Досліджено діяльність єпископа Г. Хомишина - представника окцидентального релігійного напряму Української греко-католицької церкви (УГКЦ) першої половини ХХ ст. Розглянуто формування світогляду Г.Хомишина, осмислено прозахідні релігійні ідеї єпископа та доведено, що Г.Хомишин інспірував утворення в УГКЦ оксидентальної ідеологічної течії. Проаналізовано ставлення польської та української громадськості до ініціативи станіславського єпископа.

  Скачати повний текст

Вперше з позицій історизму та наукової об'єктивності проаналізовано вплив Глави УГКЦ на теорію та практику національно-визвольної боротьби українців. Встановлено, що суспільно-політичні погляди митрополита А.Шептицького формувалися під впливом народовської політичної традиції та були орієнтовані на подолання асиміляційних тенденцій в українському національному житті. З'ясовано, що державотворча концепція митрополита була орієнтована на досягнення української соборності та носила консервативно-клерикальний характер, а також виключала будь-які форми політичного радикалізму. Переглянуто застарілі підходи щодо позиції А.Шептицького у ставленні до німецького окупаційного режиму. Акцентовано увагу на те, що митрополит заклав підвалини національної християнської політичної культури, чітко окреслив поняття патріотизму, принципи громадського та політичного служіння, вказуючи на їх відповідність християнській етичній традиції.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні заходи російського уряду, спрямовані на різке обмеження діяльності Унійної церкви й остаточне її вилучення з суспільного життя регіону. Висвітлено ставлення духовенства та вірних Греко-уніатської церкви до процесу навернення уніатів на православ'я. Відображено структуру "нової" Луцької уніатської єпархії у 1798 - 1828 рр., та зміни, які відбувалися в церковно-адміністративному поділі після ліквідації даної єпархії. Визначено матеріальне забезпечення унійних парафій, соціальне походження парафіяльного духовенства, його рівень освіти та матеріальне становище. Уточнено кількість греко-уніатських парафій і парафіян у них в різні роки існування Луцької уніатської єпархії. З'ясовано становище василіанських монастирів у Правобережній Україні та виявлено особливості урядової політики щодо них. Розкрито культурно-освітню та благодійну діяльність Греко-уніатської церкви.

  Скачати повний текст

Висвітлено роль Ставропігійського інституту та Церковного музею в Львові у збереженні пам'яток національної культури, пам'яткоохоронну діяльність його засновника - Митрополита Андрея Шептицького. Розглянуто музейну роботу та пам'яткоохоронні навчальні програми у Львівській Богословській Академії. Простежено роль Української греко-католицької церкви у підготовці та проведенні у 1934 - 1941 рр. історико-археологічних досліджень княжого Галича та вплив результатів даних досліджень на національно-культурне життя галицьких українців. Проаналізовано особливості пам'яткоохоронної діяльності Церкви післявоєнного періоду.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні форми протидії греко-католиків релігійній політиці радянської влади. Висвітлено особливості ліквідації УГКЦ на території Галичини та Закарпаття та створення підпільної мережі церкви. З'ясовано фактори, що зумовили таку протидію. Виділено основні періоди протидії греко-католиків релігійній політиці радянської влади. Досліджено нормативно-правову базу, на основі якої проводилися відносини між підпільними структурами УГКЦ і церковними структурами РПЦ і державними органами влади. Проаналізовано способи адаптації віруючих до діяльності за підпільних умов.

