За результатами аналізу та узагальнення експериментальних даних уперше теоретично обгрунтовано доцільність сумісного застосування довготривалої ресурсоощадної системи обробітку грунту та органо-мінеральних добрив у польовій сівозміні. Установлено, що використання зазначених агрозаходів дає змогу підвищити вміст рухомого фосфору (за Кірсановим) під час вирощування озимого ячменю, льону олійного, картоплі у середньому з 35 до 294 мг/кг грунту, вуглецю - з 0,49 до 2,6 %, загального азоту - з 0,092 жл 0,299 % відповідно. Доведено позитивний вплив органо-мінеральної системи удобрення чорноземів південних та дерново-підзолистих грунтів, що дає змогу врівноважувати процеси мінералізації та гуміфікації. Показано, що за умов вирощування озимого ячменю, льону олійного та картоплі у сівозміні важливим способом відновлення родючості грунту є післяжнивне вирощування у польових сівозмінах проміжних культур для одержання сидерату, що забезпечує надходження у грунт 10 - 15 т/га зеленого добрива.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено вплив різних систем основного обробітку та мульчування на агрофізичні, агрохімічні та біологічні показники родючості грунту, водний режим, фітосанітарний стан посівів, формування врожаю й якість зерна культур сівозміни. Встановлено доцільність мульчування за фоном неглибокої безполицевої системи обробітку як засобу підвищення протиерозійної стійкості і родючості грунту та продуктивності сівозміни.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив багаторічного застосування різних систем основного обробітку грунту на головні чинники грунтової родючості та врожайність культур ланки сівозміни: горох - озима пшениця - цукрові буряки. Установлено, що застосування комбінованої полицево-чизельної системи основного обробітку (різноглибинної оранки з дискуванням) сприяє збереженню гумусу, покращує агрофізичні властивості, забезпечує ефективну боротьбу з бур'янами, дає змогу одержати вищі врожаї гороху, озимої пшениці та цукрових буряків водночас з меншими енергетичними витратами. Розроблено новий спосіб контролю бур'янів у посівах гороху. Запропоновано та впроваджено ресурсоощадну систему основного обробітку грунту в зерно-буряковій сівозміні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення та розвитку основних способів обробітку грунту в регіоні протягом останніх двох століть та визначено шляхи його удосконалення на чорноземах лівобережного Лісостепу України на найближчу перспективу. На підставі опрацювання наукових праць князя В.О.Кудашева встановлено, що за умов полтавських грунтів і клімату під озимі слід застосовувати дрібний, а не глибокий обробіток. Узагальнено результати досліджень з обробітку грунту Полтавським дослідним полем з початку його заснування (1884 р.). Проаналізовано програми та результати наукових звітів про обробіток грунту Полтавською сільськогосподарськю дослідною станцією з 1910 р. до 1930 р. і рекомендовано основний обробіток грунту під озимі та ярі зернові культури вести не глибше 13 см. Узагальнено досвід обробітку грунту на станції з середини 1950-х до середини 1970-х рр. Наведено оцінку результатів впровадження в господарствах Полтавщини грунтозахисного безполицевого обробітку грунту з середини 1970-х рр. до кінця 1980-х рр., наведено оцінку сучасного стану його застосування сільськогосподарськими підприємствами області та запропоновано шляхи подальшого удосконалення. Поглиблено уявлення про ефективність поєднання глибинної оранки, поверхневого обробітку, систем удобрення та захисту рослин. Встановлено економічну та екологічну доцільність, а також біологічні особливості вирощуваних культур.

  Скачати повний текст

Визначено основні закономірності та тенденції формування теорії та практики обробітку грунту. Розроблено періодизацію її історичного розвитку, охарактеризовано ранній, підготовчий, класичний та сучасний етапи. Запропоновано математичну модель системи грунт + грунтообробна техніка. Досліджено особливості формування та розвитку теорії та практики обробітку грунту у світовому контексті, зокрема на початковому етапі зародження землеробства, а також в античний період і добу середньовіччя. Висвітлено погляди провідних учених-агрономів щодо обробітку грунту, проведено дослідження основних етапів розвитку механічних засобів його агротехнічної обробки. Розглянуто сучасні наукові уявлення щодо мінімізації обробітку грунту та його подрібнення, а також підвищення ефективності добрив.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості тривалого впливу систем обробітку грунту у поєднанні з мінеральними, органо-мінеральними добривами та соломою на основні агрофізичні, біологічні й агрохімічні показники грунту, забур'яненість посівів і врожайність сільськогосподарських культур, еколого-економічну та енергетичну ефективність. Встановлено однакову ефективність органічних і мінеральних добрив у випадку різноглибинних полицевих, безполицевих та ресурсоощадних систем обробітку грунту, що дозволяє обмежитись економічно вигіднішим неглибоким обробітком і плоскорізальним знаряддям під озимі та ярі зернові колосові культури, озимий ріпак, люцерну, а також забезпечити сталу врожайність зерна та зеленої маси. У разі такого поєднання ефективно використовується післядія мінеральних, органо-мінеральних добрив і соломи в сівозміні, забезпечується підвищення основних показників родючості грунту з ознаками розширеного відтворення.

  Скачати повний текст

Розроблено математичну модель визначення структури посівних площ з метою обгрунтування раціонального складу машинних агрегатів та комплексів машин для основного обробітку грунту в системі сівозміни господарства. Запропоновано математичну модель продуктивності машинних агрегатів для обробітку грунту та розроблено градацію коректив для визначення коефіцієнтів складності умов їх використання. Удосконалено систему "Комплексне машиновикористання". Досліджено технологічні процеси, схеми машиновикористання, комплекси машин залежно від виробничого навантаження. Визначено оптимальні обсяги площ. Обгрунтовано застосування певних машин для основного обробітку грунту в системі сівозміни, здіснено прогнозну оцінку щодо ефективності впровадження розроблених методичних засад.

