Розглянуто методологічні засади дослідження проблеми цінностей, визначено головні підходи щодо неї в німецькій традиції філософування (І. Кант, А. Шопенгауер, Г. Гегель, Л. Фойєрбах). Проаналізовано погляди провідних німецьких мислителів ХХ ст. - В. Вайєра, У. Гоманн, У. Нойєншвандера, А. Гелена, Ю. Габермаса, Г. Рормозера. Проаналізовано існуючі інтерпретації проблеми цінностей і проблеми людини, виявлено рівні функціонування цінностей: індивідуальний, соціальний, теоретичний. Обгрунтовано підходи щодо проблеми цінностей у працях німецьких філософів і теологів, а також диференційований підхід до цієї проблеми в західноєвропейській та російській традиціях філософування. На основі творчої спадщини німецьких мислителів конкретизовано методологічні та загальнотеоретичні положення проблеми цінностей. Визначено основні методологічні підходи, проведено порівняльний аналіз із поглядами вчених з інших країн Західної Європи.

  Скачати повний текст

Розроблено модель аксіосфери культури, яка розширює можливості змістовного дослідження ціннісних аспектів наукового знання. По-новому трактовано взаємозумовленість аксіологічних (епістемічних, етичних, естетичних) потенцій знання, необхідність їх узгодженої реалізації в процесі наукового дослідження, що випливає з ідеї гармонійного співвідношення Істини, Добра, Краси в системі ціннісних орієнтацій вченого та розуміння реальної небезпеки гіпертрофірованого розвитку в якомусь одному напрямі. Здійснено спробу реабілітувати інтуїтивно-підсвідому, не завжди явно виражену релігійну, сакрально-метафізичну потенцію методологічного мислення вченого, зумовлену потребою гармонізації віри і знання та пов'язаної з інтенцією на цінність абсолютного Блага - кінцевої мети та вищого смислу всіх актів самоствердження людини в світі. Показано плідність, ефективність і практичну значущість аксіологічної теорії знання в процесі переосмислення завдань освіти та виховання, вирішальне значення ціннісного потенціалу мислення в конструюванні загальнонаукової картини світу на засадах еволюціонізму.

  Скачати повний текст

Досліджено ціннісний статус наукової картини світу. Проаналізовано соціокультурно-світоглядні передумови становлення наукової моделі всесвіту, визначено її ціннісні параметри. З'ясовано, що будь-яка загальна картина світу має ціннісну специфіку, її людиномірно-ціннісна визначеність є конкретно-історичним образом ієрархії пізнавальних, етичних, естетичних уявлень, а також досягнутого рівня універсально-синтетичної цілісності світогляду. Розкрито внутрішню логіку трансформації ціннісної структури картини світу у процесі переходу від класичної до некласичної та постнекласичної наукової раціональності, що характеризується відмовою від ідеї ціннісної нейтральності науки і дедалі повнішою реалізацією ціннісного потенціалу сучасної гуманітарно-наукової парадигми.

  Скачати повний текст

Наведено результати цілісного філософського дослідження такого феномену, як парадигмальна наука. Виявлено новий онтологічний параметр підходу до вивчення науки - парадигмальність. Розглянуто основні сутнісні характеристики парадигмальної науки, закономірності та причини її становлення та розвитку. З метою вивчення специфіки парадигмальної науки, її функціонування та взаємозв'язку з іншими соціокультурними інститутами розроблено та застосовано аксіологічну методологію як найбільш адекватну об'єкту дослідження. Запропоновано новий напрямок філософського вивчення науки - аксіологія науки. Досліджено дію цінностей у всіх площинах наукового знання - гносеологічній, епістемологічній, методологічній, антропологічній, соціокультурній, метафізичній, онтологічній. Виявлено зв'язок логіки оцінок у цих сферах буття науки з ціннісною орієнтацією вченого, наукового співтовариства, дисципліни та науки як соціокультурного інституту. З позицій аксіологічного аналізу та критики розглянуто проблеми взаємодії парадигмальної науки з реаліями інформаційного суспільства, зв'язок науки з його економічними, політичними і соціальними цілями. Зазначено, що аксіологічна критика в даному випадку розуміється не як ціннісне відношення чи оцінне судження, а як метод виявлення обмежень, які накладаються на науку парадигмою.

