Досліджено актуальну проблему сучасної соціолінгвістики - опису основних закономірностей функціонування жаргонної лексики як номінативно-експресивного засобу у мові сучасної української періодики на матеріалі текстів різного суспільно-ідеологічного та тематичного спрямування. Проаналізовано жаргонну лексику як різновид мовного субстандарту, якому притаманне емоційно-експресивне забарвлення. Розглянуто шляхи пейоризації публіцистичного стилю як однієї з основних тенденцій його розвитку на сучасному етапі. Визначено лексико-семантичні засоби зниження лексичних детермінант у мові газетних текстів. Описано найуживаніші групи жаргонної лексики, які активно функціонують у сучасних друкованих засобах масової інформації. Розглянуто мовну та прагматичну варіативність окремих жаргонних одиниць у публічному спілкуванні. Розкрито експресивний потенціал цих одиниць у мові газет. Охарактеризовано метамовну функцію жаргонної лексики та фразеології.

  Скачати повний текст

Проведено експериментально-фонетичне дослідження інтонаційної організації судового дискурсу. На підставі вивчення мовлення суддів виявлено лінгвістичні особливості судового дискурсу. Показано провідну роль волюнтативної функції інтонації, за допомогою якої професійний учасник судового процесу намагається впливати на слухача. На підставі експериментального дослідження зафіксовано найбільш часто вживані модальні значення функціонально-семантичного поля (ФСП) волевиявлення (вимога, порада, прохання) та їх модально-емоційні конотації, які використовуються у мовленнєвих реалізаціях суддів у змагальному судовому процесі. З використанням методів аудиторського й інструментального аналізу досліджено інтонаційні характеристики (частоту основного тону, інтенсивність, темп, тембр, паузи, фразовий наголос) передачі модальних значень ФСП волевиявлення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано типологію метонімічних перенесень (МП), що реалізуються в межах сучасної газетної мови (на матеріалі українськомовних газет за період 1999 - 2009 рр.). З використанням методу контекстуального аналізу ідентифіковано структури МП. Визначено типи та фукції газетно-публіцистичних метонімів. Проаналізовано праці дослідників метонімії як теоретичне підгрунтя вивчення МП у мовній практиці газети. Досліджено типи МП у сучасній газетній мові. Виявлено типові моделі МП у досліджуваних джерелах. З'ясовано статус синекдохи у системі різновидів вторинної номінації, співвіднесеність синекдохи з метонімією. Обгрунтовано текстотвірну функцію МП у мові газет. Розкрито специфіку функціонування МП у структурі газетного заголовка та газетних перифраз. Досліджено структуру МП з власними та загальними назвами. Доведено, що найпродуктивнішим у досліджуваних джерелах є локальне перенесення.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "соціально-економічна лексика" (СЕЛ). Висвітлено погляди відомих лінгвістів і письменників щодо проблеми доцільності запозичень з інших мов. Виокремлено лексико-тематичні групи англізмів, поширених у сучасних українських мас-медіа. Проаналізовано причини та наслідки запозичень у ЗМІ кінця XX - початку XXI ст. Виділено структурні та семантичні групи СЕЛ англомовного походження та її модифікації у складі мови українських мас-медіа. Досліджено специфіку функціонування англізмів соціально-економічної тематики залежно від стилістичних ознак текстів ЗМІ. Визначено ступінь розуміння СЕЛ англомовного походження представниками різних верств населення. Укладено словник англомовних соціально-економічних запозичень (на матеріалі мас-медіа кінця XX - початку XXI ст.).

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку суспільно-політичної лексики (СПЛ) української мови в новітній період на матеріалі україномовних ЗМІ політичного спрямування. Проведено комплексний аналіз процесів, які впливають на динаміку лексико-семантичної системи української мови, зокрема СПЛ. Визначено екстралінгвальні чинники динамічних процесів, розглянуто їх вплив на розвиток СПЛ. Охарактеризовано роль сучасних ЗМІ у відображенні динаміки СПЛ української мови. Встановлено основні тенденції розвитку СПЛ у політичному дискурсі, який репрезентований у сучасних україномовних ЗМІ.

  Скачати повний текст

Досліджено явище внутрішньої конотативної антонімії як сукупності механізмів аксіологічного смислоутворення мовних одиниць. Виявлено роль екстралінгвальних чинників у формуванні відповідного напряму аксіологічних змін. З'ясовано, що внутрішня конотативна антонімія може виявлятися у межах одного типу дискурсу та в різних типах дискурсу сучасної української преси. Розкрито лінгвокогнітивні підстави явища різнооцінності стрижневих слів.

