Досліджено питання розвитку складової кримінально-правової науки України, зокрема особливої частини кримінального права, у період 1991 - 2007 рр. Розкрито суть поняття та розглянуто структуру науки кримінального права України. Вивчено її методологію, а також проаналізовано стан і значущість наукознавчих досліджень цього права. Висвітлено результати наукових досліджень стосовно інститутів особливої частини кримінального права України за даний період у контексті зовнішніх проявів наукової діяльності. Визначено характерні риси розвитку особливої частини кримінально-правової науки України у період 1991 - 2007 рр.

  Скачати повний текст

Виявлено, що основною особливістю поетапного становлення філософсько-правового розуміння мети покарання є наявність духовного гуманістичного стрижня. Попри те, що у різні історичні періоди й у різних філософсько-правових і кримінально-правових наукових школах розуміння мети покарання характеризувалося специфічними проявами, в онтологічному, антропологічному й аксіологічному вимірах домінував гуманістичний концепт. Хоча в історичній вертикалі філософсько-правове розуміння мети покарання не завжди адекватно об'єктивувалось у законодавчій і правозастосувальній сферах, у теоретичній площині превалював гіманістичний вектор. Обгрунтовано, що за сучасних умов демократизації та посилення гуманістичних тенденцій складові мети покарання необхідно розглядати не лише як такі, що узгоджуються у системному вимірі як внутрішньосистемні елементи мети покарання, а й як такі, що співвідносяться зі стандартами демократичного розвитку. Доведено, що поняття кари узгоджуватиметься з європейськими гуманістичними цінностями, якщо осмислюватиметься й об'єктивуватиметься на засадах демократичності, справедливості, рівності громадян перед законом.

  Скачати повний текст