  Скачати повний текст

Проаналізовано становлення гуманітарного ідеалу науковості, його вплив на інтегративні процеси у сучасній науці та її гуманітаризацію. Ідеал науковості гуманітарного знання розглянуто як синтез філософських уявлень про природу людини, суспільствознавчо-аналітичних описів і пояснень соціальних інтеракцій індивидів і власне гуманітарного осягнення розумом духовних засад людського буття. Розкрито значення в утвердженні наукового статусу гуманітарного знання сцієнтистських, герменевтичних і аксіологічних обгрунтувань. Показано, що конституювання норм його науковості відбувається на підставі ціннісно-смислової специфікації універсально-епістемних критеріїв і взаємодоповнюваності в ньому когнітивного та ціннісного, пояснювального та змістового моментів. Цим забезпечується загальнонаукова ідентичність ідеалу знання про світ людини та його гуманітарну особливість. Значну увагу приділено питанням методологічного потенціалу гуманітарного ідеалу науковості, значущість якого розкрито у контексті актуалізації проблем людини та формування постнекласичної наукової раціональності.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження цінностей молодіжної культури. Виявлено, що молодіжна культура передбачає специфічне розуміння соціальних функцій індивіда, проявом якого є прагнення створити свій життєвий світ, виробити власні регулятивні установки та форми самоздійснення, що відрізняються від загальноприйнятих норм поведінки. Встановлено, що прагнення до альтернативного способу життя теоретично фіксується й аналізується за допомогою поняття "сфера формування цінностей". Відзначено, що утворені в даній сфері ціннісні установки не мають однозначного соціального змісту, їх соціальна значущість може мати негативне й позитивне вираження. Проаналізовано соціальні характеристики суб'єкта молодіжної культури сучасного українського суспільства. В ієрархії потреб даного суб'єкта виявлено домінування вітальних цінностей, а характерною рисою особистості є життєздатність як екзистенціальна стратегія, пов'язана з можливістю людини протистояти обставинам і не підкорятися принципам колективної поведінки. Особливу увагу приділено питанню відродження національних традицій української культури. Доведено, що завдання культурно-національного виховання молоді вимагає розгляду на рівні державних пріоритетів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано філософські засади релігійного та світського розуміння суті духовності суспільства й особистості, що може бути критерієм у визначенні аксіології духовності. Відзначено, що як найважливіший фактор, що забезпечує формування та розвиток духовно здорового суспільства, є релігійна культура, яка базується на християнських цінностях, освічених духовним світлом православ'я. Зазначено, що за теперішніх часів актуальною є православна духовність, у якій чітко вибудована ієрархія життєвих цінностей. Обгрунтовано, що досвід духовно-морального виховання, що базується на православній етиці, особливо значимий для сучасних пошуків шляхів досягнення духовної цілісності людини. Показано, що християнським філософам, релігійним аналітикам християнське людинознавство, його уявлення про Бога, світ і людину імпонує своєю давністю, близькістю Біблії, що для них само по собі є умовою істинності та повчальної цінності.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз у межах феноменологічної методології базових цінностей особистості, свободи і любові на матеріалі західноєвропейської екзистенціальної та російської релігійної філософії XIX - XX ст. Досліджено категорію екзистенціального вибору, систематизовано матеріал про психологічні типажі, запропоновані західноєвропейськими екзистенціалістами. Розглянуто динаміку розвитку філософії любові, зокрема, концепції андрогінізму в західноєвропейській і російській філософських традиціях. Акцентовано увагу на проблемі сублімації особистих цінностей, показано багатоступеневість процесу сублімації. Розроблено ідею взаємодоповнюваності ціннісних систем західноєвропейської екзистенціальної філософії, екзистенціальної психології та російської релігійної філософії, що породжує ідею інтегрування культур.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу й еволюцію західноєвропейського нігілізму. Доведено, що європейський нігілізм, грунтуючись на екзистенційній ментальності, виробляє власну метафізику, яка втілює досвід людського існування. Відтворено цілісну нігілістичну парадигму у вертикальному та горизонтальному вимірах, розкрито амбівалентну суть західноєвропейського нігілізму та виявлено його позитивний зміст. Проведено історико-філософський аналіз з позицій pro et contra, що дає змогу кваліфікувати цей світоглядний феномен не тільки як прояв волі до заперечення та деструкції, але й як здійснення волі до утвердження і творення. Запропоновано тезу, що, репрезентуючи кризову свідомість, нігілізм акцентує самоподолання як основну вимогу активної життєтворчості. На підставі компаративного аналізу зроблено висновок щодо європейського грунту вітчизняного філософування, що породив самобутній тип українського ніцшеанства.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню аксосфери маргінального - виявленню аксіологічних інваріантів маргінального суб'єкта. За вихідний принцип розуміння діяльності ціннісного осмислення дійсності з урахувнням діяльнісного підходу до вивчення культури прийнято опозицію "традиції-інновації", яка дозволяє інтерпретувати маргінальність як поняття, що висловлює діалектику розвитку культури - заперечення однієї (старої) та самоствердження другої (нової) системи способів реалізації цінностей та форм їх подання у соціокультурній реальності. Використовуючи методологічні принципи "поетапної" соціальної інженерії, автор аналізує аксіосферу маргінального через ціннісний диспозитив (систему суб'єктно-об'єктних відношень) на основі ілюстративного матеріалу пенітенціарних установ. В аксіосфері маргінального "суб'єкта-суспільства" виділено суб'єкт аксіосфери маргінального - суб'єкт модернізації, його типи; форми діяльності суб'єкта модернізації, її види; цінності, їх спектр; аксіологічні інваріанти.

