Проаналізовано виховання вокально-інтонаційної культури молодших школярів як невід'ємну частину процесу виховання особистості. Визначено теоретичні засади виховання вокально-інтонаційної культури. Розглянуто потенційні можливості навчального процесу та навчального матеріалу. Розроблено модель вокально-інтонаційної культури, розкрито її зміст, структуру, основні компоненти. Висвітлено комплексну педагогічну систему, яка включає завдання, програму та методику виховання вокально-інтонаційної культури молодших школярів у процесі роботи над музичним образом.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади та методи формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах на базі застосування особистісно орієнтованого підходу щодо виховання засобами музики. Розкрито сутність категорій "цінності", "естетичні цінності", "ціннісні орієнтації особистості". Виявлено сутність ціннісних орієнтацій у галузі музичної культури та їх структуру. Вперше запропоновано метод актуалізації цінностей, що грунтується на викорстанні кращих зразків молодіжної музики, народних та академічних творів у сучасній обробці та класичної музики складної форми. Визначено стан, критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури й обгрунтовано педагогічні умови та технології їх формування в музично-виконавських колективах. Підтверджено ефективніть експериментальної навчальної програми та доведено вагоме значення одержаних результатів для подальшого розвитку музично-педагогічної теорії та практики виховання.

  Скачати повний текст

У роботі аналізується діяльність західноукраїнських композиторів другої половини XIX - початку XX сторіччя, визначається їх внесок у розробку ідей, що стосуються розвитку національного музичного виховання в Західній Україні. Встановлено, що, незважаючи на складні соціально-економічні, політичні і культурні обставини, композитори в умовах австро-угорської окупації внесли вагому лепту в теорію і практику музично-естетичного виховання.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано ідею щодо естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва як вихідну форму й основу цілісного формування особистості людини. Процес оновлення технологій масового естетичного виховання засобами музичного мистецтва розглянуто як необхідну умову досягнення соціально-гуманістичної мети формування людини на сучасному етапі розвитку суспільства: розвитку активності, здатності до творчого, оптимістичного, конструктивного ставлення до світу й себе. Аргументовано тезу про необхідність оновлення технологій музично-естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва, що підвищує ефективність їх інтелектуального, морального, трудового, фізичного навчання та виховання, забезпечує розвиток творчого ставлення до життя, здатності подолати проблемні ситуації. Запропоновано нову технологію естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу психолого-педагогічної, філософсько-естетичної та музикознавчої літератури, вивчення й узагальнення практичного досвіду обгрунтовано й експериментально апробовано засади естетичного виховання учнів дитячих музичних шкіл (ДМШ), якими є: єдність навчання музики та виховання засобами музичного мистецтва; опора на специфічну природу музики як мистецтва інтонованого смислу; реалізація всіх напрямів освоєння інтонаційної природи музики; збагачення традиційних методів навчання музики завдяки педагогічній адаптації до специфіки ДМШ, організацію змісту естетичного виховання з пріоритетним загальнокультурним розвитком; посилення соціокультурного збарвлення дитячої творчості. Запроваджено методику естетичного виховання учнів ДМШ на уроках зі спеціальності. Вона грунтується на освоєнні музики як мистецтва інтонованого смислу та передбачає розв'язання завдань опанування учнями "комплексного" інтонування, формування в них відчуття жанрово-стильової характеристики музики, виховання аналітико-синтетичного ставлення до музичного мистецтва. Зроблено висновок, що реалізація методики естетичного виховання учнів ДМШ на уроках зі спеціальності сприяє позитивній динаміці кількісних і якісних показників їх естетичної вихованості.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему музично-творчих здібностей у контексті різних галузевих наукових знань. Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну психологічну, педагогічну, мистецтвознавчу літературу у аспекті суті та розвитку музично-творчого процесу у музичній діяльності. Досліджено взаємовплив у даному розвитку пізнавально-психічних процесів і музичних здібностей та чинники впливу на їх розвиток. Обгрунтовано методику цілісного розвитку музичних, творчих і музично-творчих здібностей. Наведено тезу, що наявність музичних здібностей ще не є показником музично-творчої діяльності. Доведено залежність розвитку досліджених здібностей від залучення учнів до таких форм діяльності, які постійно ускладнюються та вимагають вияву інтелектуальної, художньої, емоційної, творчої діяльності в єдиному комплексі. Визначено критерії та показники рівнів сформованості музично-творчих здібностей, що дає змогу удосконалити методику їх діагностування в учнів, яка передбачає визначення рівня розвитку інтелекту, музичних, виконавських і творчих здібностей, музично-творчої діяльності і має вагоме значення для подальшої розробки методики організації навчально-виховного процесу дитячих мистецьких шкіл. Експериментально апробовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність дії запропонованої методики розвитку даних здібностей учнів мистецьких шкіл.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми формування світогляду засобами мистецтва у системі початкової мистецької ланки освіти. Проаналізовано базові поняття дослідження та висвітлено їх сутність. Визначено критерії та показники сформованості основ художнього світогляду (ОХС) молодших школярів. ОХС молодших школярів розглянуто як емоційно-образну форму духовно-практичного осягнення дійснення, що виявляються через сукупність елементарних художньо-естетичних знань, на основі яких формуються погляди, уявлення та емоційно-оцінне ставлення до музичного мистецтва та віддзеркаленого у ньому навколишнього світу. Визначено структурні компоненти ОХС: пізнавально-смисловий, емоційно-емпатійний, орієнтаційно-ціннісний. Обгрунтовано педагогічні умови та методику формування ОХС. Визначено етапи формування ОХС, методи та прийоми, що сприяють вирішенню завдань формування ОХС учнів молодшого шкільного віку в процесі хорової діяльності.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукової літератури визначено теоретико-педагогічні засади соціалізації учнів, проаналізовано процес соціального виховання, розкрито суть та зміст понять "соціальна активність", "соціально-музична активність". Розглянуто вплив соціально-культурного середовища на соціальне виховання учнів засобами музики за умов сільського соціуму. Розроблено та апробовано факультативну програму "Я, музика, суспільство", яка забезпечує ефективність даного виховання учнів засобами музики у сільській гімназії. Визначено зміст, форми та методи соціального виховання учнів, визначено шляхи та умови підвищення ефективності педагогічного впливу на соціально-музичну активність особистості. Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено доцільність і особливість форм роботи та різноманітних видів діяльності учнів, які водночас дають змогу здійснювати корекцію процесу соціального виховання. Визначено, що недостатній обсяг соціальних знань учнів, насамперед норм та правил, негативно впливає на їх поведінку, взаємовідносини з оточенням, ставлення до себе та інших осіб.

