Проаналізовано ландшафтні межі Південно-Східного Криму як специфічний тип геосистем. Виявлено їх ознаки, властивості, внутрішню структуру, морфометричні та морфологічні особливості. Складено розгорнуту класифікацію ландшафтних меж, використану як інструмент під час вивчення геосистем даного типу. Розроблено й апробовано підхід (комбіноване використання польових ландшафтних досліджень, дешифрування аерофотознімків і ГІС-технологій), за допомогою якого виявлено та картографовано граничні геосистеми, і який грунтується на кількісно визначеному ступені однорідності-неоднорідності ландшафтних виділів. Висвітлено пограничні ландшафтні ефекти та інформаційно-польову структуру досліджуваної території на топологічному та хорологічному рівнях. Визначено основні напрямки використання знань про ландшафтні межі для вирішення геоекологічних завдань.

  Скачати повний текст

На підставі знахідок планктонних форамініфер зони N 8 Globigerinatella insueta - Globigerinoides підтверджено ранньоміоценовий вік спіріалісових глин Рівнинного Криму, їх належність до тарханського регіоярусу та здійснено міжрегіональну кореляцію останнього. Уточнено обсяги тарханського, чокрацького, караганського, конкського, меотичного регіоярусів. Проведено детальне розчленування сарматських відкладів по форамініферам з виділенням верств. З'ясовано походження, шляхи міграції та етапи розвитку міоценових форамініфер Рівнинного Криму. Проведено палеобіогеографічне районування тарханського, конкського, меотичного басейнів, а також побудована для Рівнинного Криму детальна схема стратиграфії міоценових відкладів за форамініферами.

  Скачати повний текст

Диссертация посвящена разработке нового и модернизации имеющихся методов изучения пространственно-временной структуры сейсмичности. Разработан новый метод выделения связанных событий, модернизированы методы определения типа группирования совокупности землетрясений, оценки ее пространственно-временной неоднородности и кластерного анализа путем переноса этих методов из пространственной и временной областей в пространственно-временную. При применении этих методов к конкретной совокупности землетрясений получены новые свойства сейсмичности как процесса.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням прогнозу нафтогазоносності в перспективних на нафту і газ карбонатних відкладах Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції шляхом якісного виділення порід-покришок. В дисертації розроблено методику виділення покришок за пластовими тисками. За результатами інтерпретації промислово-геофізичних даних побудовані карти покрівлі та товщини екрануючої товщі у відкладах верхньої крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції. Складено карту перспектив нафтогазоносності карбонатних відкладів верхньої крейди в залежності від товщини виділеної покришки. Запропоновано алгоритм моделювання умов збереження та розформування покладу вуглеводнів.

  Скачати повний текст

Вивчено мінеральний склад бентонітових глин Кудринського родовища, екологічної обстановки деяких районів Криму. Розроблено технології санірування територій, забруднених токсичними важкими металами. Досліджено питання очищення стічних вод на міських каналізаційних очисних спорудах та економічної ефективності розробки Кудринського родовища в цілому. Комплексно проаналізовано особливості бентонітових глин з кар'єру ТОВ "Бентокрим" та проведено їх порівняльну оцінку з глинами Кудринського родовища. Розглянуто питання мінералогії, фізико-хімічних властивостей, склад і генезис Кудринського родовища бентонітових глин. Запропоновано та впроваджено рекомендації щодо використання бентонітових глин Кудринського родовища для охорони навколишнього середовища.

  Скачати повний текст

Вперше на прикладі темно-каштанових грунтів Криму експериментально визначено вертикальну динаміку кількісного та якісного складу солей, міграцію гумусу і NPK у зв'язку зі зрошенням їх водами різної мінералізації. Встановлено об'єми дренажно-скидних вод і причини її формування на зрошуваних землях Кримського Присивашшя. Наведено методику геохімічного вивчення міграції речовин під впливом зрошення ландшафтів у Кримському Присивашші, з використанням якої з'ясовано сезонну динаміку вмісту солей в грунтах. Виділено головні закономірності міграції солей в горизонтальному напрямі. На підставі послідовного, часового вивчення горизонтальної міграції солей виділено ландшафтно-геохімічні райони території досліджень. Запропоновано комплекс заходів щодо оптимізації природокористування в Кримському Присивашші.