  Скачати повний текст

Представлено результати історіософського аналізу розвитку Греко-Католицької церкви на території українських і білоруських земель, починаючи з часів Берестейської церковної унії та закінчуючи першою половиною XX ст. у період остаточного оформлення новочасних української та білоруської націй. Особливу увагу приділено осмисленню етнічного аспекту Берестейської церковної унії у полемічній літературі кінця XVI - початку XVII ст. Виявлено суттєві регіональні відмінності у діяльності Греко-Католицької Церкви на території українських і білоруських земель. З'ясовано, що на початковому етапі становлення Греко-Католицька Церква була більш поширена у білоруських регіонах і могла перетворитись у національну релігію білорусів і важливий чинник формування їх національної свідомості. Показано, що поширення унії на українських землях призвело до серйозних міжконфесійних конфліктів і трактування праволав'я як "своєї віри" українців. Виявлено, що політичні зміни кінця XVIII - початку XIX ст. (розподіл Речі Посполитої, приєднання білоруських і значної частини українських земель до складу Російської імперії) створили ситуацію, в результаті якої Греко-Католицька Церква припинила своє існування на "традиційних" територіях і перестала відігравати роль фактора націогенетичних процесів. Встановлено, що лише на Галичині та Закарпатті Греко-Католицька Церква стала важливим чинником національного відродження, що обумовлено більш вираженою традиціоналістською орієнтацією духовенства даної конфесії у зазначених регіонах та особливостями функціонування Греко-Католицької Церкви за умов Австро-Угорської імперії (зокрема, їй надавалось певне сприяння та підтримка проукраїнської орієнтації), а також деякими чинниками суб'єктивного характеру (діяльністю "руської трійці" та митрополита А.Шептицького).

  Скачати повний текст

Досліджено процес національної та еклезіальної самоідентифікації українських греко-католиків у контексті взаємин між державою та українською греко-католицькою церквою (УГКЦ). Проаналізовано філософські та конституційно-правові аспекти державно-церковних стосунків, розглянуто питання взаємозв'язку національного та релігійно-духовного відродження. Розкрито основні напрямки діяльності УГКЦ за умов сучасного державотворчого процесу в Україні. З'ясовано вплив даної церкви на формування системи морально-етичних цінностей українського суспільства та її роль у подоланні духовної кризи, спричиненої пануванням тоталітарного політичного режиму. Охарактеризовано соціальну доктрину УГКЦ, джерела міжконфесійних конфліктів, а також запропоновано моделі міжцерковного діалогу.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних джерел і різноманітних історіографічних матеріалів досліджено форми природоохоронної діяльності церкви. З'ясовано, що господарство у маєтностях церкви велося на науковій, природоохоронній базі, згідно з перспективними лісовпорядними планами; у 1920 - 1930 рр. церква організувала у Галичині ряд природних заповідних об'єктів. У міжвоєнний період Греко-католицька церква (ГКЦ) розгорнула у лісах маєтності "Перегінсько" широку туристичну діяльність, яку поєднувала з охороною природи. Церква сприяла природоохоронній діяльності природничих наукових установ, громадських організацій, товариств; керівництво ГКЦ, її священнослужителі, службовці маєтностей проводили у Галичині широку пропаганду ідей охорони природи краю.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних джерел, історико-педагогічної, теологічної, філософської літератури досліджено процес релігійно-морального (християнського) виховання молоді в українських навчальних закладах Східної Галичини, що дало змогу узагальнити теоретико-методологічні засади зазначеного виховання в навчальних закладах Галичини (кінця XIX - початку XX ст.). Розкрито реалізацію основних завдань релігійно-морального виховання в навчальному процесі. Проаналізовано зміст, форми та методи релігійно-морального виховання у позашкільній діяльності та визначено їх особливості. Розкрито обов'язки класного керівника та визначено роль священників-катехитів як співорганізаторів виховного процесу досліджуваного періоду. Виявлено форми й методи діяльності молодіжних і церковних товариств ("Сокіл", "Січ", "Пласт", Марійські дружини). Запропоновано шляхи застосування цього напрямку виховання у процесі відродження української системи виховання через впровадження курсу "Основи релігієзнавства".

  Скачати повний текст

Досліджено суспільно-політичну діяльність митрополита Андрея Шептицького, визначальним фактором якої була боротьба за утвердження незалежної соборної держави українського народу на його споконвічних етнічних землях. На практиці дану тенденцію митрополіт реалізовував з обов'язковим дотриманням норм та принципів християнської моралі, що зумовило застосування ним легітимних засобів досягнення поставленої мети. Проаналізовано вплив діяльності митрополита як ієрарха греко-католицької церкви на українське національне відродження кінця XIX - 30-х рр. XX ст. Встановлено, що підтримка Андреєм Шептицьким державних інтересів українського народу базувалася на співпраці з центристськими та правими політичними партіями Галичини.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження діяльності Генеральної греко-католицької духовної семінарії у Львові у 1848 - 1914 рр. як головної інституції богословської освіти греко-католицького духовенства Галичини. З'ясовано, що виховання кліру в семінарії поєднувалося з обов'язковим навчанням на богословському факультеті Львівського університету, найбільш здібні богослови продовужували освіту у Відні, Інсбруку, Римі. Виявлено, що на межі XIX та XX ст. серед настоятелів семінарії та її вихованців різко зросла кількість вихідців з нижчих соціальних станів (селян) і сформувалась система студенстьких товариств з різноманітними статутними цілями та характером діяльності. Проаналізовано вплив даної тенденції на інтелектуальне становлення семінаристів і подальший розвиток інституції в цілому.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження опублікованих та архівних матеріалів, періодичної преси, спогадів, вітчизняної та зарубіжної історіографії висвітлено доброчинну діяльність Греко-католицької церкви (ГКЦ) на території Галицької митрополії у міжвоєнний період. З'ясовано фактори, що сприяли активізації її діяльності в організації соціального захисту галицьких українців. Показано, що доброчинна допомога ГКЦ в галузі освіти полягала у матеріальній підтримці молоді в Галичині та за її межами в українських світських і церковних закладах різних типів. Зазначено, що духовні особи відновлювали діяльність просвітніх товариств, сприяли видавничій і бібліотечній справі, збору та збереженню пам'яток матеріальної культури.

  Скачати повний текст

Проведено огляд системи національного виховання, з'ясовано його мету, завдання, засоби та шляхи реалізації. Розглянуто суспільно-політичну ситуацію на західноукраїнських землях, що стимулювала процес створення системи приватних навчально-виховних закладів греко-католицького чернецтва. Виявлено й охарактеризовано періоди становлення системи національного виховання у цих закладах, досліджено основні цілі, зміст, форми та методи педагогічної діяльності, з'ясовано їх ефективність у процесі формування національної свідомості та патріотизму молоді. Досліджено позитивний вплив молодіжних організацій на процес національного виховання учнів чернечих освітніх закладів. Обгрунтовано значущість педагогічного досвіду українського чернецтва та визначено перспективи його застосування у сучасній системі національного виховання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі результатів вивчення широкої джерельної бази комплексно досліджено теорію та практику опікунства під керівництвом релігійних організацій Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у Галичині наприкінці XIX - першій половині XX ст. Показано її особливості у аспекті суспільно-політичного та культурно-освітнього розвитку краю. Висвітлено напрями опікунсько-виховної діяльності чернечих чинів УГКЦ у Галичині. Виділено історичні етапи розвитку всіх греко-католицьких чернечих чинів від часу їх заснування до сучасності у контексті опікунської діяльності. Здійснено періодизацію даної діяльності греко-католицького чернецтва дослідженого періоду. Педагогічну теорію та практику розвинуто новими даними стосовно змісту, форми та напрямів опікунської діяльності.

