Здійснено історико-філософський аналіз етико-правового вчення П.Д.Юркевича у контексті науково-теоретичного осмислення проблеми співвідношення категорій моралі та права. В антрополого-екзистенційному аспекті розглянуто ідею моральної свідомості людини. Досліджено поняття серця та любові як бази моральних взаємовідносин у суспільстві. З'ясовано роль моральних законів та значення права у системі моральних ідей суспільства. Проаналізовано ідею справедливості як основу концепту морально-правових відносин. З'ясовано критерії розмежування моралі та права у контексті концепції природного права. Розкрито суть тези про взаємозв'язок, взаємовплив і взаємообгрунтування категорій моралі та права у філософії П.Д.Юркевича.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен грошей, який розглядається як ціннісний за своєю природою соціальний прояв у культурі. Обгрунтовано ідею про аутентичність аксіології як методології пізнання феномену грошей. Розглянуто презентовані в історико-філософській думці гносеологічні підходи до розуміння й опису природи та сутності грошей. Простежено еволюцію розвитку філософської думки про гроші в будь-яку історичну епоху. Відбудовано онтологію грошей на базі атрибутивної моделі світу. Наведено світоглядно-конфесійні підходи до господарської етики (православ'я, протемтантизму, юдаїзму, католицизму), яка і формує етичний вимір грошей. Розглянуто вплив грошей на становлення особистості в контексті сенсу життя індивіда, його смислоустрою.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси гуманізації політики і політичної діяльності крізь призму концепції ненасильства, обгрунтовано переваги еволюційно-реформаторського шляху соціально-політичного розвитку над революційно-насильницьким, недопустимості політичного насильства, яке призводить до дегуманізації суспільних відносин, матеріальних і людських втрат. Висвітлено гуманістичні ідеї Л.Толстого, М.Ганді, М.-Л. Кінга, осмислено історичний досвід їх застосування в політичній практиці України та сучасних міжнародних відносинах. Досліджено взаємозв'язок моралі та політики, роль етики в реформуванні політики, співвідношення загальнолюдського і корпоративного рівнів моралі, обгрунтовано ненасильство як моральний принцип політичної діяльності, реалізація якого забезпечує соціальне наступництво, історичну спадковість.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи вирішення завдань гуманізації суспільної свідомості через діяльність органів влади та державного управління. Виявлено, що гуманізованою є лише зріла свідомість, важливим чинником розвитку якої є співпраця і взаємодія у межах громадянського суспільства, накопичення соціального капіталу. Доведено, що стиль управління суттєво впливає на гуманізацію суспільної свідомості як фактор сприяння або перешкоди її зрілості та самореалізації підлеглих. Запропоновано принципи та методи гуманізації суспільної свідомості, які можуть використовувати владні інституції й органи державного управління. Визначено систему інституцій, які могли б взяти на себе відповідальність за вирішення проблеми гуманізації суспільної свідомості. Розкрито роль гуманітарних предметів у підготовці майбутніх політиків і державних службовців. Обгрунтовано значення національної ідеї та компромісного вирішення конфліктів для втілення гуманістичних ідеалів суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено природу, сутність та ознаки політичної довіри як результату взаємодії з громадкістю в системі державного управління. Розкрито сутність соціального моделювання довіри до влади в сучасному державному управлінні й особливості впливу політичних технологій і механізмів довіри на функціонування державно-владного режиму. Виокремлено та комплексно проаналізовано в контексті демократичного державотворення в Україні феномен політичної довіри до влади як фактор ефективності функціонування суб'єктів державного управління на регіональному рівні. Розкрито організаційні, правові, ресурсні та комунікативні механізми довіри в державному управлінні. Запропоновано нову парадигму державного управління, яка базується на формуванні довіри громадян до влади.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження економічної етики як нової галузі соціально-гуманітарного знання. Охарактеризовано соціокультурний контекст її становлення, обгрунтовано теоретичні засади та показано відповідність сучасним процесам раціоналізації господарства. На підставі вивчення матеріалів етико-філософського та економічного дискурсів розглянуто морально-етичну проблематику господарства. Виявлено специфіку функціонування моралі у сфері економіки в конкретному соціокультурному вимірі. На основі результатів аналізу морально-етичних інтенцій політичної економії у дослідженні онтології господарства доведено принципову можливість кореляції етичної та економічної теорії. Встановлено, що економічна етика сприяє пошуку орієнтирів етизації економічної діяльності.