  Скачати повний текст

Започатковано формування ландшафтно-галогеохімічної концепції, згідно з якою водорозчинні солі є невід'ємною динамічною складовою різнорівневих ландшафтних комплексів з ландшафтно інтегруючою, диференціюючою та діагностуючою функціями солей. На базі розробленої систематики ландшафтних комплексів дослідженої території здійснено ландшафтно диференційований педогалогеохімічний аналіз регіону, показано наявність прояву ландшафтно-педогалогеохімічної широтної зональності, схилової мікрозональності та різноманіття, а також содопрояву та домінування в шарі 0 - 1 м незасолених та перехідних типів засоленості. Визначальним трендом у характері засоленості грунто-підгрунтя регіону є розсолення, подекуди - процеси динамічної рівноваги та вторинного засолення.

  Скачати повний текст

Розроблено систему теоретико-методологічних положень і методичних прийомів оцінки екологічних ситуацій на географічній основі з апробацією їх на прикладі геосистем Криму, висвітлено поняття "екологічна ситуація". Відзначено, що в основі оцінки екологічних ситуацій на рівні регіонів і мікрорегіонів знаходиться поняття територіальної геоекологічної норми. Розкрито закономірності ландшафтної структури як основи для визначення операційних територіальних одиниць, необхідних для збору первинної інформації, її просторової і часової інтерполяції й екстраполяції. Доведено необхідність сполучення абсолютних і відносних шкал оцінювання, обліку просторової і тимчасової структури геосистем як екологічної характеристики. Визначено методичні розходження, необхідні під час оцінки ситуації на територіях, що виконують різне функціональне призначення: селитебне, рекреаційне, сільськогосподарське, заповідне тощо.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення геолого-геофізичних матеріалів відтворено геологічну будову Чорноморської западини та структури її облямування у Балкано-Мізійському, Кримському, Кавказькому та Анатолійському сегментах. Реконструйовано послідовність основних геодинамічних подій та процесів, що призвели до утворення Чорноморської западини. Виконано палеогеографічні та палеотектонічні реконструкції для окремих етапів геологічної історії Чорноморського регіону, розроблено принципово нову модель його геодинаміки, згідно з якою встановлено, що альпійська геодинаміка Чорноморського регіону детермінована утворенням задугового басейну, визначено стадії його розвитку: рифтингу (рання - середня юра), зрілого задугового басейну (пізня юра - еоцен), реліктового задугового басейну (олігоцен - міоцен), інтраконтинентальної западини (пліоцен - антропоген). На основі даної геодинамічної моделі розроблено нову схему тектонічного районування Чорноморського регіону, що грунтується на виділенні істинних (утворених за геодинамічних умов острівної дуги та задугового басейну) та інкорпорованих альпід (утворених за геодинамічних умов континентальної окраїни). Обгрунтовано напрямки пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ в українському секторі регіону, орієнтованих на пошуки покладів вуглеводнів у неантиклінальних пастках майкопського комплексу у межах виявлених палеодолин (Іслам-Терекській, Дельфіновій та їх відгалуженнях) та нижньокрейдових і докрейдових відкладах автохтону Гірського Криму.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретико-методологічні засади оцінки геоекологічної адаптивності (ГА) господарської та природної підсистем у контексті природно-господарських територіальних систем (ПГТС) на прикладі приморської території басейну Григорівського лиману. Розроблено методику напівавтоматизованої системи оцінки геоекологічної адаптивності ПГТС, в основу якої покладено ГА ПГТС за компонентною структурою ландшафту, яка полягає у врахуванні ступеня відповідності властивостей компонентів і структури ландшафту існуючим у даному регіоні видам природокористування. Показано, що на даній території побудовано електронні карти, зокрема, генетико-морфологічної структури ландшафту, господарської підсистеми та природно-господарських територіальних систем. Наведено рекомендації з підвищення ступеня ГА ПГТС за умов різноманіття форм господарювання.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і здійснено теоретико-методологічне обгрунтування геоекологічної експертизи адміністративних територій (ГЕЕАТ) як нового науково-практичного виду діяльності та складової частини інноваційного напряму конструктивної географії - геоекспертології. Розроблено методичні прийоми організації та проведення геоекологічної експертизи адміністративних територій. Вперше розроблено схеми методики оцінювання ступеня коадаптивності природної та господарської підсистем на локальному та мезорегіональному рівнях, а також визначення рівня середовищетвірного потенціалу середовищетвірних геосистем. Здійснено реалізацію ГЕЕАТ на прикладі Великого Севастополя. Показано, що впровадження ГЕЕАТ дозволяє суттєво впорядкувати використання природних ресурсів, покращити організаційну структуру природокористування, нормалізувати геоекологічну ситуацію та сформувати нові підходи щодо територіальної організації району.

