Розглянуто феномен "барокового універсалізму" в художньому мисленні на основі компаративного аналізу поетики українського Бароко доби Гетьманщини у порівнянні з "першим" і "другим" необароко в українському мистецтві початку і кінця ХХ ст. Реконструйовано естетику бароковості за допомогою відтворення систем художньої образності з архетиповою структурою провідних мотивів, образів і топосів українського барокового дискурсу. Зазначено, що пошук транскультурних комунікацій у вітчизняному мистецькому просторі дозволяє зрозуміти Бароко як метамову українського художнього мислення, завдяки чому забезпечуються його універсалістичні функції у розвитку українського мистецтва. Висвітлено сучасні інтенції українського художньо-естетичного дискурсу, розкрито його "універсалістський" характер за допомогою ключових універсалій та принципів барокової і необарокової естетики.

  Скачати повний текст

Розглянуто мистецьку спадщину ордену домініканців на землях України XVII - XIX ст. Досліджено умови, історію утворення та екзистенції домініканських осередків. Визначено дати виникнення храмів. Висвітлено імена фундаторів і доброчинців, вітчизняних і запрошених з інших країн митців. Охарактеризовано архітектонічні системи і типи побудов. Простежено семантичні коріння, стильові та художньо-композиційні особливості зодчества мендикантів. Проаналізовано інтеграційний зв'язок храмового зодчества та його сакрального наповнення. Обговорено архітектонічну метафорику мистецького доробку ченців. Зроблено спробу представити пам'яткоохоронне значення досліджень мистецького доробку ордену на українських землях.

  Скачати повний текст

Здійснено культурологічне дослідження концепту українського мистецького стилю у вимірі європейського соціокультурного середовища. Проведено порівняльний аналіз теоретичних підходів до вивчення даного стилю. Досліджено українське бароко у видах і жанрах мистецтва (архітектурі, іконописі, портретному живопису) та завдяки соціокультурним репрезентаціям. Визначено процес культурно-історичного розвитку українського стилю як художнього феномену, який грунтується на філософсько-естетичній виразності стилю (від першої половини XVII до другої половини XVIII ст.). Розглянуто еволюційні зміни культурно-соціального навантаження і психоемоційного сприйняття стилю з урахуванням соціально-історичних умов. Охарактеризовано ціннісно-орієнтаційну спрямованість у взаємозв'язку з процесом трансформації західноєвропейського ("чужого") до українського ("свого") мистецького грунту.

  Скачати повний текст