Розроблено та практично реалізовано теоретичні засади біологізації агрофітоценозів ароматичних рослин, які започаткували новий напрямок в екології - сільськогосподарську алелопатію. Розкрито алелопатичну взаємодію ароматичних рослин та післядію їх післяжнивних решток і відходів ефіроолійного виробництва, а також екзометаболітів мікроорганізмів, у формуванні алелопатичного режиму грунту, зокрема, грунтовтоми. Досліджено механізми алелопатичної дії виділень ароматичних рослин, в тому числі - ефірних олій, упродовж усього онтогенезу, на сортовому рівні, у рослин різного віку та за різних умов їх вирощування. Встановлено причини грунтовтоми під ароматичними культурами та розроблено шляхи їх подолання, а також з'ясовано роль грунту, як середовища для проявлення алелопатичної дії фітовиділень та їх післядії.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості впливу типових токсикантів полігонів твердих побутових відходів на компоненти екосистем, розміщених у заплавах верхнього басейну р. Тиса у регіоні Берег: грунтові ензими, мікробні угруповання та фітоценози. Вперше для екосистем заплави р. Тиса запропоновано нові напрямки фіторекультиваційних заходів, придатних для використання з метою відновлення порушених біогеоценозів сміттєзвалищ. Висвітлено наукові підходи до збереження цілісності унікальних екосистем заплави р. Тиса, раціонального природокористування та способів відтворення довкілля.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне обгрунтування та розроблено методику створення стійких агроекосистем на базі використання природоохоронної концепції та методів біологічного (органічного) землеробства на прикладі Чернівецької області. Відзначено, що впровадження нових екологобезпечних заходів ведення сільського господарства забезпечує стійке виробництво якісної продукції рослинництва та тваринництва за мінімальних витрат енергетичних і матеріальних ресурсів. Встановлено основні напрямки екологобезпечного використання землі, впровадження яких срияє призупиненню деградаційних процесів у грунті. Розроблено рекомендації щодо екологобезпечних сівозмін, що сприяють підвищенню більш як на 10 % продуктивності картоплярської, льонарської та зернової галузей, а також покращенню кормовиробництва. Показано, що використання екологобезпечних технологій сприяє оптимізації росту та розвитку рослин, покращенню їх якості за рахунок утворення сприятливих умов живлення, знищення бур'янів і активізації життєдіяльності біоти грунту. Розроблено еколого-економічні заходи розвитку та підвищення ефективності переробної галузі. Наведено економічну оцінку ведення фермерського господарства на Чернігівщині та розроблено рекомендації щодо його удосконалення.

  Скачати повний текст

Викладено теоретичний і експериментальний матеріал з використанням природних мінералів як сорбентів важких металів у годівлі корів. Вивчено їх вплив на окремі процеси обміну речовин в організмі тварин та їх продуктивність. Досліджено закономірність міграції рухомих форм свинцю та цинку в системі грунт - рослина - тварина - продукція в локальній зоні техногенного навантаження. Експериментально встановлено оптимальні дози сорбенту, який забезпечує максимальну адсорбцію важких металів у шлунково-кишковому тракті тварини та одержання молока зі вмістом свинцю та цинку, що не перевищує норми. За результатами досліджень доведено доцільність введення до основного раціону лактуючих корів цеолітового борошна дрібного помелу (від 250 до 1 000 мкм) Сокирницького родовища Закарпатської області, в розрахунку 0,3; 0,4; 0,5 г на кг живої маси тварини. Встановлено, що згодоване цеолітове борошно в рекомендованих дозах позитивно впливає на метаболічні процеси та дозволяє цілеспрямовано впливати на обмін речовин в організмі. Додаткове згодовування цеолітового борошна до основного раціону живлення корів забезпечує підвищення продуктивності та одержання екологічно чистого молока щодо вмісту рухомих форм свинцю.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення процесів накопичення важких металів (свинець, мідь, цинк, кадмій), які містяться у викидах автотранспорту, у біогеоценозах за умов низинного та передгірного поясів Закарпаття. Встановлено ступінь накопичення важких металів на фонових ділянках та на агроценозах, прилеглих до автомагістралей, у грунтах, у дикорослих і сільськогосподарських рослинах, а також об'єктах етномофауни та безхребетних тваринах. Досліджено характер накопичення важких металів різними органами рослин на забруднених ділянках. Виявлено, що рівень забруднення біогеоценозів на ділянках сильного забруднення викидами автотранспорту значно перевищує вміст важких металів у досліджених об'єктах на локальних фонових ділянках, а у деяких випадках перевищує значення ГДК. Залежно від ступеня накопичення важких металів у біогеоценозах встановлено ділянки інтенсивного, середнього, слабкого забруднення та відносно чисту ділянку. Визначено та рекомендовано ряд сільськогосподарських культур, які досить стійкі до впливу важких металів. З'ясовано, що густі насадження деревно-чагарникових культур уздовж автошляхів зменшують забруднення агроценозів. Запропоновано ряд культур, які доцільно висаджувати вздовж автошляхів. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зменшення негативного впливу викидів автотранспорту на біогеоценози примагістральних територій.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення експериментальних даних теоретично обгрунтовано доцільність комплексного ведення сільськогосподарського виробництва на екологічно-безпечних засадах шляхом впровадження зональних оптимізаційних, прогнозних моделей і моделей прийняття рішень. Вперше на прикладі аграрних підприємств різної форми власності Полтавської області з'ясовано особливості застосування еколого-математичних моделей. Розроблено еколого-економічні заходи підвищення ефективності аграрної галузі на базі дослідження різних сценаріїв її розвитку, а також розробки й обгрунтування ефективних управлінських рішень.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності міграції важких металів під час навантаження окремими та різними комбінаціями солей (Cd, Pb, Zn, Cu) у дозах, що відтворюють реальне забруднення у Львівсько-Волинському вугільному басейні в трофічному ланцюзі грунт - рослина (корм) - тварина. З'ясовано роль кислотно-основних умов грунту та меліорантів у процесах акумуляції полютантів рослинами. Встановлено, що надмірне надходження солей важких металів негативно впливає на функціональний стан і метаболічні процеси лабораторних тварин. Експериментально визначено коефіцієнти біоакумуляції Cd, Pb, Zn і Cu з кормів та води в організм щурів. Виявлено, що комбінована дія солей Cd + Pb підвищує кумуляцію Cd і Pb організмом щурів (підсилює токсичний ефект окремих металів), а солі Cu, особливо Zn, у комбінаціях з солями кадмію та свинцю порушують її. Виявлено, що застосування даних ентеросорбентів у рекомендованих для людей дозах зменшують токсичну дію суміші солей важких металів за рахунок значної адсорбції полютантів у кишечнику, а також сприяють підвищенню елімінації кадмію та свинцю з організму лабораторних тварин.

  Скачати повний текст