  Скачати повний текст

Викладено методологічні основи оптимізації екоінфраструктури. Узагальнено існуючі дослідження інфраструктури та місце в них екоінфраструктури. Запропоновано розглядати екоінфраструктуру як окремий, особливий тип інфраструктурних систем. Зроблено оцінку сучасного стану екоінфраструктури у межах Запорізької області. Виявлено залежність стану території від рівня розвитку її інфраструктури. На підставі викладеної методики оптимізовано складові частини екоінфраструктури Запорізької області - центрів біологічного та ландшафтного різноманіття, екокоридорів, буферних зон, екотехнічних розв'язок. Висвітлено ряд проблемних ситуацій просторового та законодавчого характеру.

  Скачати повний текст

Базуючись на єдиній методиці, вивчено геолого-геоморфологічні, сейсмічні та природоохоронні особливості понад сто великих вапнякових масивів Південнобережного Криму, багато з яких описано уперше. Розглянуто теоретичні засади сейсмоморфогенезу, на основі яких розроблено класифікацію сейсмографічних форм рельєфу Криму. Установлено тісний взаємозв'язок вапнякових масивів з сейсмоактивними структурами. Обгрунтовано поняття "сейсмографічна ситуація". Розроблено методику оцінки сеймоекологічної ситуації, що містить інтегральні показники сейсмічної небезпеки, щільності населення та розташування об'єктів соціально-господарських підсистем, що перебувають у суб'єктно-об'єктних відношеннях. З застосуванням розроблених оцінних шкал виконано диференційну оцінку сейсмоекологічної ситуації Південнобережного Криму, що змінюється від безпечної (0 оцінних балів) до ситуації високого ступеня небезпеки (7 - 9 оцінних балів). У межах досліджуваного регіону виділено 4 сейсмоекологічні райони, що мають певні особливості сейсмоекологічної ситуації. Виконано оцінку природоохоронного значення вапнякових масивів і встановлено природоохоронний статус 29-ти масивів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано геологічну будову, формаційний склад і умови формування Сорокинської зеленокам'яної структури, у межах якої розташовано Сурозьке родовище золота. Положення золотого зруденіння Сорокинської структури зумовлено тісним просторовим і генетичним зв'зяком з метаріодацит-плагіогранітною вулкано-плутонічною асоціацією. Виконано геолого-формаційне розчленування порід Сурозького родовища. Визначено геолого-структурну позицію, закономірності локалізації та фактори рудоконтролю золоторудних тіл, а також характер просторового розподілу золота. Наведено результати вивчення речовинного складу руд, стадійності й умов рудоутворення, технологічних властивостей руд і мінералого-фізичних особливостей рудних матеріалів. Виконано типізацію рудопроявів Сорокинської структури за генетичною ознакою. Розроблено прогнозно-пошукові критерії й ознаки зруденіння у мінералізованих зонах з золото - вісмут - карбонат-кварцовою мінеральною асоціацією. Виділено перспективні ділянки для пошуків родовищ золота.

