Розкрито сутність поняття музичної події як загальнофілософської універсалії, що конкретизує процес перебігу музичного часу. Виявлено особливості функціонування музичної події на прикладі музики XX ст., характерною особливістю якої є потенційна композиційна незаданість, що обумовлює актуальність дослідження чинників регулювання форми. Зроблено фундаментальний огляд категоріальних властивостей події у контексті існуючих філософських, наукових і художніх уявлень про час. Визначено принципи організації музичного часу в музиці XX ст., сформовано розгалужений теоретичний апарат для аналізу подієвої структури музичного твору, створено алгоритм аналітичних операцій. Розглянуто систематику музичних форм XX ст. за критеріями подієвих закономірностей їх організації. Проаналізовано твори композиторів XX ст. в аспекті їх подієвої структури.

  Скачати повний текст

Вивчено одну з типових форм художнього тексту в музиці перехідних історико-стильових періодів, яку запропоновано визначати як автодескриптивний текст (АДТ). Його специфіка полягає в результуючій репрезентативності найрізноманітніших музично-мовних елементів усього попереднього періоду в їх синхронно-діахронних зв'язках, які подано a priori як дещо безпосередньо дане та таке, що не потребує роз'яснень. В цих текстах музично-мовний дискурс як узагальнення попереднього досвіду досягає граничної межі - дескрипції, яку неможливо спростувати чи підтвердити. Вперше запропоновано методику аналізу автодескриптивних текстів, яка репрезентує один з можливих різновидів сучасного текстологічного дослідження. Як прояв принципів конструювання АДТ в музиці розглянуто епоху пізнього бароко, уособлену в творчості І.С.Баха, що показано в аналітичних етюдах.

  Скачати повний текст

Розроблено теорію жанру транскрипції. Установлено, що авторська транскрипція є своєрідним ядром, на основі якого будується концепція даного жанру у музичній теорії та практиці. У процесі вивчення транскрипції та її об'єкта застосовано методи системно-структурного, компаративного, функціонального, історико-типологічного аналізу. Запропоновано термін "фактурна інтонація", що використано як основний інструмент дослідження жанрових зразків.

  Скачати повний текст

Вперше обгрунтовано та впроваджено в навчальний процес ВНЗ структурну модель формування готовності майбутніх вчителів музики до аранжування музичних творів засобами комп'ютерних технологій, яка включає педагогічні принципи й умови, структурні компоненти готовності, систему спецкурсів. Визначено структурні компоненти зазначеної готовності, критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів музики до аранжування музичних творів засобами комп'ютерних технологій, що уможливлюють критичне оцінювання ступеня підготовки студентів до професійної діяльності в сучасній комп'ютерній освіті. Удосконалено процес професійної підготовки майбутніх учителів музики з використанням новітніх технологій, зокрема комп'ютерних.

