На підставі аналізу опублікованих і неопублікованих джерел розглянуто та систематизовано політичні, організаційні, інтелектуальні, особистісні чинники процесу розвитку української науки кінця XIX - початку XX ст. Обгрунтовано, що формування інституту української науки як цілісного спеціалізованого комплексу засад, корпоративних норм та інституцій, елементами якого є кафедри, університетські лекційні курси та наукові семінари, мало лінійно-поступовий характер. Доведено наявність взаємозалежності між статутними реформами у Науковому товаристві ім. Шевченка (НТШ), суспільно-політичними акціями стосовно перетворення його на Академію наук і епізодами піднесення боротьби за відкриття українського національного університету у Львові. Відокремлено політизацію діяльності НТШ та схематичне трактування Українського наукового товариства (УНТ) як культурологічного утворення. Висвітлено засоби підтримки інституціонального розмежування науки з позанауковими сферами інтелектуальної національно спрямованої діяльності, зокрема, журналістикою, белетристикою, педагогікою. Доведено, що іманентною метою українського наукового руху було порушення монополії інонаціональних пізнавальних практик й інтерпретацій у аспекті українознавчої тематики та наявності предметно-дисциплінарних змін у галузі українства від регіонально-краєзнавчого до інтегрально-національного формату.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано економічну суть поняття "наукоємна продукція", запропоновано її авторське трактування, класифікацію та визначено функції, які вона виконує у зв'язку з залученням до сфери ринкових відносин. Визначено суть та виділено складові механізму керування створенням наукоємної продукції. Виявлено основні тенденції та узагальнено чинники, які стримують розвиток організацій науково-технологічної сфери в Україні. Уточнено роль державного регулювання та підтримки створення наукоємної продукції, а також визначено напрями удосконалення організаційного та фінансового забезпечення цього створення. Запропоновано методику оцінки вартості наукоємної продукції за умов ринку. Удосконалено процедуру обгрунтування та прийняття управлінського рішення щодо створення даної продукції з метою скорочення тривалості одержання результату й досягнення ресурсоощадження.

  Скачати повний текст

У історичному аспекті розглянуто питання етики науки, розкрито значення впливу пізнавальних і соціокультурних чинників на її формування. Показано, що основні історичні етапи формування етики науки відповідають основним етапам розвитку науки, водночас цей процес є нелінійним. Виокремлено два виміри етики науки - зовнішній і внутрішній. Розкрито значення етичної легітимації пізнавання в доінституційний період розвитку науки, а також в сучасний період. Проаналізовано основні тенденції етики науки, пов'язані з процесами глобалізації, формуванням еко-, біо-, техноетики. Показано, що розвиток науково-технологічної цивілізації, загрожуючи існуванню життя на Землі, потребує внесення коректив у сферу ціннісних орієнтацій суспільства, мотиваційну сферу особистості, у способи регулювання соціальних конфліктів. Зазначено щодо зростаючої ролі науки, вчених в інформаційному суспільстві, становлення наукових досліджень як самостійної сфери суспільсного виробництва, зростання актуальності етичних проблем науки. Встановлено специфіку професійних етичних норм у науці та їх деформації в сучасній ситуації.

  Скачати повний текст

На основі аналізу історико-педагогічної літератури та архівних матеріалів проаналізовано історичні, соціально-економічні та педагогічні передумови виникнення наукових товариств, встановлено динаміку їх розвитку. Розкрито організаційні питання створення наукових товариств Слобідської України у другій половині XIX ст., зміст і напрями діяльності провідного наукового товариства Слобожанщини - історико-філологічного. Визначено зміст педагогічної діяльності наукових товариств Слободжанщини досліджуваного періоду; показано шляхи реалізації педагогічних ідей, методичних рекомендацій вчених вищих навчальних закладів стосовно дидактики викладання основ наук у школах різних типів, виявлено можливості творчого використання педагогічного досвіду наукових товариств Слобожанщини за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси становлення й удосконалення системи підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів за умов самостійної України. Систему розглянуто як органічне поєднання та взаємодію законодавчо-нормативних актів, управлінських структур та установ, що здійснюють підготовку й атестацію кадрів вищої наукової кваліфікації. Проаналізовано дієвість законодавчих актів, нормативних документів, що регулюють процеси підготовки й атестації. Розроблено та реалізовано пропозиції щодо підвищення ефективності атестаційної роботи, підготовки та використання наукових і науково-педагогічних кадрів. Зроблено порівняння національної системи підготовки, атестації наукових кадрів з країнами Європейського регіону.

  Скачати повний текст

Проаналізовано двостороннє співробітництво між Німеччиною та Україною у галузі освіти та науки у 1992 - 2007 рр., досліджено процес формування його договірно-правової бази, становлення та розвитку відносин у галузі середньої, професійної та вищої освіти. Охарактеризовано стан німецько-українського співробітництва у галузі науки. Розкрито роль німецьких фондів і наукових товариств у розвитку двостороннього діалогу. Наведено дані про рівень академічного обміну між країнами, проведено їх порівняльне дослідження з аналогічною інформацією щодо країн Східної Європи. Зазначено, що у 1993 р. на найвищому рівні підписано основні угоди, на базі яких укладено більш конкретні домовленості між міністерствами країн, регіонами, академіями наук, на рівні окремих освітньо-наукових закладів. Виявлено, що протягом досліджуваного періоду були реалізовані традиційні форми співробітництва (обмін студентами, викладачами, науковцями, інформацією, літературою, проведення конференцій, семінарів, симпозіумів, участь у спільних наукових проектах), а також впроваджено нові (створення спільних факультетів).

  Скачати повний текст