  Скачати повний текст

На основі оптимізації агрофізичних показників орного горизонту обгрунтовано та апробовано загальні принципи та підходи до створення та удосконалення ресурсоощадних зональних технологій і технічних засобів механізованого обробітку грунту, що забезпечують ощадження та відтворення родючості грунтів. Розроблено методику проектування технологій і технічних засобів обробітку грунту, що задовольняють вимогам одержання максимально можливого врожаю за конкретних грунтово-кліматичних умов їх застосування. За цією методикою повинен проводитися відбір чи "селекція" теоретично обгрунтованих параметрів робочих органів за методами оптимізації багатофакторного експерименту, які забезпечують одержання необхідної якості складу орного горизонту у конкретній грунтово-кліматичній зоні за мінімальної енергоємності.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості грунтотворного процесу за технологією нульового обробітку грунту та проведено комплексну оцінку даної технології на чорноземі Степу Донбасу. Доведено, що нульовий обробіток спряє розвитку акумулятивного процесу грунтоутворення. З'ясовано, що агрофізичні, агрохімічні та біологічні параметри грунту не стримують розвиток рослин та не зменшують врожайність польових культур. Встановлено кращу ефективність захисту від дефляції за технологією нульового обробітку в порівнянні з традиційним. Доведено економічну та енергетичну ефективність нульового обробітку.

  Скачати повний текст

Вивчено вміст та питання заміни форм калію лучно-чорноземного вилугуваного грунту за різних систем його обробітку та удобрення. Установлено взаємозв'яки між різними формами калію та врожайністю сільськогосподарських культур, а також вмістом даного елементу в них. Визначено, що лучно-чорноземний грунт має загальний резерв калію у верхньому шарі та близький до чорноземних грунтів. Установлено, що мінімальний обробіток грунту сприяє трансформації калію з необмінних у доступні для рослин форми внаслідок підвищення кислотності грунтового розчину у верхньому 0 - 15 см шарі грунту, за мінімального обробітку якого інтенсивніше відбувається надходження калію з грунтововибірного комплексу у грунтовий розчин. Виявлено, що ступінь рухомості обмінного калію у верхньому шарі грунту за мінімального обробітку мав значення на 22,4 - 63,2 % більше, ніж у разі застосування оранки. З'ясовано, що мінімізація обробітку грунту сприяє підвищенню вмісту обмінного, водорозчинного, необмінного калію, а також покращанню надходження калію у рослини, зменшенню фіксації та поглинання калію. Відзначено, що завдяки локалізації рослинних решток у верхньому шарі грунту підвищується вміст калію організації речовини грунту. Установлено, що поміж усіма формами калію існує високий кореляційний зв'язок, а саме: фіксований, обмінний та ступінь рухомості найбільш корелювали з кислотністю грунтового розчину. За цього коефіцієнт кореляції між вмістом мулистої фракції та вмістом калію у цій фракції за умов експерименту був дуже високий - 0,74. На підставі кореляційно-регресійного аналізу показано, що усі форми калію певною мірою беруть участь у живленні рослин. За показниками економічної ефективності перевагу мають грунтозахисні технології.

  Скачати повний текст

На підставі результатів тривалого польового досліду на сірому лісовому поверхнево оглеєному грунті визначено вплив способів основного обробітку та добрив на агрономічні властивості, забур'яненість і продуктивність ланки зерно-просапаної сівозміни. Виявлено відсутність істотного впливу способів основного обробітку грунту на продуктивність конюшини лучної та пшениці озимої. Показано, що дані заходи поліпшують водні, агрофізичні, агрохімічні властивості грунту та підвищують продуктивність культури.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження впливу різних способів і глибин основного обробітку за різних рівнів удобрення на зміну агрофізичних властивостей грунту, запасів доступної вологи, вмісту елементів живлення, біологічної активності грунту, актуальної та потенційної забур'яненості, врожайності культур і продуктивності п'ятипільної плодозмінної сівозміни у центральному Лісостепу України. Розраховано економічну й енергетичну ефективність досліджених варіантів основного обробітку грунту за різних рівнів удобрення.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які передбачають здійснення дрібного та глибокого плоскорізних, а також мінімального обробітків грунту з елементами біологізації на водно-фізичні, агрохімічні та біологічні властивості грунту за їх взаємодії та досліджено вплив цих технологій на родючість чорнозему типового грубопилувато-легкосуглинкового на лесі. Установлено, що застосування грунтозахисних технологій прискорює мікробіологічні процеси у грунті. Виявлено суттєве зниження забур'яненості посівів на третій рік досліджень (у 5,8 - 7,8 разів) у порівнянні з першим роком. Показано, що застосування безполицевого обробітку грунту з внесенням органічних, органо-мінеральних та біологічно активних добрив сприяє підвищенню ефективної родючості грунту та посилює кругообіг речовин та енергії в агроценозі.

  Скачати повний текст

Доведено, що безполицевий обробіток з використанням соломи та сидератів на фоні помірного мінерального удобрення посилюють гумусоутворення, покращують поживний режим, підвищують динаміку фізико-хімічних процесів у профілі грунту, що вказує на відтворення родючості чорнозему типового. Зазначено, що грунтозахисні технології, які базуються на неглибокому обробітку грунту забезпечують приріст врожайності сільськогосподарських культур і зменшують собівартість їх вирощування, та підвищують рівень рентабельності.

  Скачати повний текст