  Скачати повний текст

Визначено суть та специфіку варіантності як техніки письма та принципа музичного розвитку, проаналізовано її генезис. Досліджено варіантність як метод художнього моделювання на прикладі різних стильових та жанрових моделей. Розроблено систему критеріїв варіантності як музичної універсалії. Розширено термінологічний апарат аналіза сучасної музичної композиції. Виявлено композиційні закономірності варіантної форми та характер взаємодії варіантності з іншими принципами музичного розвитку формотворення. На підставі загального дослідження варіантності в різних функціональних проявах створено типологію варіантних форм. До наукового обігу залучено музичний матеріал, що заповнює прогалини у вивченні сучасної музичної культури.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та методико-практичні засади виконавського аналізу музичного твору, визначено його пріоритетні напрями (стильовий, жанровий, фактурний, емоційно-драматургічний). Встановлено, що виконавський аналіз займає особливе місце в системі музично-теоретичних процедур і має свою специфіку як окремий, спеціальний вид досліження музичного твору, спрямований на його виконавську інтерпретацію. У процесі розгляду виконавського аналізу та його об'єкта (твору) застосовано системно-структурний (зокрема, порівняльний), функціональний та історико-типологічний підходи. Запропоновано визначення поняття "виконавський аналіз" та типологію його основних алгоритмів, які включають аналіз емоційних вражень та їх естетичні оцінки ("емоційно-естетичну програму"), а також програму "змістового поля" твору та її відображення у драматургії, рокриття й аргументацію його художнього генезису (жанрово-стильовий комплекс), побудову виконавського "фактурного плану" та створення моделі майбутньої інтерпретації. Результати наукового дослідження використано у виконавській і педагогічній діяльності під час роботи над інтерпретацією фортепіанних творів різних жанрів і стилів.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність та специфіку поліфонії у контексті її педагогічної значущості. Розроблено й науково обгрунтовано теоретичну модель розвитку пізнавальної самостійності студентів-музикантів. Запропоновано систему типологічних завдань: репродуктивно-пізнавальних, початково-узагальнюючих, концептуально-логічних, пошуково-узагальнюючих, пошуково-систематизуючих, конкретизуючих, оціночно-коригувальних, творчо-пошукових. Виявлено три рівні критеріїв розвитку пізнавальної самостійності: творчий (високий), реконструктивний (середній), репродуктивний (низький). Досліджено й експериментально апробовано методику розвитку пізнавальної самостійності студентів в опануванні ними навчального музично-теоретичного курсу "Поліфонія". Визначено ефективність проведеного дослідження. Здобуто якісні та кількісні показники, які підтвердили ефективність розробленої моделі порівняно зі здобутими даними реальної практики, що доводить доцільність впровадження її у мистецьку освіту. Доведено важливість здобутих даних для подальшого розвитку музичної педагогічної теорії та практики.

  Скачати повний текст

З'ясовано у музичному формотворенні системно-розгорнений прояв фактору узагальнення у композиційно-драматургічному розвитку музичного твору як результат музично-психологічного поширення природи контрапунктичного сполучення (стретної імітаційності) на композиційно-драматургічну цілісність музичної форми, тобто, створення метаполіфонії в узагальнюючо-контрапунктичному формотворенні (УКФ). Зазначено, що формотворчо-розгорнена системність фактору узагальнення у композиційно-драматургічному розвитку за умов УКФ виявляє себе у найбільш загальних проявах: монофункціональності і поліфункціональності узагальнення, поліступеневості узагальнення, полістильової семантики історико-стильового узагальнення. Розроблено відповідну методику, понятійну систему та термінологічний апарат дослідження УКФ. Досліджено формотвірну виразність узагальнення у системності таких формотвірних характеристик: монофункціональності і поліфункціональності; різновидів поліфонії - мікрополіфонії, медіополіфонії, медіополіфонії, макрополіфонії , метаполіфонії (з об'єднуючою роллю метаполіфонії); полістильової семантики історико-стильового узагальнення. Розглянуто художню виразність УКФ у значеннях: сучасної новації як природного етапу історичної еволюції музичного формотворення (європейського), характерної особливості індивідуального композиторського стилю Ю.Іщенка; індивідуалізації авторських рішень у різних музичних творах. Створено спеціальну наукову теорію УКФ. Відзначено щодо істотно-нового аспекту прояву у композиторській творчості та вивчення у музикознавчому дослідженні взаємозв'язку "форми - схеми" та "форми-процесу".

