Досліджено релігійний феномен ісіхазму - містичного вчення, спрямованого на вдосконалення людини та практику богопізнання. У контексті історіософського аналізу зроблено порівняльну характеристику ідей візантійського, києво-руського та московського ісіхазму. Проаналізовано вплив ісіхазму на тип східнослов'янського філософування. Візантійський ісіхазм сформовано на грунті взаємодії патристичного богослов'я та аскетичного напрямку, що призвело до створення універсального вчення про "обожнення" людини. Перетворення досягалося шляхом містичної практики "розумної молитви", через виховання в подвижнику всеохоплюючої любові до Бога та цілого світу. Догматичним виразом прагнення людини до поєднання зі світом постав культ Св. Трійці. Давньоруський ісіхазм не став офіційною ідеологією церкви, що суттєво зменшило його вплив на культуру.

  Скачати повний текст

Здійснено системний соціально-філософський аналіз історіософських ідей, відображених у книжній культурі Київської Русі, в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначено етапи та особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві. На прикладі розвитку основних історіософських категорій показано його специфічні особливості, прослідковано головні тенденції формування та напрямки трансформації історіософських поглядів населення даної епохи. Типологізовано історіософські ідеї, представлені категоріями "простір", "час", "сенс життя" та визначальні риси нового архетипу мислення за відмінностями їх змісту. Охарактеризовано вплив особливостей східнохристиянського православного світосприймання на зміст і структуру філософсько-історичної парадигми давньоруського суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив полемічного письменства на українське церковно-релігійне та національно-політичне життя народу на тлі боротьби проти експансивної політики Речі Посполитої у кінці XVI - на початку XVII ст., направленої на окатоличення, латинізацію українського народу. Проаналізовано особливості ідей, висловлених у творах уніатських і антиуніатських письменників-полімістів та їх вплив на збудження національно-релігійної свідомості українського народу у боротьбі за національно-релігійні права та політичні свободи. Досліджено роль Української Церкви у розвитку його державно-політичного, духовно-культурного та національно-релігійного життя у контексті філософських концепцій полемістів. Виділено особливі погляди у коментуванні значення Берестейської унії стосовно збереження національної ідентичності українського народу, притаманні антиуніатським і уніатським письменникам-полемістам.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оновлення українського суспільства у філософії видатного українського мислителя XVII ст. Л.Барановича. На підставі аналізу джерельної та історіографічної бази, суспільно-політичних, екзистенціально-гуманістичних та ідейно-теоретичних умов даного періоду, обгрунтовано наявність в українській філософській думці ідей, спрямованих на оновлення суспільства, й актуальних для вирішення сучасних проблем у державі, суспільстві, вихованні, освіті тощо. Вперше в історико-філософській науці комплексно проаналізовано погляди Л.Барановича на оновлення українського суспільства. Відзначено основні чинники вчення чернігівського просвітника та утопічний характер його соціально-філософської концепції.

  Скачати повний текст

Здійснено реконструкцію соціально-філософських уявлень першого київського митрополита Іларіона, автора "Слова про Закон і Благодать". Проаналізовано основні соціально-філософські та історіософські концепти, відтворені у картині світу, представленій Іларіоном (світ, Закон, Благодать). Доведено, що дані концепти були відбитком віруючої свідомості та релігійного світогляду та сформовані під впливом соціально-філософських уявлень візантійської православної традиції, а також учення Отців церкви. Особливу увагу приділено тлумаченню ідеї, що є підгрунтям даної картини світу, а саме - співбуття, співвідношення та співдії (синергії) Бога, світу та людства. Виявлено, що подібно до візантійських мислителів, Іларіон тлумачить соціальну історію як метаісторію, історію домоустрою Спасіння. Зазначено, що з даного погляду київський книжник подає й історіософську інтерпретацію Хрещення Русі. Доведено, що як і для усієї християнської традиції, проблема сенсу соціального буття для староруського книжника збігається з питанями про Христа, оскільки джерело соціального буття та його "предмет", і "носій" у своїй незбагненній Першопричині тотожні. Встановлено, що таким чином, соціальна історія має онтологічну, співбутійну основу. Показано, що картина світу київського книжника Іларіона визначається як вербальний образ-ікона світу, преображеного Благодаттю.

  Скачати повний текст