  Скачати повний текст

Проведено етико-філософський аналіз функціонування існуючої у суспільстві просоціальної практики - благодійності. Визначено її історичні типи й особливості сучасного, уточнено понятійно-категоріальний апарат, наведено теоретичні моделі. Досліджено форми реалізації за допомогою благодійної діяльності морально-етичних цінностей і принципів (справедливості, милосердя, діяльнісної любові, відповідальності), розглянуто напрямки та перспективи їх розвитку. Проаналізовано індивідуальну, колективну особисту та професіоналізовану форми благодійності. Досліджено її зв'язок з державною соціальною політикою та корпоративну філантропію. Розглянуто три основні суспільні функції благодійної діяльності: послаблення існуючого соціального зла, покращання соціального становища у суспільстві, нагромадження "соціального капіталу".

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне вивчення етичного виміру концепції ноосфери. Проаналізовано ідейні та теоретичні джерела вчення про ноосферу та відзначено їх належність до філософського та природничо-наукового знання. Детально досліджено погляди стосовно ноосфери В. Вернадського (реконструйовано їх етичний зміст) та досягнення його наступників. Значну увагу приділено аналізові етичних аспектів сучасних цивілізаційних процесів у контексті концепції ноосфери. Висвітлено етичний зміст екологічної кризи, подолання якої вимагає: переосмислення традиційного типу раціональності; актуалізації моральних чеснот, а саме, поміркованості, принципу відповідальності, а також інших норм екологічної етики. Досліджено значення категорії етичного виміру глобалізації (наголошено на необхідості універсальної етики). Висвітлено аспект дослідженого питання стосовно становища людини в процесі еволюції ноосфери (відзначено виняткову роль моральних регуляторів у діяльності вчених та осіб планетарного значення).

  Скачати повний текст

Досліджено феномен "етичний кодекс", що виступає суттєвою константою сучасної практики соціального життя у загальносвітовому та національному масштабах. Продемонстровано трансформацію змісту та форми традиційного субстрату кодифікованої моральності у контексті соціокультурного розвитку з орієнтацією на сучасні процеси етичної кодифікації. З'ясовано, що важливий модус нормативного становить особистісно-перфекціоністська самореалізація у контексті соціальної нормативності. Доведено, що успішна реалізація позитивної програми нормативно-належного обумовлена органічною єдністю соціально-організаційних спонук людської активності та духовно-моральнісного потенціалу особистості у процесі творення простору осмисленого соціального буття. Встановлено, що сучасна модель кодексової культури передбачає орієнтацію на інституціонально-регулятивний рівень нормотворення.

  Скачати повний текст

Розкрито роль ідеї справедливості у реалізації певної моделі соціальної держави. Досліджено трансформацію ідеї соціальної справедливості за доби глобалізації. Стверджено, що сучасні національні держави розвиваються як держави соціальні на базі ідеї соціальної справедливості, яка превалює у суспільстві. Перерозподіл ресурсів у національних державах здійснюється відповідно до принципу справедливості. Виділено три моделі соціальної держави, а саме: лібетальну, консервативну, соціал-демократичну. За доби глобаізації розбудова соціальної держави в окремій національній країні відбувається за рахунок експлуатації інших держав та інтенсивного використання природних ресурсів. Зазначено щодо наявності потреби у формуванні універсалістського принципу справедливості, за якого перерозподіл ресурсів у межах держави корелюватиме з міждержавним (глобальним) перерозподілом для забезпечення певного життєвого рівня всім особам, членам суспільства у межах людства та відповідатиме вимогам збереження довкілля.

  Скачати повний текст

Досліджено змість категорії "суспільна мораль" в конституційно-правовій науці. Визначено особливості конституційно-правового регулювання відносин у сфері захисту суспільної моралі, проаналізовано Конституцію та закони України як правову основу захисту суспільної моралі, обгрунтовано необхідність встановлення конституційних обмежень прав і свобод людини з метою її захисту. Досліджено конституційно-правовий механізм захисту суспільної моралі, особливості та міханізм реалізації юридичної відповідальності за порушення законодавства у даній сфері. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законодавства України у сфері захисту суспільної моралі.