  Скачати повний текст

Вперше розкрито зміст і структуру процесу гуманізації навчально-виховного процесу у дитячому хоровому колективі. Теоретично обгрунтовано педагогічну технологію формування гуманних взаємин між його учасниками на основі демократичного стилю керування ним. Удосконалено критерії та показники рівнів сформованості гуманних взаємин відповідно до специфіки, мети та творчої діяльності дитячого хорового колективу. Розроблено положення щодо впровадження в навчальний процес демократичного стилю керівництва дитячими музичними колективами.

  Скачати повний текст

В історико-педагогічному аспекті здійснено цілісний аналіз теорії та практики навчання співу у початкових школах Слобожанщини у період другої половини XIX - початку XX ст. Систематизовано погляди зарубіжних і вітчизняних педагогів щодо даного навчання. Конкретизовано суть, мету та принципи навчання співу. Науково обгрунтовано етапи становлення співу як навчального предмета на Слобожанщині у даний історичний період, а саме: перший - 1864 - 1883 рр., другий - 1884 - 1888 рр., третій - 1889 - 1907 рр., четвертий - 1908 - 1917 р. Поетапно проаналізовано зміст програми з навчального предмета "Спів". Виділено найпоширеніші методи й організаційні форми навчання співу, зокрема, розширення співацького репертуару шкільних хорів завдяки музичним творам різних жарів, поступове ознайомлення учнів з нотною грамотою (мажором, знаками альтерації). Узагальнено педагогічний досвід упровадження методів і організаційних форм навчання співу (спів з листа, виразне читання перед співом). Актуалізовано роль учителя у вихованні та навчанні співу молоді. Розвинуто методи та форми практичної діяльності учителів співу у шкільній та позашкільній роботі. До наукового обігу введено маловідомі та раніше невідомі архівні матеріали.

  Скачати повний текст

Доведено, що одним з можливих шляхів розв'язання проблеми педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності, є впровадження до практики виховання діалогічної стратегії дослідженого феномену, психолого-педагогічним механізмом якої є імпровізаційна діяльність. Розглянуто суть, зміст педагогічної імпровізації, особливості ціннісних орієнтацій стосовно музично-ігрової діяльності та залежність динаміки ціннісних орієнтацій молодших школярів від використання вчителем інтегративних діалогічних методів естетичного виховання фіксувально-стимулювального, пізнавально-творчого, оціночно-гіпотетичного, пошуково-інсайтного. Наведено методики дослідження сформованості зазначених орієнтацій учнів, розроблено діалогові "ігроуроки" музики як виховний простір, визначено критерії та показники ефективності запропонованого змісту педагогічного керівництва формуванням ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музично-ігрової діяльності.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано суть механізму виховання в молодших школярів тяжіння до духовних цінностей на уроках музики, який передбачає врахування домінувальної ролі емоційної сфери у сприйнятті творів мистецтва, рівня пізнавальних можливостей і творчих здібностей учнів цього віку з метою розвитку духовних потреб і почуттів, набуття елементарних навичок сприйняття мистецтва і знань про духовні цінності, формування творчої активності, а також для реалізації духовних сил і задатків. Визначено педагогічні умови реалізації даного механізму, а саме: інтеграцію міжпредметних і міжхудожніх знань, умінь і навичок, організацію навчально-виховного процесу на уроках музики з використанням аксіологічного й особистісно-діяльнісного підходів, стимулювання потреби творчої самореалізації молодших школярів у різних видах музичної діяльності.

