Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням структурно-функціональної організації популяцій гризунів західного регіону України (Полісся, Лісостеп, Прикарпаття, Карпати, Закарпаття). На основі багаторічних стаціонарних та експериментальних досліджень встановлені закономірності біотопічного розміщення і чисельності популяцій гризунів, їх динаміка, вікова, статева і просторова структури, функціональна роль у природних й антропогенно змінених екосистемах, консортивні зв'язки, морфофізіологічні адаптації та мікроеволюційні процеси. Запропонований системний підхід щодо управління популяціями шкідливих, корисних та рідкісних видів.

  Скачати повний текст

З використанням матеріалів 25-річних спостережень у Канівському природному заповіднику проаналізовано зміни чисельності та складу населення гризунів у відповідь на наслідки господарського використання та техногенне забруднення території. Установлено, що спільною рисою реагування окремих видів на різні форми впливу є зміна типу динаміки на менш стабільний, що відбувається на фоні збільшення чисельності. Показано, що дестабілізація динаміки чисельності виявляється у вигляді розширення діапазону коливань показників, порушення характерної послідовності й тривалості окремих фаз, співвідношення величин приросту та скорочення населення. Зміни статевої та вікової структури населення демонструють наявність спільних рис, властивих окремим видам. Для всіх видів за умов техногенного забруднення характерне зменшення кількості самок. Наслідком господарського використання території є скорочення частки дорослих особин. Показано, що за умов антропогенного впливу відбуваються зміни співвідношення та статусу видів в угрупованні гризунів. На прикладі рудої нориці встановлено механізм дестабілізації динаміки населення, пов'язаний зі зміною репродуктивної стратегії. Визначено, що за даних умов зростання чисельності й дестабілізація її динаміки не обумовлені змінами індивідуальної плодючості, а визначаються лише кількістю самок, залучених до розмноження. Як головну причину зазначених феноменів розглянуто порушення відношень з кормовою базою. Порушення балансу між популяцією і середовищем призводить до знаття обмежувального впливу кормової бази. Спроби відновлення балансу виявляються у вигляді екстенсивного розмноження, що, ймовірно, супроводжується зростанням смертності особин і зниженням життєздатності нащадків.

  Скачати повний текст

На підставі кількісного опису індивідуальної мінливості та міжвидових відмінностей за розмірами тіла та краніометричними (зокрема, мандибулярними та одонтометричними) ознаками охарактеризовано особливості чотирьох видів лісових мишей (S. uralensis, S. arianus, S. sylvaticus, S. tauricus) на території України: уточнено межі ареалів, описано географічні градієнти в мінливості, вікові зміни в їх зв'язку з міжвидовою алометрією, статевий диморфізм. Розроблено ідентифікаційні алгоритми, що дають змогу визначати видову належність лісових мишей за різними групами ознак (зокрема за сильно фрагментованим зубним матеріалом).

  Скачати повний текст

Вивчено механізми взаємодії макрофагів лінії J774.2 з клітинами-мішенями різного походження. Показано цитотоксичну дію макрофагів лінії J774.2 щодо трансформованих фібробластів лінії L.929, що має прояв у транслокації фосфатидилсерину на зовнішній бік плазматичної мембрани, падінні мітохондріального потенціалу, фрагментації ДНК, активації каспаз 3, 7, 8, 9. Нормальні мишачі фібробласти NIH3T3 нечутливі до дії макрофагів і блокують цитотоксичний ефект останніх щодо фібробластів лінії L.929. З використанням ДНК-матриць та методу електрофоретичного аналізу ампліфікованих продуктів реакції зворотної транскрипції досліджено експресію генів цитокінів і генів, взаємопов'язаних з трансдукцією сигналів у клітині.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено просторову структуру популяції дрібних ссавців (рудової полівки) з використанням аналізу. Визначено типи просторового розподілу рудих полівок - регулярний, випадковий та агрегований, які закономірно змінюються протягом року. Вивчено життєвий цикл рудих полівок. Детально проаналізовано динаміку щільності популяції рудих полівок, морфофізіологічні показники, розмноження, вікову та статеву структури. Поглиблено уявлення про механізми саморегуляції як на організменному та популяційному рівнях. Єдність між організмами і середовищем здійснюється послідовним чергуванням стратегій: індивідуальної - у вузькі періоди існування, групової - за сприятливих умов середовища. Реалізація кожної стратегії супроводжується змінами просторового розподілу рудих полівок.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне анатомо-гістологічне дослідження судин хвоста напівводних гризунів та деяких видів наземних ссавців. Виявлено судини хвоста, раніше не описані в анатомічній літературі, а саме: глибокі та поверхневі гілки серединної та дорсальної хвостових артерій і вен, а також підшкірну хвостову артерію та вену. Виділено типи галуження судин хвоста. У результаті порівняльного аналізу виявлено характерні морфологічні особливості судин хвоста напівводних гризунів, за рахунок яких хвіст можна вважати органом терморегуляції. Установлено, що судинне русло хвоста досліджених видів побудоване за роздільним типом, що забезпечує зберігання тепла та його ефективне розсіювання.

  Скачати повний текст

Встановлено, що здатність до дозрівання ооцита - формування першого полярного тільця - є кальцієзалежною та змінюється залежно від фази естрального цикла миші. За допомогою блокаторів кальцієвих каналів L- і T-типів (верапаміла та амілорида відповідно) показано, що у процесі формування першого полярного тільця на оолемі ооцита миші функціонують переважно канали T-типу, їх роль є більш вираженою на стадії еструсу. Встановлено роль кумулюсних клітин у дозріванні ооцита. Показано, що контакт ооцита з кумулюсними клітинами призводить до секреції останніми термостабільних, активуючих мейоз факторів, які паракринно ініціюють відновлення мейотичного дозрівання ооцитів мишей. Показано пригнічуючий вплив великих доз і стимулювальних малих доз антиоваріальних антитіл у разі застосування in vivo та in vitro на фолікуло- й ооцитогенез. Встановлено роль кумулюсних клітин у стимуляції відновлення мейозу ооцитами під впливом антитіл. Встановлено пригнічувальний ефект верапаміла на ооцитогенез, який дає підставу для ствердження, що цей препарат, який широко застосовується для лікування серцево-судинних захворювань, може посилювати ризик розвитку безпліддя.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст