За допомогою хронологічно-проблемного методу дослідження розглянуто багатогранність впливу метрополита Андрея Шептицького на суспільно-культурні процеси в Галичині. Висвітлено його співпрацю з українськими партійними колами, а також еволюцію політичної платформи у контексті боротьби українського народу за соборність і незалежність України. Установлено мотиви зв'язку з освітніми установами й товариствами, надання владикою окремим представникам інтелігенції матеріальної допомоги для наукових цілей. Проаналізовано взаємовідносини з легальними молодіжними організаціями, ініціювання та участь у створенні нових товариств християнського та світського спрямування. Висвітлено аспект діяльності митрополита щодо заснування їм та підтримки закладів для сиріт. Обгрунтовано, що митрополит Андрей Шептицький проводив свою діяльність керуючись християнськими переконаннями і християнським патріотизмом, тому у політичних питаннях він дотримувався легітимності, а в культурно-просвітніх намагався компенсувати українцям державні інстанції, виховати в українців любов до Бога і Батьківщини.

  Скачати повний текст

Висвітлено релігійно-церковну політику окупаційної адміністрації, спрямовану на обмеження ролі церкви у громадсько - політичному житті та її впливу на народні маси. Розглянуто структурні модифікації та організаційні засади Галицької митрополії Греко-католицької церкви (ГКЦ), рішення архієпархіальних соборів як нормативно-дорадчої структури церкви. Значну увагу приділено культурно-просвітницькій праці ГКЦ, діяльності Богословської академії, Богословському науковому товариству, релігійній пресі. Проаналізовано діяльність ГКЦ, спрямовану на консолідацію українського церковного життя, зміцнення екуменічного руху. Розкрито місце ГКЦ у процесі національно-державного відродження українського народу. Широко висвітлено питання ставлення ГКЦ до окупаційної, соціальної, демографічної та культурної політики німців на окупованих землях.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження опублікованих та архівних матеріалів, періодичної преси, спогадів, вітчизняної та зарубіжної історіографії висвітлено доброчинну діяльність Греко-католицької церкви (ГКЦ) на території Галицької митрополії у міжвоєнний період. З'ясовано фактори, що сприяли активізації її діяльності в організації соціального захисту галицьких українців. Показано, що доброчинна допомога ГКЦ в галузі освіти полягала у матеріальній підтримці молоді в Галичині та за її межами в українських світських і церковних закладах різних типів. Зазначено, що духовні особи відновлювали діяльність просвітніх товариств, сприяли видавничій і бібліотечній справі, збору та збереженню пам'яток матеріальної культури.

  Скачати повний текст

Вивчено тематичний вклад і аналіз етичної системи А. Шептицького як пам'ятки розвитку філософії раннього неотомізму. З'ясовано релігійно-філософський контекст виникнення його етики. Реконструйовано вчення А. Шептицького про теологічну основу етики прописів. Досліджено ідеї митрополита про природний закон. Проаналізовано особливості неотомічної критики А. Шептицьким кантівського вчення про совість. Реконструйовано його вчення про шляхи втілення норм природного закону в писаних законах. Здійснено аналіз цього вчення про божественний закон і його вимоги до особистості, людства та церкви. З'ясовано місце вчення А. Шептицького про співвідношення етики приписів та етики чеснот в етичних дискусіях сучасного неотомізму.

  Скачати повний текст

Висвітлено концепцію Української греко-католицької церкви, (УГКЦ) викладену в творах Гавриїла Костельника. На підставі аналізу праць відомого громадського діяча прослідковано еволюцію його світоглядних і богословських поглядів, зроблено спробу осмислити його духовну спадщину без конфесійних та ідеологічних упереджень. Визначено головну умову збереження самобутності УГКЦ - збереження східного візантійського обряду, національно-релігійних традицій і опір латинізації, як її розумів Костельник.

  Скачати повний текст

Зазначено, що Львівський церковний собор 1946 р. розглядається як прагнення комуністичної влади формально легітимізувати церковну монополію підконтрольної Російської православної церкви на західноукраїнських землях, встановити таким чином повний ідеологічний контроль над духовним життям західних українців. Встановлено, що його проведення мало завершити нищення УГКЦ як національної релігійної структури, що своїм існуванням перешкоджала утвердження комуністичного режиму. Зазначено, що у боротьбі з греко-католиками використовувався широкий арсенал ідеологічних, репресивних і адміністративних методів, головну роль у реалізації політики комуністичного керівництва відіграли органи державної безпеки. Показано штучність розриву унії та процесу "возз'єднання" з РПЦ, репресивні механізми впливу держави на ієрархів, священиків і віруючих УГКЦ, жертовну готовність греко-католицького духовенства відстоювати свою віру всупереч офіційній політиці радянської влади.

