Виявлено логіку становлення філософської теорії цінностей і зміни ціннісних орієнтирів у кожну історичну епоху - космоцентризм, теоцентризм, сцієнтизм і технократизм виявляють свою однобічність і поступаються місцем новому гуманізму з його установкою (на додаток до ренесансного антропоцентризму) на діалог з природою та благоговіння перед життям. Проведено порівняльний аналіз ціннісних систем стабільних і перехідних епох та виявлено їх відмінні ознаки. Запропоновано типологію цінностей, яка базується на функціональному підході, за яким головним є не прагнення до всеохоплюючої класифікації, а виділення зовнішніх цінностей та їх обгрунтування. Висвітлено ідею щодо необхідності додання поняттю "значимість" статусу філософської категорії, оскільки це дає змогу краще розуміти міжсуб'єктну природу ціннісних феноменів. Запропоновано варіант структури категорії "ціність". Уведено до наукового обороту емпіричну інформацію про стан ціннісної свідомості й особливості ціннісних орієнтацій в молодіжному середовищі. Обгрунтовано положення щодо необхідності формування нової системи цінностей відповідної епохи глобалізації, а також традиційної та техногенної цивілізації, рисами якої повинні стати інтеграція, діалог, консенсус, ненасильство, толерантність, самоцінність особистості, екологічний імператив, тобто цінності, що служать збереженню та розвитку всього людства.

  Скачати повний текст

Висвітлено історичну правду як соціально-духовний феномен, який, виступаючи в якості структуроутворюючої основи історичної свідомості, відіграє важливу роль у забезпеченні соціальної самоорганізації та формуванні суспільної свідомості. Детермінантами оптимізації історичної правди є ті фактори, що зумовлюють формування її змісту у напрямку об'єктивності та адекватності відображення історичної дійсності, що неможливо без відповідного рівня культури історичного мислення. Забезпечення останнього потребує ефективної методології історичного дослідження. Зазначено, що оптимізація історичної правди у вигляді її трансформації на істину в контексті наукового пізнання є однією з визначальних умов розвитку сучасного українського суспільства в напрямку його консолідації та гармонізації.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему концептуалізації розуміння соціального пріоритету як рушійної сили складної нелінійної соціальної системи. Виявлено гносеологічні функції вивчення феномену соціальних пріоритетів. Створено несуперечливу методологію вивчення соціальних пріоритетів, що використовує потенціал феноменологічної та комунікативної філософії, структуралізму, постструктуралізму, варіантів системного аналізу й історичної соціології. Запропоновано просторову теоретичну модель вивчення соціальних пріоритетів. Розроблено додаткові аспекти бачення комунікативної теорії, орієнтовані на епістемологічний вимір. Визначено особливості переломлення західних соціальних пріоритетів в українській системі світосприйняття. Здійснено прогноз можливості використання теорії соціальних пріоритетів для соціально-політичного коригування.

  Скачати повний текст