Вперше проведено політологічне дослідження проблеми взаємодії неурядових організцій і транснаціональних корпорацій (ТНК) з національною державою за умов глобалізації світового розвитку й інтернаціоналізації міжнародних відносин. Проаналізовано процес багатопланового розмивання державно-центричної системи міжнародних відносин, що обумовлює підрив традиційних "внутрішніх" повноважень держав з боку недержавних гравців, які зміцнюють свої позиції у контексті глобалізації. Показано, що поведінка ТНК не зводиться лише до реалізації максимальної стратегії (одержання прибутку), показано вплив на її формування стратегій конкуруючих економічних суб'єктів і факторів, пов'язаних з наявними політичними та економічними ризиками, витратами діяльності, домінуючим на світових ринках попитом, геополітичною кон'юнктурою. З використанням системного концептуального підходу до явища взаємодії транснаціональних акторів (ТНА) з національною державою зроблено його об'єктивне тлумачення. Зокрема, виявлено зростання питомої ваги ТНК у світовій політиці та доведено необхідність посилення міжнародного співробітництва, формування нових інституціональних механізмів для відтворення атрибутів суверенітету, що гарантує дотримання прав людини, регулювання відносин держав з неурядовими організаціями та ТНК, що передбачає як співробітництво з ними, так і контроль діяльності ТНА в інтересах індивідуальних і колективних свобод громадян.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень дилеми демократії та неопатримоналізму у сучасних теоріях політичного розвитку та модернізації. Проведено теоретичний аналіз літератури з демократичної теорії, девелопменталізму, світ-системного аналізу та транзитології та висвітлено головні підходи й інтерпретації даного феномену. Відзначено значущість диференціації понять "iperium" і "dominium" для розвитку європейського політичного дискурсу і нових уявлень про владу. Проаналізовано головні типи патримоніального панування М. Вебера та сучасні неопаритмоніальні підходи. Розглянуто неопартимоніальну інтерпретацію пострадянських політичних режимів у порівняльному аспекті. Проаналізовано головні особливості та типологію пострадянських неопатримоніальних систем.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен корпоративізму як модель взаємодії держави та громадянського суспільства за умов індустріального суспільства. Розглянуто ефективність і перспективу цього явища в постіндустріальному суспільстві на підставі виявлення тенденцій трансформації держави та громадянського суспільства. Досліджено еволюцію історичних форм корпоративізму, виявлено його місце та значення в європейській політичній традиції. Запропоновано визначення цього суспільно-політичного феномену. З'ясовано практику неокорпоративних взаємодій та проаналізовано політичні умови неокорпоративізму. Доведено, що процес соціально-політичних перетворень, що відбувається в ураїнському суспільстві, зумовив виникнення бюрократично-фінансової моделі корпоративізму, який перетворюється у його крайню форму - олігархічний корпоративізм.

  Скачати повний текст

Розглянуті особливості діяльності державних, приватних та акціонерних підприємств, проведено аналіз теорій трудової мотивації. Показано вплив на трудову мотивацію політичних та соціально-економічних процесів в Україні. Розроблена модель мотивації трудової діяльності робітників підприємств різних форм власності. Досліджені чинники, визначальні мотиви та стимули до трудової діяльності у робітників державних, приватних та акціонерних підприємств. Зроблені відповідні висновки та розроблені практичні рекомендації для поліпшення діяльності підприємств різноманітних форм власності в умовах нової політичної парадигми.

  Скачати повний текст

Проаналізовано чинники, загальні риси й особливості політико-системних трансформацій у регіоні Східної Європи. Розроблено модель, яка базується на досягненні американської неореалістської школи. Запропоновано періодизацію трансформацій, а саме: 1989 - 2004 рр.; з 2004 р. до сьогодення. Доведено, що успіх реформ більшою мірою залежав від зовнішніх чинників, ніж від внутрішніх. Показано зростаючий вплив США та НАТО, а також зворотній взаємозв'язок трансформацій Східної Європи з процесами оновлення, що відбуваються у сучасній системі міжнародних відносин, а також залежність потенціалу трансформування від ментальних особливостей східноєвропейців. Визначено найважливіші проблеми трансформацій та оцінено ступінь їх вирішеності за умов п'ятого розширення ЄС.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено зміст поняття та основні категорії соціальнаї політики, встановлено її значення у системі державних пріоритетів. Виявлено вплив політичних та соціальних факторів на формування та здійснення соціальної політики. Обгрунтовано зв'язок соціальної політики з проблемою ефективності демократичних інститутів, успішне функціонування яких залежить від їх соціальної спрямованості, що дає можливість здійснювати соціальні перетворення в інтересах досить широких верств населення. З'ясовано роль громадського суспільства в проведенні соціальної політики. Виявлено масову підтримку населенням демократичних перетворень на початковому етапі у посткомуністичних державах Східної Європи і країнах СНД, Південної Європи та Латинської Америки, оскільки демократія асоціювалася з рішенням економічних і соціальних проблем, поліпшенням матеріального становища, скороченням безробіття. Встановлено необхідність посилення соціальної орієнтації сучасних економік та розробки нових механізмів забезпечення базової захищеності населення, які сприяють підвищенню конкурентоздатності та об'єднанню суспільства.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано об'єктивну необхідність посилення соціально-захисної спрямованості державної соціальної політики за умов глибокої трансформації суспільства, яка супроводжується різким погіршенням якості життя більшості населення країни та його соціальною дезадаптацією. Головною метою удосконалення соціальної політики визначено пом'якшення наслідків даної трансформації. Простежено еволюцію концепції соціальної держави у світі від держави загального добробуту до держави соціальних інвестицій. Встановлено, що для України найбільш прийнятною на даному етапі може бути інтегральна соціально-ліберальна модель соціально-правової держави на засадах соціальної ринкової економіки. Проаналізовано правові засади соціального захисту в Україні та наведено рекомендації щодо їх удосконалення та розвитку. Запропоновано концептуальні підходи стосовно створення в країні Державної системи соціальної стандартизації. Сформульовано активну ресурсну стратегію соціального захисту. На підставі здійснення соціального експерименту відпрацьовано найбільш ефективні соціальні технології всебічної підтримки населення та залучення громадян до активного суспільного життя. Вперше в Україні досліджено феномен соціального замовлення як комплексного інструменту вирішення соціальних проблем у разі солідарної участі у даному процесі держави та недержавних суб'єктів соціальної політики.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність та проведено структурування регіональної державної соціальної політики. Досліджено особливості її реалізації, виявлено основні проблеми, взаємопов'язані зі специфікою промислового регіону. Визначено пріоритети, орієнтовані на співробітництво держави та бізнес-структур з метою підвищення добробуту населення. Проаналізовано стан ринку праці як якісного індикатора соціальної політики. Обгрунтовано економіко-демографічний підхід до вибору якісних індикаторів ефективності цієї політики. Запропоновано напрямки соціально-економічного розвитку регіону у трьох варіантах залежно від типології розвитку промислового комплексу, проведено їх оцінку у соціальному аспекті.

  Скачати повний текст