Розглянуто проблеми стосовно визначення агрономічної й агроекологічної оцінки традиційних і нових систем удобрення у восьмипільній польовій сівозміні тривалого досліду на дерново-підзолистому супіщаному грунті лівобережної частини Полісся. Вивчено ефективність вирощування пшениці озимої та жита озимого, ярого ячменю та вівса за різних систем удобрення на підставі аналізу врожайності залежно від погодних умов, що склалися впродовж вегетаційних періодів - сприятливих, перезволожених і змішаного типу (з ознаками посушливості та презволоження). Установлено, що стабілізувальним фактором за будь-яких погодних умов є комплекна система використання підстилкового гною та мінеральних добрив та внесення вторинної продукції рослинництва - соломи, сидератів або органо-мінеральних добрив, що забезпечує у сприятливі роки одержання зерна озимих зернових 60 - 70 ц/га, ярих - 40 - 50 ц/га, без застосування добрив їх урожайність знижувалася відповідно до 20 - 30 і 15 - 20 ц/га. За мов оптимізації мінерального живлення рослин прирости врожаю зерна за будь-яких погодних умов становили 14 - 23 ц/га в однокомпонентних системах удобрення (за мінеральної - близько 11, за сидеральної та органічної - 5-7 ц/га). Відзначено, що науково обгрунтоване затосування добрив економічно й енергетично вигідне.

  Скачати повний текст

Викладено результати досліджень впливу тривалого застосування різних систем удобрення та бактеріального препарату "Ризоторфіну" (штам 5500/4) на екологічний і біологічний стан дерново-підзолистого грунту та врожай люпину жовтого. Проведено оцінку поживного режиму грунту та стану гумусу за умов сівозміни типової для Полісся України. Надано детальну характеристику мікробного ценозу грунту та його біологічної активності на фоні післядії органічних (гнію, сидерату, соломи) і прямої дії мінеральних добрив з паралельною бактеризацією насіння препаратом. Передпосівна бактеризація насіння люпину азотфіксуючими мікроорганізмами сприяє більшому накопиченню сухої речовини органами рослин, інтенсивнішому формуванню азотфіксуючого апарату. Відзначено підвищення продуктивності та покращання якості врожаю. Рекомендовано збільшувати частку органічних добрив у системі удобрення сівозміни та застосовувати передпосівну бактеризацію насіння для легких дерново-підзолистих грунтів.

  Скачати повний текст

Досліджено тривалий вплив систем обробітку грунту в поєднанні з мінеральними та органо-мінеральними добривами, сидератами і соломою на основні агрофізичні, біологічні та агрохімічні показники родючості грунту, забур'яненість посівів та урожайність сільськогосподарських культур, економічну та енергетичну ефективність. Встановлено однакову ефективність органічних та мінеральних добрив під час комбінованої та ресурсозберігаючої систем обробітку в сівозміні, що дозволяє обмежитись економічно вигіднішим мілким обробітком дисковими знаряддями під озиму пшеницю після еспарцету та забезпечити сталу врожайність зерна високої якості. За такого поєднання ефективно використовується післядія сидератів і соломи в сівозміні, забезпечується підвищення основних показників родючості грунту з ознаками розширеного відтворення. Подальше зростання врожайності озимої пшениці проявляється на фоні диференційованого хімічного контролю бур'янів у сівозміні.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив різних форм і доз фосфорних добрив вітчизняного та зарубіжного виробництва на зміну фізико-хімічних і агрохімічних властивостей грунту та продуктивність і якість культур короткоротаційної сівозміни, зокрема, кукурудзи на силос - пшениці озимої - ячменю ярого. Обгрунтовано агроекономічну й економічну доцільність систематичного внесення у короткоротаційній сівозміні фосфорних добрив у складі повного мінерального удобрення за помірних доз, а також можливість їх внесення з метою запасу. Визначено необхідність збагачення низькоконцентрованих за вмістом фосфору фосфоритів зернистих природних.

  Скачати повний текст

Вивчено питання зміни ефективної та потенційної родючості сірого лісового пилувато-легкосуглинкового грунту північного Лісостепу за умови систематичного (протягом 40-ка років) застосування органічних і мінеральних добрив у зерно-буряковій сівозміні та припинення їх внесення упродовж 4-х років. Установлено вплив традиційних систем удобрення (мінеральної, органічної та органо-мінеральної) та перспективних систем удобрення - з залученням побічної продукції рослинництва на зміну фізико-хімічних і агрохімічних властивостей грунту, а також продуктивність і якість культур ланки сівозміни (кукурудзи та силос-озимого жита - гороху). Визначено баланс основних біогенних елементів у системі "рослина - добриво". Обгрунтовано економічно доцільний ступінь насичення зерно-бурякової сівозміни мінеральними добривами за помірних доз (194 - 261 кг NPK на 1 га сівозмінної площі) на фоні 12 т/га гною за вирощування культур ланки сівозміни.

  Скачати повний текст

За результатами стаціонарного досліду, розпочатого в 1965 р. на ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному грунті, вивчено закономірності впливу тривалого (40-річного) застосування різних систем удобрення та вапнування у сівозміні на посівний режим, фракційний склад фосфатів, груповий склад калію, вміст гумусу та кислотно-основні властивості грунту, величину та якість урожаю культур сівозміни. Виявлено тривалу післядію фосфорних добрив за умов ясно-сірого лісового грунту та перетворення залишкового фосфору у форми фосфатів, характерні для даного типу грунту, а саме: залізо- та алюмофосфати. Їх вміст за цього зростає до 479 - 445 мг/кг грунту та удвічі перевищує кількість фосфатів, зв'язаних з кальцієм. Післядія великих доз мінеральних розчинних калійних добрив на ясно-сірому лісовому грунті є незначною, що підтверджується буферною здатністю цього грунту щодо калію.

  Скачати повний текст

Наведено результати впливу тривалого (протягом 40-ка років) застосування органічних і мінеральних добрив на продуктивність польової сівозміни, зміну показників родючості грунту, а також дані комплексної оцінки його родючості у досліді. На підставі аналізу результатів досліджень і літературних джерел створено модель комплексної оцінки рівня родючості чорнозему опідзоленого на основі польової сівозміни. Відзначено щодо доцільності використання методики ГИРЗ, яка передбачає вивчення показника зведеного грунтового балу, який враховує кількісні значення параметрів: вмісту гумусу в орному шарі, кислотності грунту, вмісту азоту, рухомих форм фосфору та калію, поглинутих основ грунтом. Наведено результати досліджень щодо впливу тривалого застосування добрив у польовій сівозміні, метеорологічних умов року та біологічних особливостей сорту на продуктивність сортів ячменю ярого. Проведено оцінювання економічної ефективності вирощування сортів ячменю ярого за тривалого застосування добрив у сівозміні. Рекомендовано підбирати сорт для кожного поля залено від рівня родючості грунту та цілей використання зерна.

  Скачати повний текст

Встановлено рівень, на якому стабілізується загальний вміст органічної речовини в чорноземі опідзоленому, коли культури польової сівозміни тривалий час не удобрюються та доведено досить значний вплив кислотності грунту на кількісні зміни лабільних власне гумусових речовин. Вперше, з використанням розчину NaI, вивчено кількісні характеристики негуміфікованих органічних решіток та уточнено особливості трансформації фракційних складових органічної речовини чорнозему опідзоленого після тривалого застосування добрив у польовій сівозміні. З'ясовано вплив систематичного застосування добрив на засміченість чорнозему опідзоленого насінням бур'янів і забур'яненість посівів озимої пшениці. Вивчено стан заселеності чорнозему опідзоленого дощовими черв'яками й уточнено характер змін окремих показників біологічної активності грунту під впливом тривалого застосування добрив. Уточнено закономірності зміни кислотності та поживного режиму чорнозему опідзоленого й урожайності та якості продукції культур польової сівозміни під дією різних систем удобрення та насиченості добривами в сівозміні. Визначено дози й обгрунтовано систему застосування добрив, які забезпечують стабільні, економічно виправдані врожаї сільськогосподарських культур для даного регіону та типу грунту.

  Скачати повний текст

На підставі результатів багаторічних досліджень виявлено вплив сівозмінного фактора на водний, поживний режим і фітосанітарний стан грунту та посівів. Установлено значення рослинних решток у формуванні запасів і балансу органічної речовини в грунті. Визначено агротехнічну, економічну й енергетичну ефективність короткоротаційних польових сівозмін з різним насиченням, розміщенням і співвідношенням зернових і олійних культур. Науково обгрунтовано доцільність впровадження оптимальних варіантів чергування культур для господарств різної спеціалізації залежно від природно-кліматичних умов Степу України. Для одержання високих і стабільних урожаїв сільськогосподарських культур рекомендовано у короткоротаційних польових сівозмінах розміщувати високоврожайні, високопродуктивні зернові та зернобобові й олійні культури за кращих попередників, а саме: пшеницю озиму - після пару чорного та гороху, ячмінь озимий і соняшник - пшениці озимої, ріпаку ярого - після гороху та ячменю озимого.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності та особливості формування азотного фонду чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу України під впливом тривалого (35 років) застосування різних доз і систем удобрення у польовій сівозміні зерно-бурякового типу. Виявлено, що дане застосування добрив сприяє збереженню вмісту гумусу та детриту на значно вищому рівні, ніж у грунті варіанта без добрив, та підвищенню інтенсивності проходження мікробіологічних процесів. Виявлено, що заміна частини мінерального азоту на азот гною значно зменшує масштаби міграції. Визначено вплив добрив на урожай та якість продукції. Надано економічну оцінку їх застосування за різних доз і систем удобрення. Запропоновано екологозбалансовану систему застосування азотних добрив у польовій сівозміні, розглянуто принципові питання азотного фонду чорнозему опідзоленого, які дають можливість визначити шляхи регулювання азотного режиму грунту, що зводить до мінімуму вплив на навколишнє середовище.

  Скачати повний текст

Наведено оцінку агроекологічного стану гідроморфних грунтів поліської зони Волинської області. Розроблено заходи щодо покращення родючості осушених грунтів і запобігання деградаційним процесом шляхом використання місцевих меліорантів і добрив. На підставі результатів проведеної оцінки осушених грунтів запропоновано технології підвищення врожайності та покращання агроекологічного стану осушених земель за допомогою місцевих меліорантів і добрив. Запропоновано економічно ефективні способи застосування місцевих добрив і меліорантів на гідроморфних грунтах.

  Скачати повний текст

За умов нестійкого зволожування Лісостепу України удосконалено елементи вирощування культур ланки зерно-бурякової сівозміни шляхом застосування оптимальних систем внесення органічних і мінеральних добрив і використання побічної продукції рослинництва. Установлено, що оптимальні дози добрив забезпечують рослини елементами живлення та знижують витрати вологи грунту на формування одиниці врожаю. Урожайність коренеплодів і збір цукру у разі внесення під час основного обробітку грунту мінеральних добрив у дозі N₁₂₀ P₅₀ K₁₄₀ у порівнянні з контролем без добрив збільшилися відповідно на 11,2 та 1,83 т/га. Одержано кращі технологічні якості коренеплодів цукрових буряків за умов застосування даних добрив, а також органомінеральної системи зі зменшеною вдвічі кількістю мінеральних добрив. Найвищу врожайність основної та побічної продукції пшениці озимої одержано у разі використання повної кількості мінерального добрива у поєднанні з післядією органічних добрив, внесених під попередню кукурудзу. Показано, що середню врожайність зерна ячменю ярого на рівні 4,7 т/га можна одержати у разі внесення під пшеницю озиму та буряки цукрових мінеральних добрив та використання на їх фоні, а також післядії побічної продукції попередників. Зазначено, що коефіцієнти енергетичної ефективності систем удобрення за кращими варіантами становлять 1,65 - 1,83.

  Скачати повний текст

На підставі результатів тривалого польового досліду на сірому лісовому поверхнево оглеєному грунті визначено вплив способів основного обробітку та добрив на агрономічні властивості, забур'яненість і продуктивність ланки зерно-просапаної сівозміни. Виявлено відсутність істотного впливу способів основного обробітку грунту на продуктивність конюшини лучної та пшениці озимої. Показано, що дані заходи поліпшують водні, агрофізичні, агрохімічні властивості грунту та підвищують продуктивність культури.

  Скачати повний текст

Установлено вплив різних ланок сівозмін та польових культур на баланс вологи та поживних речовин, структурний стан грунту, фітосанітарний стан посівів за умов північної підзони Степу України. Визначено кількість накопичення поживно-кореневих решток під культурами та у ланках сівозмін, а також повернення з ними елементів живлення. Виявлено продуктивність, економічну та біоенергетичну ефективність ланок сівозмін залежно від структури та системи удобрення грунту. Здійснено аналіз щодо вмісту нітратів та мікроелементів у рослинах у разі систематичного внесення добрив. Визначено основні напрямки підвищення ефективності ланок сівозмін і раціонального використання добрив. Наведено відповідні рекомендації та запропоновано системи удобрення з урахуванням грунтової родючості залежно від спеціалізації та можливостей господарства.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження впливу різних способів і глибин основного обробітку за різних рівнів удобрення на зміну агрофізичних властивостей грунту, запасів доступної вологи, вмісту елементів живлення, біологічної активності грунту, актуальної та потенційної забур'яненості, врожайності культур і продуктивності п'ятипільної плодозмінної сівозміни у центральному Лісостепу України. Розраховано економічну й енергетичну ефективність досліджених варіантів основного обробітку грунту за різних рівнів удобрення.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив тривалого (1984 - 1999 рр.) застосування гною та мінеральних добрив у зерново-буряковій сівозміні на трансформацію сполук вуглецю й азоту в метровому шарі лучно-чорноземного карбонатного грунту та продуктивність сільськогосподарських культур за умов північної частини Правобережного Лісостепу України. Обгрунтовано оптимальні норми гною і мінеральних добрив для стабілізації вмісту гумусу та загального азоту в орному шарі грунту, підтримання їх позитивного балансу й підвищення продуктивності культур десятипільної зерново-бурякової сівозміни. Для одержання високих стабільних урожаїв озимої пшениці сорту "Миронівська-61" рекомендовано вносити <$Eroman {N sub 135 P sub 120 K sub 120 }> за умови післядії 30 т/га гною. Розроблено модель зміни запасів вуглецю гумусу в орному та півметровому шарах лучно-чорноземного карбонатного грунту для прогнозування динаміки його вмісту. Досліджено фракційно-груповий склад гумусу й оптичні властивості гумінових кислот за тривалого застосування добрив.

  Скачати повний текст