Проведено агромеліоративне оцінювання фосфоритів Рівненщини та Волині. Розроблено заходи щодо підвищення родючості меліоративних торфових і дерново-підзолистих грунтів. Розглянуто питання можливості використання фосфоритів як комплексного меліоранта. Запропоновано підід до комплексного агромеліоративного оцінювання фосфоритів. Розроблено методику, що грунтується на базі даних їх хімічного складу, екологічних, технологічних і економічних показниках. Запроваджено комплексне меліоративне оцінювання фосфоритів України за шкалою оцінювання їх стану від критичного (0 - 0,2) до еталонного (0,8 - 1,0). Виявлено різні рівні вмісту хімічних елементів і важких металів у фосфоритах різних родовищ. Установлено агреговані показники агромеліоративного оцінювання за хімічним складом, екологічним, технологічним і економічним станом, а також інтегровані показники кількісного та якісного оцінювання фосфоритів. Доцільність застосування зернистих фосфоритів як агромеліорантів і добрив підтверджено результатами відповідних економічних розрахунків. Відзначено щодо можливості використання результатів проведених досліджень для встановлення придатності певних меліорантів до екологічно безпечного їх застосування на грунтах, які потребують меліоративного покращання.

  Скачати повний текст

В умовах дефіциту якісних вод для зрошення грунтів півдня України використовують мінералізовані води другого класу, які призводять до розвитку вторинного солонцевого процесу різної інтенсивності. Для меліорацій вторинно осолонцьованих грунтів застосовується лес в якості природного, екологічно чистого, нетрадиційного кальційвмісного меліоранта. Нанесення 5, 10 та 15 сантиметрового шару лесу на поверхню зрошуваного грунту дозволяє створити стабільно високий кальцієвий баланс, підтримуючий тривалий час концентрацію кальцію вище порогу коагуляції і запобігаючий активному солонцепроявленню при слабкій інтенсивності солонцевого процесу. Це обумовило довготривалий меліоративний ефект, що забезпечив підвищення продуктивності вторинно осолонцьованого грунту і підвищення урожайності сільськогосподарських культур на 19-21%. Економічно ефективно застосовувати відвали лесових порід, розташованих уздовж зрошувальних каналів півдня України, для меліорації вторинно осолонцьованих грунтів і сільськогосподарського використання грунтів, похованих під ними.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано алокаційну модель визначення ефективності вапнування на радіоактивно забруднених землях, сутність якої полягає у деференціації результатів застосування вапняних добрив за наслідками (економічна, екологічна та соціальна), місцем одержання (локальна, регіональна) та ступенем збільшення ефекту (мультиплікаційний ефект та його специфічні форми прояву: первинний, стартового вибуху, резонансний, дифузійний, акселерації). Уточнено методологічні підходи щодо визначення еколого-економічної ефективності внесення вапняних добрив на радіоактивно забруднених землях, що базуються на показниках радіоактивного навантаження на людину. Розроблено регламентацію робіт з хімічної меліорації грунтів з застосуванням підтримувальної технології внесення вапна та локального окультурення цих земель. Надано модель регіонального агрохімічного кластера з урахуванням наявності вапняних родовищ.

  Скачати повний текст

Уперше за умов Правобережного Лісостепу України встановлено вплив вапнування на фоні тривалого (35 років) застосування різних доз органічних і мінеральних добрив та їх поєднання на зміну кислотно-основних властивостей чорнозему опідзоленого важкосуглинкового, його поживний режим, баланс кальцію, урожайність сільськогосподарських культур, якість продукції та продуктивність ланок польової сівозміни. Установлено динаміку змін кислотності грунту за його профілем, а також розраховано баланс кальцію в грунті польової сівозміни за умов тривалого застосування різних доз добрив і систем удобрення. Визначено вплив вапнування на зміну параметрів показників родючості грунту (рухомість макро- і мікроелементів, біологічну активність грунту, його структуру). Виявлено, що застосування дефекату на фоні органічних і мінеральних добрив підвищує в прямій та післядії врожайність культур польової сівозміни, за цього покращується якість урожаю.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення впливу норм внесення вапна та окремих видів органічних добрив на продуктивність конюшино-тимофіївкової суміші, якість корму, зміну агрохімічних і біологічних властивостей дерново-підзолистого грунту, економічної та біоенергетичної оцінки проведених агрозаходів за умов Передкарпаття України протягом 1996 - 1999 рр. Встановлено найбільш економічно вигідні та енергетично виправдані норми внесення вапна й окремих видів органічних добрив, які забезпечують оптимальні умови для росту та розвитку рослин конюшини лучної в конюшино-тимофіївковій суміші, що підвищують продуктивність травостою та якість корму.

  Скачати повний текст