Проаналізовано формування основних концепцій католицької філософсько-теологічної антропології. Виділено та досліджено основні етапи даного процесу, починаючи з висхідних ідей, які знаходимо в античній та елліністичній філософії. Зазначено, що складність, нерідко суперечливість і конфліктність, а подекуди несумірність теологічно-антропологічних концепції в їх історичному плині вимагає певної систематизації. Доведено, що це необхідно для наступного критичного дослідження на предмет трансцендентального характеру змісту філософсько-християнських доктрин, розгляду контроверсійності їх раціонального та містичного змісту, певного переосмислення у зв'язку з процесами так званого католицького "оновлення". Особливу увагу приділено аналітичному дослідженню специфіки антропологічної тематики в Україні у XIV - XVI ст.

  Скачати повний текст

Досліджено, що містика постає складним феноменом духовного життя людини. Визначено, що містика (у вузькому сенсі слова, як один з видів езотерики) має значення контакту адепта містичної практики з Абсолютною реальністю, що сприймається як "єднання" з Нею та призводить до "зняття" суб'єкт-об'єктних відносин. Зазначено, що результатом постає трансформація свідомості/особистості адепта містичної практики, звільнення її від егоцентризму. Проаналізовано, що містична теорія (містицизм) та містична практика (досвід) обумовлюють формування містичної традиції, за допомогою якої здійснюється трансляція теорії та практики "єднання" з Абсолютом від однієї генерації до іншої, а процес формування двох типів містики (іманентної та трансцендентно-іманентної) залежить від уявлення щодо сутності Абсолютної реальності, яка визначає характер містичного контакту та мету містичної практики ("злиття" або "об'єднання" з Абсолютом. Різноманіття містичних традицій Сходу та Заходу, що формуються у межах основних містичних принципів, визначається способом вирішення питання щодо співвідношення ідеального та матеріального начал. Обгрунтовано, що певний вплив має вибір методів містичної практики, але псевдомістичний досвід постає секулярним, тобто позбавленим уявлень щодо Абсолюту і прагнення до "єднання" з Ним і він призводить до розвитку егоцентричної свідомості.

  Скачати повний текст

Здійснено філософсько-релігієзнавчий компаративний аналіз соціальних доктрин ісламу та Римо-католицької церкви. Зроблено спробу здійснити повне та системне дослідження мусульманської та католицької соціальних доктрин шляхом з'ясування та порівняння їх ідентифікаційних складових. Соціальна доктрина Римо-католицької церкви є сукупністю вчень і роздумів у суспільній сфері періоду кінця XIX ст. до сьогодення. Стосовно мусульманської соціальної доктрини, не зважаючи на розбіжності в ісламських суспільних концепціях, їх доктринальні принципи є єдиними. Зазначено щодо доцільності вивчення експлікації концептуальних передумов католицизму й ісламу та їх соціальних доктрин. Акцентовано увагу на властивій їм моральній спрямованості. Зроблено висновок, що суспільна сфера може стати важливим і плідним простором для міжрелігійного діалогу та співпраці ісламу та Римо-католицької церкви.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз неотомістичної концепції прав людини, відображеної у документах та інших джерелах соціальної доктрини католицизму. Проаналізовано еволюцію праворозуміння неотомізму у ХХ ст. На основі розгляду теоретико-методологічних, ціннісно-антропологічних і соціально-етичних основ даної концепції розкрито евристичні можливості інтерпретації поняття гідності людини у католицизмі, подано загальнотеоретичну характеристику феномену прав людини у сучасному неотомізмі. Визначено внесок природно-правової доктрини католицизму у загальноцивілізаційний процес осмислення антропологічних основ прав людини та встановлено вплив міжнародно-правової ідеології прав людини на її соціальну доктрину.

  Скачати повний текст