  Скачати повний текст

Уперше актуалізовано проблему формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики засобами мультимедійних технологій (ЗМТ). Розроблено педагогічні умови та методику формування пізнавального інтересу підлітків на уроках музики ЗМТ. Визначено критерії, показники та рівні характеристики сформованості пізнавального інтересу підлітків. Надано характеристику МТ і визначено особливості їх застосування на уроках музики з метою формування пізнавального інтересу учнів V - VIII класів загальноосвітньої школи. Обгрунтовано модель уроку музики із застосуванням МТ. Розкрито зміст і компонентну структуру пізнавального інтересу підлітків на уроках музики.

  Скачати повний текст

Сформульовано поняття національної музичної традиції, розглянуто зміст і складові компоненти процесу навчання підлітків предметів художньо-естетичного циклу з використанням національних музичних традицій. З'ясовано, що ефективність та якість процесу навчання цих предметів перебуває у прямій залежності від сформованості художньо-естетичної компетентності підлітків. Визначено критерії та показники рівнів цієї сформованості. Розроблено й апробовано поетапну методику використання національних музичних традицій у процесі досліджуваного навчання.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено цілісний науковий аналіз процесу виховання молоді засобами православної духовної музики в закладах освіти України кінця ХІХ - початку ХХ ст. як соціально-педагогічного феномену. Обгрунтовано основні його етапи: 1884 - 1889 рр. - пропедевтичний, 1889 - 1908 рр. - становлення, 1908 - 1914 - активного розвитку, 1914 - 1917 рр. - завершальний. Охарактеризовано моральну, естетичну та громадсько-патріотичну виховну сутність православної духовної музики. Встановлено та класифіковано провідні тенденції (сутнісно-розвивальні, змістовно-процесуальні, актуально-визначальні). Виявлено основні чинники (методи, форми, види діяльності, умови) виховання молоді у церковнопарафіяльних школах, гімназіях, учительських семінаріях, народних та єпархіальних училищах. Доведено позитивний вплив українських духовних піснеспівів на етнопедагогіку, національно-культурні виховні традиції, українську та російську музично-педагогічні культури.

  Скачати повний текст

У процесі дослідження виявлено, що метою особистісно орієнтованої загальної музичної освіти молодших школярів є формування основ їх музичної культури - інтерактивного утворення, яке забезпечує дитині можливість усвідомлення спілкування з музичним мистецтвом та є необхідною складовою її різнобічного виховання та розвитку. Запропоновано структуру музичної культури молодшого школяра, що містить блоки музичної спрямованості, обізнаності, вихованості та музично-творчої розвиненості, які набувають змістовно-широких та особистісно орієнтованих властивостей. Обгрунтовано дидактико-методичну систему формування основ музичної культури молодших школярів, розроблено інноваційний зміст і методику музичної освіти. Розкрито шляхи забезпечення наступності музичної освіти учнів початкової й основної школи та професійного вдосконалення вчителів музики.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання, а також основні завдання естетичного виховання підлітків, та сутність apт-терапії. Обгрунтовано можливість застосування ії засобів у професійній підготовці майбутньою вчителя музики та в естетичному вихованні підлітків. Виокремлено структурні компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему виховання старшокласників засобами молодіжної музичної субкультури (ММС). Розкрито суть понять духовності, виховання духовності старшокласників, проаналізовано структуру духовності особистості. Наведено критерії, показники та рівні духовної вихованості школярів, розроблено методику діагностики наявного рівня духовного розвитку учнів старших класів. З'ясовано історичні та соціальні передумови виникнення біт-музики як форми відображення субкультури молоді, описано її особливості та визначено характерні риси. Розглянуто виховні функції МСС як засіб духовного становлення учнів юнацького віку, виявлено педагогічні умови, що забезпечують результативність духовного виховання старшокласників засобами ММС.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та практичні аспекти взаємодії загальноосвітньої та дитячої музичної шкіл у процесі формування музичної культури дітей. Проаналізовано сутність музичної культури особистості, структурно-функціональний аналіз процесу її формування, проблеми двох типів шкіл, що впливають на успішність музичного розвитку школярів. Встановлено, що ефективність формування музичної культури дітей залежить від організаційно-педагогічних умов, які виникають внаслідок взаємодії загальноосвітньої і дитячої музичної шкіл. Розроблено й експериментально перевірено модель формування музичної культури особистості, наведено показники їх ефективності.

  Скачати повний текст