Розглянуто з трьох позицій експресивність - як семантичну, стилістичну та функціонально-стилістичну категорію, що зумовлена мовними та позамовними чинниками публіцистичного стилю. Встановлено експресивні засоби текстів-репортажів щодо мовних рівнів. Окреслено умови та причини використання засобів створення експресивності в цих текстах, за допомогою лінгвостилістичного аналізу розкрито специфіку досліджуваних засобів. Розглянуто композиційно-змістову структуру репортажу в аспекті прагматики та виявлено найбільш прагматично навантажені частини композиції. Виявлено експресивність композиційно-мовленнєвих структур у використанні прямої мови, невласнепрямої мови та мови автора.

  Скачати повний текст

Досліджено цілісний опис німецьких іменників, прикметників, дієслів і фразеологічних одиниць на позначення розумових здібностей людини в межах лексико-фразеологічного поля, що в основних рисах відповідає концептосистемі "інтелект". Поєднано ономасіологічний та семасіологічний підходи, що дозволило різнобічно охопити понятійну категорію "інтелект". Ономасіологічний аспект застосовано для визначення складу лексико-фразеологічного поля, а семасіологічний - для опису семантичних особливостей його компонентів. Проведено формалізовану інвентаризацію та виокремлено відповідні групи іменників, прикметників, дієслів і фразеологізмів на позначення інтелекту. Виявлено за допомогою формалізованої процедури парадигматичні зв'язки в межах різночастиномовних лексико-семантичних груп і встановлено найбільш значущі функціонально-семантичні парадигми. Досліджено в межах установлених парадигм синтагматичні зв'язки й епідигматичні характеристики іменників, прикметників, дієслів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасну мовну ситуацію у Федеративній Республіці Німеччина. З'ясовано поняття білінгвізму, описано його типи та чинники формування й розвитку цього явища за умов конкретної мовної спільності. Обгрунтовано значущість фонетичної інтерференції як соціолінгвістичного чинника в мовленні переселенців з колишнього СРСР. Сформовано корпус акустико-артикуляційних ознак фонетичних систем німецької та російської мов у мовленні російськомовних мігрантів. Виділено диференційні ознаки фонем, що потенційно реалізуються в німецькому мовленні російськомовних переселенців. Описано трансформаційні та конвергентні зміни, що є наслідком взаємовпливу двох акустико-артикуляційних систем.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання навчання професійного читання (ПЧ) майбутніх вчителів німецької мови з використанням Інтернет-ресурсів. Теоретично обгрунтовано та практично розроблено методику формування вмінь ПЧ Інтернет-текстів у майбутніх вчителів німецької мови. Визначено зміст, мету та завдання ПЧ майбутніх вчителів німецької мови третього року навчання та проаналізовано його сучасний стан. Уточено поняття медіакомпетенції та сформульовано її основні вміння, необхідні для ПЧ у мережі Інтернет. Відібрано Інтернет-тексти згідно зі сформульованими критеріями та створено класифікацію навчальних стратегій, необхідних для ефективного ПЧ у режимі он-лайн. Визначено етапи навчання та розроблено підсистему вправ для навчання пошукового, переглядового й ознайомлювального читання у мережі Інтернет. Розроблено модель організації навчального процесу та комплекс вправ згідно із запропонованою методикою, доведено її ефективність. Сформульовано методичні рекомендації щодо організації процесу навчання ПЧ майбутніх вчителів іноземної мови та максимального ступеня залучення саморефлексії студентів.

  Скачати повний текст

Висвітлено реалізацію компонентів інтонації й їх вплив на функціонування голосних фонем у спонтанному мовленні німців. На підставі вияву фонетичних параметрів визначено способи актуального членування. Встановлено, що висловленням жінок притаманна більша зрізаність мелодійного контуру, частотна акцентуація, ритмічність й впорядкованість міжнаголошених інтервалів, категоричність та використання психологічних пауз після реми. Мовлення чоловіків характеризується рівномірною реалізацією тону, менш частою акцентуацією, меншою ритмічністю, невпорядкованістю міжнаголошених інтервалів і використанням психологічних пауз перед ремою. З'ясовано, що реалізація компонентів інтонації в темі й ремі спричиняє варіативність і ненаголошених, і наголошених голосних. Вияв просодичних компонентів у мовленні жінок зумовлює суттєві модифікації голосних фонем і в темі, і в ремі. Голосні, реалізовані чоловіками, зазнають незначної варіативності.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження засобів вираження функціонально-семантичної категорії футуральності в німецькій та українській мовах. Проаналізовано взаємозв'язок і взаємовплив мовних одниниць різних рівнів, здатних виражати футуральну семантику, їх роль у реалізації акціональних і модальних значень. Виявлено спільні та відмінні риси функціонування та взаємодії засобів вираження футуральності різних рівнів у двох мовах, встановлено їх частотні характеристики. Зазначено, що німецьку конструкцію werden+Infinitiv I/II кваліфіковано граматичним омонімом: темпоральною формою та модальною констукцією. Форми МЧ в українській мові визначено амодальними.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретичні засади семантичного та структурного аспектів засобів вираження суб'єктивної модальності у сучасному німецькому публіцистичному дискурсі. Проведено наукову розвідку в межах функціонально-семантичного мікрополя, уточнено його складові та визначено три його підтипи, утворені мовними та мовленнєвими одиницями, а також графічними знаками. Конкретизовано семантичні типи засобів вираження суб'єктивної модальності: одиниці з позитивною та негативною оцінкою, нейтральні засоби, які набувають певного конотативного значення у контексті та на основі слова з суб'єктивно модальним значенням. Структурні типи представлено грамемами, морфемами, лексемами, словосполученнями, простими та складними реченнями. Встановлено позамовні чинники - комунікативну ситуацію та контекст - як визначальні у разі вибору засобу вираження суб'єктивної модальності.

  Скачати повний текст

Встановлено прагмасемантичні та дискурсивно-стратегічні особливості перлокутивних оптимізаторів у німецькомовному діалогічному дискурсі, зокрема, вперше визначено статус перлокутивних оптимізаторів як метакомунікативних висловлень, що сприяють перлокутивному впливу. Висвітлено закономірності функціонування перлокутивних оптимізаторів як супутнього мовленнєвого акту (МА) відносно МА інших іллокутивних типів. Виділено прагматичні типи перлокутивних оптимізаторів. Досліджено роль метакомунікативних висловлень у функції перлокутивних оптимізаторів за умов реалізації дискурсивних стратегій інтенсифікації та мітигації. Виявлено типи перлокутивних інтенсифікаторів на основі експлікації умов успішності МА. Виявлено типи перлокутивних мітигаторів на підставі особливостей турботи мовця про "обличчя" адресата. Встановлено основні тактики, які підпорядковані стратегіям перлокутивної інтенсифікації та мітигації.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний аналіз когнітивних, функціональних і прагматичних ознак публіцистичного інтерв'ю на матеріалі німецької та української мов. Удосконалено методику концептуального моделювання текстів шляхом з'ясування фреймово-слотової організації інтерв'ю сучасної німецько- та україномовної преси та побудови семантичної класифікації публіцистичних інтерв'ю на її основі. Виокремлено та систематизовано функції вербальних композиційних компонентів інтерв'ю сучасної німецько- та україномовної преси з вказівкою на їх домінуючу роль у межах кожного конкретного складника. Охарактеризовано мовленнєві стратегії та тактики, спрямовані на реалізацію комунікативних намірів і прагматичної настанови інтерв'юера та респондента у сучасних німецько- та україномовних публіцистичних інтерв'ю, що сприяє подальшій розробці теоретичних питань прагмалістики.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексну характеристику прагмалінгвістичних особливостей фразеологізмів сучасної німецько- й україномовної преси. Визначено основні ознаки фразеологічних одиниць (ФО) преси, структурно-семантичні та стилістичні типи її фразелогізмів. Вивчено особливості фразеологізмів сучасної преси у лінгвокультурному аспекті, розроблено її когнітивну модель ФО. Охарактеризовано національні й інтернаціональні фразеологізми сучасної німецько- й україномовної преси з метою поглиблення знання про мовну картину світу. Вивчено випадки узуального й оказіонального вживання ФО та виникнення фразеологічних інновацій для розкриття специфіки фразеологічної номінації у пресі. Виявлено антропоцентричну спрямованість ФО у пресі, проаналізовано в ній типи фразеологічних модифікацій. Описано прагматичні функції фразеологізмів сучасної німецько- й україномовної преси, розглянуто питання реалізації авторських інтенцій за допомогою її ФО для створення прагматичного впливу на читача.

  Скачати повний текст

З'ясовано співвідношення категорій емотивності, експресивності й емоційності. Визначено особливості формування та функціонування молодіжної лексики в німецькій мові. Виявлено лексико-семантичні засоби вираження емотивності в німецькому молодіжному лексиконі. Здійснено ідеографічний опис емотивних одиниць сучасного німецького молодіжного лексикону. Розроблено класифікацію емотивних одиниць молодіжного лексикону згідно з функціями, які вони виконують у художньому тексті. Окреслено функції емотивних одиниць молодіжного лексикону, до яких насамперед належать такі виражальні функції: характеризуюча (описова), оцінна, номінативна, номінативно-оцінна, номінативно-характеризуюча, оцінно-характеризуюча та прагматичні функції: демонстративна, регулятивна, демонстративно-оцінна, демонстративно-регулятивна, демонстративно-характеризуюча. Визначено частоту вживання емотивно-експресивних одиниць німецького молодіжного лексикону у мові та мовленні.