  Скачати повний текст

Розглянуто мовознавчу інтерпретацію як основну щодо мотивації природи, структури та функцій категорії імені. Визначено й описано домінанти онімів стилю масової інформації з погляду функціональної лінгвістики. Розглянуто специфічний характер трансформації медійних пропріативів, який стосується видозміни семантики. Проілюстровано 9 750 онімів і відонімних конструкцій, зафіксованих у стилі масової інформації початку ХХІ ст. Проведено їх системний функціональний аналіз, який дозволяє говорити про динаміку мовних одиниць, зокрема мас-медійної сфери, їх вплив на масову суспільну свідомість та про тенденції щодо постійного оновлення лінгвокультурного простору України.

  Скачати повний текст

Розглянуто превентив як явище системи мови та мовлення. Превентивні мовні утворення досліджено як одиниці спілкування з урахуванням їх семантики та дискурсотвірного потенціалу. Проаналізовано основні комунікативні параметри мовленнєвого жанру (МЖ) застереження. Акцентовано увагу на характеристиках адресанта й адресата. На підставі з'ясування семантичної моделі превентива визначено принципи виділення превентива у структурі розмовного дискурсу. Досліджено характер зв'язку МЖ застереження з іншими типами МЖ у дискурсі. Описано структурну організацію функціонально-семантичного поля застереження в українській мові. З'ясовано засоби вираження превентивної семантики в сучасній українській мові та їх розподіл у межах функційно-семантичного поля. Визначено причини комунікативних девіацій, пов'язаних із мовленнєвим жанром застереження.

  Скачати повний текст

Розглянуто комунікативно-прагматичну ситуацію рекламування, яка впливає на мовну організацію рекламного дискурсу. Проаналізовано стилістико-синтаксичні особливості рекламних текстів різних функціонально-семантичних типів. Досліджено семантико-синтаксичні засоби формування зв'язності рекламних текстів, функціональні можливості координації між їх вербальними та невербальними компонентами. З'ясовано засоби формування цілісності рекламних текстів: прагматичні можливості створення єдності, роль семантико-синтаксичних відношень між реченнями, формування денотативного простору рекламних текстів. Висвітлено шляхи реалізації прагматичних інтенцій автора реклами на рівні реченнєвої структури, розкриття стилістичного потенціалу формально-граматичної структури речень. Визначено засоби граматичної вербалізації компонентів речень.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавстві проаналізовано структуру, семантику, стилістику та прагматику синтаксичних одиниць, уживаних у мові українських газет першого десятиріччя XXI ст. Виявлено нові функціональні зміни в їх використанні. Розмежовано загальновживані та закріплені за певними жанрами синтаксичні конструкції. Визначено нові тенденції у функціонально-стилістичному використанні простих дво- та односкладних речень, простих ускладнених речень та речень, різнотипних за модальністю й експресією. Розглянуто їх прагмастилістичне навантаження в різножанрових газетних текстах. Виявлено нові явища у вживанні складних сполучникових структур, які пов'язані з активізацією та розширенням кола сполучних засобів, інверсією предикативних частин та їх структурно-семантичним оновленням. З'ясовано функціональні параметри парцельованих і приєднувальних структур у сучасному українському газетному тексті. Встановлено їх нову репрезентацію. Визначено основні засоби зв'язку парцелята та приєднувального речення з попереднім.

  Скачати повний текст

Вперше проведено системне дослідження експресивних засобів вторинної номінації. Проаналізовано основні підходи щодо вивчення мовних тропів і фігур як явищ вторинної номінації, визначено критерії їх виявлення в лексико-семантичній підсистемі мови. Встановлено об'єктивну денотативну основу експресивної вторинної номінації, простежено механізм мотивації способів експресивної вторинної номінації у сфері публіцистичного мовлення. Вивчено структурно-семантичні моделі вторинної номінації, розкрито їх функції та роль у системі виражально-зображальних засобів української мови.

  Скачати повний текст

Висвітлено феномени полі- й інтертекстуальності в аспекті діалогічної організації навчального наукового тексту. Проаналізовано вияви мовної індивідуальності автора та його прихованих інтенцій у науково-навчальному тексті. Розкрито роль мовленнєвої поведінки адресанта у сприйнятті тексту комунікатами, визначено засоби авторизації в текстах науково-навчального підстилю. Охарактеризовано адресата науково-навчального тексту, його прагматичні сподівання, тактичні та стратегічні вияви специфіки адресованості навчального тексту. Виявлено, досліджено й охарактеризовано графостилістичні, лексико-семантичні, морфологічні та синтаксичні засоби діалогічної організації науково-навчальних текстів технічної галузі в аспекті стилістики ресурсів української мови.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання судових промов державного обвинувача й адвоката-захисника у судовому процесі, зокрема, наголошено на характерних рисах, структурі, засобах і прийомах побудови. Визначено ораторське мистецтво як складник професійних якостей судових риторів. Обгрунтовано та сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень КК та КПК України, спрямовані на вдосконалення професійної діяльності судових ораторів з метою зростання правових, мисленнєво-мовленнєвих, етичних тенденцій у кримінальному судочинстві України на рівні сучасних вимог.

  Скачати повний текст

Визначено лінгвістичний статус україномовних офіційно-ділових військових текстів як репрезентантів вербальної комунікації у фаховій військовій сфері. Виділено специфічні лінгвотекстові параметри фахової військової вербальної комунікації, які детермінують формування універсальних і диференційних категорійних ознак у синтаксичній структурі офіційно-ділових військових текстів. Проаналізовано текстові одиниці у військовій сфері, зокрема, структурні, семантичні та функціональні характеристики їх синтаксичної організації та функціонування. Проведено функціонально-семантичну стратифікацію текстових імперативів, виявлених у сфері військової вербальної комунікації. Типологічні риси маркованих текстових одиниць військової вербальної комунікації розглянуто як закономірний результат взаємодії конститутивних текстових категорій з комунікативними складниками військової сфери у межах стереотипних ситуацій фахової діяльності.

  Скачати повний текст

Розкрито поняття "синтаксична проблема" в інформаційному тексті інтернет-видання (ІІВ). Описано основні прагматичні функції синтаксичних знаків інформаційних текстів ІІВ. Виділено, визначено й охарактеризовано види прагматичних синтаксичних знаків у текстах ІІВ. Розроблено методику визначення прагматичного значення синтаксичних знаків в інформаційних текстах. Обгрунтовано використання термінів "речення-висловлення" й "архетипова пропозиція". Розкрито зв'язок між прагмемами різних рівнів знакової структури синтаксису гіпертексту та синтаксису тексту. Визначено типові синтаксичні прагмеми в текстах інформаційних жанрів.

  Скачати повний текст

Досліджено фразеологічні неологізми у мові українських мас-медіа кінця XX - початку XXI ст. Охарактеризовано основні чинники змін фразеологічної системи сучасної української мови, визначено поняття "фразеологічний неологізм", розглянуто основні риси мас-медійного дискурсу, виявлено джерела походження фразеологічних неологізмів і визначено їх тематичний склад. Описано та проаналізовано основні різновиди структурно-семантичних трансформацій стійких одиниць. Завдяки різноманітності стилістичних функцій, неофраземи активно використовують у ЗМІ з метою яскравої виразності, влучності, образності вислову. Фразеологічні неологізми збагачують текст, емоційно насичують його, створюючи передумови для залучення уваги читача, його зацікавлення.

  Скачати повний текст

Уточнено лігвістичний статус перифразів як одиниць вторинного називання та їх номінативну сутність. Розмежовано поняття перифраз і парафраз, метафори, метонімії, синоніма, фразеологізму, евфемізму. Проаналізовано функціонально-стилістичні особливості перифразових найменувань у сучасній українській публіцистиці та їх зв'язок з контекстуальним оточенням, особливості синтаксичного функціонування. Встановлено семантично-синтаксичні типи та семантичні класи перифразових одиниць. Досліджено когнітивно-ономасіологічні механізми комбінування та сприйняття перифразових номінацій. З'ясовано лінгвокультурологічні особливості перифразів, розкрито їх комунікативно-прагматичний потенціал та особливості експресивного забарвлення.

  Скачати повний текст

Акцентовано увагу на використанні впливових мовних маркерів, виокремлених за допомогою Мілтон-модельної ідентифікації нейролінгвістичного програмування. Запропоновано класифікацію актуальних складників іміджу, а також доведено гіпотезу про визначальну роль його вербальних конструктів. З огляду на домінування певних мовленнєвих дій у вербальній поведінці кожного конкретного телеведучого визначено специфіку створеного ним телеобразу. На основі цього виокремлено чотири узагальнені іміджеві типи, наведені ведучими аналізованих розважальних програм: "Знавець" (функція наратування), "Свій" (функція здійснення інтеракції), "Дипломат" (функція "делікатного" модерування) та "Критик" (функція "жорсткого" модерування). Встановлено й описано особливості вербальної та невербальної поведінки телеведучих, об'єднаних зазначеними іміджевими типами.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний аналіз когнітивних, функціональних і прагматичних ознак публіцистичного інтерв'ю на матеріалі німецької та української мов. Удосконалено методику концептуального моделювання текстів шляхом з'ясування фреймово-слотової організації інтерв'ю сучасної німецько- та україномовної преси та побудови семантичної класифікації публіцистичних інтерв'ю на її основі. Виокремлено та систематизовано функції вербальних композиційних компонентів інтерв'ю сучасної німецько- та україномовної преси з вказівкою на їх домінуючу роль у межах кожного конкретного складника. Охарактеризовано мовленнєві стратегії та тактики, спрямовані на реалізацію комунікативних намірів і прагматичної настанови інтерв'юера та респондента у сучасних німецько- та україномовних публіцистичних інтерв'ю, що сприяє подальшій розробці теоретичних питань прагмалістики.

  Скачати повний текст