  Скачати повний текст

Запропоновано теоретичну модель культури як системи а ієрархії абсолютних (універсалій культури), конкретно-історичних та екзистенційно-особистісних цінностей, що створюють єдину ціннісно-смислову реальність буття. Детально проаналізовано генезу культури в контексті аксіологічної методології її дослідження. Розглянуто онтологічні, ціннісні за своєю суттю, засади аксіологічної природи культури. Зроблено спробу визначення й опису змісту її фундаментальних цінностей, що виявляються в різних модальностях і за різними рівнями ієрархії. Розвинуто засади загальної теорії цінності (аксіології), а також питання щодо її історико-логічної реконструкції. Досліджено теорію особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему визначення феномену любові як соціальної цінності особистості в суспільних відносинах. Розкрито суть понять "любов", "довершена любов", "особистість", "Інший", "соціальна цінність", "суспільні відносини". Зазначено, що трактування феномену любові в історії європейської філософської думки шляхом визначення її трьох головних понять ("ерос", "філія" та "агапе") сприяло утворенню досить відмінних типів інтерпретації її ціннісного значення в соціальній сфері. Доведено плідність цілісного розуміння даного феномену, основою якого є запропоноване поняття "довершена любов", що поєднує і відображає взаємодію тілесного, душевного та духовного вимірів людського буття. Поглиблено ідею "істинної любові" В.Соловйова як основи моральнісності, яка грунтується на збереженні традиційного відношення до трьох начал буття: сорому - до нижчого, співчуття - до рівного, благоговіння - перед вищим та доведено, що розгортання почуття любові до довершеної цілісності залежить від рівня розвитку особистості та відповідно до її типу зароджується від якогось одного складника її моральної основи, але без доповнення іншими двома виникає загроза згасання почуття любові. Встановлено, що любов до Іншого в її цілісному розумінні є моральнісною основою різних форм соціальної солідарності, а протидією розвиткові довершеної любові є екзистенційний страх перед Іншим.

