На основі грунтовного опрацювання архівних джерел і відповідної наукової літератури проаналізовано формування його суспільно-політичних поглядів, громадську діяльність, наукову роботу. Показано провідну роль А. Річинського в підготовці та проведенні Луцького церковного з'їзду, з'ясовано його внесок в роботу Українського виконавчого центрального комітету. Досліджено здобутки громадсько-церковної праці А. Річинського впродовж 1930-х рр. Розкрито обгрунтування ним проблеми запровадження української мови, а також засад соборноправності в практику церковного життя.

  Скачати повний текст

Проведено цілісне дослідження художньої спадщини Ю.Липи щодо особливостей застосування інтертекстуальності як літературного прийому, детермінованого авторською стратегією. Творчий доробок митця проаналізовано у контексті вивчення української національної культурної традиції. Розглянуто контактний та типологічний аспекти головних складових і структурну специфіку текстових масивів як знакових систем. Здійснено інтертекстуальний і текстуальний аналіз протекстуального (публіцистичних, історіософських, геополітичних праць) і метатекстуального (художніх творів) доробку Ю.Липи. На основі єдності ряду аспектів мисленнєвого простору митця виявлено автоінтертекстуальність його текстових масивів, виражену на рівні проектування прото- та метатекстів. Показано, що новели, повісті та оповідання з "Нотатників", роман "Козаки в Московії", три збірки поезій ("Світлість", "Суворість", "Вірую") акумулють у собі основні геополітичні ідеї найбільш відомих історіософських і публіцистичних праць Ю.Липи ("Призначення країни", "Чорноморська доктрина", "Розподіл Росії", "Бій за українську літературу"). Зроблено висновок про інтертекстуальність прозової та поетичної спадщини Ю.Липи на підставі вивчення цитат, алюзій, ремінісценцій, що відкривають діалогічні зв'язки з широким культурним колом і є свідченням ерудиції автора, енциклопедичного характеру його знань.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується феномен історіософічної концепції Б.Лепкого, особливості її художнього втілення в історичній пенталогії "Мазепа". Проводиться філологічний аналіз твору з застосуванням порівняльно-історичного і герменевтичного методів та реалізацією феноменологічного і системно-функціонального підходів, завдяки чому з'ясовуються основні історіософські погляди письменника, його самобутність і новаторство в ідейно-естетичній реалізації історіософічної концепції та її стильових компонентів, відбивається художня ідеософія автора. Вирішується проблема співвідношення в епопеї історичної і художньої правди; висвітлюється взаємозв'язок теологічного і антропологічного факторів історії; розглядається ідейно-естетичне функціонування концептуальної тріади "народ - держава - особистість". У роботі формулюється історіософський модус письменника-полігістора. На основі своєрідного аналітико-синтетичного дослідження проблеми особливостей художньої історіософії Б.Лепкого робиться висновок: історіософічна концепція пенталогії "Мазепа" являє собою "антропологічну метафізику історії", її художня реалізація тісно пов'язана з символіко-реалістичною стильовою манерою прозаїка, яка має елементи неоромантизму та імпресіонізму.

  Скачати повний текст

Визначено екстра- та інтралінгвальні чинники формування Б.Лепкого як мовної особистості. Здійснено структурно-семантичну характеристику стилістично маркованої лексики, зокрема, виявлено значення та способи використання книжних (історизмів, архаїзмів, старослов'янізмів) та усно-розмовних джерел, співвідношення між ними. На підставі кількісного аналізу встановлено відсоток розмовних, рідковживаних, діалектних лексем від загальної кількості усно-розмовних слів, зафіксованих у історичній прозі письменника. Досліджено функціонування фонетичних, морфологічних, словотвірних, комбінованих варіантів слів та некодифікованої в сучасних словниках лексики. Установлено, що варіантність - структурна ознака лексики історичної прози Б.Лепкого та характерна ознака індивідуально-авторської мовотворчості. Відзначено, що лексика історичної прози відтворює епоху письменника, живу діалектну стихію, часовий зріз писемної української практики, надає матеріал для зіставлення з сучасним словником літературної мови.

  Скачати повний текст

Уперше в українському літературознавстві зроблено спробу здійснити порівняльно-типологічне прочитання малої прози Б.Лепкого у контексті кращих творів провідних західноукраїнських новелістів кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано критичну рецепцію малої прози. З'ясовано проблематику й основні мотиви новелістики письменника. Висвітлено своєрідність модифікації жанрів новели й оповідання у творчості Б.Лепкого аналізованого періоду, а також новаторство митця, який еклектично поєднавши народнопісенні, реалістичні, романтичні та модерні естетичні засоби, створив оригінальну художню систему.

