Описано семантику та структуру метафор, використаних у творах О.Лятуринської, Є.Маланюка, О.Ольжича, О.Стефановича, О.Теліги. Аналіз лексико-асоціативного поля ключових у творчості "пражан" образів показано, що метафори з базовим компонентом "вогонь" пронизані націєтворчим пафосом, вольові імперативи втілюють метафоричні перенесення ознак зброї, металу, каменю на емоційний та інтелектуальний стан людини, образи сонця, місяця, зір, осені представлені амбівалентно - відповідно до народних уявлень вони є елементом гармонійно створеного світу та супроводжуються конотаціями замилування або ж, навпаки, ототожнюються з потворою, звіром і характеризуються базовими компонентами "кров, пожежа". Ці типові особливості метафор об'єднують ідіостилі "пражан" в ідіолект. Аналіз формально-синтаксичної структури метафор "пражан" виявив поширеність у їх поезії двочленних і тричленних конструкцій, метафоричних ланцюжків, ускладнених конструкцій.

  Скачати повний текст

Розглянуто творчість представників празької школи з погляду творення ними нового "національного міфу", якому властиві еволюційні процеси, від активного пошуку національної ідентичності, міфологізації історії та етноландшафту, від створення міфу про власну націю до розкладу основних мотивів, деструкції, психологічної виснаженості, від національного месіанізму до етико-антропологічної домінанти. З використанням даного підходу віднайдено спільні мотиви й загальні тенденції творчості, які були об'єднуючим фактором поезії празької школи. Зроблено спробу комплексно проаналізувати світогляд і стилістику, витоки націоналізму та шляхів оновлення літератури. Виявлено закономірності розвитку національної літератури поза межами країни.

  Скачати повний текст

Вперше висвітлено філософські та релігійні начала в творчості О. Ольжича, які зумовили структуру його образу світу. Для з'ясування філософських засад аналізованої лірики запропоновано цілком новий її контекст, головним чином німецьку філософсько-політичну думку того періоду, зокрема, середовища так званих "консервативних революціонерів". Зазначено, що філологічний аналіз супроводжується відповідним філософським контекстом, згідно з настановою Ф. Ніцше: "Філолог повинен окреслити також мету і шлях свого наміру у вигляді короткого символу віри; хай так станеться завдяки оберненій думці Сенеки "philosophia facta est quae philologia fuit" [філософією стало те, що було філологією]. Це означає, що будь-яку філологічну діяльність повинен супроводити й охоплювати якийсь філософський світогляд, з якого усунуто як непотрібне все одиничне та детальне, залишаючи тільки цілісне й монолітне". Розкрито специфіку лірики О. Ольжича у зіставленні з поезіями Ю. Дарагана та К. Кавафіса.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві розглянуто художню творчість письменників Празької літературної школи як цілісний гетерогенний текст, який містить елементи різних дискурсів: суспільно-політичного, історичного, ідеологічного, літературного. Виявлено найбільш показові форми інтертекстуальної взаємодії, простежено її багаторазовий характер. Висвітлено взаєморецепцію "пражан" як основу формування літературної школи. У межах аналізованого явища розкрито процеси інтеграції та дезінтеграції, запропоновано критерії диференціації школи та групи й обгрунтовано доцільність корекції усталеної щодо них дефініції. Показано, що дослідження триєдності текст - контекст - інтертекст відкриває перспективи для системного осмислення даного літературного феномена як цілісного явища в історії української літератури XX ст.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу комлпексного дослідження публіцистики В.Гренджі-Донського у контексті суспільно-політичних і духовних процесів, що відбувалися на Закарпатті у міжвоєнну добу. Показано, що за умов боротьби поневоленого народу публіцистика є невід'ємною частиною і засобом політичної боротьби, література набуває публіцистичності, пуліцист, який об'єктивно відображає дійсність, дотримується традиційних цінностей своєї нації, стає прихильником ідеї державності та боротьби за неї. Досліджено історіографію питання та з'ясовано особливості предмета дослідження, а також основні риси публіцистичного стилю В.Гренджі-Донського. Проаналізовано суспільно-політичну та культурологічну проблематику, досліджену В.Гренджі-Донським у даний період. Наголошено на актуальності думок і тез, які обгрунтував і захищав публіцист, на сучасному етапі української історії.

  Скачати повний текст

Здійснено жанрову ідентифікацію твору "Quid est Veritas " ("Що є істина ") Н.Королеви, що має властивості історичного роману-легенди, є синтезом канонічних і неканонічних (апокрифи, агіографія) текстів раннього християнства та романтичної традиції сучасної літератури. Зроблено спробу з'ясувати своєрідність романного мислення письменниці, її авторської інтерпретації сакральних подій, взаємопов'язаних з містерією Раббі Галілейського, доведено мотиви виправдання вчинків Понтія Пілата, Марії Магдалини та інших персонажів, характери яких випробовувалися за екстремальної ситуації краху Римської імперії та утвердження нової Віри. З'ясування жанрової відповідності роману-легенди "Quid est Veritas " сприяє уточненню понятійного апарату генології та виявленню значення Наталени Королеви в еволюції українського історичного роману.