  Скачати повний текст

Зроблено спробу скласти цілісну картину розгортання процесу оркестровки як перекладення музичного твору від окремих музичних знаків та знакових комплексів до виявлення глибинного художнього змісту твору у контексті загальносвітових художніх цінностей. Досліджено закономірності та запропоновано ідею щодо логічних взаємозв'язків і засобів оркестровки, що функціонують на практичному та теоретичному рівнях. Проблему перекладення й оркестровки розглянуто у певних аспектах, а саме: специфіки індивідуально-творчої діяльності, засобів виявлення музичного змісту, методики пізнання типу мислення, втілення особистих якостей творчого потенціалу та професіоналізму перекладача. Визначено принцип "інтонаційного моделювання", що узагальнює здатність мислення відображати ступінь тембрових відчуттів і відтворення певного емоційного стану, а також функцію нотно-знакової фіксації у системі тембрових співвідношень від окремого епізоду до загальної картини розвитку тембрової драматургії.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему функціонування тембру як важливого чинника композиційної та драматургічної логіки. На підставі вивчення деяких інструментальних творів українських композиторів, написаних за останню чверть XX ст. (О.Іщенка, М.Ковалінаса, Г.Ляшенка, С.Луньова, В.Рунчака, Є.Станковича, Л.Юріної), розглянуто особливу функційність тембрового чинника, зокрема, модальність, пов'язану з сонористикою, як з психологічною установкою, передумовою вибору оригінальної за темброво-інструментальними якостями мови. На підставі налізу музичного матеріалу відзначено принципову діалектичну сполучність тембрової модальності з іншими принципами організації звукового матеріалу, її дієву стильотвірну, виражальну та формотворчу сутність.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію та теорію виникнення і подальшого розвитку візантійської нотації. Визначено рівні впливу грецької нотації на слов'яно-руську до часу виникнення лінійного нотопису - київські ноти. Описано розрізнені відомості фахової літератури з історії нотації, які видобудовують послідовний творчий процес зазначеної ділянки. Визначено зв'язок греко-візантійської літургійної музики з українською монодійною практикою. Зроблено порівняльний аналіз піснеспівів української монодії та відповідного репертуару у руському невменному записі.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано загальні властивості пластичного в природі, запропоновано визначення даної категорії. Встановлено ієрархічні рівні пластичного, що мають практичне застосування у художній (конкретно - музичній) практиці та в мистецтвознавстві. Категорію пластичного розглянуто як одну з основ фортепіанно-виконавського інтонування. Запропоновано положення, що пластичне притаманне не тільки речам об'ємним та наочним, але й таким, що сприймаються слухом, як певна якість звукового матеріалу. Аргументовано тезу, що пластичне у творчому процесі піаніста виражається синкретично - у взаємопроникненні та взаємозбагаченні інтонацій двох видів - чутної та видимої. Введено поняття "виконавська пластика", "соматична інтонація", "соматичне інтонування", "виконавська інтонаційна модель", "виконавське кодування", "музично-пластичний метазнак", "внутрішнє співінтонування", запропоновано визначення понять "інтонація", "інтонування" та "виконавське інтонування". Обгрунтовано припущення, що явище пластичного у фортепіанно-виконавській інтонації є органічною цілісністю: у творчій діяльності виконавця (синкрезис інтелекту, відчуття і тіла); в єдності компонентів музично-виконавського інтонування (виконавця, музичного твору, музичного інструмента).

  Скачати повний текст

Здійснено порівняння концепції музичної форми та її філософських засад, базуючись на концепції двійковості/четвертинності - трійковості у Китаї та Європі. Представлено концепцію художньої форми як взаємодію регіонально- та часово-ментально віддалених підходів, сформованих за умов Європи та Китаю, які інтегруються завдяки інтернаціональному значенню професійної музичної діяльності виконавців-піаністів та композиторів у поєднанні традицій різних країн та шкіл. Уперше в українському музикознавстві під час дослідження застосовано положення про музичну форму, які містить китайська філософія та сучасне китайське музикознавство. Проаналізовано ряд композицій і виконавських інтерпретацій китайських (Лі Ін Хая, Чжоу Луна, Чу Дзіен Ера, Тін Шан Ти, Ши Шун Чена, Лі Юнь Ді) і деяких європейських (С.Скотта, О.Станка, А.Бределя) музикантів.

