації самодезорганізації"), запропоновано класифікацію біфуркацій і параметрів порядку. Доведено, що процеси самоорганізації у територіальних громадах активізуються за допомогою впливу на точки (центри) її ініціації шляхом залучення громадськості до спільного управління територіальними громадами. Вперше обгрунтовано логіку синергетичного аналізу соціально-політичних систем, показано можливість застосування даного методу для дослідження кожної з чотирьох фаз еволюції системи. Запропоновано нові прийоми аналізу синергізмів у взаємодії суб'єктів політики у територіальних громадах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто політичний процес як функцію, що змінюється під впливом чинника мотивації влади політичних лідерів. Встановлено, що елементи мотиваційного механізму особистості (потреба, особистісні диспозиції, зовнішні стимули, мотив), їх сукупність та взаємодія впливають на вибір засобів досягнення влади та стиль її реалізації. Описано мотиваційні моделі владного процесу, запропоновано авторську методику дослідження мотиваційної сфери політичних лідерів. Шляхом порівняльного аналізу доведено подібність об'єктивних передумов політичної трансформації в Україні та Республіці Білорусь. Проаналізовано мотиви, що спонукали Леоніда Кучму й Олександра Лукашенка до процесу виборювання та реалізації влади, продемонстровано вплив особистісних мотивів президентів України та Республіки Білорусь на перебіг політичних процесів у названих країнах. Виявлено, що роль суб'єктивного фактора значно зростає в політичних системах, що трансформуються.

  Скачати повний текст

Досліджено центри політичного впливу на Європейському континенті на прикладі діяльності партій "зелених" Німеччини, Австрії й Європейської Партії Зелених. Увагу приділено теоретичному розгляду поняття політичного впливу, його суб'єктам і джерелам, відмінностям від політичної влади. Надано визначення поняття центрів політичного впливу, а також визначення класичних моделей групових інтересів. Практичний аспект функціонування центрів політичного впливу проаналізовано на прикладі діяльності нових соціальних рухів в Європі. Нові соціальні рухи екологічного спрямування в Європі стали інституційною основою для партії "зелених".

  Скачати повний текст

Проведено дослідження особливостей політичної участі осіб з функціональними обмеженнями у сучасному політичному процесі в Україні. Проаналізовано особливості ставлення інвалідів до реалій політичного життя, специфіку політичної соціалізації та політичних інтересів. Висвітлено основні структурні елементи та чинники формування політичних орієнтацій та участі цієї спільноти у процесах демократичних перетворень.

  Скачати повний текст

Спираючись на досягнення вчених минулих років та сучасних, зокрема українських, в дослідженні процесу політичної соціалізації особистості обгрунтовано новий зміст проблем даного процесу в умовах сучасної української держави. На підставі аналізу сучасного стану державного будівництва в Україні демонструється ступінь впливу на процес входження особистості в політику політичних та неполітичних факторів соціалізації. Показано, що серед ряду критеріїв політичної соціалізації особистості головним, найбільш значущим в сучасному українському суспільстві є критерій політичної відповідальності. Показано основні труднощі сучасного етапу входження особистості у політичні відносини, висловлені рекомендації щодо їх подолання.

  Скачати повний текст

Систематизовано основні праці західних вчених, які розглядають різні аспекти політичної відповідальності політичних партій. Виокремлено головні тенденції сучасних досліджень і визначено основні чинники партійно-політичної відповідальності. Розглянуто чотири моделі партійної відповідальності, а саме, парламентаризм з двопартійною системою, парламентаризм з багатопартійністю, президенціалізм з двопартійністю та президенціалізм з багатопартійністю. Проаналізовано реалії політичної відповідальності партій в Україні, висвітлено головні проблеми, які перешкоджають підвищенню її рівня, та запропоновано рекомендації щодо їх подолання.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне політологічне досліження особливостей становлення та функціонування політичної науки й освіти в Україні. Визначено тендценії подальшого розвитку даного комплексу політичних знань і основні напрями його реального впливу на процеси державного будівництва, розвитку демократичної політичної культури, гуманізації соціуму, гуманітаризації освіти, інституціалізації громадянського суспільства. Систематизовано політичні знання як ціннісну базу теоретичного осмислення та практичної реалізації політики за умов демократизації суспільства з урахуванням мінливої динаміки розвитку політичної сфери. Доведено, що за сучасних умов політичний простір значною мірою символізується, що обумовлює розширення постмодерністського дискурсу в українській політології. Запропоновано схему розвитку в Україні наукових політологічних досліджень, яка включає аналіз досягнень її основних напрямів. Визначено перспективи та конкретизовано завдання розвитку політології як навчального курсу та базової спеціальності у вищих навчальних закладах України. Аргументовано наукову позицію, згідно з якою політологія постає як одна з провідних дисциплін у системі сучасної соціально-гуманітарної освіти України. Показано, що політична наука й освіта відіграють значну роль як науково-освітня система стимулювання процесу становлення громадянського суспільства. Обгрунтовано науковий підхід, відповідно до якого створення сучасних соціальних цінностей становить процес, невідривний від впровадження громадянських знань через міжгалузеву систему громадянської освіти.

