Скачати повний текст

Вивчено особливості взаємодії держави та громадянського суспільства як учасників політичних мереж. З'ясовано, що політичні мережі виступають як найважливіший інститут формування горизонтальних зв'язків і рівноправних відносин у соціумі, а також відображають реальні процеси відносин між політичними та громадянськими структурами. Концепції політичних мереж розглянуто як уніфікуючий та інтегруючий методологічний підхід, що дозволяє ясно та доступно систематизувати емпіричні постановки питань і дослідницьких намірів, а також забезпечує синтез різних політологічних підходів. Визначено, що політичні мережі є сукупністю стабільних неієрархічних відносин, що зв'язують різноманітних акторів, які поділяють спільні політичні інтереси та здійснюють обмін ресурсами для їх просування. Виокремлено дві типологічні форми політичних мереж: громадсько-політичні та мережі державної політики. Показано, що через мережі громадянське суспільство одержує можливість контактувати з урядом, що перетворюється на стимул до громадської самоорганізації.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження становлення та розвитку інституту референдуму в Україні, Республіці Білорусь і Російській Федерації як методу прийняття рішень з питань суверенітету, конституційних питань і засобу вирішення політичних конфліктів за умов функціонування систем перехідної демократії. Проаналізовано вплив референдумів на трансформаційні політичні процеси, розкрито їх роль як прояву народного суверенітету у період розпаду Радянського Союзу та здобуття й утвердження незалежності радянськими республіками. Розкрито зміст і політичний характер референдумів в утворених пострадянських країнах - Україні, Республіці Білорусь та Російській Федерації, встановлено їх комплексний вплив на формування політичної системи держави. Доведено суттєвий вплив на трансформаційні процеси реалізованих за умов перехідного суспільства референдумів, що були результатом політичних трансформацій та зумовлювали їх подальший розвиток і наслідки.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи розробки та впровадження політичних рішень у демократичному суспільстві. Розкрито суть політичного рішення як важливого компонента сучасного політичного управління, з'ясовано кваліфікаційні ознаки політичного рішення. Здійснено комплексний аналіз структуротвірних елементів процесу розробки та впровадження політичних рішень, а також функціональних зв'язків між ними. Наведено етапну модель розробки та впровадження даних рішень у політичному суспільстві. Вивчено причини невпроваджуваності політичного рішення у демократичних суспільствах, якими є не тільки навмисно нечітке визначення меж політичної проблеми, оцінювання засобів її вирішення, а й розбіжність у баченні шляхів її розв'язання місцевою бюрократією та обраними особами, що перебувають під тиском локальних зацікавлених груп. Показано необхідність пристосування мультиплікаційних моделей до економіко-політичних особливостей кожної місцевості та вироблення гнучких схем взаємодії з місцевою бюрократією. Виявлено нові аспекти еволюції українського суспільства як багатокомпонентного об'єкта політичних рішень, якими є: тривала відсутність органічної пірамідально-ієрархічної структури, що має забезпечуватися власними державними та соціальними інститутами, які за теперішніх умов не остаточно сформовані; аморфність і недорозвиненість соціальної та політичної структур за різкого майнового розшарування населення, і як наслідок - невизначеність соціальних і політичних інтересів. Установлено інституційні причини, що заважають ефективному фукціонуванню владного механізму в Україні та запропоновано механізми їх усунення.

  Скачати повний текст

На підставі застосування синергетичного підходу у науковий обіг введено нові поняття ("фаза", "зона", "біфуркації", "точки ініціації самодезорганізації"), запропоновано класифікацію біфуркацій і параметрів порядку. Доведено, що процеси самоорганізації у територіальних громадах активізуються за допомогою впливу на точки (центри) її ініціації шляхом залучення громадськості до спільного управління територіальними громадами. Вперше обгрунтовано логіку синергетичного аналізу соціально-політичних систем, показано можливість застосування даного методу для дослідження кожної з чотирьох фаз еволюції системи. Запропоновано нові прийоми аналізу синергізмів у взаємодії суб'єктів політики у територіальних громадах.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження соціокультурного й ідейно-політичного аспектів впливу державно-виконавчих установ на засоби масової комунікації, визначено сутність та мету процесів взаємовпливів між державно-виконавчими установами та засобами масової комунікації. Розглянуто сутність та проаналізовано управлінську парадигму державно-виконавчих установ з точки зору масово-комунікаційної складової політики. Описано структуру та визначено специфіку діяльності ЗМІ у сучасному політичному просторі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано умови зростання фактора особистості у міжнародних відносинах та запропоновано шляхи дослідження психологічних особливостей політичних лідерів. Визначено механізми прийняття політичних рішень та рішень за умов зовнішньополітичної кризи. Розглянуто сучасні моделі прийняття рішень та можливості їх застосування для аналізу міжнародної політики. Простежено взаємозв'язки між внутрішньою та зовнішньою політикою держави, феноменом харизми та кризою, поведінкою лідера та функціонуванням його дорадчої системи. Зосереджено увагу на питаннях легітимності дій лідера у сфері зовнішньої політики. Умовою прогнозування дій лідера є науковий аналіз його особистості, зокрема, психологічних методів дослідження на відстані. Доведено, що особистість лідера перебуває під впливом системних та інституційних обмежень формальних і неформальних. Побудовано інтегрований психологічний портрет-модель лідера. Продемонстровано необхідність урахування фактора особистості на підставі аналізу зовнішньої політики окремо взятої держави за умов кризи та перехідного періоду. Вплив особистості на політику держави розглянуто на прикладі ситуації навколо колишньої федеративної Югославії а також зміни у зовнішній політиці Російської Федерації після зміни лідера країни.

  Скачати повний текст