  Скачати повний текст

Висвітлено значення і можливості використання містичного досвіду як культурного артефакту для обгрунтування моралі як духовного феномену в контексті сучасних змін етико-теоретичних парадигм. На підставі аналізу історико-філософської, етичної, релігієзнавчої та культурологічної джерельної бази визначено роль, сферу й межі можливої кореляції між мораллю й містичним досвідом як культурним артефактом. З'ясовано, що містичний досвід має значиму міру евристичного потенціалу для втілення його здобутків у сучасному етичному пізнанні для осягнення сутності морального феномену. Встановлено, що сферою їх взаємодоповнення й співвідносності є система моральних вимог і морального вдосконалення, яка і визначає межі даної взаємодії. Розглянуто проблеми сучасного розуміння специфіки моралі. Зазначено, що осмилення моралі як духовного феномену сприяє виявленню засад, які визначають єдність її внутрішньої структури і комплексний характер взаємодії з іншими факторами духовної сфери. Досліджено особливості раціонально-теоретичного пізнання моралі, встановлено значення раціоналізму в класичній етиці. Виявлено провідні тенденції сучасного філософсько-етичного дискурсу, проаналізовано феномен містичного досвіду в існуючих формах містично-релігійної практики, філософських та наукових інтерпретаціях містицизму.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-філософську концепцію місця та ролі в системі економічної життєдіяльності людини та суспільства. Доведено, що мораль є невід'ємним елементом саморегуляції та самоорганізації життєдіяльності людини та суспільства. Досліджену категорію розглянуто як світоглядно ціннісну та мотиваційно стимулювальну базу економічної діяльності людини, яка є суб'єктом економічних інтересів, потреб та духовно-моральних цінностей, ідеалів, переконань і прагнень. Висвітлено питання стосовно соціально-економічного керування, сучасної економічної культури та підприємницької моралі.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз моралі та права як феноменів соціального буття у період трансформації суспільства у аспекті їх взаємодії, взаємопроникнення, взаємообумовленості на початку нового тисячоліття. На базі діалектичного методу, синергетики та компаративістики розглянуто основні риси та права за умов глобалізаційних процесів. Визначено основні тенденції їх розвитку в Україні. Досліджено загальне та відмінне компонентів моральної і правової систем, а саме: норм пріоритетних соціальних регуляторів. Проаналізовано особливості механізму морального та правового регулювання у транзитивний період суспільно-історичного розвитку нашої держави. Констатовано властивості моралі та права встановлювати аксіологічні координати, які дозволяють моделювати цивілізовану практику соціально-комунікативної діяльності в Україні. Як основні константи висвітлено морально-правову відповідальність і справедливість, пошану до відчуття власної гідності соціальних суб'єктів.