  Скачати повний текст

Проаналізовано умови, принципи та форми діяльності основних груп інтересів, що існують у засобах масової інформації, встановлено їх ефективність і можливості впливу на політичний процес в Україні. Структуровано теорію груп інтересів, розглянуто особливості її становлення, засади сучасного формування та напрямки подальшого розвитку. Визначено можливі напрямки теоретичного осмисленння діяльності груп політичних інтересів. Проаналізовано основні методологічні підходи щодо діяльності груп інтересів. Виокремлено й охарактеризовано функції, типи та специфіку діяльності груп інтересів. Показано місце та роль груп інтересів у політичному процесі. Визначено основні групи інтересів, що діють у межах засобів масової інформації, розглянуто форми їх діяльності та встановлено ефективність. Охарактеризовано основні інтереси базових у межах ЗМІ груп. Досліджено стан, значення, тенденції розвитку журналістської спільноти України як групи інтересів. Досліджено можливості діяльності та перспективи груп політичних інтересів у сучасній Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив засобів масової інформації (ЗМІ) як одного з найважливіших агентів політичної соціалізації на процес формування політичної культури молоді, що навчається. Проведено теоретичний аналіз політичної соціалізації. Визначено роль інститутів соціалізації у суспільстві. Досліджено головні характеристики діяльності мас-медіа й особливості стану молодої генерації за умов суспільних трансформацій. Визначено місце ЗМІ у процесі політичної соціалізації львівської студіюючої молоді. Установлено, що дана молодь прислухається до оцінок суспільно-політичних подій, що походять від мас-медіа. Виявлено міру готовності молоді до прояву активної реакції на політичні проблеми суспільства, висвітленні у ЗМІ та ступінь довіри до системи влади, її персоналії після Помаранчевої революції.

  Скачати повний текст

Проаналізовано ступінь підготовки сучасної молоді до участі у державотворчих процесах в Україні, фактори, які впливають на формування її політичної культури. Визначено форми політичної участі молоді в країні та їх вплив на демократичний політичний процес. Розглянуто фактор громадянської освіти за умов формування політичної культури молоді у ВНЗ. Висвітлено проблеми запровадження громадянської освіти в Україні.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано базові параметри процесу політичної адаптації (структура, суб'єкти, об'єкти, рівні, фактори) та розкрито їх зміст. За допомогою порівняльного аналізу понять "адаптація", "соціальна адаптація", "соціалізація", "політична адаптація" з'ясовано сутність поняття "політична адаптація", її змістовно-функціональну призначеність в контексті політичної соціалізації. Досліджено механізми політичної адаптації, зокрема, інституційні, нормативні, особистісні, які регулюють адаптивні відносини особистості з політичним середовищем в їх діалектичному взаємозв'зяку та взаємодії. Визначено багаторівневу систему політичного адаптування особистості та політичних груп, яка задається різноманітною системою методів і засобів їх реалізації в політиці. Проаналізовано політико-правові та морально-етичні аспекти регулювання політико-адаптивних відносин особистості та влади, діалогові форми політичної участі громадян у формуванні державної політики на принципах гласності, рівнопартнерства та взаємовідповідальності.

  Скачати повний текст

Представлені результати теоретичного та емпіричного дослідження з проблем формування політичної свідомості школярів. Розглянуто місце школярів у політичному просторі українського суспільства, особливості політичної ідентифікації дітей, механізми, етапи та фактори політичної соціалізації, політичні уявлення школярів. Наведено результати опитування школярів щодо поглядів на конкретні політичні події, ставлення до політичних інститутів. Подано феноменологічні, антропологічні, комунікативні та лінгвістичні аспекти політичної соціалізації школярів. Відзначається, що у результаті успішної політичної соціалізації задовольняється глибинна потреба особистості бути громадянином.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено республіканські форми правління, різні типи виборчих і партійних систем як інституціональні чинники політичної стабільності у демократичних зарубіжних державах та незалежній Україні. У контексті президентської, парламентської та змішаної форм правління виокремлено та проаналізовано інститути президента, парламенту, уряду та інституціональні складові системи стримувань і противаг як чинники політичної стабільності. Розкрито вплив на політичну стабільність різних типів виборчих і партійних систем у їх взаємозв'язку та залежно від форми державного правління. На підставі розроблених теоретичних висновків і узагальнень проаналізовано інституціональні чинники політичної стабільності та нестабільності у незалежній Україні.

  Скачати повний текст