  Скачати повний текст

З'ясовано суть і особливості формування моральних цінностей суб'єкта, розкрито їх зміст, властивості, взаємозв'язки та форми. На підставі реконструкції ціннісної картини сучасності в контексті екологічної проблематики виявлено базисні соціокультурні детермінанти морально-ціннісного відношення до природи, визначено змістовні особливості підходів до природної дійсності залежно від емоційно-психологічних, когнітивних та праксеологічних аспектів освоєння навколишнього світу. Охарактеризовано основні стратегії морально-ціннісного відношення до природи, виявлено їх основні риси та характер взаємодії. Розглянуто умови та засоби легітимації у сучасному суспільстві моральних цінностей, орієнтованих на гармонізацію відносин "суспільство - природа", розкрито їх ідеологічний контекст. Доведено необхідність формулювання єдиної стратегії морально-ціннісного відношення до природи за умовою додержання принципів додатковості та кореляції у разі її побудови з урахуванням таких рівнів соціального буття сучасної людини, як індивідуально-особистісний, міжособовий, груповий, спільнісний, а також рівень родового та видового виживання.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням формування національної визначеності особистості. Встановлено, що передумовою національної самовизначеності особистості є вироблення нею національної самосвідомості. Разом з тим, особистість отримує національну визначеність, лише включаючись у внутрішню структуру спільноти, враховуючи діалектику етнічних і соціальних ролей особистості, яка реалізується за допомогою культури взагалі, мови, релігії, мистецтва, історії, ідеології зокрема.

  Скачати повний текст

Досліджено зміст феномену ідеалу шляхом вивчення продуктів духовної творчості населення України дохристиянської доби. Виявлено та проаналізовано простір розгортання ідеалу як цілісної системи у бутті окремої особистості, колективу, сім'ї. Визначено функції та специфічні риси ідеалу у давньоруському суспільстві. З'ясовано та проаналізовано підходи до ідеалу, його висвітлення науковцями сфери історії та філософії. У контексті світоглядної системи давнього населення України розглянуто різновиди та формовияв уявлень про ідеал наших далеких предків. З'ясовано наявність у ньому об'єктивного та суб'єктивного, свідомого та несвідомого змістів. Показано, що ідеал посідав одне з головних місць у формуванні цілісної особистості предків сучасних українців, їх матеріальної та духовної культури. Ідеали населення України дохристиянської доби зазнали переосмислення на засадах християнської релігії, але за цього зберегли власну автентичну основу.

  Скачати повний текст

Висвітлено роль високих технологій як однієї зі смислових домінант у життєдіяльності суспільства ризику, виділено основні характеристики їх ролі. В контексті технологічного розвитку сучасної цивілізації визначено потенційний вектор гуманітарних перспектив сучасної людини. Проаналізовано еволюцію взаємозв'язку наукового дискурсу та ціннісно-промислових елементів культури. Розкрито роль етики як чинника міждисциплінарного синтезу за умов техногенних цивілізаційних трансформацій. Зауважено, що основною особливістю цієї ролі є етизація відповідного дискурсу та процес проліферації етичних теорій. Наведено філософську рефлексію методологічного потенціалу аксіологічних зрушень для наукового дискурсу.