  Скачати повний текст

Здійснено жанрову ідентифікацію твору "Quid est Veritas " ("Що є істина ") Н.Королеви, що має властивості історичного роману-легенди, є синтезом канонічних і неканонічних (апокрифи, агіографія) текстів раннього християнства та романтичної традиції сучасної літератури. Зроблено спробу з'ясувати своєрідність романного мислення письменниці, її авторської інтерпретації сакральних подій, взаємопов'язаних з містерією Раббі Галілейського, доведено мотиви виправдання вчинків Понтія Пілата, Марії Магдалини та інших персонажів, характери яких випробовувалися за екстремальної ситуації краху Римської імперії та утвердження нової Віри. З'ясування жанрової відповідності роману-легенди "Quid est Veritas " сприяє уточненню понятійного апарату генології та виявленню значення Наталени Королеви в еволюції українського історичного роману.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше здійснено різнорівневе комплексне системне дослідження художньо-автобіографічної та мемуарної прози Наталени Королевої. Розкрито засадні способи творчої реалізації ідейно-естетичних принципів письменниці у художній спадщині християнсько-моралізаторського спрямування. Епічний набуток Наталени Королевої поставлено у діахронно-синхронний контекст української літератури нової та новітньої доби. Здійснено контекстуальний та інтертекстуальний аналіз її прози в єдності змісту та форми, а також еволюції творчого стилю письменниці. Доведено, що вміння ефективного поєднання різностильових прийомів і засобів є головною ознакою творчого стилю Наталени Королевої. Встановлено, що художні пошуки та відкриття літератора збагатили вітчизняну автобіографічну та християнську прозу своєрідними стилістичними прийомами та засобами, розширили їх жанрову систему, реалізували нову тематику, модернізували манеру викладу, відтворили образи емансипованих героїв.

  Скачати повний текст

Досліджено творчу спадщину представників "Празької школи", пов'язані з нею літературознавчі, критичні, публіцистичні праці, епістолярій згаданих письменників, сучасні та архівні матеріали про час, в який жили та діяли "пражани", з'ясовано історико-культурні умови формування "Празької школи", визначено ідейно-естетичні засади творчості "пражан". Проаналізовано самобутню поетичну творчість О.Теліги в контексті поезії "Празької школи" та її власної ідейно-естетичної програми, розглянуто основні мотиви поезії О.Теліги, проаналізовано систему образів, через які втілено виявлені мотиви. Висвітлено витоки та специфіку лірики поетики, з'ясовано її роль та місце в українському літературному процесі 20 - 40-х рр. XX ст., зокрема, еміграційному.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання проблеми системного вивчення теоретичних проблем літературознавства в текстах Євгена Маланюка, Юрія Липи, Олени Теліги, Олега Ольжича, їх основні концепції національного мистецтва, мистецької свідомості, стилю. Визначено проблеми дискурусу "пражан" і проаналізовано на теоретико-літературознавчому рівні. Українська література як національно-духовна цілісність у середовищі "празької школи" сприймалася як певний спосіб мислення. Спорідненість її представників, незважаючи на індивідуальну стильову своєрідність і відмінні естетичні уподобання, була дуже виразною. Збереження ментальності конкретних представників етносу було об'єднуваним між підсвідомим і свідомим у світосприйнятті, при цьому вирішальною домінантою в їх мислеформі стає національна ідея. Це твердження, маючи зовнішній політичний сенс, приховувало в собі естетичний зміст, оскільки творча самобутність неможлива без глибинного національного феномену, для виявлення якого потрібна свобода самореалізації письменника. Наріжним каменем теоретичних проблем "пражан" були художність, самодостатність, формотворча, стилістична довершеність за наявності духовної субстанції та світоглядної глибини.

  Скачати повний текст

Досліджено успадкування античних здобутків у творчості Н.Королевої. Визначено, що стиль її творчості є синтетичним, поєднує риси й тенденції різних культур, зазначено, що письменниця у своїх творах експлікує античні мотиви й образи на сучасну дійсність, протиставляє жорсткій реальності ідеальний світ, в якому, не зважаючи на вир пристрастей і запеклої боротьби, добро зрештою все одно перемагає зло. Мікрогалактика її творів становить собою вишукане поєднання суто українських класичних традицій з найкращою спадщиною світової літературної творчості, зокрема античністю. Концепція світобачення Н.Королевої репрезентує непереможну віру у перевагу священного над профанним, у незнищенність і всепереможність світових цінностей - Добра, Справедливості, Краси і Гармонії. Письменниця художньо зображує людське життя у нерозривому зв'язку з природою, у помірності краси душевної та тілесної.

  Скачати повний текст