  Скачати повний текст

Визначено особливості геологічної будови території українського сектору Азовського моря. Уточнено та деталізовано структурно-тектонічну модель та нафтогазогеологічне районування. З'ясовано закономірності просторового розміщення нафтогазоносних і перспективних комплексів чохла та фундаменту, родовищ вуглеводнів (ВВ), нафтогазоперспективних і прогнозно-перспективних об'єктів. Виділено зони їх концентрації, визначено першочергові об'єкти на базі рейтингової оцінки та пріоритетних напрямків подальших пошуково-розвідувальних робіт. Побудовано структурно-тектонічну модель українського сектору з залученням усіх можливих матералів стостовно російського сектору Азовського моря. Проведено нафтогазогеологічне районування та побудовано карту просторового розміщення родовищ ВВ та усіх об'єктів, що вивчалися в українському секторі, з'ясовано щільність нерозвіданих ресурсів. Визначено та уточнено найперспективніші зони концентрації родовищ, нафтогазоперспективних і прогнозно-перспективних об'єктів для проведення геологорозвідувальних робіт щодо нафти та газу. На підставі аналізу критеріїв нафтогазоносності виділено Південноазовську та Центральноазовську зони нафтогазонагромадження та Бірючу (Бірючо-Західноазовську) і Північноазовську прогнозовані зони можливого нафтогазонагромадження. Виявлено першочергові зони для постановки чи продовження геологорозвідувальних робіт стосовно нафти та газу на відкладах осадочного чохла та утвореннях фундаменту в українському секторі Азовського моря: Приазовську, Західнобірючинсько-Обитічну, Блоково-Білосарайську, Стрілкову, Бортову, Обручєву, Морську, Жовтневу, Північноказантипську, Північнокерченську і Сейсморозвідувальну. Здійснено рейтингову оцінку нафтогазоперспективних об'єктів у межах акваторії українського сектору Азовського моря.

  Скачати повний текст

Досліджено геологічну будову вулканогенно-теригенних відкладів верхнього альбу Балаклавської улоговини та їх літолого-петрографічний склад. Встановлено, що вулканогенно-теригенні комплекси даної улоговини - частина більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться нижче рівня Чорного моря. Визначено 3 горизонти за літологічним складом та умовами утворення, зокрема, туфовий, глинистий і карбонатний (враконський). Проаналізовано початок верхньоальбської вулканічної діяльності на основі виливів авгітових порфіритів, авгіт-рогообманкових і роговообманкових базальтів, експлозивну діяльність з виверженням більш кислих продуктів вулканізму. Зроблено припущення про 3 і більше експлозивних викиди за результатами досліджень. Відзначено, що центр альбського вулканізму знаходився в межах центральної частини затоки Мегало-Яло, фрагменти офіолітової зони в даному регіоні, уламковий матеріал метаморфічних, магматичних і осадових порід з туфів, олістостром і враконського горизонту мінерально та петрографічно подібні, що підтверджує його утворення за рахунок руйнування Балаклавського палеопідняття. Визначено безперервну базальт-андезит-дацит-ріодацит-ріоліт-трахіріолітову формацію зон активізації окраїнно-континентальних дуг та серединних масивів. Доведено, що уламковий матеріал з олістостроми, враконського горизонту і туфів відрізняється від магматичних порід гірського Криму, мису Фіолент і Ломоносівського підводного масиву та подібний до вулканітів рівнинного Криму. Наведено рекомендації щодо проведення розшукових робіт на основі літолого-петрографічного складу, геологічної будови і стратиграфічного положення вулканогенно-теригенної товщі Балаклавської улоговини і ознак золотополісульфідної мінералізації.

  Скачати повний текст

Наведено визначення геотопонімічної системи, сформульовано її особливості, відмінні від інших типів суспільно-географічних систем. Розкрито механізм взаємодії геотопонімічної системи з процесом господарського освоєння територій. Здійснено спеціалізоване геотопонімічне районування території Криму за оригінальною авторською методикою. Обгрунтовано геотопонімічну індикацію господарсько-культурних типів освоєння територій.