  Скачати повний текст

Досліджено процес трансформації філософських і культурологічних уявлень про моральну цінність праці під впливом соціокультурних чинників. Визначено основні тенденції у зміні моральної цінності праці в постіндустріальному й інформаційному суспільствах. Розглянуто проблему її трансформації у контексті зміни смислового навантаження поняття "праця", що є історичним і пов'язане з проблемою розмежування праці й інших видів діяльності. Показано, що споживання та споживництво, які набувають масового характеру в постіндустріальному суспільстві масового споживання, призводять до зниження моральної цінності праці та сприняття праці як засобу задоволення матеріальних потреб. Виявлено тенденцію до розширення поняття "праця", розмивання межі між працею та не-працею, працею та споживанням, за цього інтелектуально-творча праця постіндустріальної епохи наближується до дозвілля та розваги. Праця сприймається як засіб творчої самореалізації також завдяки розповсюдженню хакерської трудової етики.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано положення, що за умов техногенної цивілізації формується постнекласична наука як "історично саморозвинена людиновимірна система", в якій домінантним є єдність науки та людини. Постнекласична наука досліджує класичну дилему: наука для людини чи людина для науки. Ці складові є взаємозумовленими. Проаналізовано основні характеристики постнекласичної науки, нові аспекти переорієнтації науки. Розкрито нові підходи в аналізі моралі. Зазначено, що нові реалії людського життя та діяльності, науки та моралі визначили необхідність переосмислення характеру їх взаємозв'язку. Обгрунтовано, що новою моделлю взаємозв'язку науки та моралі є "моральний потенціал науки", який дозволяє зняти категоричність, однозначність й одномірність у вирішенні питання "моральна чи антиморальна наука ". Моральний потенціал науки відбиває істотні зрушення, що відбулися не тільки в науці та моралі як соціокультурних реаліях, але й у самому процесі їх взаємин і взаємодії. Відзначено, що моральний потенціал науки вражає сучасну тенденцію єдності людини та науки, дозволяє детально проаналізувати її людський вимір. Зазначено, що модусами морального потенціалу науки є гуманізм і відповідальність. Досліджено специфіку цих модусів в українській ментальності. Наведено християнське бачення морального потенціалу науки. Розкрито прояв модусів морального потенціалу науки в прикладній етиці, у практиках евтаназії, клонування.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-етичний аналіз народної моральної культури як одного з провідних чинників формування та збереження особливостей українського етносу та його ментальної специфіки. Розглянуто поняття "морально-етичні погляди народу", вивчено його структуру, функціонування та сферу застосування, а також окремі чинники формування даних складових. Акцентовано увагу на традиційному релігійному світосприйнятті та народній вірі українців. Проведено дослідження феномену моралі в її універсальних і партикулярних вимірах. Розглянуто можливості дослідження та інтерпретації фольклорних текстів періоду XIX - початку XX ст. Проаналізовано сучасні вітчизняні та зарубіжні дослідження проблем ментальності та ідентичності. На підставі результатів вивчення моральних цінностей української народної віри одержано оригінальні наукові здобутки щодо визначення етнічних особливостей моральної культури українців та їх ідентичності. Зазначено, що фольклорні тексти відображають різний стиль поведінки у трудовому процесі, соціальних і сімейних відносинах. У контексті релігійного світогляду висвітлено погляди українського народу на гріховність особистості. Відзначено властивість фольклорних текстів репрезентувати продукти внутрішньоетнічного духовного стану.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз процесу формування та розвитку морально-етичних цінностей підприємця в Україні у період становлення ринкових та демократичних відносин. З'ясовано сутність підприємництва як способу організації виробництва та реалізації господарської діяльності. Визначено джерела формування ринкових відносин в Україні, історичні та соціальні передумови розвитку вітчизняного підприємнцитва та особливості його становлення у період 1990 - 2000 рр. Встановлено фактори формування особистісних моральних якостей підприємців. Доведено, що поряд з позитивними морально-етичними характеристиками нерідко формуються суперечливі та вкрай негативні якості - зарозумілість і чванство, підлість і пристосовництво, безпідставне прагнення до влади та орієнтація на швидке збагачення, що нерідко призводить до утворення особливого типу підприємця - анекдотичного "нового українця", який негативно сприймається в Україні та за її межами. Сформовано модель управлінської діяльності з урахуванням морально-етичної характеристики підприємців.

  Скачати повний текст

У історичному аспекті розглянуто питання етики науки, розкрито значення впливу пізнавальних і соціокультурних чинників на її формування. Показано, що основні історичні етапи формування етики науки відповідають основним етапам розвитку науки, водночас цей процес є нелінійним. Виокремлено два виміри етики науки - зовнішній і внутрішній. Розкрито значення етичної легітимації пізнавання в доінституційний період розвитку науки, а також в сучасний період. Проаналізовано основні тенденції етики науки, пов'язані з процесами глобалізації, формуванням еко-, біо-, техноетики. Показано, що розвиток науково-технологічної цивілізації, загрожуючи існуванню життя на Землі, потребує внесення коректив у сферу ціннісних орієнтацій суспільства, мотиваційну сферу особистості, у способи регулювання соціальних конфліктів. Зазначено щодо зростаючої ролі науки, вчених в інформаційному суспільстві, становлення наукових досліджень як самостійної сфери суспільсного виробництва, зростання актуальності етичних проблем науки. Встановлено специфіку професійних етичних норм у науці та їх деформації в сучасній ситуації.

  Скачати повний текст

Розглянуто різні етико-філософські концепції, в межах яких осмислювався феномен права в його духовно-нормативному та соціально-регулятивному вимірах. Увагу приділено подоланню однобічностей природно-правового та позитивно-правового підходів. Висвітлено вплив духовно-ціннісних засад європейської культури на сучасний етико-філософський дискурс з правової проблематики у зв'язку з рівнем розвитку моральної свідомості. Проблеми права розглянуто в контексті етико-філософського дискурсу, який націлений на вдосконалення дискурсивних практик інституційної спрямованості. Виявлено єдність аксіологічного та деонтологічного обгрунтування у сфері приватного права, законів щодо прав і свобод громадянина, які породжує етико-правовий дискурс і який в найбільшій мірі відповідає всім гуманістично-орієнтованим проектам глобалізації.

  Скачати повний текст