  Скачати повний текст

Доведено, що політематичні інтелектуальні дискусії стали підгрунтям для утворення особливого метафізичного спрямування у російській філософській думці ідеал-реалізму, що остаточно визначилося на початку XX ст. Його засади було викладено у працях М.Лосського та С.Франка. Упродовж наступних десятиліть ідеал-реалізм набув вигляду своєрідної філософської системи - конкретного ідеал-реалізму. На початку 1920-х рр. вона вважалася зразком російської академічної філософської традиції, а у вирішенні проблем гносеології, теорії цінностей, антропологічної проблематики, соціально-філософських проблем успішно конкурувала з панівними течіями російської філософії, поступово набуваючи визнання в Європі та Америці. Зауважено, що провідним мотивом гносеології ідеал-реалізму є визначальна роль інтуїтивного пізнання. Онтологія ідеал-реалізму містить оригінальне персоналістичне вчення про субстанційного діяча; існування є витвором творчого прагнення і ствердження цінностей відносно їх сили та рангу. Це було б неможливим поза феноменом свободи волі, яка становить суть соціально-історичної та філософської атропологій у системі конкретного ідеал-реалізму. Наявність духовної свободи виправдовує існування людини як апокаліптичного виміру всесвіту, висвітлення кінцевої мети його існування (causa finais).

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему модернізації цінностей в українському суспільстві засобами освіти. Висвітлено системні реформування вищої освіти, розкрито теоретичні засади розвитку вищої освіти України в XXI столітті, визначено економічні складові, напрямок і порядок проведення системних реформ. Обгрунтовано необхідність інтеграції вищої освіти України в європейський освітній простір. Визначено співвідношення соціалізації та самоконструювання у процесі формування сучасної особистості. Розкрито зміст соціокультурної динаміки цінностей як предмету державної освітньої політики.

  Скачати повний текст

Визначено структуру соціокультурних орієнтацій студенської молоді. Наведено фактори, що впливають на їх розвиток (саморозвиток) у трансформаційному суспільстві. Розроблено модель динаміки сучасних (реальних) орієнтацій українських студентів як засобу майбутнього життєвого успіху в економічній, політичній та громадській діяльності, фактору підвищення власної конкурентоспроможності у системі ринкових та демократичних відносин, кар'єрного зростання, підвищення добробуту, утвердження статусу у колективі (суспільстві) та соціального престижу. Доведено, що соціокультурні орієнтації молоді відображають тенденції, які виокремлюються у процесі українського державотворення та розвитку культури. Розглянуто головні критерії формування орієнтації студенства: спосіб суспільного (субкультурного) життя студентів, навчання як провідний вид діяльності, спілкування та самовиховання. Запропоновано напрямки соціальних і виховних впливів на даний процес професорсько-викладацького складу та адміністрації вищого навчального закладу.

  Скачати повний текст

Виявлено логіку становлення філософської теорії цінностей і зміни ціннісних орієнтирів у кожну історичну епоху - космоцентризм, теоцентризм, сцієнтизм і технократизм виявляють свою однобічність і поступаються місцем новому гуманізму з його установкою (на додаток до ренесансного антропоцентризму) на діалог з природою та благоговіння перед життям. Проведено порівняльний аналіз ціннісних систем стабільних і перехідних епох та виявлено їх відмінні ознаки. Запропоновано типологію цінностей, яка базується на функціональному підході, за яким головним є не прагнення до всеохоплюючої класифікації, а виділення зовнішніх цінностей та їх обгрунтування. Висвітлено ідею щодо необхідності додання поняттю "значимість" статусу філософської категорії, оскільки це дає змогу краще розуміти міжсуб'єктну природу ціннісних феноменів. Запропоновано варіант структури категорії "ціність". Уведено до наукового обороту емпіричну інформацію про стан ціннісної свідомості й особливості ціннісних орієнтацій в молодіжному середовищі. Обгрунтовано положення щодо необхідності формування нової системи цінностей відповідної епохи глобалізації, а також традиційної та техногенної цивілізації, рисами якої повинні стати інтеграція, діалог, консенсус, ненасильство, толерантність, самоцінність особистості, екологічний імператив, тобто цінності, що служать збереженню та розвитку всього людства.

  Скачати повний текст