  Скачати повний текст

Проведено геохронологічне дослідження субаеральних неоплейстоценових відкладів Північного Причорномор'я. Вивчено вісім опорних розрізів, серед яких три в Північному Причорномор'ї та п'ять - в Північному Приазов'ї. Розглянуто теоретичні та практичні питання застосування термолюмінесцентного аналізу з метою геохронологічних досліджень. Вивчено можливість використання кварцу як палеодозиметра, його властивість нагромаджувати палеодозиметром вікової світлосуми. Доведено можливість існування нульової точки відліку віку та розглянуто процеси, що впливають на її виникнення. Проаналізовано результати проведених геохронологічних досліджень, на їх підставі проведено детальне розділення субаеральних відкладів нейоплейстону Північного Причорномор'я. Показано залежність послідовної, ритмічної структури антропогенових відкладів від зміни палеокліматичних умов, які взаємопов'язані з інтенсивністю сонячної інстоляції. Доведено, що формування викопних грунтів відповідає теплим епохам, а формування лесових горизонтів відбувалось в періоди зниження температур. Проведено кореляцію відкладів лесової формації у межах Північного Причорномор'я на підставі нових, одержаних за термолюмінесцентним методом дат з залученням матеріалів, одержаних іншими дослідниками. Результати проведених досліджень можуть бути використані для великомасштабного картування, будівельних робіт, пошуку корисних копалин.

  Скачати повний текст

Досліджено історико-культурні, екосередовищні та рекреаційні складові гуманістично ресурсного потенціалу (ГРП) ландщафтних комплексів (ЛК). Запропоновано шляхи збереження гуманістично цінних ЛК регіону. Цьому має сприяти концепція історико-культурного каркасу ландшафтів регіону. Матеріальна й ідеальна сутності ГРП ландшафтів відображені на геокультурному фоні з використанням ландшафтознавчого, гуманістично-ландшафтознавчого й інших дослідницьких підходів, зокрема постнекласичного - через геообразне бачення. Сутнісно таке сприйняття ландшафтів є когнітивним, онтологічним та аксіологічним. Геообрази втілюють єдність об'єктивної природної та набутої історичної антропічної спадщини, вони опосередковано забезпечують історичний зв'язок між природою та суспільством. У виокреслених геопросторових вузлах використання та збереження ГРП ЛК наголошено на значущості ландшафтів давнього освоєння в історичній спадщині території Північного Причорномор'я, акцентовано на ландшафтній атрактивності "кімерійського міста" в межах Миколаєва.

  Скачати повний текст

Встановлено, що розромні зони Приазовського блоку Українського щита (УЩ) - це інтегровані об'ємні геологічні тіла з зональними морфологічними та кінематичними параметрами, що змінюються у просторі та часі, з певним речовинним складом, закономірно орієнтованими структурами тектонітів. Різноманітність тектонітів зумовлена глибиною рівня їх формування та латеральними змінами умов деформації. З'ясовано, що розломні зони представлені сумами парагенезисів деформаційних структур, сформованими в окремі етапи розвитку цих зон. Для основних етапів активізації конкретних зон Приазовського блоку (Сорокинської, Конської, Малоянисольської, Жовтневої) виявлено характерні парагенезиси деформаційних структур і висвітлено еволюцію тектонофізичних деформацій. Уточнено просторове розташування меж головних розломних зон Приазовського блоку УЩ (Конської, Куйбищевської, Кам'яномогильської, Жовтневої, Малоянисольської). Встановлено певні етапи формування полів напружень, які створювали структурні плани розломних зон і не менше двох у мезозої (Конській, Південно-Донбаської, Жовтневої, Девладівської). Вперше для розломних зон Приазовського блоку (на прикладах Кальміуської, Гузсько-Єлачикської, Девладівської) встановлено прямі ознаки деформацій осадових гірських порід неогенового віку в неотектонічний етап їх розвитку та зафіксовано сучасну активність розломів, більш характерну для діагональних систем. Установлено осередковий характер просторового розташування ділянок багаторазових активізацій розломів. До них приурочені концентрації рудної речовини. Ознаками таких ділянок є різке збільшення кількості дзеркал ковзання та напрямів зсувів за ними, зростання кількості різновікових деформаційних структур, широкий віковий діапазон формування деформаційних парагенезисів.

  Скачати повний текст