  Скачати повний текст

Вперше з позицій історизму та наукової об'єктивності проаналізовано вплив Глави УГКЦ на теорію та практику національно-визвольної боротьби українців. Встановлено, що суспільно-політичні погляди митрополита А.Шептицького формувалися під впливом народовської політичної традиції та були орієнтовані на подолання асиміляційних тенденцій в українському національному житті. З'ясовано, що державотворча концепція митрополита була орієнтована на досягнення української соборності та носила консервативно-клерикальний характер, а також виключала будь-які форми політичного радикалізму. Переглянуто застарілі підходи щодо позиції А.Шептицького у ставленні до німецького окупаційного режиму. Акцентовано увагу на те, що митрополит заклав підвалини національної християнської політичної культури, чітко окреслив поняття патріотизму, принципи громадського та політичного служіння, вказуючи на їх відповідність християнській етичній традиції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто основні форми протидії греко-католиків релігійній політиці радянської влади. Висвітлено особливості ліквідації УГКЦ на території Галичини та Закарпаття та створення підпільної мережі церкви. З'ясовано фактори, що зумовили таку протидію. Виділено основні періоди протидії греко-католиків релігійній політиці радянської влади. Досліджено нормативно-правову базу, на основі якої проводилися відносини між підпільними структурами УГКЦ і церковними структурами РПЦ і державними органами влади. Проаналізовано способи адаптації віруючих до діяльності за підпільних умов.

  Скачати повний текст

Висвітлено роль Ставропігійського інституту та Церковного музею в Львові у збереженні пам'яток національної культури, пам'яткоохоронну діяльність його засновника - Митрополита Андрея Шептицького. Розглянуто музейну роботу та пам'яткоохоронні навчальні програми у Львівській Богословській Академії. Простежено роль Української греко-католицької церкви у підготовці та проведенні у 1934 - 1941 рр. історико-археологічних досліджень княжого Галича та вплив результатів даних досліджень на національно-культурне життя галицьких українців. Проаналізовано особливості пам'яткоохоронної діяльності Церкви післявоєнного періоду.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історіографії здійснено системний аналіз діяльності радянських органів державної безпеки, спрямованої на ліквідацію Української греко-католицької церкви (УГКЦ) на західноукраїнських землях. До наукового обігу залучено значну кількість архівних документів радянських органів державної безпеки, що раніше не використовувались у вітчизняній і зарубіжній історіографії, що дозволило в новому аспекті висвітлити стратегічні наміри партійно-державного апарату СРСР щодо УГКЦ та ліквідацію унії. Аргументовано, що ліквідаційний процес був штучно створений, ініціатором якого виступила радянська влада з метою досягнення внутрішньополітичних і міжнародних цілей Кремля у контексті його імперської політики, та реально зводився до насильницької ліквідації греко-католицизму. Показано, що боротьба з УГКЦ була складовою та одним з способів утвердження комуністичного режиму на Західній Україні. Показано роль спецслужб як провідної, невід'ємної та надзвичайно важливої частини партійно-державного апарату, яка діяла притаманними їй методами таємного збору інформації, провокацій, тиску та репресій. Зроблено висновок, що ліквідація Львівської митрополії в Галичині так само, як і Мукачівської єпархії в Закарпатті була здійснена всупереч волі духовенства та віруючих Церкви карально-репресивними методами та шляхом штучного формування антикатолицької громадської думки й розпалювання міжконфесійної ворожнечі.

  Скачати повний текст

Досліджено суспільно-політичну діяльність митрополита Андрея Шептицького, визначальним фактором якої була боротьба за утвердження незалежної соборної держави українського народу на його споконвічних етнічних землях. На практиці дану тенденцію митрополіт реалізовував з обов'язковим дотриманням норм та принципів християнської моралі, що зумовило застосування ним легітимних засобів досягнення поставленої мети. Проаналізовано вплив діяльності митрополита як ієрарха греко-католицької церкви на українське національне відродження кінця XIX - 30-х рр. XX ст. Встановлено, що підтримка Андреєм Шептицьким державних інтересів українського народу базувалася на співпраці з центристськими та правими політичними партіями Галичини.

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність єпископа Г. Хомишина - представника окцидентального релігійного напряму Української греко-католицької церкви (УГКЦ) першої половини ХХ ст. Розглянуто формування світогляду Г.Хомишина, осмислено прозахідні релігійні ідеї єпископа та доведено, що Г.Хомишин інспірував утворення в УГКЦ оксидентальної ідеологічної течії. Проаналізовано ставлення польської та української громадськості до ініціативи станіславського єпископа.

  Скачати повний текст

Встановлено, що праці Г.Костельника, написані під час викладання філософії та логіки у богословських закладах Львова, засвідчують грунтовні фахові знання, розуміння традицій та тенденцій розвитку європейської філософії, зокрема, неотомізму та позитивізму. Розглянуто вирішення представником релігійної філософії проблем онтології, гносеології, філософії історії та соціальної філософії. Виявлено, що у теорії пізнання Г.Костельник виходить із пізнавальності законів розвитку реального світу, їх доступності для людської свідомості. Доведено, що розуміння о. Костельником історико-філософського процесу, тлумачення ним новітніх соціальних теорій та історіософських концепцій спирається на глибоке оволодіння даними теоріями. Встановлено значний філософський професіоналізм мислителя, прихильність до наукового знання, орієнтацію на філософію неотомізму, відчутний позитивістський контекст.

  Скачати повний текст