  Скачати повний текст

Зазначено, що Львівський церковний собор 1946 р. розглядається як прагнення комуністичної влади формально легітимізувати церковну монополію підконтрольної Російської православної церкви на західноукраїнських землях, встановити таким чином повний ідеологічний контроль над духовним життям західних українців. Встановлено, що його проведення мало завершити нищення УГКЦ як національної релігійної структури, що своїм існуванням перешкоджала утвердження комуністичного режиму. Зазначено, що у боротьбі з греко-католиками використовувався широкий арсенал ідеологічних, репресивних і адміністративних методів, головну роль у реалізації політики комуністичного керівництва відіграли органи державної безпеки. Показано штучність розриву унії та процесу "возз'єднання" з РПЦ, репресивні механізми впливу держави на ієрархів, священиків і віруючих УГКЦ, жертовну готовність греко-католицького духовенства відстоювати свою віру всупереч офіційній політиці радянської влади.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що ідеологія галицького консерватизму базувалась на доктрині греко-католицизму як національно орієнтованої християнської конфесії, що зумовило наявність потужної клериканської складової галицького консерватизму, який формувався під впливом або безпосередньо представниками греко-католицького кліру. Установлено, що Українська греко-католицька церква відігравала провідну роль у створенні суспільно-політичних структур консервативного напрямку у Галичині в період 1900 - 1939 рр., що позначилося на їх програмових засадах, напрямках і формах діяльності. На базі конкретно-історичного матеріалу показано, що християнський світогляд, як складова ідеологічних засад консерватизму, сприяв збереженню духовності у галицькому суспільстві і за умов відсутності власної державності - історичних і культурних традицій галицького українства, його самоідентифікації як складової частини української нації. Проаналізовано форми та методи діяльності суспільно-політичних інститутів християнсько-консервативного спрямування, їх місце та роль у Галичині, стосунки з громадськими, політичними та церковними закладами.

  Скачати повний текст

За допомогою хронологічно-проблемного методу дослідження розглянуто багатогранність впливу метрополита Андрея Шептицького на суспільно-культурні процеси в Галичині. Висвітлено його співпрацю з українськими партійними колами, а також еволюцію політичної платформи у контексті боротьби українського народу за соборність і незалежність України. Установлено мотиви зв'язку з освітніми установами й товариствами, надання владикою окремим представникам інтелігенції матеріальної допомоги для наукових цілей. Проаналізовано взаємовідносини з легальними молодіжними організаціями, ініціювання та участь у створенні нових товариств християнського та світського спрямування. Висвітлено аспект діяльності митрополита щодо заснування їм та підтримки закладів для сиріт. Обгрунтовано, що митрополит Андрей Шептицький проводив свою діяльність керуючись християнськими переконаннями і християнським патріотизмом, тому у політичних питаннях він дотримувався легітимності, а в культурно-просвітніх намагався компенсувати українцям державні інстанції, виховати в українців любов до Бога і Батьківщини.

  Скачати повний текст

Висвітлено процес функціонування активного суспільного прошарку (греко-католицького духовенства) як унікального феномену національно-культурного відродження на землях Західної України у складі Австрійської та Австро-Угорської імперії в XIX - на початку XX ст. Виявлено, реконструйовано та введено до наукового обігу маловідомі архівні матеріали стосовно багатогранної музично-просвітницької діяльності. П.Бажанського (1836 - 1920). Універсальну соціокультурну практику греко-католицького священника вперше розглянуто цілісно на підставі систематизації та в кількох взаємопов'язаних духовно-мистецьких галузях - фольклористиці, музикознавстві, публіцистиці, церковній музиці, музичному театрі, світському музикуванні. Здійснено комплексно-аналітичний аналіз складових культуротвірної аматорської праці о. П.Бажанського в історичному контексті тенденцій культурно-музичного життя українцїв-галичан другої половини XIX - початку XX ст., що дозволило визначити її детермінованість, специфіку й еволюційну роль. Торчо-діяльнісні принципи о. П.Бажанського обгрунтовано у взаємозв'язку з його світоглядно-ціннісною шкалою, де найбільш яскравими є ідея національно-культурної самоідентифікації, позиція акумулювання національного характеру через превалююче духовно-фольклорне начало та прихильність до консерватизму, спрямованого на збереження традиційно-чуттєвої первинності світосприйняття.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст