Скачати повний текст

Досліджено вплив комплексних сполук на основі уротропіну, диметилсульфоксиду та солей біометалів на ріст і розвиток польових культур для впровадження їх у технології вирощування сільськогосподарських рослин. Зазначено, що застосування комплексів кобальту ("Славутич") і мангану ("Кристалін") як регуляторів росту рослин на посівах озимої пшениці сприяє підвищенню схожості, врожайності та якості зерна у разі інкрустації насіння та за умов додаткового оприскування посівів. Виявлено, що аналогічне використання препаратів "Славутич", "Кристалін" і "Оксамит" (комплексу барію) на посівах цукрових буряків дозволяє підвищувати схожість, урожайність і цукристість цієї культури. Обгрунтовано економічну ефективність застосування даних препаратів під час вирощування озимої пшениці та цукрових буряків.

  Скачати повний текст

На підставі результатів досліджень виявлено, що обробка насіння овочевих культур біопрепаратами ФМБ 32-3 та БСП перед закладанням на зберігання поліпшує посівні властивості насіння та сприяє кращому розвитку розсади, одержаної з нього. Вивчено динаміку мікрофлори насіння овочевих культур у процесі зберігання під впливом даних біопрепаратів. Встановлено поступове зниження кількості бактерій та мікроміцетів на насінні. З епіфітної мікрофлори насіння помідорів виділено штами Bacillus sp.01-1 та Bacillus sp.01-2, які мають високу антагоністичну активність до грибів-фітопатогенів овочевих рослин. Доповнено методику Мочалова та Шерстобоєва з визначення фітотоксичності грунту ризосфери ваговим аналізом біомаси проростків.

  Скачати повний текст

Розроблено бактерійний консорціум багатоцільового використання для вирощування рослин за умов низької біодоступності поживних елементів та високого вмісту важких металів. Завдяки застосуванню даного консорціуму установлено різний вплив на біодоступність хімічних елементів та їх накопичення рослинами Tagetes patula L. та Glycine max L. залежно від типу субстрату (мінерального чи органічного) та вмісту у ньому металів. Консорціум знижує біодоступність важких металів у субстраті за їх вмісту у межах 1 - 10 ГДК, однак підвищує - за екстремальної токсичності (100 ГДК кадмію). Виявлено, що бактерії впливають на співвідношщення та перерозподіл важких металів у органах рослин, внаслідок чого відбувається формування бар'єра на шляху транспорту токсичних елементів з коренів у пагін, а також стимулюють роботу антиоксидантних систем рослин. Показано можливість використанння бактерійного консорціуму комплексної дії у рослинництві на техногенно забруднених грунтах та на мінеральних субстратах. Консорціум може бути рекомендований для фіторемедіації забруднених грнунтів.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено вплив лектину бульб картоплі на чисельність бактерій роду Azotobacter, питому швидкість росту та швидкість поділу клітин, а також на час подвоєння біомаси бактерій та тривалість їх генерації. Встановлено, що лектин бульб картоплі за умов in vitro стимулює нітрогеназну активність бактерій роду Azotobacter та синтез ними ауксино- та цитокініноподібних речовин. З'ясовано хемотаксисну відповідь бактерій на наявність лектину картоплі в живильному середовищі. Визначено, що мікроорганізми, культивовані з лектином картоплі, активно розвиваються в ризосфері даної рослини, внаслідок чого, підвищується продуктивність картоплі, в бульбах збільшується вміст крохмалю та покращується їх товарність.