  Скачати повний текст

Розкрито природу цієї граматичної форми й окреслено шляхи розвитку інфінітива в німецькій мові. Зазначено, що одержані результати порівняльно-історичного аналізу засвідчують циклічний характер граматичних змін німецького інфінітива, що знаходить відображення у поширенні у давньо- і середньоверхньонімецький періоди іменних ознак із наступною їх редукцією та поступовим набуттям дієслівних властивостей. У нововерхньонімецький період зафіксовано реактивацію в інфінітиві іменних рис, що знаходить вияв у його сполучуваності з іменними прийменниками на фоні подальшої актуалізації дієслівних прикмет. Доведено, що еволюція граматичних ознак інфінітива відображає напрям розвитку граматичних значень у сучасній німецькій мові - розширення тривало-результативної парадигми категорії часу та залучення операторів модальності.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості фахової фармацевтичної комунікації, проведено комплексний аналіз фармацевтичних текстів. Досліджено прагматичні, лексичні, семантичні та жанрові аспекти перекладу українською мовою німецькомовних фармацевтичних текстів з урахуванням їх специфіки та фахової комунікації. Запропоновано комплексну стратегію перекладу фахових текстів на засадах перекладацького аналізу таких феноменів, як дискурс і фахова мова. Охарактеризовано складові компетенції перекладача як визначального фактора релевантного перекладу фармацевтичних текстів. Проаналізовано явище дискурсу у сучасному перекладознавсті, обгрунтовано можливість і доцільність застосування цього терміна у контексті тріади текст - дискурс - комунікація. Досліджено проблематику інтер-, інтратекстуальної та власне перекладацької термінологічної негомогенності у процесі перекладу фармацевтичних текстів.

  Скачати повний текст

Здійснено структурно-семантичний аналіз скорочень у німецькій мові, можливих форм їх вираження та функцій фрагментованих одиниць у газетному тексті. Показано становлення термінології на позначення скорочень, охарактеризовано особливості номінації скороченим словом. Встановлено, що оптимальне формування скорочення зумовлене низкою критеріїв - графічним, фонетичним, морфологічним, семантичним, комунікативно-прагматичним, ранговий статус яких різний, залежно від структурного типу скороченої одиниці.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід щодо вивчення фразеологічного складу з позиції діахронічного аспекту лінгвокультурології, який полягає у виявленні національно-культурних чинників, релевантних для формування фразеологічної картини світу давньоверхньонімецького, середньоверхньонімецького та ранньонововерхньонімецького періодів. Визначено критерії встановлення національно-культурної специфіки фразеологізмів, а також описано досвід систематизації фразеологічних одиниць у діахронії, заснований на системі образів і цінностей певного історичного періоду. Проведено історичний та генетичний аналіз фразеологічного складу.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено предикати руйнування в німецькій та українській мовах у зіставно-типологічному аспекті. Визначено місце предикатів руйнування з-поміж інших тематичних класів предикатів, їх деференційні ознаки. Запропоновано класифікацію дієслівних предикатів руйнування, систематизовано та проаналізовано їх семантичні підкласи, групи та підгрупи, виявлено семантико-синтаксичні особливості конституентів досліджуваного предикатного простору в кожній із зіставлюваних мов, розкрито словотвірний потенціал деструктивів. Встановлено семантичні різновиди та морфологічні варіанти субстанційних компонентів у реченнєвих структурах, наведено несубстанційні характеристики дієслівних предикатів руйнування в німецькій та українській мовах.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивні та комунікативні особливості іменних композитів (ІК) сучасної німецької мови. Встановлено зв'язок лексичного значення ІК, їх комінативної структури та відповідної концептуальної структури з позицій когнітивної природи процесу номінації, який здійснюється за відповідних комунікативних умов. Утворення ІК у сучасній німецькій мові розглянуто як вербалізацію концепту, структури репрезентації знань про об'єкт номінації. Описано наповнюваність макрокомпонентів семантичної структури ІК, здійснено фреймове моделювання концептуальної структури композитів, розроблено узагальнену комплексну фреймову модель концепту, яка є мотиваційною базою для утворення композитного найменування. Встановлено значення когнітивного та дискурсивного контекстів в утворенні й інтерпретації аналізованих ІК. Розкрито роль ІК у реалізації таких текстово-дискурсивних категорій німецькомовного медіа-дискурсу, як когезія, когерентність, інформативність, адресованість, оцінність, експресивність. Розкрито значення дискурсу як сфери формування актуального значення ІК, концептуалізації та вербалізації оказіональних ІК, утворення на базі ІК незвичних конфігурацій концептів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано парадигматичні відношення взаємозаміни слів та їх синтагматичних зв'язків. Встановлено, що в контекстах слова набувають нових деривативних значень, які в реферованій роботі позначено терміном епідигматика. Аналіз розвитку семантики прикметників на підставі даних про парадигматику та синтагматику проведено з урахуванням часової відстані між синхронними зрізами, що не перевищує 100 р. Проведено аналіз семантики слів, встановлено основні тенденції зміни значень слів, динаміку розвиту лексико-семантичної групи.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності формування ритмотональної будови тексту та його поліфонії на матеріалі німецької мови. Запропоновано новий напрямок дослідження тексту, який базується на концепції діяльнісної зумовленості текстотворення та психічної стереотипності видів діяльності. З використанням постулатів теорії ритмів уперше системно досліджено тональну будову тексту й екстралінгвальні чинники, що впливають на її своєрідність. Визначено види ритму, які відображають реалії життя у тексті й утворюють основу його тональності як концентрата усіх його експресивних засобів. Охарактеризовано систему тональностей та окремих тонів, що становлять поліфонію текстів різних жанрів.

  Скачати повний текст