Обгрунтовано необхідність комплексного підходу до вивчення стану та функціонування лісових екосистем за умов аеротехногенного забруднення. Визначено рівень техногенного навантаження на ліси, підтверджено їх санітарно-гігієнічну функцію, що виявляється в осадженні сосновими насадженнями вагомої частини забруднювачів. Показано значну акумуляційну здатність лісових підстилок щодо полютантів. Установлено негативні наслідки промислового забруднення лісових грунтів (дернових опідзолених на давньо-алювіальному піску), що відбилися на погіршанні стану та зниженні радіального приросту соснових деревостанів. Розроблено якісно-кількісну систему діагностичних показників аеротехногенного забруднення структурних компонентів лісових екосистем та запропоновано заходи для підтримання сталого розвитку лісів і підвищення їх продуктивності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати популяційно-генетичних досліджень Pinus sylvestris L., Pinus mugo Tuna та Pinus cembra L. в Українських Карпатах і Розточчі з використанням ізоферментів як молекулярно-генетичних маркерів. Вивчено генетичний контроль 9 ферментних систем у P. sylvestris і P. cembra та 10 у P. mugo. Основні показники генетичного поліморфізму були такими: у P. sylvestris P₉₉ = 62,9 %, Ho = 0,192, He = 0,187, A = 2,013; P. mugo P₉₉ = 61,9 %, Ho = 0,209, He = 0,213, A = 2,104 і P. cembra P₉₉ = 52,4 %, Ho = 0,159, He = 0,145, A = 1,667. Середнє значення генетичної дистанції Нея (D_N) для 4 популяцій P. sylvestris становило 0,008, а для 5 P. mugo - 0, 018. Кластеризація популяцій на основі значень D_N показала, що в одну групу об'єднано популяції, що ростуть за подібних еколого-едафічних умов (болота, суходолу). Встановлено, що 96,8 % і 97,8 % генетичної мінливості відповідно у сосни гірської та сосни звичайної припадає на внутрішньопопуляційну та тільки 3,2 і 2,2 % - на міжпопуляційну. Коефіцієнт генетичної дистанції Нея між популяціями P. sylvestris і P. mugo був у середньому 0,065 і відповідав значенню, характерному для видів, що мають або мали у минулому широку зону гібридизації. У груп рослин з низькою та високою гетерозиготністю, виділених у загальновидових вибірках вивчених видів сосни, за винятком індексу форми шишки, не виявлено суттєвих відмінностей за вивченими репродуктивними показниками.

  Скачати повний текст

Визначено частоту появи морфологічних змін (зняття апікального домінування за розвитку крони сосни) у дерев експериментального масиву та відсоток клітин з аберантними порушеннями в апікальній меристемі первинних корінців. За реальних умов чорнобильського радіоактивного забруднення побудовано залежності "доза - ефект" для морфологічних змін (різні види зняття апікального домінування за розвитку крон сосни) та цитогенетичних порушень (аберації клітин в апікальній меристемі первинних проростків) за хронічного опромінення сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), що можуть бути використані для нормування припустимих рівнів опромінення біоти, а також для розвитку теоретичних підходів до опису радіобіологічних ефектів.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан і розроблено шляхи збереження та відтворення генофонду лісонасінного комплексу сосни звичайної на Малому Поліссі (ДП "Радехівське лісомисливське господарство"), створений у 1973 - 1982 рр., який включає плюсове насадження, плюсові дерева, постійні лісонасінні ділянки, клонові, архівно-маточні та родинні плантації та випробні півсібсові потомства. Вивчено лісівничо-таксаційні показники об'єктів лісонасінного комплексу, встановлено тенденції у зміні їх стану за останні 20 - 30 років, пов'язані зі старінням і розвитком процесів розладнання та впливом біотичних і абіотичних факторів. Досліджено особливості насіннєношення материнських дерев сосни та їх клонів, морфометричні показники шишок і насіння та його посівні характеристики, морфолого-анатомічні показники хвої, фізіолого-біохімічні процеси (біосинтез пластидних пігментів, вміст терпенових вуглеводнів, біоелектричні потенціали, імпеданс, поляризаційну ємність), вивчено ріст півсібсових потомств плюсових дерев сосни різних репродукцій. Охарактеризовано сантітарний стан об'єктів лісонасінного комплексу. Показано, що для максимального відтворення унікального генофонду насадження кращим є природний шлях відновлення. Запропоновано заходи щодо природного поновлення сосни й успішного формування її підросту, які дозволяють досягти 500 - 700 тис. шт./га підросту цієї цінної породи.

  Скачати повний текст