  Скачати повний текст

Досліджено метафізичний дискурс у поетичній творчості Ю.Липи як специфічний модус його індивідуального світомислення та світовідображення. У світоглядно-естетичному, тематично-образному та мовностилістичному аспектах визначено та охарактеризовано особливості функціонування у художній практиці митця малодослідженого у генології ліричного різновиду. Розглянуто аспект відображення поетом у його творах проблем духовності, виявлено організуючі компоненти текстів і акцентованість у них метафізичних універсалій (Бога, часу, смерті, любові). Виявлено особливості творчої реалізації засадничої світоглядної ідеї амбівалентного саморозгортання буття (проминального/вічного, профанного/сакрального). Висвітлено іманентно онтологічний та метафізичний виміри переживання світу у тексті. З'ясовано естетичні функції індивідуально трансформованих поетом метафізичних концептів, визначено їх роль у художньому моделюванні авторської картини світу. Метафізичну поезію Ю.Липи проаналізовано у ретроспекції та контексті трансформації барокової літературно-мистецької традиції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Охарактеризовано роль Богдана Лепкого в українсько-польських літературних взаєминах крізь призму літературних стосунків митця та Василя Стефаника з польським літератором Владиславом Орканом. Проаналізовано типологічні перегуки та відповідності малої прози Б.Лепкого та В.Оркана на проблемно-тематичному і жанрово-стильовому рівнях. Зроблено типологічні зіставлення повістей "Веселка над пустарем" та "В розтоках" в аспекті концепції героя та оновлення жанрової структури.

  Скачати повний текст

Досліджено український іконопис у контексті динаміки культурних процесів, які особливим чином проявились у протистоянні православної та католицької культур на землях Холмщини та Підляшшя XVI - XVIII ст. Систематизовано наукові розробки українських та зарубіжних вчених з проблем православного іконопису у контексті культурних та релігійних взаємовпливів. У науковий обіг введено опис не досліджених у мистецтвознавстві ікон та не відомих у наукових колах матеріалів, виявлених під час вивчення колекцій музеїв та церков Холмщини та Підляшшя. У процесі наукової роботи використано принцип систематизації за найбільш поширеними у православному іконописі іконографічними схемами у відповідності з ієрархією, прийнятою у православ'ї. Визначено стильові ознаки канону та характер запозичень в українському іконописі Холмщини та Підляшшя XVI - XVIII ст.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі архівних матеріалів, здобутків вітчизняних і зарубіжних теоретиків та істориків щодо засобів масової інформації з використанням методу порівняльного аналізу комплексно досліджено українськомовну легальну пресу історичної Волині, Холмщини та Підляшшя на різних етапах у контексті загальносвітових історичних процесів XX ст.: 1917 - 1939 рр., 1939 - 1941 рр., 1941 - 1944 рр., 1944 - 1990 рр., 1990 - 2000 рр. Зокрема, пресу Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя у 1917 - 1939 рр. (у складі Російської імперії та з 1921 р. - Польської республіки) проаналізовано у порівнянні з пресою періоду формування незалежної України (1990 - 2000 рр.), а окупаційну пресу даного регіону у 1941 - 1944 рр. (періоду Генеральної губернії та Райхскомісаріату) - у зіставленні з радянською пресою у складі УРСР (1939 - 1941 рр., 1944 - 1990 рр.). Показано близькість демократичних моделей розитку преси у дорадянський період та у часи незалежності, а форми існування окупаційної преси описано як реалізацію тоталітарного архетипу з домінуванням інтересів ідеологічної системи над духовними інтересами особистості. До наукового обігу залучено 424 часописи та тисячі імен учасників творення інфомаційного та загальногуманітарного інформаційного простору.

  Скачати повний текст

Досліджено образ Мазепи у контексті європейської культури, грунтуючись на синтезі та взаємодії різних видів мистецтва (зокрема літератури та музики). Здійснено зіставлення неоднозначних і суперечливих поглядів щодо тлумачення особистості українського гетьмана. З'ясовано історичні, соціальні, національні обставини виникнення конкретного мистецького твору, а також специфіку характеротвірних засобів певного виду мистецтва. Феномен буття І.Мазепи у літературно-музичному контактному просторі базується на концепції діалогу та семіосфери, зокрема на одному з постулатів: необхідною передумовою діалогу є асиметрія, яка виявляється у різниці семіотичних структур його учасників. Побудовано музичну концепцію творчості Б.Лепкого з врахуванням джерела музичності художньої мови письменника. Виявлено синтетичні способи досягнення літературним твором музичного ефекту.

  Скачати повний текст