  Скачати повний текст

Для аналізу рослинно-мікробних взаємовідносин in situ на структурному, цитохімічному та молекулярному рівнях розроблено, досліджено та застосовано в експерименті нову модифікацію методу скелець обростання М. Г. Холодного, що базується на використанні поліетилентерефталатних плівок як носіїв, на поверхні яких формуються рослинно-мікробні асоціації за умов ніші. Вперше завдяки методу плівок обростання встановлено, що Pseudomonas fluorescens SBW 25 виявляє високу конкурентну спроможність у перебігу колонізації ризоплану та близьких до ризосфери ріпаку ділянок. Вперше досліджено характер колонізації філо- й ендосфери ріпаку штамом P. fluorescens SBW25 за різних умов. Встановлено, що ці бактерії здатні до колонізації ендосфери ріпаку, а їх клітини колонізують корінці проростків ріпаку, утворюють волокноподібні колонії вздовж епідермальних клітин і формують біоплівки. Вперше досліджено ендофітні мікроорганізми бамбуку родів Phyllostachys і Fragresia. Визначено вісімнадцять видів ендофітних бактерій бамбуків (Achromobacter sp., Acinetobacter calcoaceticus, Bacillus amyloliquefaciens, Microbacterium laevaniformans тощо). Встановлено, що мікробіота ендосфери підземної частини бамбуків більш різноманітна, ніж мікробіота ендосфери надземної частини.

  Скачати повний текст

Розглянуто закономірності перебігу трофічних (нагромадження та відтікання вуглеводів, їх перетворення в азотвмісні сполуки, відновлення нітратів, нагромадження вітамінів C і групи B), ензиматичних (активності оксидоредуктаз і ферментів вуглеводного обміну), фітогормональних (активність ГК, ІОК, ЦК і АБК) процесів у листках ДДР, КДР і ФРН за різної тривалості дня, та у ярих, озимих яровизованих і неяровизованих рослин за весняної сівби. У ДД і КД сортів озимої пшениці за неяровизувальної температури за умов різної тривалості фотоперіоду та за переривання темного періоду світлом у короткоденному фотоперіодичному циклі досліджено процеси нагромадження та відтікання вуглеводів і перетворення їх у азотвмісні сполуки, а також активність оксидоректаз і ферментів вуглеводного обміну. Висвітлено концепцію, за якою фотоперіодичний контроль розвитку рослин проводиться шляхом встановлення специфічного поєднання перебігу трофічних, фітогормональних і ензиматичних процесів, як комплементарної системи регуляції росту та розвитку рослин. Зазначено, що за сприятливої тривалості дня це співвідношення оптимальне, а це обумовлює достатню забезпеченість апікальних меристем продуктами асиміляції, за якої відбувається прискорення морфогенетичних процесів і більш ранній перехід рослин до генеративного стану, а несприятливий фотоперіод порушує це співвідношення, що проявляється у гальмуванні розвитку рослин. Визначено, що яровизаційний контроль розвитку озимих рослин реалізується через активізацію метаболічних процесів за яровизації, що є одним з головних чинників експресії Vrn, яка зумовлює на наступних етапах онтогенезу зростання інтенсивності та зростання збалансованості у перебігу трофічних, фітогормональних і ензиматичних процесів, що є чинником нормального перебігу морфогенезу й обумовлює перехід озимих рослин до колосіння. Зазначено, що озимі неяровизовані рослини не здатні колоситися тому, що у них дані процеси інгібовані. Встановлено поліморфізм короткоденних культур сої та проса, а також озимої пшениці за фотоперіодичною реакцією. Наведено, що для озимої пшениці властиві ті ж фотоперіодичні групи, що і для рослин ярого типу розвитку - ДДР, КДР і ФРН. З'ясовано закономірності успадкування фотоперіодичної реакції у сої, проса й озимої пшениці. Розроблено методи виявлення у вихідному матеріалі фотоперіодично нейтральних генотипів сої, проса та кукурудзи та методи посилення диференціації вихідного матеріалу озимої пшениці за морозостійкістю.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень взаємодії комплексу мікроорганізмів з мікробним угрупованням кореневої зони злакових культур. Установлено топографію популяцій інтродукованих штамів у ризосфері й едафосфері. Показано, що колонізація ними кореневої зони ініціює певні перебудови функціональної структури мікробних угруповань ризосфери. Відзначено, що висока активність штамів, продукування речовин фітогормональної й антибіотичної дії, засвоєння важкорозчинних фосфатів обумовлюють підвищення антифунгальної активності, руйнування целюлози та зниження фітотоксичності ризосферного грунту, що, у свою чергу, підвищує продуктивність рослин.

  Скачати повний текст