  Скачати повний текст

Визначено окремі аспекти впливу музики на розвиток лінгвістичних здібностей та основні параметри даного впливу, а також окреслено виходи даної взаємодії на семіотичні, психологічні та гносеологічні рівні в сучасних гуманістичних наукових напрямах. Розглянуто особливості української національної ментальності у можливостях їх впливу на взаємодію музично-лінгвістичних компонентів комунікації, тобто на своєрідність засвоєння іноземних граматичних структур і лексичного запасу, з урахуванням досвіду власної мови й її культурно-духовного контексту.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему осмислення шенкеріанської дидактики елементарного контрапункту на базі інтонаційної теорії. Вживання принципу взаємозв'язку тривалості та висоти дозволило перетворити концептуальну структуру елементарного контрапункту, систематизувати методичні та лінеарні фігури як елементи інтонаційного словника строгого стилю. На підставі аналізу фігур строгого стилю встановлено, що зі зменшенням тривалості зростає здатність ноти утворювати дискорданс, але зменшується її мелодичний потенціал. Проведено хронологічне дослідження, що локалізувало розрив між реальним і "шкільним" стилем на етапах консервації та канонізації про поліфонію. Запропоновано модель взаємодії прекомпозиційних засобів строгого стилю, яка охоплює на потенційному рівні гамут і метричну спорідненість, на рівні актуалізації мелодичні фігури та метричні прогресії (лінійний шар), лінеарні фігури та парну координацію (лінеарний шар).

  Скачати повний текст

Розкрито сутність ладоінтонаційної ситуаційності як явища та поняття. Розглянуто її компоненти: інтонацію та лад в теоретичному, історичному, психологічному аспектах. Доведено, що ладоінтонаційна ситуаційність як явище складноорганізаційне має три рівні: елементарний, структурний та композиційно-фабульний. Зазначено, що методологічні положення апробовано на матеріалах творів сучасних вітчизняних композиторів - Є.Станковича, М.Скорика, М.Денисенка, М.Ковалінаса та на прикладі робіт Б.Лятошинського, А.Шнітке, К.Пендерецького, В.А.Моцарта.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення термінологічного апарату аналізу музичних форм з використанням трактатів, наукових робіт, учбових посібників, що належать до різних музично-теоретичних систем, об'єктом дослідження яких є структурна організація музичних творів. Наведено визначення термінологічного, понятійного та категоріального апаратів аналізу музичних форм. Конкретизовано їх специфіку й охарактеризовано параметри спадковості й оновлюваності. Висвітлено процес становлення категоріальної системи на базі формування інваріанту понятієвої системи. Термінологію аналізу розглянуто у контексті термінологічної системи мови. Вивчено шляхи та витоки створення термінологічних одиниць, різних в окремих музично-теоретичних системах. Розглянуто передісторію становлення понятійної системи класичного аналізу музичних форм в античній і середньовічній літературі, а також проблему взаємодії різних понятійних апаратів і відповідної їм термінології у періоди зіткнення історико-культурних парадигм. Охарактеризовано перспективи розвитку термінологічного апарату аналізу музичних форм як музикознавчої дисципліни на сучасному етапі.

  Скачати повний текст

Наведено концепцію осмислення творчих процесів музично-виконавського мистецтва в контексті поняття театральності. Запропоновано трактування театральності, що спирається на теорію Б. Асаф'єва про інтонацію та виступає як засіб художнього спілкування в усіх його формах, як звукових, так і зорових. Розкрито особливу роль образного перевтілення як засобу актуалізації театрального начала в музично-виконавській творчості. У контексті образного перевтілення розглянуто проблему художнього переживання в процесі відтворчої музично-виконавської діяльності, а також сформульовано ознаки творчого методу "школи переживання" у фортепіанному виконавстві. Запропоновано музично-виконавську типологію, що грунтується на особливостях виявлення театральності в процесі виконавської інтерпретації, та виділено три музично-виконавські типи: акторський, режисерський та авторський.

  Скачати повний текст

Уточнено етапи розвитку поліфонічного стилю й аспекти теоретичного дослідження поліфонії. Розглянуто специфіку сприйняття поліфонії у майбутніх учителів музики у процесі музично-теоретичної, виконавської та практично-педагогічної підготовки. Науково обгрунтовано суть досвіду цього сприйняття, систематизовано його компонентну структуру. Доведено, що досвід сприйняття поліфонії є цілісним системним утворенням, яке характеризується високим рівнем кореляції його компонентів. Визначено критерії, показники та рівні сформованості даного досвіду у студентів-музикантів. Розроблено педагогічні умови й етапи його формування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст